Пояснювальна записка. до дипломного проекту (роботи)

до дипломного проекту (роботи)

бакалавру

(освітньо-кваліфікаційний рівень)

на тему: Автоматизована система керування рухомим складом метрополітену

Виконав: студент 4 курсу, групи КС-41

напряму підготовки

6.050102 комп’ютерна інженерія

(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

Бурий О.С.

(прізвище та ініціали)

Керівник Пінчук В.М.

(прізвище та ініціали)

Рецензент Сидорін А.В. (прізвище та ініціали)

Київ - 2015 р.

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

«УКРАЇНА»

ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

Напрям підготовки – 6.050102 – «Комп’ютерна інженерія»

Затверджую:

Зав. кафедри Павленко В.І.

____________________

“___”____________________2015 р.

З А В Д А Н Н Я

на бакалаврську атестаційну роботу студента

Бурого Олександра Сергійовича

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема проекту (роботи) “ Автоматизована система керування рухомим складом метрополітену” _____________________________________________________________________

______________________________________________________________________

затверджена наказом по університету від “ 27 ” _ 12 ______ 2013 р. № 2150-С

2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) ____ р. _____________

3. Вихідні дані до проекту (роботи) технічна документація, теоретичні та статистичні дані _ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які розробляються)

Опис методів вирішення поставленої задачі, розробка автоматичної системи керування, рекомендації по впровадженню. Заходи з охорони праці. ________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним позначенням обов’язкових креслень)

Презентація,слайди __________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Консультанти проекту (роботи), з вказівкою розділів роботи, які до них відносяться

7. Дата видачі завдання 27 грудня 2013 року ________________________________________

Керівник _________________________

(підпис)

Завдання прийняв до виконання _________________________

(підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Студент-дипломник ____________________________

(підпис)

Керівник роботи ____________________________

___

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

по виконанню бакалаврських атестаційних робіт

для студентів, що навчаються за напрямками

6.0804 - «Комп'ютерні науки»,

6.0915 – «Комп’ютерна інженерія»

Затверджено Методичною радою

Відкритого міжнародного університету

розвитку людини “Україна”

Київ

Університет “Україна”

Рекомендовано до друку Методичною радою Університету “Україна”

(Протокол № від)

Укладачі: Донець Андрій Георгійович

Забара Станіслав Сергійович

Тимошенко Анатолій Григорович

Рецензент: Корнієнко Григорій Іванович

Методичні вказівки по виконанню бакалаврських атестаційних робіт для студентів, що навчаються за напрямками 6.0804 - «Комп'ютерні науки», 6.0915 – «Комп'ютерна інженерія» / Уклад.: Донець А.Г., Тимошенко А.Г. – К.: Видавництво Університету «УКРАЇНА», 2003. – с.

Навчальне видання

ДОНЕЦЬ Андрій Георгійович

ЗАБАРА Станіслав Сергійович

ТИМОШЕНКО Анатолій Григорович

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

по виконанню бакалаврських атестаційних робіт

для студентів, що навчаються за напрямками

6.0804 - «Комп'ютерні науки»,

6.0915 – «Комп’ютерна інженерія»

Відповідальний редактор

Технічний редактор

Комп’ютерний набір автора

Комп’ютерна верстка

Підписано до друку. Формат 60×84¹/₁₆

Папір офсетний. Ум. друк. арк.. Обл.-вид. арк..

Наклад прим.

Віддруковано

ВСТУП

Дані методичні указівки визначають основні напрямки при виконанні бакалаврських атестаційних робіт студентами, що навчаються за напрямками 6.0804 – «Комп'ютерні науки» (спеціальності 7.080403 – «Програмне забезпечення автоматизованих систем» і 7.080407 – «Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг») та 6.0915 - «Комп'ютерна інженерія» (спеціальність 6.091501 – «Комп’ютерні мережі та системи»).

Викладені матеріали визначають вимоги до тематики бакалаврських атестаційних робіт, їх змісту, обсягу і структури пояснювальної записки і графічної частини бакалаврської роботи.

Запропоновані правила оформлення програмних і конструкторських документів доповнюють існуючі в межах НТУУ “КПІ” матеріали і цілком відповідають вимогам існуючих державних стандартів «Єдиної системи конструкторської документації» (ЕСКД) і «Єдиної системи програмної документації» (ЕСПД).

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Мета виконання бакалаврської атестаційної роботи

Одним з важливих етапів усієї навчальної підготовки студента є виконання і захист бакалаврської атестаційної роботи. Це творча, самостійна робота, під час якої студенту необхідно показати уміння користуватися науково-технічною літературою, математичними методами, володіти комп'ютерними інформаційними системами і технологіями, тобто фундаментальними уміннями і знаннями, достатніми для виконання завдань і обов'язків визначеного рівня професійної діяльності. Елементами бакалаврської атестаційної роботи, що визначаються поставленою задачею, є:вивчення і формалізація предметної області; аналіз і вибір програмних засобів; розробка програмної системи. Одночасно переслідується і навчальна мета, яка полягає у систематизації, закріпленні і розширенні теоретичних і практичних знань студента. Підготовці і виконанню бакалаврських атестаційних робіт сприяє участь студентів у науково-дослідній роботі кафедри. Використання результатів досліджень, проведених студентами на молодших курсах, сприяє підвищенню якості робіт, значно поглиблює обробку спеціальних розділів, підвищує технічну і практичну цінність робіт.

Успішне виконання і захист бакалаврської атестаційної роботи є доказом досягнення студентом освітнього рівня «базової вищої освіти», яка характеризує сформованість інтелектуальних якостей, що визначають розвиток людини як особистості і є достатнім для присвоєння йому кваліфікації бакалавра, як певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Метою бакалаврської атестаційної роботи є:

1. Узагальнити, закріпити і поглибити знання, отримані за весь час навчання в університеті, і використовувати їх для обгрунтованого прийняття проектних рішень;

2. Прищепити знання й уміння проектування систем у цілому і практично закріпити навички розробки її базових компонентів – програмного, інформаційного та технічного забезпечення для комплексів автоматизованого проектування (САПР), інформаційно-довідкових систем, комп’ютерних мереж, систем штучного інтелекту, систем дистанційного навчання тощо;

3. Придбати досвід в оформленні проектних і графічних матеріалів, складанні пояснювальних записок, специфікацій, відомостей на програмне забезпечення й іншої конструкторської документації.

1.2. Тематика бакалаврських атестаційних робіт

Тематика бакалаврських атестаційних робіт повинна відповідати сучасному стану і перспективам розвитку комп'ютерних технологій. Бакалаврська атестаційна робота являє собою проектну, науково-дослідну чи інструментальну розробку, в якій зважується актуальна задача для напрямку "Комп'ютерні науки" та “Комп’ютерна інженерія” по дослідженню предметної області і проектуванню інформаційних систем. Вимоги до змісту, обсягу і структури бакалаврської атестаційної роботи визначаються вищим навчальним закладом на підставі положення про підсумкову державну атестацію випускників вищих навчальних закладів, затвердженого Міністерством освіти і науки України, державного освітнього стандарту для напрямів підготовки дипломованого фахівця "Комп'ютерні науки" та “Комп’ютерна інженерія”, Закону України про вищу освіту і даних методичних рекомендацій.

Більш докладно критерії оцінювання бакалаврських робіт наведені в розд.9.

Теми бакалаврських робіт призначають у відповідності з наступними напрямками:

1. Науковий інтерес керівника в галузі комп'ютерних наук та комп’ютерної інженерії;

2. Науково-дослідний напрямок, яким займається кафедра;

3. Забезпечення навчального процесу;

4. Виконання госпдоговірної тематики.

Рекомендується вибирати теми, що зв'язані з автоматизацією проектування з використанням сучасних автоматизованих систем, геометричним моделюванням, керуванням, прогнозуванням, візуалізацією, розробкою інформаційно-пошукових систем, експертних систем, баз даних, WEB-технологіями, і питаннями аналізу й обробки даних, прогнозування, керування, екології і т.інш.

Вибір тематики бакалаврських атестаційних робіт у загальному випадку не обумовлений спеціальністю, оскільки ці розходження незначні й освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки студентів однаково високий для всіх спеціальностей і напрям підготовки єдиний – «Комп'ютерні науки».

Приклади тем бакалаврських атестаційних робіт:

1. Автоматизована база даних з екологічного законодавства

2. Ведення і реплікація каталогів у тематичній мережі

Бакалаврські атестаційні роботи можуть бути і комплексними. Комплексні роботи мають місце при розробці або використанні складного і багатофункціонального програмного забезпечення, чи при реалізації трудомістких конструкторських рішень. Комплексні бакалаврські роботи виконуються двома чи навіть більше студентами, при цьому, як правило, загальною частиною робіт є програмна система в цілому, а поділ по проектних роботах полягає в різних розділах предметної області, або полягає в реалізації різних функцій системи та етапів проектування.

Приклади комплексних тем:

1. Система дистанційного навчання з дисципліни «Дослідження операцій» («Лінійне програмування»)

2. Система дистанційного навчання з дисципліни «Дослідження операцій» («Нелінійне програмування»)

Теми повинні формулюватися чітко, без зайвої інформації і починатися або з предмета розробки («...система...», і т.п.), або з процесу, що буде реалізовано («розробка...», «...аналіз...», «моделювання...», «...аудит...», тощо).

Студент має право вибрати тему бакалаврської роботи з тем, що пропонуються кафедрою, а також може запропонувати свою тему.

1.3. Організація виконання бакалаврської атестаційної роботи

Протягом 7-го семестру студентам видаються теми наукових напрямків, які ведуться кафедрою, що є визначальними при виборі тем бакалаврських робіт. Бакалаврська атестаційна робота виконується протягом семестру.Керівник видає студенту завдання по темі бакалаврської роботи, затверджене завідувачем кафедрою, і календарний графік його виконання, рекомендує необхідну літературу, довідковий матеріал тощо. Студент звітує про виконання етапів роботи перед своїм керівником у встановлений термін.

Керівник бакалаврської роботи направляє і контролює роботу студента, рекомендує необхідні матеріали, вказує на помилки, надає студенту можливість самостійно працювати. Уся відповідальність за прийняті рішення, виконані розрахунки, оформлення лягає на студента – виконавця роботи. Під час виконання бакалаврської атестаційної роботи студент не повинен обмежуватися знаннями, які він одержав під час навчання. Необхідно додатково опрацювати вітчизняну і закордонну літературу, періодичні і нормативні видання, і систематизувати матеріал, який торкається теми бакалаврської роботи.

За час приблизно двомісячного виконання проектних робіт студент зобов'язаний підготувати: демонстраційний варіант програмного продукту; чорновий варіант пояснювальної записки; графічні матеріали (принаймні ескізи); доповідь про виконану роботу.

Для оцінки якості демонстраційної версії програмного продукту на кафедрі створюються спеціальні комісії і встановлюються терміни захистів програмних продуктів і передзахисту. До складу комісії обов'язково повинен бути включений керівник студента. За результатами захисту програмного продукту виставляється оцінка. Результати захисту заносяться до відповідного протоколу (див. додаток 4). Оцінка, виставлена за програмний продукт, є визначальною в підсумковій оцінці за бакалаврську атестаційну роботу в цілому.

На передзахисті, що являє собою репетицію захисту бакалаврської роботи, комісія розглядає матеріали роботи і слухає доповідь студента. Студент повинен продемонструвати цілком готову пояснювальну записку і плакати, що складають графічну частину. На передзахисті даються рекомендації з виправлення помилок і приймається остаточне рішення про допущення чи недопущення студента до захисту. Результати передзахисту заносяться до відповідного протоколу (див. додаток 5). Після розгляду і схвалення бакалаврської роботи на передзахисті керівник підписує титульний лист пояснювальної записки і робить письмовий відгук. При позитивному відгуку щодо роботи комісія направляє студента до секретаря ДЕКу (Державна екзаменаційна комісія), що приймає всі супровідні до роботи документи і визначає зовнішню організацію для рецензування.

У випадку негативного рішення за результатами захисту програмного продукту чи передзахисту, це питання розглядається на кафедрі за участю керівника роботи. Рішенням може бути або зміни в індивідуальному плані підготовки бакалаврської роботи, або відрахування студента. Протокол засідання кафедри подається декану факультету на затвердження.

Робота вважається виконаною, якщо пояснювальна записка і весь графічний матеріал оформлені відповідно до вимог діючих стандартів, що приведені нижче. Перевірку правильності здійснює нормоконтролер – один з викладачів кафедри – і ставить свій підпис на 4-му аркуші пояснювальної записки і на кожному з плакатів. Після цього бакалаврську атестаційну роботу затверджує керівник і ставить свій підпис на записці і на плакатах.

Завершена бакалаврська робота з відгуком керівника і рецензією візується завідувачем кафедрою, що допускає роботу до захисту на ДЕК.

1.4. Порядок проведення захисту бакалаврських атестаційних робіт

Порядок захисту бакалаврських атестаційних робіт визначається Положенням про Державні екзаменаційні комісії (ДЕК) вищих навчальних закладів.

Захист бакалаврських атестаційних робіт відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Прийнято такий порядок захисту:

- доповідь студента, в якій висвітлюється сучасний стан питання, що розглядається, прийняті рішення, основні результати, особистий внесок у розробку і реалізацію роботи;

- відповіді на запитання членів ДЕК і присутніх (запитання можуть стосуватися не тільки теми роботи, але і дисциплін, що вивчалися в університеті);

- зачитується відгук керівника і рецензія;

- при бажанні надається заключне слово керівнику.

Тривалість захисту однієї бакалаврської роботи – 15-20 хвилин. За день на одному засіданні ДЕК захищаються не більше 8-ми студентів. Захист проходить українською і/або російською мовою. У випадку захисту бакалаврської атестаційної роботи іноземною мовою студент повинен погодити це питання на своїй кафедрі і кафедрі іноземних мов. Для цього необхідно написати заяву на ім'я декана.

На закритому засіданні ДЕК виносить рішення про оцінки робіт відповідно до критеріїв оцінки. Якщо оцінка позитивна, то ДЕК присвоює студенту кваліфікацію бакалавра.

Студенти, що одержали незадовільну оцінку при захисті бакалаврської атестаційноїроботи, відраховуються з університету і мають право на повторний захист протягом трьох років. ДЕК повинна визначити, чи може студент представити на повторний захист ту ж роботу в доробленому вигляді, чи необхідно взяти нову тему.

2. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ І ВИДАЧА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

У завданнях на бакалаврську атестаційну роботу вказується:

- обсяг вхідних і вихідних даних;

- вимоги до формату вхідних і вихідних даних;

- особливості організації програмного забезпечення (передбачені
алгоритмічні мови, бібліотека стандартних програм тощо);

- контроль інформації, що вводиться, тимчасовий контроль, діагностика помилок;

- види технічної документації і вимоги до оформлення комплексу програм і алгоритмів.

Коло питань, що підлягають розробці, може бути таким:

- аналіз класу задач, що розв’язуються, огляд методів розв’язання,
визначення місця обробленого комплексу програм у системі
програмного забезпечення;

- вибір і обґрунтування методів розв’язання задач, формату даних,
організація збереження, пошуку й упорядкування інформації;

- розробка математичної моделі процесу, системи або даних для
даної роботи;

- розробка алгоритмів, оцінка ефективності алгоритмів, виділення
складних задач, що підлягають детальній розробці;

- розробка програм, налагодження й організація їхнього використання, вибір
форм, способів збереження і контролю інформації;

- програмування існуючих алгоритмів;

- технологічний процес налагодження комплексу програм.

3. ПАКЕТ ДОКУМЕНТІВ, ЩО СКЛАДАЮТЬ І СУПРОВОДЖУЮТЬ БАКАЛАВРСЬКУ РОБОТУ

1. Пояснювальна записка;

2. Графічний матеріал;

3. Відгук керівника;

4. Протокол захисту програмного продукту;

5. Протокол передзахисту;

6. Дискета, або CD-диск на яких записаний програмний продукт.

4. ЗМІСТ І ОБСЯГ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

4.1. Структура і склад пояснювальної записки

За своїм змістом пояснювальна записка повинна відповідати завданню на бакалаврську атестаційну роботу.

Пояснювальна записка містить у собі ряд обов'язкових складових частин, вимоги до яких конкретизуються випускаючими кафедрами відповідно профілю спеціальності.

Пояснювальна записка складається з обов'язкових частин (структурних елементів), які подаються у наступному порядку:

· титульний лист (бланк видається в електронному вигляді);

· лист завдання (бланк видається в електронному вигляді);

· анотація;

· зміст;

· вступ;

· основна частина;

· Література

· Додаток 1. Специфікація програмних документів

· Додаток 2. Текст програми

· Додаток 3. Опис програми

Крім того, пояснювальна записка повинна містити висновки до кожного розділу. Дозволяється вводити нові частини за вказівкою керівника. Обсяг пояснювальної записки повинен складати 60-70 стор. машинописного тексту на аркушах формату А4. Розподіл матеріалу на окремі частини роботи визначається характером тематики й особливістю питань, що розробляються. Додатки в зазначений обсяг включаються, але їхній розмір обмежується 20 сторінками.

4.2. Допоміжні елементи пояснювальної записки

Титульний лист і завдання на роботу виконуються на спеціальних бланках (додаток 1). Найменування теми роботи не повинне відрізнятися від затвердженої наказом по університету (№ наказу вноситься при здачі роботи секретарю ДЕКа).

Анотація містить короткий зміст виконаної роботи з вказівкою орігінальної частини. В анотації приводиться інформація про призначення, склад документа і короткий виклад основної частини. Анотація складається українською, російською і англійською мовою і розміщується на окремій сторінці (завжди 3-я за ліком в записці).

Титульний лист, завдання та анотація не мають нумерації, але входять у загальну кількість аркушів у записці.

У вступі описується мета роботи і розглядається поставлена задача з позиції її актуальності, значення її рішення для тієї предметної області, до якої відноситься тема бакалаврської роботи. Коротко характеризують сучасний рівень рішення даної задачі і взаємозв'язок з іншими роботами. Наводяться основні технічні характеристики продукту, що розробляється й очікуваний техніко-економічний ефект від його реалізації. Обсяг вступу – до 5 сторінок.

Обсяг допоміжних елементів записки (разом зі змістом) не повинен перевищувати 10 сторінок.

4.3. Основна частина пояснювальної записки

Основна частина пояснювальної записки може міститинаступне:

1. опис задачі;

2. опис предметної області і напрямків дослідження;

3. аналіз і характеристика об'єкта проектування;

4. обґрунтування оптимального варіанта реалізації мети бакалаврської роботи;

5. опис алгоритму і програмного забезпечення;

6. вибір і обґрунтування структури проектованої системи і/або її компонент;

7. основні рішення з реалізації системи в цілому і її компонентів;

8. опис використовуваного системного програмного забезпечення;

9. розробка математичної моделі й аналіз методів рішення;

10. інструкція роботи користувача з системою.

Незалежно від тематики бакалаврської роботи обов'язковими є пункти 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 10. Інші можуть бути включені в текст пояснювальної записки з урахуванням тематики роботи, і обов'язково за узгодженням чи рекомендацією керівника. Так, наприклад, у випадку, якщо бакалаврська робота являє собою рішення задач з використанням складних математичних методів і моделей, то пункт 9 здобуває основне смислове навантаження і опис відповідного математичного апарату займає головне місце в описі розробки, навіть на шкоду опису розробки програмного забезпечення. Все-таки для студентів, що навчаються за напрямками «Комп'ютерні науки» та „Комп’ютерна інженерія”, головною метою виконання бакалаврської роботи є закріплення навичок і умінь розробки програмного забезпечення, тому розділ «розробка алгоритму і програмного забезпечення» розглядається докладніше далі (див. розд.5).

Основна частина містить усі необхідні розробки та обґрунтування прийнятих рішень, що супроводжуються відповідними розрахунками, у тому числі за допомогою ЕОМ, ілюстраціями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних досліджень.

Бажано, щоб розроблений програмний продукт був більш досконалим у технічному і/або економічному розумінні. Тобто реалізація розроблених алгоритмів чи структур даних повинна забезпечити реальне поліпшення параметрів продукту у порівнянні з існуючими, зниження його собівартості, підвищення ефективності тощо.

У результаті теоретичного дослідження об'єкту проектування, розробляється модель об'єкту чи процесу, визначаються його характеристики. Модель повинна з достатньою повнотою описувати процеси, що відбуваються в об'єкті та одночасно не бути складною для розуміння. Її представляють у вигляді таблиць, графіків, аналітичних співвідношень.

На початку розробки структурної і(чи) функціональної схеми програмного продукту (схеми роботи), виходячи з аналізу технічних вимог, можливостей сучасних програмних засобів, способу відображення інформації тощо, розробляють алгоритми роботи відповідних систем (підсистем), алгоритми обробки відповідних даних.

Структурна і(чи) функціональна схема продукту, що проектується, найчастіше наводиться в графічній частині бакалаврської роботи.

Усі розрахунки і міркування повинні бути побудовані чітко і логічно з використанням сучасних методів і ЕОМ. Якщо складний розрахунок виконаний на ЕОМ програмними засобами, то необхідно подавати текст розробленої бакалавром програми (великі програми варто наводити в додатках). При проведенні розрахунків часто користуються графоаналітичними методами. Експериментальні, цифрові дані рекомендується представляти в таблицях.

У розрахунковій частині не дозволяється переписувати процес виведення формул з підручників, але варто подавати детальне виведення, якщо воно отримано особисто автором роботи.

При розробці програмного забезпечення необхідно розглянути такі питання: обґрунтування вибору мови програмування і програмного забезпечення; вимоги до функціональних характеристик; вимоги до надійності; розробка схеми програми; вимоги до складу і параметрів технічних засобів; вимоги до збереження й експлуатації програмного продукту.

У висновках наводять оцінку отриманих результатів бакалаврської роботи або її окремого етапу (негативних також); можливі галузі використання результатів роботи. Висновки повинні містити в собі коротку узагальнену оцінку результатів розробки, у тому числі і з погляду їхньої техніко-економічної ефективності. Необхідно порівняти отримані результати з усіх характеристик об'єкту проектування з завданням на бакалаврську роботу і з основними показниками сучасних аналогічних об'єктів. Необхідно вказати, яке нове технічне рішення покладене в основу роботи і у чому її переваги, що нового було запропоновано самим студентом. У роботі на базі отриманих висновків можуть надаватися рекомендації. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути цілком підтверджені роботою.