Литературна група «Гарт» (1923 р.). Сидять зліва направо: В.Сосюра, В.Блакитний, В.Поліщук, М.Йогансен. Стоять: М.Хвильовий, В.Коряк, В. Радиш 7 page

Є

829. Єварницький Павло Михайлович – Карпівка, церква Різдво-Богородична Ізюмський 2-й округ 1908 псаломщик

830. Євкранченков – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

831. Євсеєв – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

832. Євтушенко Іван Іванович (1893, Харків -?) - підпоручик. Учасник Білого руху. Узятий в полон, на особливому обліку з 1920 в Ізюмській ЧК.

833. Євтушенко-«Діброва» – керівник селянського повстанського загону (1920 р.) у с. Грушеваха.

834. Євтушенко – купець міста Слов’янськ згідно 9 ревізії від 22.10.1850 р.

835. Євфимій Андрій Опанасович – Піски, церква Вознесенська Ізюмський 1-й округ 1908 псаломщик

836. Єгоров Григорій Іульяновіч – Ізюмець (Бугаївка), церква Охтирсько-Богородична Ізюмський 1-й округ 1908 священик

837. Єзик – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

838. Ємеленко – купець міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

839. Єнохіна Капітоліна Никанорівна (? - †11.08.1834) - дружина майора. Похована у с. Капитольське Ізюмського повіту.

840. Єленев Ілля Іванович – капітан, заснував с. Єленівка на р. С. Дінець напр. XVIII ст. Розбив тут великий фруктовий сад, (частину фруктів продавав), дві винокурні, заводи великої рогатої худови і овець. На 1804 р. – 190 душ селян.

841. Єлок – робітник ІЗМ,учасник протинімецького підпілля 1918 р.

842. Єнакий Дмитро – волоський (румунський) стольник, що 1711 р. отримав с. Балаклійка (з цього часу – Волоська Балаклійка).

843. Єремеев – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

844. Єрещенко – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

845. Єрмакова – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

846. Єрмолаєв Іван – міщанин, виборець до першої Ізюмської міської ратуші і міської думи (ради та Виконкому) у 1833 р.

847. Єрмолаєв – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

848. Єрмолаєв – міщанин м. Ізюм на 1890 р. (прізвище зустрічається 2 рази)

849. Єрмолов Семен Степанович – секунд-майор, заснував с. Семенівку біля Петровського (нині Балаклейський р-н). Дружина Варвара, діти: капітан Олександр (10.02.1788 – 1837, воював з чеченцями, орден Св. Ганни IV ст). штабс-ротмістр Єгор, підпоручик Микола, Матвій, Анфіса, Уляна.

850. Єршов – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

851. Єрьоменко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

852. Єрьоменко – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

853. Єрьоменков – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

854. Єхченко Андрій Григорович – на поч. ХХ ст. власник бакалійного магазину, с. Рай-Олександрівка.

855. Єфимович Віктор Якович – на поч. ХХ ст. ізюмський повітовий лікар.

856. Єфремова Марія Пилипівна – на поч. ХХ ст. власник бакалійного магазину, с. Ямполь.

Ж

857. Жаданівський Андрій Іванович (1866 р.н.) – Ізюм, церковний приход, церква Хрестовоздвиженська Ізюмський 1 -й округ 1904 священик з 1889 р. Голова духовенства у зборах повітового земства та Ізюмської Міської Думи. Викладач Закону Божого у Реальному, міському училищі, завідуючий церковно-приходською школою.

858. Жданов – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

859. Жеванін – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

860. Жевержеєв Трохим Костянтинович (1807 р.н.) – Ізюмський купець ІІІ гільдії. На 1887 р. директор Ізюмського міського Іллі Ізвєкова банка, викорурний завод у с. Андріївці Барабашовської волості. Почесний мировий суддя Ізюмського повіту на 1887 р., член Товариства допомоги потребуючим учням Ізюмського реального училища на 1898 р. Дружина Катерина Іванівна (1831). Сини: Олексій (1852, див.), Іван (1854). Донька Марія (1857).

861. Жевержеєв Олексій Трохимович (1852 - †1890) – купець м. Ізюма, землевласник в дачах сл. Павлівки за слободою Піски, у 1890 р. побудував там винокуренний завод на березі р. Ізюмець. Володів універсальним магазином (нині маг. «Світлана»). На 1887 р. член Ізюмського в’язничного присутствія, почесний мировий суддя Ізюмського повіту.

862. Жевержеєв П. Т. – ізюмський підприємець, скарбник Ізюмського товариства театрального і музичного мистецтва (з 1892 р.). Очевидно, саме він на 1917 р. володів горілчаним і фарбовим заводами.

863. Жевержеєв – міський голова міста Ізюм на 1809 і 1817 рр. (очевидно, той самий?). Власник викокурного заводу (на 1912 р. 25 робітників) на хут. Еленський (зараз р-н Пісок)

864. Жевержеєв – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

865. Жевержеєва – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

866. Желудков -агроном. Розстріляний більшовиками в травні 1919 в Ізюмському пов.

867. Жеребець Василь – мешканець м. Тора, якого татари 11 вересня 1681 р. захопили в полон, але він зумів втекти.

868. Жерновий А. Л. – один з перших робітників ІЗМ, учасник громадянської війни, більшовик.

869. Жерновий – член Ізюмського міськвиконкому на 1927 р.

870. Жерновий – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

871. Живолуп – міщанин м. Ізюм на 1890 р. (прізвище зустрічається 2 рази)

872. Жигайленко Петро Федорович – учасник Білого руху, розстріляний більшовиками 20 травня 1919 в Ізюмі.

873. Жигайло Іван Іванович – вчитель Х класу Ізюмського трикласного училища на 1887 р.

874. Жигайло І.– один з керівниківІзюмської ради робітничих і солдатський депутатів (1917 р.)

875. Жигайло Євген Михайлович (1887, Ізюмський пов. -?) – штабс-капітан. Учасник Білого руху. Узятий в полон, на особливому обліку з 1923 в Полтавському ГПУ.

876. Жигайло Олександр Іванович (1902 м. Ізюм Харківської губ. -?) - однорічник. У Збройних силах Півдня Росії. Узятий в полон, на особливому обліку в Харківському ГПУ.

877. Жидик – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

878. Жидкова Авдотья Гаврилівна – аудиторша, поміщиця, с. Павлівка Ізюмського повіту (нині Барвінківщина).

879. Жилін – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

880. Житніков – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

881. Житнцов – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

882. Жиров Ларіон Іванович – слов’янський купець ІІІ гільдії, з 1826 р. ратман (депутат) міської ратуші (думи).

883. Жовнеровський Іполіт Іполітович (1868 р. н.) – поручик артилерії, на 1896 р. і на поч. ХХ ст. земський начальник І дільниці Ізюмського повіту.

884. Жук – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

885. Жуков Василь Єлисейович – Поповка, церква Григорівська Ізюмський 2 -й округ 1908 священик, священникПіщанської церкви на 1917 р.

886. Жуков Григорій Микитович – Семенівка церква Миколаївська Ізюмський 3-й округ 1908 священик

887. Жуков Леонтій Захарович – на поч. ХХ ст. власник бакалійного магазину, сл. Миколаївка.

888. Жуков Стефан Єлисейович – Слов'янськ, церковний приход, церква Соборна Троїцька Ізюмський 4 -й округ 1908 священик

889. Жуков – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

890. Жуков – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

891. Жукова Любов Дмитрівна – на поч. ХХ ст. власник бакалійного магазину, с. Райгородок.

892. Жуковський Володимир Степанович (1840 р.н.) – Ізюмський міський пристав з 1887 р., штабс-ротмістр, з дворян. За дружиною 1000 десятин у Бахмутському повіті, у самого 2 дачі у м. Слов’янську. З 1871 р. служив унтер-офіцером в Л-гв. Кірасирському полку, з 1872 р. корнет, з 1875 р. поручик, член полкового суду, з 1876 р. у відставці.

893. Жуковський Григорій Юлійович (14.07.1878, СПб – 12.10.1939, Москва) – ініціатор побудови і перший технічний директор ІЗОСу (1916 – 1923 рр.). У 1921–1924 на посаді професора Харківського технологічного інституту. З 1924 по 1929 – головий інжнер-техногог заводу, згодом на науковій роботі. З 1919 був членом секції підземних багатств УАН, член хіміко-технічної секції Постійної комісії для виучування природних багатств України.

894. Журавленко Савка – маяцький козак, 26 вересня 1691 р. був посланий до Ізюму зі звісткою про набіг татар, проте не доїхав.

895. Журавльов – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

896. Журба – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

З

897. Забашта – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

898. Забаштин – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

899. Забаштина – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

900. Забиранник – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

901. Забиранникова – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

902. Забірянік – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

903. Забірянікова – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

904. Заблоцький Матвій Іванович (? - †23.08.1881) – генерал-майор, похований в с. Залиман Ізюмського повіту.

905. Забудько – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

906. Завадський – майор, ізюмський городничий на 1843 р.

907. Завгородний – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

908. Заводовський Матвій Дмитрович – Привілля, церква Архангело-Михайлівська Ізюмський 4 -й округ 1908 псаломщик

909. Загнойко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

910. Загноймо – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

911. Загоруйко – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

912. Задніпровський – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

913. Задніпровський Артем Андрійович (? - 1947) – один з керівників Святогірської республіки (літо 1917 р.), згодом очолював Кам’янський партизанський загін.

914. Задніпровський Кирило – учасник Білого руху, розстріляний більшовиками 24 січня. 1919 в Ізюмі.

915. Задорожка – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

916. Задорожний Дмитро Пилипович (1889, Ізюмський повіт - †?) - підполковник Армії УНР. Брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії - поручик. У 1919 р. – старшина 51-го пішого дієвого полку ім. С.Наливайка Дієвої армії УНР. З середини червня 1919 р. – командир 3-го куреня 3-го пішого Подільського полку 1-ї Північної дивізії Дієвої армії УНР. Згодом – комендант штабу цієї дивізії. У 1920–1921 рр. - комендант штабу 2-ї Волинської дивізії Дієвої армії УНР.

917. Заїка Антон Іванович – ізюмчанин, судовий гальванер (електрик) бронепалубного крейсера «Аскольд» у 1904 – 07 рр., учасник Російсько-японської і І Світової воєн, нагороджений Георгієвським хрестом IV ст.

918. Зайченко – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

919. Зайцев Лев Петрович – губернський секретар, на 1887 р. член дворянської опіки Ізюмського повіту

920. Зайцев Микола Львович – дворянин, смотритель (завідувач) Ізюмської земської лікарні на 1887 р.

921. Зайцев Петро Степанович – учасник Білого руху, розстріляний більшовиками 7 червня 1919 в Ізюмі.

922. Зайцев – повітовий предводитель дворянства (1917 р.).

923. Зайцева – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

924. Зайцов – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

925. Закройщикова Наталія Прокопівна – вчителька рукоділля Слов’янської жіночої прогімназії на 1887 р.

926. Залепиносов – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

927. Залипиносов – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

928. Залісський Віктор Іванович - поміщик. Церковний староста Митрофанівської церкви при земській лікарні з 1901 р. Розстріляний більшовиками 24 січня 1919 в Ізюмі.

929. Залісський Іван Феликсович – поручик, родом з Келець Радомськрої губ. Царства Польського. З 1854 по 1863 рр. на військовій службі. Дружина Марія (див.), діти: Андіан (16.08.1865), Петро (5.10.1867), Віктор (4.01.1870), Ганна.

930. Заліська Марія Михайлівна – вдова поручика (Івана Феликсовича Залісського, на 1906 р.), маєток с. Стара Семенівка (нині на березі каналу Дніпро-Донбас). У жовтні 1865 р. тяжко захворіла, вилікувалась, молячись у Піщанської ікони Божої Матері

931. Замараєв Михайло (1881 р. н.) – псаломщик Хрестовоздвиженської церкви з 1899 р.

932. Заморуєв – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

933. Замятін Дмитро Петрович – Петровське, церква Преображенська Ізюмський 3-й округ 1908 диякон.

934. Замятін Кирило Димитрович – Левківка, церква Архангело- Михайлівська Ізюмський 1 -й округ 1908 псаломщик.

935. Запара Дмитро Федорович (5 (17) лютого 1826, Ізюмський район Харківської області - 6 (18) грудня 1865, х. Кринички, тепер село того ж району) – український громадський і культурний діяч, лексикограф, фольк­лорист. Навчався 1841-1846 у Харківському університеті. Служив в Ізюмському повітовому суді, був гласним Харківських губернських зборів. Друкувався у газетах і журналах, зокре­ма в «Основі». Уклав 1849 «Краткій малорусскій словарь» (не опублікований, рукопис зберігається у Бібліотеці Російської АН, Петербург). У словнику – близько 2000 статей, в яких українські слова стисло перекладені російською мовою; помітне місце займають слова, записані з уст народу. Микола Костомаров, якому до Саратова 3апара надіслав свою працю разом із власними міркуваннями «О правописаніи», зробив у рукописі виправлення й уточнення, але не підтримав запропонований 3апарою фонетичний правопис, застерігши, що не слід «прерывать святую связь с стариною». 3апара збирав матеріали до історії України, записував народні пісні.

936. Запара Федір Данилович – губернський секретар, поміщик, с. Федорівка Ізюмського повіту (нині Барвінківщина), мав на 1845 р. 2000 мериносних овець.

937. Запаріна Тетяна Іванівна – дружина губ, секретаря, поміщиця, с. Федорівка Ізюмського повіту (нині Барвінківщина)

938. Запорін А. Ф. – інженер, володар великої приватної археологічної колекції на поч. ХХ ст. Очевидно, він же – викладач історії, географії і штатний доглядач Ізюмського повітового училища з 1860 р.

939. Запорін Федір Олександрович – на 1887 р. завідувач справами Ізюмського повітового військового присуствія

940. Запорожець Григорій Миколайович - мировий суддя ІІІ дільниці Ізюмського повіту на 1887 р. (м. Слов’янськ).

941. Запорожець Надія Михайлівна – дворянка, на 1887 р. орендувала винокуренний завод

942. Запорожченко – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р. (прізвище зустрічається 2 рази)

943. Запорожченко – міщанин м. Ізюм на 1890 р. (прізвище зустрічається 4 рази)

944. Запрієв Григорій Іванович (1889, м. Ізюм -?) - підпоручик. У Збройних силах Півдня Росії. Узятий в полон, на особливому обліку з 1923 в Харківському ГПУ.

945. Запрієв – купець міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

946. Запрієнко Стефан Михайлович – ізюмський протопоп, хутір на р.Студенок (За: «Перепись слободских полков гвардии майора Хрущева 1732 года»).

947. Зарвірог – міщанин м. Ізюм на 1890 р. (і ще один «Зарвіров»)

948. Заремба Федір – штаб-ротмістр, мешкав у Ізюмі, дружина Ганна Сергіївна захворіла, вилікувалась перед іконою Піщанської ікони Божої Матері

949. Зарембіна – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

950. Зарудний Андрій Єлисійович – заснував хут. Млини Букінські (нині Букіно) і Андріївка на р. Букінці. Напр. XVIII ст. тут було 4 млина на трьох риболовних ставках.

951. Зарудний Василь (1790 – 30.05.1824, Новопавловка) – поміщик, с. Новопавлівка.

952. Зарудний Єлисій Іванович – сотник Ізюмського полку на 1732 р., мав хутір. Дружина – донька лохвицького сотника Івана Гамалії (з 1725 р.)

953. Зарудний Іван – підпрапорний Ізюмського полку, депутат від ізюмського дворянства у Комісію по новому Уложенню Катерини ІІ (1767). Володів 854 душами, маєток с. Хатне.

954. Зарудний Митрофан Іванович (1834, с. Заводи – 1883) – закінчив училище правознавства, служив у Сенаті і міністерстві юстиції, після селянської реформи був представником від уряду в світових з'їздах Катеринославської губернії, пізніше чиновником для особливих доручень при міністрі внутрішніх справ. Брав участь, як член-експерт, у роботі комісії, яка складала судові статути, працюючи переважно у відділенні судоустрою. Наприкінці 1860-х років був членом Одеської судової палати. У 1872 році брав участь у роботах заснованої під головуванням сенатора M. H. Любощинського комісії з перетворення волосних судів. Спостереження, зроблені ним у цей час, він виклав у книзі «Закон і життя». Написав також «Листи з Англії» (в «Руському віснику» на початку 1860-х років) і «Громадський побут Англії» (1865); був співробітником «Санкт-Петербурзьких відомостей» під редакцією В. Ф. Корша.

955. Зарудний Петро Андрійович – підпоручик, маєток в с. Букино Ізюмського повіту (1838 р.), на 1845 р. 627 мериносних овець.

956. Зарудний Сергій (1821, Ізюмський пов. - 1887, Ніцца, Франція) - правник, сенатор, видатний суд. діяч, організатор судової реформи в Росії 1864, яка лібералізувала російське судівництво; був почесним мировим суддею Куп’янського пов. Праці: «Судебные уставы с рассуждениями, на коих они основаны» (1866), «Судебно-статистические данные о Харьковской губернии» та ін.

957. Захаржевський Михайло Костянтинович – полковник Ізюмського полку, маєток сс. Костянтинівка, Куньє, Ізюмівка, Шипувате, Бурлук (За: «Перепись слободских полков гвардии майора Хрущева 1732 года»).

958. Захаржевський Михайло Михайович – у 1742 р. побудував с. Бугаївка (Ізюмець) перший храм.

959. Захаржевич-Капустянський Василь Корнилович – підпоручик, син капітана. В 1796 р. власник маєтку Чертів Кут, сл. Іванівки у Ізюмському повіті. З 1792 по 1795 рр. – повітовий предводитель дворянства. Мати Настасія Іванівна.

960. Захаржевич-Капустянський Григорій Іванович – капітан, дворянин з 1786 р., маєток с. Іванівка. Мав тут кам’яний будинок, млин на Дінці, винокурню. З 1786 по 1789 рр. – повітовий предводитель дворянства. Дружина Анастасія Іванівна, діти: секунд-майор Григорій, капітан Микола, майор Михайло, капітан Христофор.

961. Захаржевич-Капустянський Іван Іванович (? – † серпень 1734) – сотник Ізюмського полку, засн. с. Іванівку десь бл. 1715 р. Батько Іван Григорович напр. ХVII ст. – сотник с. Мерефа, з початку XVIII – священнник сл. Мерчик.

962. Захаржевич-Капустянський Михайло Юрійович (Георгійович) – в 1838 р. маєток в сл. Іванівка Ізюмського повіту. Дружина Ганна Петрівна.

963. Захаржевич-Капустянська Анна Петрівна (? - †1807) – урождена Лонгінова, похована в с. Івановка Ізюмського повіту.

964. Захаріна А. І. – власниці парової лісопилки на хут.Чернещина Гусарівської волості.

965. Зацепа – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

966. Звєрєв Іван Порфирович (1865 р.н.) – з селян, реєстратор (столоначальник цивільних справ) Ізюмського поліційного управління з 1886 р., по закінченню Гришинського народного училища Бахмутського повіту.

967. Зейков – один з керівниківІзюмської ради робітничих і солдатський депутатів (1917 р.)

968. Зеленін – лідер лівих есерів у м. Ізюм (осінь 1917 р.)

969. Зеленський Андрій Тимофійович (1890, Харківська губ. -?). Прапорщик. Учасник Білого руху. Узятий в полон, на особливому обліку з 1922 Ізюмськом пов.

970. Зеленський Василь Павлович – провіантмейстер. Брати канцеляристи Іван і Григорій. В 1800 р. поміщики в дачах с. Балаклеї. Іван у 1804 р. губернський секретар, діти Івана: колезький реєстратор Олексій, титулярний радник Григорій. В 1819 р. живуть у Балаклеї.

971. Зеленський Сергій Тимофійович, (1897 Харківська губ. -?). Підпоручик. У Збройних силах Півдня Росії. Узятий в полон, на особливому обліку з 1922 Ізюмському повіті.

972. Земборський Григорій – прапорщик, вол. с. Гаврилівка на р. Сухий Торець, продав її напр. XVIII ст. І. С. Гаражі.

973. Землянський – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

974. Землянський Петро Іванович – прапорщик, напр. XVIII ст.. маєток у с. Торновому на р. Чорний Жеребець. Мав тут 308 душ селян, два водяних млина, винокурню.

975. Зененко Олександр Миколайович (1877 - 21 вересня 1956, Канни). Полковник гусарського Ізюмського полку. Закінчив Єлисаветградське кавалерійське училище. Учасник Російсько-японської, світової і громадянської воєн. Останній командир Ізюмського полку. З 15 липня 1918 - полковник українізованого Ізюмського гусарського полку (у Звідно-кінній бригаді Армії УНР, згодом у гетьманських частинах, з квітня 1918 р.). 31 жовтня 1918 звільнений у відставку на прохання через хворобу. Емігрував до Югославії, служив у залізничному управлінні. Був висланий І. Тіто з країни. Жив у Каннах. Брав участь у роботі місцевих військових організацій. Член каннського відділу Союзу російських військових інвалідів, член Об'єднання ізюмських гусар.

976. Зернов – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

977. Зеленський – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

978. Зіменс – власник парового млина у колонії Рорберг біля Барвінкового (на 1912 р. 23 робітника)

979. Зінгер – власник великого парового млина у сл. Барвінкова на 1917 р.

980. Зінов’єв Афанасій – старший боярин Б.Бєльського у Цареборисові, був засланий після того, як Бєльський потрапив у опалу.

981. Зінчевський Олімпій Семенович – колезький секретар, напр. ХІХ ст. маєток Ветровка.

982. Зміївський Михайло – робітник ІЗМ, один з керівниківІзюмської ради робітничих і солдатський депутатів (1917 р.), член Штабу по боротьбі з корніловщиною (серпень 1917 р.). Учасник протинімецького підпілля 1918 р.

983. Зміївський – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

984. Зміївська – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

985. Значко-Яворський Борис Олександрович – дворянин, маєток в с. Ясна Горка Ізюмського повіту – 472 десятини. Дружина Юлія Петрівна.

986. Зозуля Данило Охримович – поручик, у 1831 р. пожертвував на будівництво храму на честь Тихвинської ікони Божої Матері (біля Преображенського собору) 7000 крб. сріблом.

987. Золотоверха – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

988. Золотоверхий – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

989. Золотоверха – казенна селянка, мешканка м. Ізюм на 1890 р.

990. Золотоверхов – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

991. Зорвірогова – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

992. Зорін – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

993. Зорич Максим Федорович (1719 – 1775) – перший полковник Ізюмського гусарського полку (1765 – 1771), з сербів.

994. Зубашов Іван Якович – депутат Українських Установчих зборів у листопаді 1917 р.

995. Зубко Михайло – керівник царських звіроловів у Ізюмському звіринці (на 1667 р.)

996. Зубков Андріан Іванович (1891 м. Ізюм Харківської губ. -?). Чиновник воєнного часу. У Збройних силах Півдня Росії. Узятий в полон, на особливому обліку з 1920 Ізюмському пов.

997. Зубкова Тетяна Макарівна (ур. Говтва) - розстріляна більшовиками 24 січня. 1919 в Ізюмі

998. Зубков – на поч. ХХ ст. співвласник парового млина у м. Ізюм.

999. Зубков – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1000. Зубкова – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

1001. Зюба – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1002. Зубашов Лук’ян Іванович – купець, слов’янський міський голова на 1887 р. Власник винокурного заводу, крупяного млина у с. Щурово. За його підписом (разом з підписом голови місцевих більшовиків П. Шишкова) у 1918 р. виходили слов’янські гроші.

И

І

1003. Іваненко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1004. Іваненко – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1005. Іваницький Іван Олександрович – Некременне, церква Акілінінська Ізюмський 4-й округ 1908 священик

1006. Іваницький – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р. Гласний міської Думи на 1845 р.

1007. Іваницький – купець міста Слов’янськ згідно 9 ревізії від 22.10.1850 р.

1008. Іванковський – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1009. Іванов Гаврило Гаврилович – поміщик, у маєтку с. Пригоже мав на 1845 р. 3000 мериносних овець.

1010. Іванов Гаврило Іванович (? - †15.05.1807) – секунд-майор. В кінці XVIII ст. заснував та заселив сл. Гаврилівку у Ізюмском повіті, побудував першу дерев’яну церкву (1797 р., Аргангело-Гавриїлівська церква), п’ять млинів і розбив сад. Дружина Марфа Демьянівна (3.07.1778 - † 15.08.1831). Діти: полковник генерального штаба Дмитро (див.), поручик Гаврило (вол. с. Пригоже, мав на 1845 р. 6000 мериносних овець), наглядач Харківського духовного училища Василь, Марфа (по чоловікові Гаража).

1011. Іванов Дмитро Гаврилович (1803 - †19.10.1861) – поміщик, у маєтку с. Гаврилівка мав на 1845 р. 3000 мериносних овець.

1012. Іванов Іван Прохорович (?, сл. Коробочкине Ізюмський пов. -?) – учасник Білого руху. Узятий в полон, на особливому обліку з 1919 в Зміївському ГПУ.

1013. Іванов Микола Федорович – поміщик, у маєтку с. С.Ясногірка мав на 1845 р. 1000 мериносних овець.

1014. Іванов Никифор Опанасович – колезький асесор, напр. XVIII ст. заснував с. Никифорівку на березі р. Васюківки. На річці – ставок, млин, винокурня. У 1804 р. – 300 душ, понад 3000 десятин, у 1834 р. у селі побудована Вознесенська церква.

1015. Іванов Федір Кузьмич – капітан, напр. XVIII ст. заснував с. Ясногорку (Федорівку) на р. Казенний Торець (нині Слов’янський р-н).

1016. Іванова Ганна Іванівна – удова колезького секретаря, до 1917 р. маєток с. Ольховий Ріг (345 десятин).

1017. Іванов Евгеній Егорович – міщанин м.Слов’янська, власнк салотопенного заводу на 1887 р.

1018. Іванова Марія Андріївна (15.06.1820 - 10.01.1892) – дворянка, похована у сл. Гаврилівка Ізюмського повіту.

1019. Іванова Марія Степанівна – капітанша, маєток с. Ясногорка, один з найбагатших у повіті – 376 душ селян, овчарний завод, у степовому хут. Осиновому – заводи рогатої худоби, коней і овець.

1020. Іванов – купець міста Слов’янськ згідно 9 ревізії від 22.10.1850 р.

1021. Іванов – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1022. Іванов – міщанин м. Ізюм на 1890 р. (прізвище зустрічається 3 рази)

1023. Іванова – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

1024. Івахненко – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1025. Івахненко – селянин-заручник з Ізюма. Розстріляний більшовиками влітку 1919 в Харкові.

1026. Іващенко Іван Іванович (?, с. Прелесне Ізюмського пов. -?). Прапорщик. У Збройних силах Півдня Росії. Узятий в полон, на особливому обліку в Ізюмській ЧК.