Особливості типографіки книжного видання

Шрифт – це загальний термін, яким називають набір друкованих або відображуваних текстових символів певного стилю (наприклад, жирний або курсив) і певного розміру (наприклад, 10 пунктів), що мають конкретне накреслення.

Накреслення – комплект малих і великих знаків, цифр, розділових та спеціальних знаків і символів. Накреслення шрифтів гарнітури у книзі відрізняються кольоровою насиченістю, пропорціями, контрастністю і нахилом знаків. Найбільш розповсюджені накреслення – Normal (звичайний), Italic (курсив або похилий). Похилий шрифт утворюється простим спотворенням (нахилом) символів вихідного (Normal) шрифту. Літери ж в курсива мають лише схожість з прямими по стилю, але їх накреслення відрізняється. Кегль – розмір висоти літер, включаючи нижні і верхні засічки літери або знака. В ручному наборі високого способу друку кегль вимірювали через висоту літерного майданчика, на якому розташована літера або знак. Кегль вимірюється в типографських пунктах. Основні кеглі у книзі: 14 пунктів, також використовується шрифт на 12 пунктів.

Типографський блок книжних розворотів видання роману Яна Мартела «Життя Пі» набрано «Minion Pro», шрифт є: простим, читабельним, вертикально видовженим, має засічки. Товсті і тонкі штрихи відрізняються помірним контрастом, нижні виносні елементи – не є укороченими, а середнє видалення між двома буквами не є непропорційно малим. А шрифтовий блок, завдяки обраному шрифту, є: легким, чітким, підтримує стильову єдність шрифтів і зображення за допомогою курсиву, містить у собі смислове акцентування за рахунок зміни кеглю, потовщення ліній літер та їх кольору, створює композиційну цілісність побудови оформлення. Типографіка видання відрізняється простотою побудови. Простота взагалі, а сьогодні більше ніж будь-коли, благородна ознака професійної роботи. Специфічний типографський набір з вирівнюванням по центру наразі є сучасною тенденцією. Пробіл достатньо помітний і не дуже широкий.

Необхідність дотримання принципів пояснюється психо-фізіологічними особливостями людини, які проявляють у процесі читання, та особливостями людського зору - охоплювати оком одночасно групу літер або навіть слів, швидкістю впізнання літер і осмислення слів, тобто швидкістю читання.

Читабельність - це загальна оцінка придатності шрифта. Будь-який шрифт повинен без спотворень передавати зміст тексту. Умови забезпечення легкості прочитання:

- індивідуальність графем кожної літери - тільки ті форми можуть задовольнити цю умову, які поєднують простоту з максимальним відмінністю в графіці літер;

- співрозмірність товщини основного штриха літери і її просвітів;

- оптимальність міжлітерних прогалин - надмірна розрідженість літер в рядку, як і невиправдана близькість, заважають сприйняттю слів;

- пропорційність відносини ширини літери і її висоти - читабельність знижується в надвузьких і надшироких літерах;

- контрастність основних і додаткових штрихів;

- розмір шрифта, який визначається форматом зображення, а також відстанню між об’єктом - носієм шрифта і глядачем.

Шрифт напису назви книги, як елемент художнього оформлення видання, повинен бути або художньо вирішеним, або правильно підібраним, але зі своїм творчим прийомом побудови композиції зображення. Шрифт «Andantino script» ліг в основу авторського напису назви твору, який використовується на обкладинці та титульній сторінці видання. Чіткість напису визначається контрастом між кольором шрифта – бежевий, і кольором тла – темно-синій. Ясність шрифта передбачає швидку впізнаваність літер, обумовлену простотою їх графіки.

У своїй роботі над книгою дизайнер проявляє певний художній смак, читач же, емоційно оцінює його працю. Цілісність, композиційна злагодженість побудови дизайну видання відповідає почуттю естетичного задоволення.