А чи можна змішувати гальмівну рідину?

Можна, але тільки в тому випадку, якщо ці рідини на однаковій основі. Інформація про це розміщена на етикетках. Але якщо такої інформації немає, то краще не варто ризикувати. Обов’язково ознайомтеся з таким параметром, як робоча температура гальмівної рідини. Якщо виникла така ситуація, що вам терміново знадобилася ТЖ, а в найближчому магазині є не така, яку ви зазвичай заливаєте, то можна на свій страх і ризик спробувати їх змішати, але тільки за умови, що ви поїдете в сервіс.

Але, безумовно, кращим варіантом буде завжди мати в машині запасний баночку з тієї гальмівної рідиною, якою ви завжди користуєтеся.

Корисна інформація: гліколеві ТЖ не можна змішувати з мінеральними, силіконові гальмівні рідини не можна поєднувати з ТЖ на іншій основі, вітчизняні та імпортні гліколеві ТЖ є взаємозамінними, але все ж змішувати їх не рекомендується.

Навіщо потрібна гальмівна рідина.

В процесі гальмування між гальмівними колодками і диском виникають сили тертя. Тепло, що при цьому виділяється, передається через робочу систему і нагріває гальмівну рідину. До відмови гальм може призвести закипання гальмівної рідини, з-за якого парові трубки призводять до стисливості ТЖ.

На сьогоднішній день ТЖ класифікують за стандартами DOT по температурі кипіння і в’язкості. Також, крім DOT, існують і інші стандарти: SAE J 1703, ISO 4925 та інші.

Класифікація ТЖ по застосуванню:

o DOT4 – розроблені для сучасних авто з дисковими гальмами.

o DOT5,1 – для спорткарів, так як у них дуже високі температурні навантаження.

o DOT3 – розроблені для класичних автомобілів з задніми барабанними гальмами, а передніми дисковими.

Вимоги, що пред’являються при виробництві гальмівних рідин.

Експлуатаційні вимоги, які пред’являються при виробництві, перевіряються і контролюються в умовах спеціальної лабораторії або в сервісі, з допомогою рефрактометра – приладу для тестування гальмівної рідини. Цей прилад перевіряє щільність гальмівної рідини і наявність вологи в її складі.

А також, ТЖ повинна відповідати наступним критеріям:

o Вплив гальмівної рідини на гумові деталі має бути мінімізовано. Надмірного набухання або усадка ГТВ не повинно відбуватися в процесі контакту ТЖ з гумовими манжетами.

o В гальмівній системі є деталі з металевих матеріалів, тому ТЖ повинна володіти антикорозійними властивостями. До складу гальмівної рідини повинні входити інгібітори корозії, для захисту сталі, латуні, міді, алюмінію, чавуну.

o На знос робочих поверхонь впливають змащувальні властивості ТЖ.

o При низьких, або навпаки високих температурах гальмівна рідина повинна стабільно працювати. ТЖ повинна зберігати свої змащувальні властивості при температурі -40, і при температурі +100.

Який склад гальмівної рідини.

Від 93 до 98% гальмівна рідина складається з основи, решта відсоток – це добавки і присадки.

Мінеральними гальмівними рідинами називаються різні суміші касторової олії і спирту. Вони мають хороші показники – не агресивні і негігроскопічні. Але вони мають і свої недоліки: їх не можна застосовувати дискові гальма, так як вони не відповідають стандартам за показниками низької температури кипіння, також високий рівень в’язкості при температурі-20оС.

В основі гліколевих гальмівних рідин лежать ефіри й полигликоли. Переваги – гарна в’язкість і висока робоча температура кипіння. Недоліком є гігроскопічність.

Основою силіконової гальмівної рідини є кремнієво-органічні полімери. Великий діапазон температур (від -100 до +350о), низька гігроскопічність та інертність до різних видів матеріалів є безперечними перевагами цього виду ТЖ. Але і свій недолік теж мають – володіє невисокими змащувальні властивості.

У посібнику з експлуатації автомобіля повинні бути вказані порядок та періодичність заміни гальмівної рідини. В основному цей період коливається від 1 до 3 років.

Список використаних джерел: