Договір перевезення з іноземним елементом, його характерні риси, форма і зміст

Міжнародними вважаються перевезення вантажів і пасажирів між двома чи кількома державами. Вони виконуються на умовах, що встановлені укладеними цими державами міжнародними угодами (транспортними конвенціями). Договір перевезення є двостороннім, оплатним і реальним. Сторони договору – замовник і перевізник. Перевезення оформлюється спеціальним транспортним документом, що супроводжує ватажна накладна (авто, ж/д) чи коносамент (на морському транспорті).В ході його виконання матеріально-правові норми застосовуються на підставі різних колізійних принципів.

Міжнародні транспортні договори можуть бути різного змісту, в них обов’язково враховується специфіка виду транспортних засобів. Так, у договорі про торговельне судноплавство визначається, як правило, територія, на яку поширюється договір; питання сприяння сторін свободі торговельного судноплавства; підтримання і розвиток ділових відносин між органами управління транспортом; дотримання у міжнародному судноплавстві принципу вільної і справедливої конкуренції; визнання національної належності судна; надання допомоги у разі корабельних катастроф і аварій та інші питання.

Міжнародними вважаються перевезення пасажирів і вантажу між двома або декількома державами. Особливістю міжнародних транспортних відносин є наявність іноземного елемента: перевезення

виконується за кордон, отже, процесу переміщення притаманний іноземний елемент. Характерною рисою таких перевезень є те, що основні питання цього виду діяльності регулюються міжнародними угодами (транспортними конвенціями). На це вказував російський правник О. М. Садиков у висновку про те, що міжнародним перевезенням (міжнародному сполученню) притаманна не одна, а дві ознаки: вони здійснюються, по-перше, між двома та більше країнами і, по-друге, на умовах, встановлених міжнародними угодами.

Факт укладення договору перевезення, який передбачає перетинання кордонів країни не менш як двох країн, є саме тією ознакою в якій виявляється «іноземний елемент».

Залежно від видів транспорту можна виділити такі перевезення: водні, залізничні, автомобільні, авіаційні; залежно від періодичності транспортних операцій — регулярні (лінійні) та нерегулярні; з ураху ванням завершення перевезення на території країни-сусідки чи ні — сусідні, транзитні та прохідні (кільцеві). Є ще інші підстави для класифікації перевезень.

Практика міжнародних перевезень визначила найбільш поширені колізійні прив’язки. Серед них — закон місця відправлення товару, закон місця заподіяння шкоди, особистий закон перевізника та ін.

Правова регламентація міжнародних перевезень тісно пов’язана з діяльністю міжнародних організацій.