Історичний розвиток книг жанру роман та особливості ілюстраційного супроводу

Роман – літературний жанр, найпоширеніший у XVIII–XX ст.; це великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені події з життя, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів [1]. Як літературний термін слово «роман» вперше використав англійський літературознавець Джордж Патенхем у праці «Мистецтво англійської поезії» (1589). На той час цим словом прийнято було називати будь-які віршовані твори написані не латиною, а романською мовою. Згодом так починають називати прозові твори зі специфічною тематикою, а саме - любовною.

Головними структурними елементами роману є оповідь та творений нею уявний світ у просторі й часі, населений персонажами, наповнений подіями. Крім оповіді (виклад від першої особи) або розповіді (виклад від третьої особи), роману властива пряма мова персонажів у вигляді діалогів чи монологів описи, авторські відступи, а також, невластива іншим творам, пряма мова авторського виступу, що насправді представляє думки персонажа.

Залежно від різновиду роману, авторського стилю чи творчої манери письменника, співвідношення структурних елементів різноманітні – перевага оповіді є характерною для класичного роману; домінування діалогу або монологу - для психологічного роману; опису – для документального роману; потоку свідомості – для модерного роману, колажу з цитат - для постмодерного роману. Оповідь визначає і сюжетну схему роману: від найпростішої, епізодичної, яку частіше спостерігаємо в повісті чи оповіданні, до складної і розгорненої, притаманної творові з багатолінійним сюжетом. Якщо в романі XVIII-ХIX ст. сюжет, як правило, відповідає хронологічному й логічному розгортанню подій, то у XX ст. спостерігається порушена причинно-часова послідовність - автор зміщує хронологічний і логічний перебіг подій [3].

За змістом романи бувають:

1) Роман автобіографічний – жанровий різновид роману, в якому головним персонажем виступає сам автор, а події - описані з його життя. До такого виду відноситься автобіографічний роман Жан-Жака Руссо «Сповідь».

На обкладинці книги на першому плані зображено автора роману Ж.Ж. Руссо. Одягнений він в синій камзол, сидить за столом, схиливши голову на праву руку, яка тримає перо. Трохи далі зображена його дружина Тереза, в жовтій сукні, що крадькома наблизилась до автора, для того, щоб відібрати перо і змусити чоловіка відволіктись від роботи. Тлом виступає інтер’єр дорогого маєтку. Для обкладинки автор використав реалістичне зображення виконане у техніці живопису (див. Додаток А, рис. А.1). Ім’я автора та назва книги написані на плашці, що є доволі популярним прийомом виділення. Назва роману – «Сповідь» написана курсивом. Курсив, зазвичай, використовують для виділення тексту.

2) Роман біографічний – різновид роману, в основу якого покладено життя певної історичної особи – вченого, полководця, письменника, митця, суспільного діяча тощо. Біографічний роман спирається на документальне дослідження фактів з життя відомої постаті, водночас значна роль у ньому відводиться художньому вимислу, який доповнює твір, а нерідко й заповнює прогалини у біографічних даних [3]. Прикладом біографічного роману є книга Гайдна Міддлтона «Остання казка братів Грімм» (див. Додаток А, рис. А.2).

Обкладинка виконана за допомогою комп’ютерної графіки у техніці фотоколажу. На першому плані зображено ворона, який сидить на гілці дерева з розпростертими крилами. Складається враження, що птах відганяє читача від книги, він немов попереджує про небезпеку, яка чекає на того, хто шукає пригод. За птахом ми бачимо голі верхівки дерев. На задньому плані височіє замок в готичному стилі, який сховано туманом, видніється лише його силует на тлі повного місяця, що ще більш заворожує і привертає увагу читача. Для написання назви роману було обрано рукописний шрифт. Прописні літери досить часто використовують для заголовків романів.

3) Роман виховання – роман, присвячений проблемі формування особистості. Прикладом такого роману є книга Гюстава Флобера, «Виховання почуттів» (див. Додаток А, рис. А.3).

У верхньому лівому краї обкладинки розміщено світлину з портретом автора, поряд з якою, на синьому мармуровому тлі, розміщено шрифтовий надпис з ім’ям письменника та назвою роману. Під світлиною та назвою книги є подвійний портрет закоханих: чоловіка та жінки на тлі хвойного лісу. Зображення реалістичне, виконане в техніці живопису та натякає читачеві на виховання яких саме почуттів йтиметься в романі.

Композицію зображення побудовано асиметрично, наявне невідповідне розташування структурних елементів відносно середньої осі. Шрифтовий блок написано антиквенним шрифтом, різними кеглями. Для виділення прізвища автора було використано більший кегль, напівжирне накреслення шрифту. В типографіці напівжирним шрифтом виділяють заголовок, підзаголовок, шапку таблиць, колонтитули і пояснюючі написи.

4) Воєнний роман – центральною лінією опису є події пов'язані з війною. До такого виду роману відносяться книги Анрі Барбюса «Вогонь», Ернста Юнгера «В сталевих грозах», Отто Вольфгана «Сталева акула» та багато інших літературних творів.

До книги Отто Вольфгана «Сталева акула», на чільній стороні обкладинки використано зображення виконане в техніці фотографіки (див. Додаток А, рис. А.4). На першому плані динамічної композиції обкладинки зображено німецького підводного човна. Під час руху навколо нього вирує океан. На бойовій рубці знаходиться три людини, які намагаються усунути пошкодження. Видно лише їхні силуети. У лівому верхньому куті проходить відблиск світла, цей промінь дає надію мореплавцям, шанс на порятунок.

Композиція обкладинки є центрально симетричною. Для написання назви, імені автора та додаткової інформації, використано кілька видів гротескних шрифтів, різних кеглів, та кілька варіантів виділення. Назва роману написана виворітним шрифтом, а також збільшеним кеглем відносно інших шрифтів, які знаходяться на червоній плашці і по-за нею. Додаткова інформація, що знаходиться на плашці, підкреслена. Роки, про які йдеться в романі, вписані на плашку сірого кольору. Композиція побудована на контрасті за кольором.

5) Роман інтелектуальний – літературний твір, сюжет якого зосереджено на аналізі певної інтелектуальної проблеми та на описі внутрішнього світу персонажа. Одним з авторів такого роману є Томас Манн та його книга «Зачарована гора».

На обкладинці книги Т. Манна «Зачарована гора» зображення виконане в сюрреалістичному стилі. Образ піщаного годинника утворює візуальний центр композиції. Цей об’єкт немов завис у повітрі між двома руками. На задньому плані знаходяться аморфні фігури з нечіткими формами, а у лівому кутку композиції показано повне сонячне затемнення (див. Додаток А, рис. А.5). Обкладинку книги поділено по-горизонталі майже навпіл: першу, частину займає малюнок, другу – шрифтовий блок. Зверху книги знаходиться інформація про відзнаки та нагороди, які отримав цей роман. Нижче знаходиться ім’я автора, виконане антиквенним шрифтом, під ним курсивом виділено назву твору і том видання.

6) Роман філософський – великий епічний твір, в якому безпосередньо викладається світоглядна або етична позиція автора. Як окремий жанр сформувався в епоху Просвітництва (роман Вольтера «Кандід, або Оптимізм», «Простодушний», «Мікромегас»; роман Дені Дідро «Жак-фаталіст та його господар»), виник з необхідності популяризації філософії раціоналізму, сатиричного зображення суспільних норм і політичних подій. Яскравим прикладом творців філософського роману можна вважати Оскара Уайльда та його книгу «Портрет Доріана Грея» (див. Додаток А, рис. А.6).

Композиція обкладинки центрально симетрична. Палітурка книги обтягнута ледериновою тканиною фіолетового кольору. Реалістичне зображення обкладинки виконано, в авторській графіці. На ньому постає молодий юнак – Доріан Грей – в обрамленні візерунку стилю модерн, в цьому ж стилі виконано й шрифтовий напис назви книги. Заголовок роману має незвичайну форму завдяки акцидентному шрифту.

7) Історичний роман – твір, побудований на історичному сюжеті, який відтворює у художній формі події певної епохи, чи періоду з історії. До історичного роману належить книга Олександра Дюма «Граф Монте-Крісто». В такому романі історична правда поєднується з художньою, а історичний факт – з художнім вимислом, справжні історичні особи – з особами вигаданими. Проте вимисел уміщений в межі даної епохи.

Для книги О. Дюма «Граф Монте-Крісто» дизайнер використав кадр з однойменного фільму. Відповідно, на обкладинці зображено портрет актора Жерара Депардьє, який зіграв головну роль – Едмона Дантеса. Заголовок роману написано рукописним шрифтом (див. Додаток А, рис. А.7).

8) Пригодницький роман – літературний твір, сюжет якого насичений незвичайними подіями, їх несподіваними поворотами та динамікою [3]. Один з таких романів написав канадський письменник Ян Мартел - «Життя Пі».

Малюнок обкладинки книги Яна Мартела «Життя Пі» виконаний за допомогою комп’ютерної графіки. На ньому зображено голову бенгальського тигра, що знаходиться на червоному тлі, на задньому плані видніються хмари. Над головою тварини – назва книги та ім’я автора. Знизу малюнка показано хвилі, над якими дугою виринають риби-крилатки (див. Додаток А, рис. А.8). Композиція обкладинки центрально-симетрична. А образи, зображені на ній, натякають на майбутні пригоди головного героя та його вимушеного спутника – тигра Річарда Паркера, яким судилося провести дев’ять місяців у відкритому просторі Тихого океану на одній шлюпці. Протягом всього цього часу їх раціон харчування складали саме риби – крилатки, зображені над хвилями, що внизу обкладинки. Відносини між людиною і твариною не можна було б назвати дружніми – звідси і хитрий оскал на морді тигра. Описана в романі пригода видається надто неймовірною – звідси і векторна графіка як техніка виконання зображення. Проте розглянута обкладинка є досить лаконічною та емоційно забарвленою для того, щоб не лише привернути увагу читача, а й розкрити жанр твору.

Розглянувши різновиди романів та дизайн їх обкладинок, можна стверджувати, що їх ілюстративне оформлення тісно переплітається з жанром та змістом літературного твору. Оформлення книг в більшості випадків обмежується такими засобами, як: форматом видання, шрифтом, ставленням смуг набору і полів, ілюстраціями та декоративними елементами.

З’ясовано, що обкладинка – це один із головних елементів художнього оформлення книги і саме вона покликана привертати увагу читача та виділяти книгу серед ряду аналогічних. Оформлення обкладинки поєднує в собі багато складових: образ або ідею та його втілення. Художній образ, сформований в процесі розробки, виражається в художньому задумі. Ідеї, закладені у певному графічному елементі, впливають на емоційну реакцію реципієнта, яким власне і є читач. Основне завдання дизайнера – викликати емоційне хвилювання у потенційного читача, знайти з ними емоційний контакт за допомогою використання різних прийомів оформлення видання.

Система заголовків та їх оформлення визначаються типом книги, її змістом і характером викладу. Важливу роль відіграє поєднання заголовків з іншими структурними елементами обкладинки. Для якісного оформлення необхідно ретельно обирати, як місце для заголовку, так і шрифтові прийоми, для виявлення логічного підпорядкування та максимальної легкості читання. Часто виникає необхідність виділити на обкладинці певний фрагмент тексту: дату, важливу думку, додаткову інформацію. Це дозволяє легше орієнтуватися в тексті і досягати кращого його сприйняття читачем. З цією метою використовують такі шрифтові та нешрифтові прийоми виділення як: курсив, напівжирний, жирний, напівжирний курсив, прописний шрифт, капітель, підкреслення, рамки і плашки, виділення кольором [4].

1.2. Художньо-конструктивний аналіз аналогів і вибір прототипу для дизайну книги Яна Мартела «Життя Пі»

Оформлення друкованого видання пов'язане з технічним процесом його виготовлення. Кожен новий винахід (різні способи книгодрукування: від ручного верстата до цифрового друку) тягнув за собою й зміну зовнішнього вигляду книги. Тому неможливо історію оформлення книги розглядати окремо від історії друкарства та історії книги взагалі [5].

З самого початку книгодрукування тяжіло до стандартизації. Але вже в наш час це ремесло виходить за рамки цехових видавничих кіл.

У сучасних умовах можна виділити три етапи оформлення книги:

- розробка макета;

- верстка;

- розробка зовнішнього оформлення.

Дизайнер отримує рукопис з уже внесеними до нього правками. Ознайомившись з текстом майбутньої книги, він розробляє її макет: вибирає обрізний формат, формат смуги (або конструює модульну сітку), шрифт, інтерліньяж і кегль, стиль спусків і заголовків, спеціальних сторінок (шмуцтитул, зміст) і т. д.

Головним завданням дизайнера книги є розробка ергономічності видання та належне його художнє оформлення, яке має розкрити зміст літературного твору у зрозумілій для читача візуальній формі. Ці завдання, як правило, коригуються загальною стилістикою видавництва, його маркетинговою політикою, побажаннями замовника. Часто буває так, що формат і обсяг книги заздалегідь встановлені договором видавця з автором.

Створюючи дизайн книги Яна Мартела «Життя Пі», було зібрано та проаналізовано низку графічного матеріалу, що слугує аналогами в даній роботі. Виходячи з того, що структура роботи має проектну та макетну частини, вибір прототипу здійснено за такими напрямками:

- пошук конструктивного вирішення видання;

- пошук ілюстративного супроводу твору;

- пошук сувенірної упаковки книги.

Аналіз аналогів здійснюється на етапі проектної стадії. Досліджуються існуючі зразки з метою виявлення недоліків та переваг – візуальних, функціональних і конструктивних. Мета аналізу – виявити кращі сторони, а також наявні суперечності в існуючих зразках і визначити завдання, які плануються для вирішення власного проекту.

На сьогоднішній день наявність великого розмаїття матеріалів, дає можливість двовимірним зображенням перетворюватись в складні форми тривимірних об’єктів. Так, наприклад, французький художник-ілюстратор Бенджамін Лакомб робить справжні тривимірні книги, кожен розворот яких радує читача новими об'ємними дивами. Він вже створив дизайн для таких всесвітньо відомих творів, як «Мадам Баттерфляй», «Піноккіо» та «Аліса в Країні Чудес» (див. Додаток А, рис. А.9. – рис. А.11).

А в серії «Звуки дикої природи» видавництва «Махаон» виходять незвичайні книги, в яких присутні не тільки панорами, що зображують велику кількість птахів, комах і звірів, а й звукові модулі. Соловей і малиновка, сапсан і одуд, та не лише вони, заливаються на різні голоси, варто відкрити нову сторінку (див. Додаток А, рис. А.12. – рис. А.15).

Не забули автори і про серію з казковими істотами. Видавництво «Лабіринт» випустило книгу «Світ драконів. Погляд у минуле». Ця книга присвячена загадковим крилатим чудовиськам, що вивергають полум'я, і які, згідно з переказами, населяли Землю в давні часи. На обкладинці книги – об'ємна передача луски. Книга містить барвисті зображення. Сторінки з міцного картону. Головна особливість цієї книги – п'ять об'ємних ілюстрацій з рухливими картонними конструкціями (див. Додаток А, рис. А.16. – рис А.18). І хоча увага читача прикута до об'ємних ілюстрацій, проте водночас він дізнається і про легенди різних народів, і про динозаврів, чиї кістки нагадують скелети казкових драконів (див. Додаток А, рис. А.19).

Знамените видавництво «Penguin», особливо, прославлене виданням книг класичної літератури, випустило серію книг – Penguin Threds [8]. Молода канадська художниця, японського походження – Джилліан Тамакі – створила три вишитих панно, які стали прообразом обкладинок для класики англомовної літератури (див. Додаток А. рис. А.20. – рис. А.22). Вже у видавництві вишивку трансформували у досить оригінальну техніку оформлення, а саме: обкладинки зроблені таким чином, що зберігають тактильні відчуття текстильних картин – аркушеві паперу було надано об'єм і текстуру, що імітують ручну роботу. Вишивка в даному випадку є арт-об'єктом. Застосування такої техніки є нестандартним дизайнерським рішенням, яке неодмінно зацікавить реципієнта (див. Додаток А. рис. А.23).

Марія Пісано – це ілюстратор і «паперовий скульптор» тривимірних книг. Найвідоміша її робота – «Тунельна книга» (Tunnel Vision), що розповідає про тунель, який з'єднує Нью-Йорк і Нью-Джерсі (див. Додаток А. рис. А.24). Повністю відкрита «Тунельна книга» довжиною 2 м. В середині неї знаходиться барвистий підводний світ, де старовинні і сучасні автомобілі пропливають серед коралових рифів (див. Додаток А, рис. А.25., А.26).

Переглянувши аналоги книг дизайнерів-ілюстраторів та роботи різноманітних видавництв, помітно, що всі вони відрізняться між собою не лише художнім оздобленням а й конструкцією видання. Кожен з представлених аналогів має свої переваги, але не позбавлений і недоліків. Книга Б. Лакомба «Аліса в країні чудес», Д. Валері «Звуки дикої природи», М. Царени «Світ драконів. Погляд у минуле» мають подібну за будовою конструкцію складання сторінок. Дизайн Д. Валері на відміну від двох інших книг, має перевагу: ілюстрації супроводжуються звуками тварин.

Незважаючи на тривимірні картинки, дані зразки мають елементи, які потребують обережності в експлуатації. Дизайн Д. Тамакі має цікаву фактуру, що імітує тканину, але такий папір може швидко бруднитися, а саме зображення затиратися. Дизайн М. Пісано «Тунельної книги» має вдалі по-надійності тривимірні ілюстрації, адже вони не мають клейових швів та краще захищені від пошкоджень, але складність конструкції, може заважати правильному порядку складання.

З представленого та проаналізованого візуального ряду зразків, було обрано прототип для розробки дизайну книги Я. Мартела «Життя Пі» (див. Додаток А рис А.1. – рис. А.26). Непоказна на перший погляд звичайна книга приховує в собі велику кількість незвичайних ідей.

Даний прототип має наступні переваги:

- складна конструкція;

- можливість застосування панорамних ілюстрацій;

- незвичне розташування шрифтових блоків;

- трансформування форми від компакної квадратом 15х15 см до розгорненої завдовжки 250см.

Маючи незвичайну конструкцію, книга приваблює споживача, а властивість трансформування форми забезпечує зручність використання залежно від місця читання та легкості транспортування (див. Додаток А, рис. А.27). Вищезазначені переваги прототипу виграшно виглядають на тлі аналогічних конструкцій видань. Отже, представлений зразок якнайкраще підходить для створення власного дизайну книги (див. Додаток А, рис. А.27).

Книга є формою організації письмового повідомлення. У ній прийнято виділяти три автономні і взаємодіючі композиційні системи: літературну, що вносить в книгу закономірності, продиктовані характером словесного твору; архітектонічну, що виростає з конструктивної організації книги; і нарешті, образотворчу, що збагачує книгу ілюстративною графікою [10].

Сучасні технології поліграфічного виробництва, новітні матеріали надають можливість такого роду формотворення, в якому функціонально виправдана доцільна технічна конструкція книги-гри розширює можливості художньо-образної інтерпретації тексту та семантичних функцій книги. Вдосконалення книжкової форми шляхом використання в виданнях нетрадиційних засобів передачі інформації, матеріалів, механічних застосувань робить її універсальною, об’ємною і піднімає до зразка дизайнерського мистецтва, а специфіка та техніка виконання ілюстрацій найяскравіше передає атмосферу певного твору чи книги, будь-якого характеру. В результаті книга-гра акумулює конструктивні та естетичні функції [10].