Наукові основи маркетингу знань

Економіка знань - це майбутнє кожної країни. Однак очікувати, що знання самі проникатимуть у національну економіку і ставатимуть стержнем її економічного зростання, було би наївно. Загальна потреба в маркетинг знань фо­рмувалася повільно і поступово під впливом виникнення та розвитку необхідних для цього умов освіченості робочої сили.

Оскільки інформаційний потік наростає, а світ стає складнішим, істотно зростає значення освіти і науки як фактора, який дозволяє людині грамотно керувати економікою. На рівні країни освіченість населення, його спроможність здійснювати мар­кетинг і менеджмент інформації, знань стає однією з найважливіших конкурентних переваг.

Суть поняття "Маркетинг знань" можна розкрити в наступних тлумаченнях:

§ "маркетинг знань" - це складова частина маркетингу фірми, тобто маркетинг її нематеріальних активів;

§ "маркетинг знань" - це встановлення довірчих партнерських взаємовідносин між фірмою, її співробітниками та клієнтами (споживачами) в процесі співпраці у формі нематеріального активу з метою отримання максимального прибутку.

Значення знань, зокрема важливої її складової - освіти як фактора конкурентоспроможності для досягнення економічного зростання давно встановлено емпірично. Облік та аналіз знань показав скорочення тієї частки зростання країни, яка до того не могла бути пояснена. Цей приклад ще раз підтверджує важливість позицій маркетингу знань, здійснення якого необхідно на державному рівні, а саме:

§ придбання й адаптація глобальних знань, а також розвиток сфери знань на місцевому рівні;

§ інвестиції в людський капітал для розширення можливос­тей засвоєння та застосування знань;

§ інвестиції в технології, що допомагають здобувати і засво­ювати знання.

Для того, щоби постійно скорочувати дефіцит знань, організа­ції (фірми) повинні вирішувати такі найважливіші завдання:

§ придбання знань - використання наявних у світі знань і їх пристосування до потреб організації, а також отримання нових знань шляхом проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

§ засвоєння знань (наприклад, створення можливостей для навчання упродовж всього життя, розвиток системи вищої освіти);

§ передача знань — використання нових інформаційних і телекомунікаційних технологій, відповідне нормативно-правове регулювання та забезпечення доступу до інформаційних ресурсів.

Основна функція маркетингу знань - це управління знаннями, що охоплює використання різноманітних методів залежно від особливостей того чи іншого етапу організації придбання та засвоєння нових знань.

В табл. приводиться варіант, що охоплює наявні пропозиції, реальну мету і потреби виявлення та використання необхідних знань.

Таблиця 4.1

Етапи управління знаннями

При виконанні робіт з кожного конкретного етапу потрібно орієнтуватися на такі властивості:

• висока ефективність;

• спрямованість на споживача;

• вдосконалення та висока якість;

• висока гнучкість й адаптація;

• високий рівень професійного досвіду та знань;

• висока швидкість навчання та інновацій;

• наявність інноваційної системи на основі інформаційних технологій;

• самокерованість і самоврядність.