Показники оцінки якості бюджету розширеного уряду за показниками бюджетно-податкового управління

Джерело: складено автором на основі [17, с. 76-77]

Варто зауважити, що наведені показники передбачають використання кількісних фіскальних норм, які встановлюють обмеження бюджетної політики, виражені в таких показниках, як рівень бюджетних доходів та видатків, бюджетного дефіциту, заборгованості тощо [56]. Експерти Єврокомісії виокремлюють такий вид кількісних фіскальних норм, як норми видатків, які спрямовані на забезпечення фіскальної дисципліни шляхом посилення контролю за видатками. Додамо, що фахівцями Єврокомісії було розроблено коефіцієнт покриття норм видатків, який визначається як частка бюджетних видатків, на які поширюється фіскальна норма, у загальній сумі видатків бюджету розширеного уряду, а також коефіцієнт сили норм видатків, який визначає істотність впливу даного показника на стан бюджетної системи. Зазначимо, що у період після 1990 р. у країнах ЄС було запроваджено понад 60 різних фіскальних норм, але їх кількість у різних країнах не однакова. Так, у Німеччині та Фінляндії діє по п'ять кількісних фіскальних норм, в Угорщині та Австрії – по одній. Вартим уваги є те, що приблизно чверть всіх кількісних фіскальних норм стосується саме бюджетних видатків, причому норми видатків можуть визначатися у вигляді максимальної межі рівня цільових показників темпів зростання видатків.

Також варто звернути увагу на зарубіжний досвід середньострокового бюджетного планування та прогнозування. У більшості розвинених країн такий вид бюджетного прогнозу є основним підходом до поєднання, з одного боку, бюджетної політики, і з другого – соціально-економічної політики. Це дозволило збільшити ефективність бюджетних видатків, зосередивши їх на основних для економіки напрямах і водночас розробляти заходи щодо мінімізації відхилень від середньострокових показників, передбачених у бюджетних прогнозах. Виходячи з досвіду країн ОЕСР, вважається, що ідеальним є середньостроковий бюджетний прогноз строком на три-чотири роки. У ньому мають ураховуватися державні пріоритети щодо розподілу видатків та передбачатися можливості для їх коригування.

Слід зазначити, що в основу планування і прогнозування в деяких країнах покладено договірну систему. Так, у Чехії й Словаччині значимим є господарський договір, який є основою розробки бюджетного прогнозу. В Німеччині найбільш впливовою є рада експертів з питань загальногосподарського розвитку при уряді, а також важливу допоміжну роль відіграють провідні науково-дослідні економічні інститути. Для вирішення всіх бюджетних завдань у цій країні приймається спеціальна державна програма, в якій встановлюються певні граничні темпи зростання державних витрат та інші обмеження. В свою чергу в Австралії, Канаді, Новій Зеландії та Великобританії середньостроковий фінансовий план використовується головним чином як засіб посилення прозорості й ефективності розподілу бюджетних ресурсів, а також забезпечення стабільності і спадкоємності бюджетного процесу [15, с. 81]. Однак передумови впровадження і напрями використання середньострокового планування та прогнозування в різних країнах мають власні відмінності, які детально наведено у табл. Ж.1 (додаток Ж).

Щодо дії механізму середньострокового планування видатків у межах бюджетних обмежень, доцільно зазначити, що в процесі бюджетного прогнозу

визначаються та встановлюються сукупні ліміти бюджетних видатків на три роки та розподіляються по міністерствах. Потім у межах лімітів міністерства та відомства розробляють свої середньострокові плани видатків. Графічно даний механізм формування середньострокового бюджету наведений на рис. 1.1.

1

2

3

Рис. 1.1. Середньостроковий бюджет на основі бюджетного програмування

Джерело:[18, с.81]

Як видно з рис.1.1, середньострокові плани видатків є ковзними, тобто кожного року вони оновлюються із зсувом на рік вперед, на їх основі розробляють ліміти витрат у середньостроковому бюджетному процесі. Слід додати, що наведений механізм формування середньострокового бюджету функціонує у Франції та Великобританії.

Зокрема, попри те, що кожна країна має специфіку щодо розроблення середньострокових бюджетних прогнозів, експерти Єврокомісії говорять про певні спільні риси і для оцінки бюджету розширеного уряду розробили коефіцієнт середньострокового бюджетного прогнозу (англ. medium-term budgetary framework index). Даний показник відображає якість середньострокового бюджетного прогнозу за п'ятьма критеріями, які більш детально наведені у табл. З.1 (додаток З). Додамо, що для кожного з цих критеріїв у ЄС розроблено систему балів у межах від 0 до 2. Відповідно коефіцієнт середньострокових бюджетних прогнозів розраховують як суму балів за відповідними критеріями.

Зазначимо, що нині в Україні запровадження середньострокового планування в бюджетний процес перебуває на початковому етапі свого розвитку і супроводжується певними труднощами. У бюджетному процесі на центральному рівні застосовуються окремі фрагменти середньострокового бюджетного планування і прогнозування. Вітчизняні науковці зазначають, що здійснюване сьогодні середньострокове бюджетне планування "має радше декларативний, ніж практичний характер: середньострокові планові показники виконують роль скоріше довідкової інформації і не є основою для планування фінансових показників щорічного бюджету" [23, с. 21]. Така ситуація пояснюється відсутністю в Україні затвердженої методології середньострокового планування бюджету та застосуванням практики внесення постійних корективів та змін бюджетних показників.

Незважаючи на зазначені проблеми, застосування середньострокового планування в Україні є доцільним, оскільки основною метою його запровадження є передусім більш якісне управління державними видатками. Середньострокове бюджетне планування повинно стати засобом забезпечення процесу аналізу використання коштів, висновки якого будуть враховуватись і стимулювати прийняття ефективніших фінансових рішень на перспективу.

РОЗДІЛ 2