Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Спадкування за заповітом в міжнародному приватному праві





 

Заповіт (testament, will) - цс волевиявлення спадкодавця, спрямоване на визначення юридичної долі його майна після смерті, виражене у встановленій законом формі.

 

Спадкування за заповітом є одним із видів спадкування. Заповіт являє собою волевиявлення спадкодавця, яке спрямоване на визначен-ня юридичної долі його майна після смерті, що складене у формі,

прописаної законом. Метою регулювання спадкових відносин на за-конодавчому рівні є встановлення такого порядку та вимог до заповіту, які б виключали будь-які сумніви стосовно останньої волі заповідача.

За законодавством майже всіх країн світу заповіт, який було складено з порушенням формальних вимог, передбачених законом, може бути визнаний недійсним.У законодавстві кожної держави встановлюються власні вимоги до порядку складання заповіту та його форми. Для законодавства більшості країн континентальної Європи характерними є такі форми заповіту:

1-власноручний (олографічний) заповіт — документ, текст якого складається, датується та підписується спадкодавцем власноруч, при цьому друковані машинописні тексти не допускаються (Нідерланди, Іспанія, Італія, Швейцарія, Німеччина);

2-заповіт у формі публічного акта — укладається згідно із вста-новленою законодавством процедурою за участі офіційної посадової особи, найчастіше нотаріуса. При участі двох нотаріусів або одного, але в присутності двох свідків, укладається заповіт у Франції. Законо-давством Швейцарії закріплено, що заповіт має укладатися за участі одного нотаріуса та двох свідків. Залучення свідків при укладанні забезпечує гарантії справжності заповіту і подальшого його виконан-ня, як того бажав спадкодавець;

3-таємний заповіт — заповіт складено спадкодавцем та переданий у закритому вигляді на зберігання нотаріусу в присутності свідків (Франція, Німеччина, Швейцарія). Заповіт у таємній формі має як позитивні, так і негативні риси. Позитивним є те, що така форма заповіту гарантує за-безпечення конфіденційності та збереження документа. У свою чергу, негативним є те, що заповіт складаєтьсясамостійно спадкодавцем без допомоги фахівців та компетентних посадових осіб. Таємний заповіт може містити розпорядження з подвійним тлумаченням або взагалі протиза-кон ні, що у подальшому призведе до неможливості їх виконання;

4-усна (спрощена) форма заповіту — спадкодавець висловлює свою останню волю усно, але обов’язково в присутності свідків. Таку форму заповіту передбачено законодавством Великої Британії, Ні-меччини, і вона можлива в разі виникнення надзвичайних життєвих ситуацій, наприклад: військовими, які знаходяться на військових завданнях; моряками, які знаходяться у плаванні.

 

Законодавством України (ст. 1247 ЦК) закріплено, що заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його скла-дання, має бути особисто підписаний заповідачем і посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами у встанов-леному ЦК. Законом гарантується таємниця заповіту або його скасу-вання (яке може бути зроблено заповідачем у будь-який час).При складанні заповіту важливу роль відіграє питання здатності особи на його складання. Заповіт не мають права складати недієздат-ні та неповнолітні особи. Визнаються недійсними заповіти, складені психічнохворими особами, а також ті, які було складено внаслідок по-гроз та вчинення насильницьких дій.

 

Спадкове право іноземних країн містить різний віковий ценз із набуттям якого особа має право складати заповіт. З 18 років мають право складати заповіт у Франції, Швейцарії, Великій Британії, більшості

штатів США, а також в Україні. Однак французьким законодавством передбачено, що неповнолітня особа 16-річного віку має право скласти заповіт стосовно половини належного їй майна, а за відсутності родичів до шостого ступеня родинності — на рівні з повнолітньою особою. З 16 років мають право складати заповіти громадяни Німеччини.

У ст. 72 Закону України «Про міжнародне приватне право» закріплено, що здатність особи на складання і скасування заповіту, а також форми заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій

спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання

відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадян-ства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій зна-ходиться нерухоме майно. Отже, українське законодавство до форми заповіту та здатності особи його складати застосовує колізійну прив’язку — право держави постійного місця проживання спадкодавця, але в момент складання акта або в момент смерті.

Заповіти, в яких відображено волю двох чи більше осіб, найчастіше між подружжям — це спільні заповіти, які дозволяються законодав-ством Німеччини, Великої Британії та США і заборонені у Франції, Польщі, Італії, Іспанії. Українське законодавство закріплює (ст. 1243 ЦК), що подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності (так званий спадковий договір). Запроваджено своєрідне двоступеневе спадкування: після смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а після його смерті — до тих, хто визначений у заповіті.

 

Для захисту інтересів членів сім’ї у законодавстві багатьох держав закріплено різну ступінь свободи заповіту. Спадкодавець має право розпоряджатися власним майном тільки в межах, дозволених законом, а інша частина майна переходить до членів його сім’ї, які мають право на обов’язкову частку (резерв) у спадку. Коло осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадку у різних країнах визначається неоднаково, як правило, до таких осіб належать один із подружжя, неповнолітні діти та батьки померлого. У кожній країні по-різному визначається розмір самої обов’язкової частки. Обов’язкова частка в Іспанії становить ⅔ для дітей та Ѕ для батьків частки, яку вони б одержали у разі спадкування за законом. Згідно із законами Сербії, Чорногорії, Хорватії, Словенії незалежно від змісту заповіту діти померлого одержують половину, а батьки й один з подружжя — 1/3 тієї частки, яку вони одержали б у разі спадкування за законом. Мусульманське право значно обмежує свободу заповіту. Основним тут є спадкування за законом:

спадкодавець не має права змінити встановлений правом порядок спадкування і в змозі розпоряджатися лише ⅓ спадкового майна на користь осіб, які не входять до спадкоємців за законом1.

 

Згідно з правом Великої Британії чоловіку тому з подружжя, хто пережив, незалежно від заповіту надається право на одержання у довічне використання половини майна спадкодавця.

 

31. Спадкування за законом в міжнародному приватному праві.

 

Спадкування за законом відбувається в наступних ситуаціях:

1) громадянин помер, не залишивши заповіту; 2) заповіт визнано повністю або частково недійсним.3) спадкоємці за заповітом відмовилися від прийняття спадщини або не прийняли його;4) заповідана частина майна (тоді частина успадковується за законом); 5) спадкоємець за заповітом помер раніше спадкодавця; громадянин, зазначений у заповіті, не має права успадковувати.

Наприклад, у Франції існує система розрядів, яка передбачає поділ родичів залежно від їх близькості до спадкодавця. Чотири розряди охоплюють: перший - низхідних родичів спадкодавця (діти, внуки та інші); другий - батьків спадкодавця, його братів, сестер та їх низхідних родичів; третій - усіх інших висхідних родичів спадкодавця, крім батьків (дід, бабка, прадід та інші); четвертий - інших родичів по бічних лініях (крім братів і сестер) до 6-го ступеня родинності (тобто двоюрідні брати й сестри, дядьки, інші). Наявність хоч би одного з родичів попереднього розряду усуває від спадкування більш дальніх родичів. Водночас діє право представництва, відповідно до якого права спадкоємця, який помер раніше від спадкодавця, переходять до його низхідних родичів. Переживше подружжя спадкує перед четвертим розрядом, усуваючи його від спадкування. Цивільний кодекс Франції передбачає випадки спадкування половини майна пережившим подружжям, або однієї четвертої - як узуфрукт. Отримуючи узуфрукт на частину майна, спадкоємець може вимагати його перетворення на пожиттєву ренту.

 

У Німеччині діє система "парантелл". "Парантеллу" утворює група кровних родичів зі спільним предком і його низхідними родичами. Відповідно до норм Цивільного уложення Німеччини "парантелли" охоплюють: перша - родичів спадкодавця по низхідній лінії; друга - батьків спадкодавця та їх низхідних родичів; третя - діда й бабку спадкодавця та їх низхідних родичів; четверта - прадіда, прабабку спадкодавця та їх низхідних родичів; далі слідують наступні "парантелли". Наявність родичів у попередній "парантеллі" усуває від спадкування всі наступні.

 

Всередині першої "парантелли" майно ділиться порівну між дітьми спадкодавця. Решта низхідних родичів спадкує за правом представництва (як у Франції). Всередині другої "парантелли" майно ділиться порівну між батьками спадкодавця. Якщо одного з них немає в живих, то його частка переходить до низхідних родичів за правом представництва, а в разі їх відсутності - до того з батьків, який залишився живим. У третій та інших "парантеллах" діють аналогічні принципи: висхідні родичі усувають від спадкування низхідних; майно ділиться порівну між родичами по батьківській та материнській лініях; у разі відсутності родичів у одній з "парантелл" усе майно розподіляється всередині іншої, низхідні родичі спадкують за правом представництва.

 

За ЦК України Існує п'ять черг спадкування за законом:

1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (Стаття 1261 Цивільного кодексу України)

2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька так і з боку матері (ст.1262 ЦК України)

3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця (ст.1263 ЦК України)

4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України)

5 черга: інші родичі до шостого ступеня спорідненості включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї (ст.1265 ЦК України)

 

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

 

До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба).

 

До родичів п'ятого ступеня споріднення — діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки).

 

Родичі шостого ступеня споріднення це — діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри).

 

Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Date: 2016-05-16; view: 1032; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию