Комунікаційний процес

Говорячи про роботу менеджера, треба зазначити, що від 60 до 90% робочого часу йому потрібно проводити в спілкуванні, або комунікативному спілкуванні.

Комунікаційний процес – це процес обміну інформацією між людьми або організаціями з метою розв'язання певної проблеми. Мескон, Альберт та Хедоурі виділяють такі складові елементи процесу комунікацій:

- відправники джерела - той, хто генерує ідеї, збирає інформацію і передає її;

- повідомлення – інформаційна ідея, яка закодована за допомогою символів;

- канал – засіб передачі інформації;

- отримувач (споживач) – особа, для якої призначена інформація.

Модель процесу комунікацій подана на рис. 10.1,звідки видно, що комунікаційний процес складається з наступних етапів:

- формування, або зародження ідеї;

- кодування і вибір каналу (перетворення ідеї на повідомлення за допомогою слів, жестів, інтонації, вибір способу передачі за допомогою телефонногочи електронного зв'язку, відеострічок, тощо).

- передача ідеї (безпосередньо процес передачі інформації);

- декодування (переклад символів відправника в думки отримувача);

-

Рис. 10.1. Схематична модель комунікаційного процесу

На шляху комунікацій виникають перешкоди, які заважають ефективному обміну інформацією. У комунікаційних процесах постійно виникають шуми.

Шум – це те, що деформує зміст (відхилення, помилки тощо). Отже, слід враховувати можливості неточності при передачі інформації. Доцільно пам'ятати також про те, що часто комунікаційний процес триваєлишекілька секунд, тобто практично миттєво.

З метою забезпечення високої якості комунікаційних процесів слід орієнтуватись на два види комунікацій:

- міжособові, які виникають між конкретними особами (працівниками);

- організаційні, які визначаються характером діяльності, побудовою, можливостями організації (підприємства).

Найбільш розповсюдженими недоліками на шляху обміну інформацієюв організаціях виступають:

- викривлення повідомлень в результаті великих відстаней передачі інформації;

- інформаційні перевантаження,що пов'язані із обмеженням людських можливостей;

- незадовільна структура організації;

- неузгодженість керування;

- поганий психологічний стан в організації.

- Обмін інформації в організації можна покращити шляхом:

- створення системи зворотного зв'язку;

- регулювання інформаційних потоків;

- прийняття управлінських дій, що будуть сприяти формуванню висхідних і бічних гілок інформаційного обміну;

- розгортання системи збору пропозицій;

- друкування матеріалів інформаційного характеру для використання всередині організації;

- застосування досягнень сучасної інформаційної технології.