Створення дослідних зразків та їх обґрунтування

У розглянутому пригодницькому романі мова йде про чоловіка на ім'я Пісін Молітор Патель, скорочено Пі, що спілкується з письменником Яном Мартелом, якому і розповідає свою неймовірну історію. Батько, будучи директором зоопарку, був змушений з родиною виїхати з Індії, забравши з собою половину тварин, щоб продати їх в Канаді, а на отримані кошти почати нове життя. Після стоянки в Манілі судно потрапляє в шторм, і Пі – єдиний, кому вдається врятуватись. По закінченню шторму, йому вдається роззирнутись довкола аби оцінити ситуацію. Виявляється, що в шлюпці, крім нього, знаходяться ще кілька тварин, яким вдалося врятуватись з потопаючого корабля: гієна, зебра, орангутанг Апельсинка і тигр Річард Паркер. Після трагічної боротьби між тваринами, Пі зрештою залишається в човні наодинці з тигром. Починається виснажливий бій за виживання. На шляху їм зустрічаються риби, медузи, кити і загадковий острів, схожий на венерину мухоловку, населений сурикатами. Після прибуття в Мексику Річард Паркер покидає Пі, так з ним і не попрощавшись. Хлопця знаходять. Пізніше, в лікарні його розпитують представники японської компанії-власниці судна. Зрозумівши, що в його історію про дев’ятимісячну подорож Тихим океаном в одній шлюпці з бенгальським тигром ніхто не вірить, Пі вирішує її так би мовити, адаптувати до загалу. Він проводить аналогію між людиною і твариною замінивши, наприклад, орангутанга Апельсинку образом матері, гієна ж стала коком, а зебра - матросом. Матрос, кок і мати – не вигадані люди, вони належать до оточення головного героя. Текст роману містить у собі чимало метафор і символів, які є своєрідним ключем до розуміння головної ідеї твору [17]. Створені ілюстрації дозволяють акцентувати увагу читача на ключових моментах твору, передати чарівну атмосферу роману і повністю розкривають сюжетну лінію твору.

Так, наприклад, одна з розворотних ілюстрацій присвячена головному герою. Вона знайомить читача з оточенням, в якому він виріс і яке підготувало його до майбутніх пригод. Саме воно спрямувало увагу Пі на вивчення поведінки тварин та дало можливість сформувати перші філософські світоглядні погляди. На ілюстрації зображено індійського хлопчика, який розмірено прогулюється стежками зоопарку батька, спокійно розглядаючи його мешканців. Він почуває себе частиною цього буйства флори і фауни, органічною і невід’ємною частиною світу природи. Горизонтально видовжений формат ілюстрації ще більше підкреслює спокій зображеного моменту. А яскраве сонячне світло та різнобарв’я трав і квітів довершують щасливу картину (рис. 2.6.).

Рис. 2.6. Розворотна ілюстрація К. Млинарської

до книги Яна Мартела «Життя Пі»

На противагу спокійному сюжету вищезазначеної ілюстрації виступає напружений момент шторму, в який от-от потрапить корабель з головним героєм на борту. Полосна ілюстрація умовно складається з трьох частин: по одній частині на сторінці. На першій частині показано маяк, що знаходиться серед скель, на другій - по хвилям пливе вантажний корабель «Цимцум», а на третій - грозові хмари, що несуть з собою шторм. Всі три частини виконані в одній колірній гамі, об’єднані спільним композиційним задумом. Позаду судна залишається маяк і рятівна суша, а попереду його зустрічає непогода і вірна загибель. Тлом, що об’єднує всі три частини, виступає грозове небо і дощ. І хоча на зображенні хвилі ще не штормові, хмари з яких виходять блискавиці, про це попереджають. Напруження додають затемнені краї ілюстрації. Вся увага читача прикута до найбільшої за площею і найсвітлішої за насиченістю плями – корабля, зображення якого займає центральну частину не випадково (рис. 2.7.).

Рис. 2.7. Полосна ілюстрація К. Млинарської

до книги Яна Мартела «Життя Пі»

Вплив художнього твору візуальної культури, яким являється ілюстрація, залежить від закономірностей візуального сприйняття і мислення читача. Важливим знаряддям творчої діяльності ілюстратора є зорова система людини, котра має властивості не лише бачити дійсність такою, якою вона є насправді, а й має механізми, що забезпечують породження нового візуального образу.

Породження у свідомості зорових образів і оперування ними є сутністю візуального мислення. Сила візуального мислення зосереджена: у послідовній вибірковості, у одночасності і цілісності ситуації, що відображається [6].

Послідовність візуального сприйняття зображення глядачем обумовлена траєкторією руху погляду людини по елементам форми твору, які являються змістовними центрами композиції чи їх акцентними плямами. Місця, на яких зупиняється зрачок глядача у процесі розгляду, називаються точками максимальної кривизни і спричинені вибірковістю візуального мислення. Послідовність і вибірковість зорового сприйняття читачем художнього оформлення видання вимагають чіткої підпорядкованості другорядних структурних елементів головним, обумовленої змістом [22].

Так, наприклад, розворотна ілюстрація, на якій зображено зустріч головного героя і Річарда Паркера з китами, що вночі пропливали повз них, має діагонально вистроєну композицію. Одна діагональ стала напрямком, за яким пропливають під водою кити. Інша ж лягла в основу для подальшого прокладання «маршруту» погляду глядача. Основними зупинками на цьому маршруті, тобто акцентними плямами, стали зображення рятувальної шлюпки з бенгальським тигром та дещо менше за площиною зображення плоту з головним героєм. Обраний ракурс яскраво демонструє обидві композиційні діагоналі (рис. 2.8. – 2.9.).

Рис. 2.8. Розворотна ілюстрація К. Млинарської

до книги Яна Мартела «Життя Пі»

Рис. 2.9. Траєкторія руху погляду глядача

на розворотній ілюстрації К. Млинарської до книги Яна Мартела «Життя Пі»

Титульний аркуш як за розмірами, так і за композиційним вирішенням відрізняється від решти ілюстрацій. Квадратний за формою він має лінії згину, які ділять його навпіл по вертикалі, горизонталі та діагоналі. Лінії згину конструкції мали вирішальне значення в подальшій композиційній розробці оформлення титула. Частини аркуша не задіяні діагональною лінією згину вирішено відвести під інформаційну складову, а саме: присвяту, вихідні дані та загальну характеристику літературного твору. Зображення тигра та акули довершують композицію титула і мають не лише естетичну, а й рекламну функцію. Завдяки лаконічним плямам локального кольору зображення тварин не перегружено зайвими натуралістичними деталями. Натомість шрифтові блоки умовно поділено на першочергові по сприйняттю, тобто виділені темно-синім кольором та за допомогою розміру і товщини літер, і другорядні – дрібніші і тонші літери чорного кольору (рис. 2.10.).

Рис. 2.10. Титульний лист К. Млинарської

до книги Яна Мартела «Життя Пі» К. Млинарська

Сторінковаілюстрація, на якій зображено спілкування Яна Мартела та Пісіна Молітора Пателя, займає центральну частину книжного розвороту, завдяки чому вже привертає увагу читача. Візуальний центр зображення розміщено на рівні портретів автора і головного героя. Автор сидить на дивані його руки підпирають підборіддя, а сконцентрований на співрозмовнику погляд свідчить про внутрішнє напруження. Пі сидить поряд в кріслі, свою історію він розповідає спокійно, це підкреслено мімікою обличчя. Деталі, якими насичено зображення, покликані не лише доповнювати, а й більш повно розкривати зміст ілюстрації, атмосферу подій. Дана ілюстрація є однією з ключових в художньому оформленні видання, оскільки засвідчує той факт, що представлена на розсуд читача історія базується на реальних подіях з життя реально існуючої людини – Пісіна Молітора Пателя (рис. 2.11.).

Рис. 2.11. Сторінкова ілюстрація К. Млинарської

до книги Яна Мартела «Життя Пі»

Процес створення ілюстрації є складним комплексом мислетворчих дій художника направлених на відображення художнього задуму у візуальній формі. В процесі відтворення запланованих митцем якостей зображуваних предметів і явищ використовується поетапне створення ілюстрації, що має направленість від загального зображення до відтворення конкретних елементів з їх подальшим узагальненням

РОЗДІЛ ІІІ