Литературна група «Гарт» (1923 р.). Сидять зліва направо: В.Сосюра, В.Блакитний, В.Поліщук, М.Йогансен. Стоять: М.Хвильовий, В.Коряк, В. Радиш 10 page

1370.

1371. Кроль – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1372. Крупович А. І. – земський гласний (депутат) Ізюмського повітового зества, у 1917 р. заарештований ревкомом і безслідно зник.

1373. Кротевич – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1374. Крутіев – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1375. Крутієв – губернський секретар м. Ізюм, на 1867 р. мав будинок на міській площі (навпроти нинішньої лікарні, по вул. Московській, нині Фрунзе)

1376. Крутій – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1377. Крюков – член ізюмського Військово-революційного штабу, створеного за розпорядженням Донецько-Криворізької республіки (1918 р.).

1378. Крят – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1379. Кувечинський – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1380. Кувечинський Андрій – у 1737 – 62 рр. – сотник Двуречанської сотні Ізюмського полку.

1381. Кудій – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1382. Кудрявий Іван Кузьмич – майор, маєток с. Кузьмівка (96 душ) на р. Бахмут. Заводи рогатої худоби і овець.

1383. Кузнецов Андрій Харитонович – лікар, заслужений професор, на поч. ХХ ст. завідувач Слов’янськими мінеральними водами.

1384. Кузнєцов М. С. – засновник порцеляно-фаянсового заводу у Слов’янську у 1892 р.

1385. Кузьменко – робітник ІЗМ, член Ревкому ІЗМ у жовтні 1917 р.. У грудні 1917 р. – член ІІ Ізюмського Повітового ревкому.

1386. Кузьменко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1387. Кузьменко – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1388. Кузьмицький Антон Антонович – директор Реального училища, член Товариства допомоги потребуючим учнім Ізюмського реального училища на 1898 р.

1389. Кузьмицька О. Т. – режисер драматичного відділу Ізюмського товариства театрального і музичного мистецтва (з 1892 р.), дружина директора Ізюмського реального училища.

1390. Кузякін І. Г. – на поч. ХХ ст. власник пивзаводу у Слов’янську.

1391. Куколь-Яснопольський Федір Петрович – поміщик, предводитель дворянства Ізюмського повіту у 1804 – 1807 рр., у 1816 р. побудував кам’яний храм Праведного Йосипа Обручника. Походив зі старшини Сумського полку.

1392. Кулаков – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1393. Кулик – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1394. Кулик – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1395. Куликов Іван – власник пекарні, що спеціалізувалась на кондитерських виробах (поч. ХХ ст.)

1396. Куликов – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1397. Куликов – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1398. Куликова – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1399. Куликовский Володимир Петрович – дворянин, мешкав в сл. Барвінкова Ізюмського повіту. В 1896 р. побудував паровий млин в с. Черкаському Ізюмського повіту поряд Курсько-Севастопольської залізниці.

1400. Куликовський Матвій Прокопович – полковник Харківського полку, у сер. XVIII ст. отримав за борги від племінника Михайла Андрійовича Двигубського с. Чепель (повернув 1780 р.). У 1765 р. заснував у с. Чепель храм Покрова Пресв. Богородиці.

1401. Кулібаба М. П. – цареборисівський повстанець з загону Савонова, співорганізатор аварії німецького військового ешелона в районі Студенка.

1402. Кульбицький – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1403. Кульминський – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1404. Кульмицький Антон Антонович – на поч. ХХ. ст. директор Ізюмського реального училища.

1405. Куніцин Михайло Васильович (1832 - †14.02.1898) – протоієрей, похований в с. Христищі Ізюмського повіту, на 1887 р. член Харківської губернської Духовної консисторії.

1406. Куницький Григорій – отаман російських козаків у Маяках на 1689 р.

1407. Куньєва – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1408. Купфер Олександр Іванович (1785 - †1829) – 22.01.1823 – 1829 – полковник Ізюмського гусарського полку.

1409. Купчинов Андрій Андрійович – поміщик, у маєтку с. Дмитрівка мав на 1845 р. 500 мериносних овець.

1410. Купчинов Володимир Митрофанович – на поч. ХХ ст. земський начальник 5 дільниці.

1411. Купчинов Григорій – підпрапорщик, мав хутір (За: «Перепись слободских полков гвардии майора Хрущева 1732 года»)

1412. Купчинов Денис Кирилович (? – †1771) – сотник Ізюмського полку, засн. сс. Купчинівку, Глинське, Омелянівку. Дружина Єфросинія Антонівна, син Василь, донька Олена (вийшла заміж за поручика Івана Таранухіна)

1413. Купчинов Дмитро Григорович – з 1757 р. – сотник Ізюмської сотні Ізюмського полку (м. Ізюм, сл. Співаківка, села Левківка і Співаківські Заводи). Згодом капітан. У 1804 р. поставив вивокурню на 1000 цеберок горілки на рік.

1414. Купчинов Ілля Дмитрович – штабс-капітан, в 1833 р. маєток с. Глинське Ізюмського повіту (понад 1000 десятин землі, 119 душ селян, млин, заводи ВРХ, іспанських овець, на 1845 р. 500 мериносних овець). Дружина Олена Федорівна.

1415. Купчинов Микола Андрійович – поручик й кавалер Кірасирського принца Альберта полку. В 1833 р. маєток с. Омелянівка и хут. Дмитровський Ізюмського повіту. Побудував тут плотину з водяним млином і сукновальнею. Мав на 1845 р. 300 мериносних овець, маєток Купчинівка.

1416. Купчинов Микола Митрофанович – на поч. ХХ ст. земський начальник ІІІ дільниці.

1417. Купчинова Варвара – поміщиця, на маєток с. Чепель, у 1849 р. пожертвувала на відродження храму Покрови Пресв. Богородиці 1050 крб.

1418. Курбатов – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1419. Курганський Іван Олександрович – Белянське, церква Архідиякон - Стефановская Ізюмський 4 -й округ 1908 священик

1420. Курдиманов – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1421. Курило – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1422. Курило – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1423. Курило – казенна селянка, мешканка м. Ізюм на 1890 р.

1424. Курилов – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1425. Курилов Антон Федорович – купець, Ізюмський міський голова (1887 р.), водночас директор, казначей і економ Ізюмського тюремного присутсвія

1426. Курмаз(ов) – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1427. Курнишев Яков Філаретович – один з перший ізюмських червоногвардійців, автор спогадів.

1428. Курносов Володимир Якович (? - †9.03.1897) – поміщик, похований в сл. Мечебилово Ізюмського повіту. Дружина Єлизавета Василівна, похована поряд з чоловіком.

1429. Курносов Микола Володимирович (1865 р. н.) – поручик кавалерії. на 1896 р. і на поч. ХХ ст. земський начальник 4 дільниці Ізюмського повіту.

1430. Курочка – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1431. Курочкін Олександр Михайлович – дворянин, маєток с. Беззаботівка (на 1906 р.).

1432. Курц Е. Я. – власник алебастрового заводу у Краматорській (на 1912 р. 18 робітників)

1433. Кутепов Платон Димитрович – Капітольське, церква Варвари Великомучениці Ізюмський 1 -й округ 1904 священик

1434. Куценко – міщанин м. Ізюм на 1890 р. (прізвище зустрічається 2 рази)

1435. Кучеренко Агап – полковий хорунжий, у 1732 р. мав маєток у с. Левківка.

1436. Кучеренко Іван Акимович – Поповка, церква Григорівська Ізюмський 2 -й округ 1908 псаломщик

1437. Кучеров – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1438. Кучура – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1439. Кучура – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1440. Кушнарьов – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1441. Кушнарьов Євменій Лук'янович – Цареборисов, церква Різдво-Богородична Ізюмський 1-й округ 1908 псаломщик.

1442. Кушнеренко – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1443. Кушніренко – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

Л

1444. Лабас – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1445. Лавров Федір Степанович – секунд-майор, напр. XVIII ст. продав с. Лавровку О. М. Мартинову.

1446. Лавров – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1447. Лавроненко (? – †6.05.1920, с. Шандриголово) – голова волосного ревкому Шандриголівської вол., у минулому начальник тюрми м. Ізюма. Вбитий повстанцями.

1448. Ладанський – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1449. Ладенко Пантелеймон Васильович – Михайлівка церква Охтирсько-Богородична Ізюмський 4 -й округ 1904 священик

1450. Лагоша Дмитро –мешканець Цареборисова, на поч. ХХ ст. працював на Щербинівській шахті на Донбасі, після чого заснував у селі революційну організацію.

1451. Лагунов Ісаак Соломонович – на поч. ХХ. ст. нотаріус, м. Слов’янськ.

1452. Ладоновський – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1453. Лазарєв – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1454. Лазаревський Георгій Семенович – наглядач Ізюмської поштово-телеграфної контори

1455. Лазаревський Митрофан Васильович – Куньє, церква Покровська Ізюмський 1 -й округ 1908, священик

1456. Лазаркіна – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1457. Ламанн Микола Міхейович – особистий почесний громадянин, на поч. ХХ ст. міський голова м. Слов’янськ.

1458. Ланге – англієць, засновник цегельно-керамічного підприємства к Слов’янську.

1459. Ланге – ізюмський штаб-лікар 8 класу до 1810 р., організував у Ізюмі плантації ревеню.

1460. Ланицький – власник (у 1920-ті - орендар) млина на залізничній ст. Ізюм

1461. Лантух – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1462. Лаптій – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1463. Ларіков Олексій – купець м.Ізюм на 1810 р.

1464. Ларін – учасник революції 1917 р.. Робітник, лідер лівої групи у Ізюмській міській думі у 1917 р.

1465. Латишев – меншовик, з кінця 1917 р. перейшов до більшовиків. У січні 1919 – серед лідерів більшовицької фракції ІІ повітового з’їзду рад. Голова Ізюмського повітвиконкому (1919 р.), член ізюмського ревкому (поч. 1920 р.), одночасно – повіткому КП(б)У.

1466. Лахно – казенна селянка, мешканка м. Ізюм на 1890 р.

1467. Лачинова Надія Василівна – дружина поручика Володимира Євдокимовича Лачинова, уроджена Корф, маєток с. Циглєровка (2431 дес. землі).

1468. Лашин – купець, ізюмський гласний на 1871 р., церковний староста Митрофанівської домової церкви при лікарні, побудованої ним у 1857 р. Опікун лікарні.

1469. Лащенко Микола Олексійович (1829 р., Гаврилівка Ізюмського пов. – †24.09.1894, Харків) – протоієрей харківської Троїцької церкви, слобожанський історик (розвідки про Філарета Гумілевського, П. Гулака-Артемовського, В. Н. Каразіна, праці «Домові церкви у покоях Слобідсько-українських поміщиків», «Матеріали до століття Харківської єпархії» та ін.). Закінчив Київську духовну семінарію.

1470. Лебедєв – на поч. ХХ ст. співвласник парового млина у м. Ізюм.

1471. Лебежчик Савелій – ізюмський сотник на 1681 р.

1472. Левантовська Марія Костянтинівна, «Маруся» (1892, Москва -?) – одна з найвідоміших партизанських ватажків Ізюмщини. У Москві закінчила жіночу гімназію і курси благородних дівиць. Іздила верхи, стріляла з нагана, гвинтівка, кулемета, чудово володіла шашкою. У 1917 р. маєток її батька Костянтина Васильовича Левантовського на Дону (дача, кінний завод і казача кавалерійська школа) був знищений більшовиками, і вона опиняється у складі Добровольчої армії, врешті затримавшись на Ізюмщині. Її загін у 100 чоловік мав штаб з офіцерів, діяв на сучасній Лиманщині.

1473. Левенцова – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1474. Левін – орендар механічного млина у смт Ізюм-Вокзальний (1923 – 27 рр.).

1475. Лєвшин – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1476. Лєвшин Олександр Сергійович -поміщик, хут. Новоселівка Ізюмського повіту (нині Барвінківщина).

1477. Лєвшин Олексій Андрійович – прапорщик, родом з Тульської губернії.. Маєток в с. Золотой Колодезь Ізюмського повіту, також заснував невеликі села Самарські пруди, Левшино, Явленське (нині Добропольський р-н). У Золотому Колодязі мав млин на ставках, у всіх селах – шинки. У 1800 р. побудував церкву Св. Дмитра Ростовського. Дружина Пелагія Опанасівна. Діти: лейтенант флоту Іраклий, капітани Володимир, Сергій, прапорщик Дмитро.

1478. Лєвшин Сергій Олександрович – поміщик с. Самарські Пруди, мав 96 душ селян, мав завод іспанських мериносів (2 тис. голів). У 1827 р.був нагороджений орденом Св. Володимира IV ст. за службу в якості депутата від дворянська Ізюмського повіту. Мав на 1845 р. 2000 мериносних овець.

1479. Лєвшин Яків Іраклієвич – поміщик, у маєтку с. Беззаботне мав на 1845 р. 3800 мериносних овець.

1480. Легі-Довгополов Петро Борисович – ізюмський повітовий ветеринарний лікар на 1885 р.

1481. Лєжбін – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1482. Леве - начальник району в гетьманській Державній варті. Розстріляний більшовиками у січні 1919 в Ізюмському пов.

1483. Леверляєв Андрій – купець м.Ізюм на 1810 р.

1484. Легутин – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1485. Лейба – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1486. Лейба – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1487. Лейба – казенна селянка, мешканка м. Ізюм на 1890 р.

1488. Левицький Олександр Олександрович (1839 р. н.) – колезький асесор, міський пристав м. Слов’янська з 1881 р. Орден Св. Станіслава ІІІ ст., дружина Лідія Йосипівна, діти Марія (18.10.1870 р. н.), Олександра (19.04.1875 р. н.), Анастасія (3.03.1879 р. н.)

1489. Лелекін – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1490. Лелюшкіна Васса – селянка сл. Барвінкової, у 1856 р. у неї захворів син Матвій, вона пішки прийшла з Баркінкової на Піски і молилась у Піщанської ікони Божої Матері, після чого син вилікувався. Чоловік Кирило Лелюшкін.

1491. Лембік Петро Іванович (1894, Ізюм -?) - прапорщик. У Збройних Силах Півдня Росії. Узятий в полон. На особливому обліку на Україні.

1492. Лень – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1493. Леонтьєв Митрофан Євграфович – Чистоводівка, церква Миколаївська Ізюмський 1 -й округ 1908 священик

1494. Лескевич Микола Олексійович - вчитель історії і географії 8 класу Ізюмського реального училища на 1887 р.

1495. Лесняков – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1496. Лизун Михайло – Мечебилове, церква Йосипо-Обручницька Ізюмський 3-й округ 1908 псаломщик

1497. Линицький Павло Димитрович – Цареборисов, церква Миколаївська, Ізюмський 1-й округ 1904 священик

1498. Лиманська – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1499. Линдар Іван П. М'ясник. Узятий заручником в Ізюмі. Розстріляний більшовиками влітку 1919 в Харкові.

1500. Линдар Михайло П. Узятий заручником в Ізюмі. Розстріляний більшовиками влітку 1919 в Харкові.

1501. Линник Іван Стефанович – Крючки, церква Троїцька Ізюмський 1 -й округ 1908 диякон

1502. Линник – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1503. Липовий – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1504. Липовий – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1505. Липовський Сергій Федорович (?, Ізюм -?) - чиновник воєнного часу. У Збройних Силах Півдня Росії. Узятий в полон 1920. На особливому обліку в Україні.

1506. Липовський – купець міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1507. Липовський – міщанин м. Ізюм на 1890 р. (прізвище зустрічається 2 рази)

1508. Липовська – казенна селянка, мешканка м. Ізюм на 1890 р.

1509. Лисогоренко Олексій Семенович – вчитель французької мови і арифметики Слов’янської жіночої прогімназії на 1887 р.

1510. Литвиненко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1511. Литвиненко – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

1512. Литовський – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1513. Лисенко П. Н. – на поч. ХХ ст. власник водяного млина, сл. Гнидівка.

1514. Лисенко Трофим – у 1741 р. мав у Сухій Кам’янці великий фруктовий сад, який продав Ф. Краснокутському.

1515. Лисенко – міщанин м. Ізюм на 1890 р. (прізвище зустрічається 2 рази)

1516. Лисенко – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1517. Лисенков – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1518. Литвиненко Йосип Трохимович (1891, Ізюм -?) - чиновник воєнного часу. 1918 в гетьманській армії. В армії УНР, потім у Збройних силах Півдня Росії. Узятий в полон. Навесні 1922 на особливому обліку в КВО, з 1923 в Україні.

1519. Литвиненко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1520. Литвиненко – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1521. Литвиненко – казенна селянка, мешканка м. Ізюм на 1890 р.

1522. Литвинов – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1523. Литвинов Олександр Тихонович - на 1887 р. член Харківської губернської Духовної консисторії, священник (протопоп) сл. Олександрівка (нині райцентр Донецької обл,)

1524. Литовський – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1525. Лихобаба – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1526. Лиштований – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1527. Лінге – співвласник ливарного заводу у Слов’янську (можливо, Ланге – див.)

1528. Ліницький Євген Миколайович – Капітольське, церква Варвари Великомучениці Ізюмський 1 -й округ 1908 священик

1529. Ліницький Микола Стефанович – Крючки, церква Троїцька Ізюмський 1 -й округ 1904 священик

1530. Ліницький Михайло Максимович – помічник секретаря, діловод мирового з’їзду сіддів Ізюмського повіту на 1887 р.

1531. Ліповський – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1532. Ліповской – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1533. Ліповська – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1534. Лісаневич Єлисей Степанович – майор, з 1739 р. – сотник Балаклійської сотні Ізюмського полку. Дружина Марія Федорівна, донька Олександра – дружина підполковника Острогозького полку Тихоцького.

1535. Лісаневич Степан Михайлович - в 1732 р. балаклійський сотник, пізніше полковой суддя Ізюмського полку, володіння хут. Криничний і Крейдянка. Діти: майор Елисей (див.), Яків, секунд-майор Іван, канцелярист Василь, Матвій. Дружина Тетяна Михайлівна.

1536. Лісіцин – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1537. Лісогорський – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1538. Літвінов Микола Іванович – колезький реєстратор, мав маєток у Слов’янську. Син Микита з 1825 р. служив у Слов’янській міській ратуші (міській думі).

1539. Літвінов – міщанин м. Ізюм на 1890 р. (прізвище зустрічається 2 рази)

1540. Літтований – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1541. Ліфінцева – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1542. Ліштований – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1543. Лобачевський Семен – колезький асесор м Ізюм на 1811 р.

1544. Лобій Антон Васильович – Барвінкове, церква Успенська Ізюмський 3-й округ 1908 псаломщик

1545. Лобир – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1546. Лобода – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1547. Лобода – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1548. Логота – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

1549. Лозинський Микола Іванович – Ізюм, церковний приход, церква Катерининська (при реальному училищі), Ізюмський 1-й округ 1908 священик

1550. Лонгінов Арсеній Петрович – Миколаївка, Миколаївська церква Ізюмський 2 -й округ 1904 священик. Розстріляний більшовиками в травні 1919.

1551. Лонгінов Микола Никанорович – камер-юнкер, надвірний радник, предводитель дворянства Ізюмського повіту у 1870 – 76 рр.

1552. Лонгінов Михайло Михайлович – надвірний радник, на службі з 1812 р., маєток с. Іванівка з кам’яним палацом. З 1841 р. церковний староста Іванівської церкви, робить значні пожертви (всього 1699 крб.).

1553. Лонгінов Никанор Михайлович (1790 р. н.) – статський радник, закінчив Харківський колегіум (граматичний, піїтичний, риторичний і філософський класи), зголом перевівся у Харківський університет. Маєток у с. Іванівка, де побудував великий кам’яний палац (згорів у 1920 р.).

1554. Лонгинов Олександр Петрович – Дробишеве, церква Миколаївська Ізюмський 2 -й округ 1908 священик

1555. Лонгінов Олександр – титулярний радник, на 1820 р. маєток с. Вербівка.

1556. Лонгінов – поміщик (с. Капитольське), влаштовував у своєму маєтку театр, де часто бував П. П. Гулак-Артемовський, створив оркестр.

1557. Лонгінова Любов Іванівна – дружина надвірного радника, урождена Шидловська. Маєток у посаг від батька – с. Івановка Ізюмського повіту, мав на 1845 р. 1500 мериносних овець.

1558. Лонгінова Прасковія Іванівна – дружина дійсного статського радника. У 1841 р. маєток в Ізюмському повіті, хут. Миколаївка, на 1845 р. 545 мериносних овець.

1559. Лопатенко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1560. Лопатенко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1561. Лопаткін – ізюмський художник, на поч. ХХ ст. прожива на ІІ поверсі будинку купчихи Савіної (будинк по вул. Великій, нині Соборна, 6, приміщення редакції газети «Обрії Ізюмщини»)

1562. Лотник – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1563. Лошкарьов – ротмістр Ізюмського гусарського полку, відзначився у Бородинській битві, керівник ізюмських гусар в бою з кінними гусарами Наполеона (1814 р.), загинув у бою.

1564. Лошкарьов Федір – печенізький сотник, маєток хут. на р. Гнилушка (За: «Перепись слободских полков гвардии майора Хрущева 1732 года»).

1565. Лубченко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1566. Луговець – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1567. Лукашов Федір – голова Ізюмського ревкому у 1920 р.

1568. Лукієнко Яків – мешканець сл. Савинці, відомий своїм благочестивим життям, прожив 70 років.

1569. Лукомський Андрій Іванович – Лиман, церква Петро- Павлівська Ізюмський 2 -й округ 1908 в. о. псаломщика

1570. Лук’яненко – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1571. Лук’яненко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1572. Лущенко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1573. Лутаєв – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1574. Лучинський Яков – священний ямпольської Миколаївської церкви на 1745 р.

1575. Лучицкий Йосип - 1768 р. н., поляк. Управляючий маєтком А.А. Самборского в сл. Кам’янка Ізюмського повіту. Дружина Ксенія Семенівна, доньки: Катерина, Ольга, Марія, Ганна.

1576. Лучкіна Анна Іванівна – дружина штаб-ротмістра, поміщиця, с. Новодмитрівка Ізюмського повіту (нині Барвінківщина).

1577. Луц А. Ф. – на поч. ХХ ст. власник водяного млина, с. Стратилатівка (Кам’янка).

1578. Луценка Леонід Павлович – Рай-Олександрівка, церква Олександро-Невська Ізюмський 2-й округ 1908 диякон

1579. Луценко – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1580. Львов Микола Володимирович (3 травня 1868 - 8 липня 1933, Страконіце, Чехія) – закінчив Олександрівський кадетський корпус 1885, Михайлівське артилерійське училище 1888, Михайлівська артилерійська академія. Генерал-майор, керівник будівництва Ізюмського заводу оптичного скла. Заарештований більшовиками, після чого будівництво остаточно зупинилось. У Збройних Силах Півдня Росії з осені 1919 (звільнений із заручників в Орлі); складався при управлінні артилерійського постачання, потім у резерві чинів ЗСПР, з 20 травня штатний викладач Сергіївського артилерійського училища до евакуації Криму. Евакуйований в Катарро (Югославія) на кораблі "Істерн-Віктор". В еміграції на 1922 в Югославії, потім в Чехословаччині, член Товариства офіцерів-артилеристів.

1581. Львов – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1582. Любарський – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1583. Любашевський Семен Степанович - полковий писар Ізюмського полку (на 1749 і 1762 р.). На 1785 р. – власний хут. Звіринець на р. Ізюмець, де облаштував ставок з млином і дві винокурні. Дружина Феодосія Прокопівна, доньки Дарія і Тетяна.

1584. Любашевський – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1585. Любарський Іван Андрійович – Поповка, церква Григорівська Ізюмський 2 -й округ 1908 псаломщик

1586. Любарський Ігнатій Михайлович – на поч. ХХ. ст. ізюмський міський казначей.

1587. Любарський Микола Ксенофонтовіч – Волвенкове, церква Митрофанівська Ізюмський 3-й округ 1908 священик

1588. Любарський Сергій Арсентійович – Мечебилове, церква Іосифо-Обручніцька Ізюмський 3-й округ 1904 священик

1589. Любарський Федір Іванович - на 1887 р. член Харківської губернської Духовної консисторії, священник м. Слов’янська

1590. Любарський. Священик. Розстріляний більшовиками в березні. 1919 в Ізюмському у. Дружина - те ж

1591. Любімов С. І. – керівник кріпосного оркестру поміщика Лонгінова у Капитольському, засновник першого ізюмського театрального гуртка (1860-ті рр.).

1592. Любий – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1593. Любинський О. – священник, репресований у 1919 р.

1594. Любицький Сергій Степанович – Новоселівка, церква Григорівська Ізюмський 2 -й округ 1908 священик

1595. Любицький – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1596. Любицький Іван Осипович – генерал-майор, поміщик Ізюмського повіту (108 душ ч. ст., с. Дмитрівка, де побудував двоповерховий кам’яний палац у класичному стилі з парком), у 1806 р. формував міліцію для боротьби з Наполеоном, отримав орден Св. Ганни ІІ ст. Дружина Олена Іванівна, син гвардії поручик Яків (1802 р. н., див.).

1597. Любицький Костянтин Олександрович – поміщик, у маєтку с. Вербівкак мав на 1845 р. 120 мериносних овець.

1598. Любицький Олександр – титулярний радник. В 1820 р. маєток Вербівка Ізюмського повіту (біля Черв. Донця). У ньому 90 душ чол. статі і винокурня. Дружина Анна Михайлівна.