Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Південно-Східна Європа





Західна Європа

Європа налічує 45 держав та 6 залежних територій. Площа 108 млн. км2. На території проживає 14% населення світу. ВВП країн становить 30% світового. Частка зайнятості у промисловості 25%, у сфері послуг 55%.

Чинники, що визначає інтенсивність інтеграції процесів в регіоні:

- вигідне геополітичне положення

- подібні риси історичного розвитку багатьох країн у минулому

- багаті природні ресурси

- відносна одноманітність населення за етнічним і соціальним складом, що зумовлює «європейська ментальність»

- активно господарська взаємодія країн регіону, де внутрішньорегіоні зв’язки

ЕГП Західної Європи

Західна Європа охоплює 11 країн: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Ірландія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, ФРН, Франція, Швейцарія. та 4 залежні території: Гернсі, Гібралтар, Джерсі, о-ви Мен (Великобританія)

Особливості ЕГП:

- відносна компактність і межування між більшості країн

- приморське розташування більшості країн

- центральне положення щодо інших чотирьох регіонів Європи

Природні умови та ресурси. У Західній Європі широко представлені низовини, рівнини і молоді високі гори альпійської складчасті.

Гори: Альпи, Центральний Франц. масив, Вогезн, Шварцвальд, Рейнські Сланцеві гори, Півн.-Шотланс. нагір’я тощо. Рівнини: територія розташована переважно в прибережних районах. Найбільша низовина є Півнично-германська, Північнопольська.

Клімат помірний, частково субтропічний середземноморський (Франція, Монако)

Найбільші річки: Дунай, Рейн, Сена, Ельба, Темза. Озер багато у Швейцарії: Женевське, Цюріхське, Боденське тощо. Ірландія особливо багато на торфовища.

На регіон припадає ¼ запасів кам’яного вугілля в Європі.

Найбільші кам’яновугільні басейни і регіон є:

- у ФРН – Рурський і Саарський

- у Франції – Лілліпський і Центральний масив

- у Великій Британії – північ Англії та Шотландія

- у Бельгії – район Льєжа

Буре вугілля – Кельнський басейн і Саксонія (Німеччина)

1 місце посідає за видобуванням природного газу – Нідерланди

Залізні руди: у Франції (Лотарингія) та Люксембург

- поліметали – Франція, Ірландія

- олово – Велика Британія

- боксити – Франція (узбережжя Середземномор’я)

- уран – Франція (Центральний масив)

2/5 гідроресурсів країн Європи припадає на Францію, Австрію та Швейцарію

Регіон бідний на ліси, які вкривають 22% його територію (значні в Австрії, ФРН, Швейцарія, Франція). Агрокліматичні та земельні ресурси сприятливі для ведення сільського господарства.

Населення. Середня густота – 176 осіб/км2. Найбільша густота населення в Нідерландах (387 осіб) і в Бельгії (328 осіб). Найменша в Ірландії (58 осіб)

Належить до 1-го типу відтворення населення. Більшість населення належить до середньоєвропейської расової групи великої Європеоїдної раси. У національному складі переважають представники індоєвропейської мовної сімї. Більшість держав однонаціональні: Нідерланди, Австрія, Ірландія, Люксембург, Ліхтенштейн. Національні меншини є у Франції, ФРН, Великій Британії. У Бельгії два етноса: фламандцями і валлонами. Розміщення населення досить нерівномірно: найгустіше (понад 300 осіб/км) заселенні Півн-Східна Англія, Нідерланди, Бельгія тощо. В середньому частка міського населення району становить до 80%. Найбільш урбанізованими є Монако (100%), Бельгія (97%), Велика Британія (89%), Люксембург (92%), ФРН (88%). Незначний рівень Швейцарія (68%), Австралія, Нідерланди (66%), Ірландія (60%) у Ліхтенштейн (22%)

Найбільша поліцентрична агломерація усієї Європи – Рейнсько-Рурська (11,3 млн. осіб), Лондонська (11,2 млн. осіб), Паризьська, Берлінська, Манчестерська тощо

Найбільша урбанізоване утворення Європи – «Блакитний банан».

4/5 трудових ресурсів регіону припадає на ФРН, Велику Британію та Францію. Сфера послуг (50-70%),промисловість (30%) і с/г (4%)

 

Характеристика господарства країн ЗЄ Центральна вісь перетину розвитку ЗЄ простягається територією ВБ, Бельгії, Люксембургу, ФРН, Франції, Швейцарії і далі в Італію понад 15 тис. км. Займаючи 16% площі ЗЄ, вона концентрує до 50% її населення і майже 70% пром. потенціалу.Частка промисловості у ВВП країн становить 2/5, питома вага сільського господарства разом з лісовим і рибним знизилась до2-5%.Регіон – світовий лідер хімічної промисловості (ФРН).ЗЄ – потужний фінансовий центр (Лондон, Франкфурт-на-Майні та Цюріх).Центрами розвитку банківської сфери є Швейцарія та Люксембург.Промисловість сконцентрована у ФРН, Франції ті Великій Британії. Переважає обробна галузь.

ПЕК - паливно-енергетичний баланс є нафтогазовим

- велика роль у виробництві електроенергії ТЕС у ФРН і Бельгії

- АЕС – Франція, Бельгія, ФРН, ВБ

- ГЕС – Франція, Австрія, Швейцарія

Металургійний комплекс

- найбільші виробники чорних металів є ФРН, Бельгія, Франція, Люксембург(1-е місце)

- найбільші виробники кольорових металів: алюміній – ВБ, Франція; мідь, олово, цинк – ФРН, ВБ, Франція, Бельгія; свинець – ВБ.

Машинобудування. Найвищий рівень розвитку: ФРН, Франція, ВБ.

Автомобілебудування: ФРН («Фольскваген», «БМВ»), Франція («Рено», «Пежо», «Сітроен»), Велика Британія. Суднобудування: ФРН, ВБ, Нідерланди. Електротехніка: ФРН, Нідерланди, Франція.

Хімічна промисловість 1/3 світових виробників ФРН, Франція. Спеціалізація країн: у ФРН – барвники, пластмаси, медикаменти. Франція – барвники, хімічна промисловість, синтетичний каучук, пластмаси. Швейцарія – фармацевтика

Деревообробна промисловість працює на імпорті сировини; Австрія, Швейцарія, франція, ФРН

Легка промисловість

- виробництво «високої» моди і галантереї – Франція

- взуттєва промисловість – ФРН

- хутрова промисловість – ФРН

- хімічна - Бельгія

- іграшкова – ФРН (Баварія, Баден-Вюртемберг)

Харчова промисловість

- мясопереробна – ФРН, Франція, Велика Британія

- молочна промисловість – ФРН, Швейцарія, Австрія, Нідерланди, Франція (2-ге місце вершкове масло)

- сироваріння – Франція, Швейцарія, Нідерланди

- олійна промисловість – Франція, Швейцарія, Нідерланди

- виноробство – Франція

- пивоваріння та тютюнова промисловість - ФРН

Сільське господарство

Тваринництво – це провідна галузь с/г, на яку припадає до 70% всієї продукції

Зони тварин. Спеціалізації:

- молочне скотарство (Швейцарія, ФРН, Австрія) і мясний напрям вирощування великої рогатої худоби (Велика Британія і Ірландія)

- свинарство: Велика Британія, ФРН, Нідерланди

- вівчарство – Велика Британія, Альпи та Південна територія Франції, ФРН, Ірландія

- птахівництво – Франція, Нідерланди, Бельгія

Рослинництво – виробництво зернової культури: Франція, ФРН, Бельгія, Велика Британія, Ірландія

- цукрові буряки – Франція, Бельгія

- олійні та ефіроолійні – Франція

- хміль – ФРН, Бельгія, Франція, Австрія

Транспорт. Найгустіше мережа залізниць характерна для країн Франція, ФРН та інші. За кількістю автомобільного парку Західна Європа перебуває на другому місці у світі після Південної Америки. Найбільший порт Європи – Фустсбург (ФРГ). Найбільші аеропорти: «Хітроу» в Лондоні, у Франкфурті та Майні у ФРН та у Франції. З 1994 року діє тунель під Ла-Маншем (Лондон – Кале - Париж) довжина 49,7 км.

Зовнішньоекономічні зв’язки. В експорті країн переважає готова промислова продукція. В імпорті – промислова і сільськогосподарська сировина, напівфабрикати, продовольча.

Рекреаційні ресурси. Альпи (зимові види спорту Швейцарія, Австрія, Франція). Французька рівєра (Ніцца, Канни, Сен-Тропе). Зони відпочинку тощо

 

Південна Європа.

Андорра, Ватикан, Греція, Іспанія, Італія, Мальта, Португалія, Сан-Марино. Також: Сицилія, Сардинія, Крит, Евсея, Родос, Мадейра, Балеарські, Пітіузькі, Азорські, Канарські острови тощо.

Країни Південної Європи, які розташовані на півостровах і островах Середземного моря, знаходяться на головних морських шляхах із Європи до Азії, Африки й Австралії, а Іспанія і Португалія також до Центральної та Південної Африки. Всі країни ЄС. Регіон знаходиться між Середньою Європою та арабськими країнами Північної Африки.

Природні умови та ресурси. Регіон розташований на півостровах Середземного моря – Піренейський, Апеннінський і Балканський. Найбільша система є: Альпи, Аппеніни, Балканські та Піренейські гори. Гори займають ¾ території. Низовини невеликі за площею і розташовані вздовж узбережжя та в долинах великих річок. Клімат середземноморський. Паливні ресурси відсутні: боксити – у Греції, ртуть, мідь, поліметали – Іспанія, Італія; вольфрам – Португалія.

Регіон характерний величезними запасами будматеріалів, мармуру, туфу, граніту, цементної сировини, глин. Іспанія та Португалія – виробництво цементу, черепиці тощо. Недостатньо розвинута річкова мережа, невеликі є розміри річкових басейнів, переважають короткі й бурхливі річки. Країни регіону бідні на деревину. Найбільша лісистість в Португалії (40%), Андора (35%) та Мальта тощо.

Населення. Чисельність – 120 млн. осіб. Характерна висока народжуваність, але приріст населення невеликий. Статево-вікова структура населення: жінки (51%). Більшість населення належить до південної гілки європеоїдної раси. Народи регіону належать до романської групи індоєвропейської мовної групи. Населення одно національне – Португалія (99,5%), Італія, Греція – 98%. Християнство: католизм (захід і центр регіону), православ’я (схід регіону, Греція). Частина турків, албанців, греків – мусульмани. Рівень урбанізації: Ватикан, Андора, Мальта, Сан-Марино – 90%, Греція, Іспанія, Італія – 60%, Португалія – 55%. Зайнятість населення – 30% - промисловість; 15% - с/г, 53% - сфера послуг.

Господарство. Країни відносяться економічно до високо розвинутих держав Європи. Найбільшою є концентрація в приморських столицях (Афіни, Лісабон) або у других-третіх за значущіх містах (Барселона, Валенсія, Порту). В Італії розташована на півночі.

Енергетика. Орієнтується на імпорті паливі: нафта – Лівія, Іран, газ – Росія, Алжир. ГЕС – виробництво Італії 1/3 електроенергетика і Іспанія – ½, Португалія – 3/5. Атомна енергетика розвинута в Іспанії.

Машинобудування. Транспортне (ФІАТ – Італія і СЕАТ - Іспанія), точне машинобудування, приладобудування. Італія посідає перше місце за випуском окремих видів побудової техніки – холодильники, пральні машини, газові плити, суднобудування та судноремонт (Мальта).

Хімічна промисловість. Нафтохімія – виробництво кислот, соди, мінеральних добрив (Іспанія, Італія). Португалія - один із провідних постачальників хімічної речовини органічного походження.

Цементна промисловість і промисловість будматеріалів: спеціалізація на випуску кахлю, плитки, черепиці, устаткування. Іспанія, Італія, Португалія.

Лісова та деревообробна промисловість: Італія, Іспанія.

Легка промисловість: бавовняна, швейна, текстильна, взуттєва промисловість. Італія посідає перше місце за експортом взуття. Греція – хутрові виробництва.

Харчова промисловість: консервна, виноробна, борошномельна, макаронна, тютюнова. Італія – перше місце із Францією, а Іспанія – третє місце у світі з виробництва вина.

Сільське господарство. Переважає рослинництво (плодівництво та садівництво). Культивують також зернові: пшениця, кукурудза, жито та овес. Технічні культури: оливи плантації поширені на значних площах, цукровий буряк, цукрова тростинка. Тваринництво є другою галуззю. Рибальство розвинуте недостатньо.

Транспорт: Головін порти: Генуя, Августа, Таранто тощо. Значний вплив автомобільного транспорту. Аеропорти – Афіни, Барселона, Мадрид, Рим, Мілан, Валетта.

Експорт: Греція, Іспанія, Італія, Португалія, Мальта.

Імпорт: нафта та нафтопродукти, устаткування, хімічна промисловість, добрива тощо

 

 

Південно-Східна Європа.

Вона охоплює 10 країн (Албанія (Тирана), Болгарія (Софія), Боснія і Герцеговина (Сараєво), Македонія (Скоп’є), Молдова (Кишинів), Румунія (Бухарест), Сербія (Белград),Словенія (Любляна), Хорватія (Загреб), Чорногорія (Цетиньє, Подгоріца)).

Регіон має досить вигідне ЕГП, зумовлене розташуванням на шляхах із Південно-Західної Азії до Центральної Європи. Держави регіону межують із країнами Східної, Південної та Західної Європи, а також Південно-Західної Азії. Омивається морями Атлантики, а через Середземне море мають вихід до транспортних шляхів в Атлантичному океані. Ускладнює ЕГП регіону високий рівень гористості території і розташування її в зоні молодої альпійської складчастості. Це є передумовами високої сейсмічної території. Природні умови. Країни регіону багаті на найрізноманітніші ландшафти помірного і субтропічного поясів, характерні для гірських, горбкуватих і рівнинних зон.

Гори альпійської складчастості в регіоні представлені найбільш високою і складною за будовою частиною Карпат, які в Румунії утворюють велике, неправильної форми кільце. Найпотужніша система півдня – Дінарське нагір’я, якому властиві карстові форми рельєфу. У регіоні розташовані Трансільванське плато, Македонські гори, Родопи, Стара Плані на тощо. Рівнинні території займають незначні площі, представлені Ніжньодунайською і східними окраїнами Середньодунайської низовин.

Клімат на бідності території помірний континентальний, лише на півдні та південному заході – субтропічний середземноморський. Густа мережа рік належить до басейну Дунаю – Драва, Тиса, Сава, Олт тощо. Багато в регіоні озер. Найбільші з них розташовані у тектонічних западинах Дінарського нагір’я: Скадарське, Охрідське, Шкодер тощо.

Природні ресурси. Гідроенергетичні ресурси регіону є одними з найпотужніших.. Особливо великі вони у Боснії і Герцеговині, Словенії, Румунії, Болгарії, Албанії.

Мінеральні ресурси різноманітні, але забезпеченість ними країн регіону неоднакова. Найбільші запаси кам’яного вугілля – у Трансільванії (Румунія). Буре вугілля – Румунія, Сербія, Болгарія тощо. Єдина країна забезпечена власними нафтою й газом – Румунія. Незначні запаси залізної руди є в Румунії, Сербії, Болгарії тощо, марганцю – у Боснії і Гецоговині, Болгарії. Багаті на хром Албанія та Македонія, на мідь – Болгарія. В регіоні також є поліметали, боксити, ртуть, золото, камяна соль, сода тощо.Грунтово-рослинний покрив більше зумовлений вертикальною поясністю, ніж широтною зональністю. Най родючі ґрунти – чорноземи. Ліси, що вкривають понад 29% території, є національним багатством регіону. Багаті на ліси Румунські Карпати і Балканські гори. Є в регіоні значні рекреаційні ресурси: узбережжя Адріатики з його істотними памятками, теплим блакитним морем і середземноморською рослинністю, альпійська та карпатські гірські краєвиди з мальовничими озерами. Сприятливі агрокліматичні ресурси зумовили розвиток досить значного аграрного сектору більшості країну.

Населення. Усього в регіоні мешкає 60,5 млн. осіб. Зниження народжуваності. У більшості країн регіону переважають представники південної групи європеоїдної раси. Країни є дуже неоднорідним регіоном у національно-етнічному і релігійному відношеннях. Більшість жителів регіону належить до індоєвропейської мовної сімї: словянська група, албанська група, романська тощо. Переважна більшість населення сповідує християнство та іслам. Албанія – єдина в Європі країна, у якій майже все населення – мусульмани. Розміщення населення рівномірно. Низька густота його простежується у найвищих районах Карпатських і Балканських гір, найвища – в долинах Дунаю і його приток: Сави, Драви, Тиси. Найбільшою агломерацією є Бухарест (2,3 млн. осіб). Трудові ресурси становлять 23,4 млн. осіб.

Господарство. За рівнем соціально-економічного розвитку країни регіону належать до середньо розвинутих. Тільки Албанія відповідає критеріям країн, що розвивається.

Промисловість. Енергетика базується переважно на ТЕС та ГЕС, побудованих здебільшого на гірських ріках і на Дунаї. Функціонують АЕС у Румунії, Словенії, Болгарії. Нафтопереробна промисловість розвинута в Румунії та Хорватії.

Чорна металургія розвинута в Румунії, Болгарії, Боснії та Герцеговині, які, крім власної сировини, імпортують її зі Східної Європи.

Кольорова металургія розвивається на власній сировині. Країни регіону виробляють мідь, алюміній, свинець і цинк тощо.

Машинобудування. Воно є головною галуззю за сумарною вартістю продукції. Переважає загальне і середнє машинобудування.

Хімічна промисловість значно розвинута в Румунії, Болгарії, Хорватії та Словенії (добрива, сода, кислоти, оргсинтез тощо).

Лісова промисловість найбільш поширена в Румунії та Словенії. Румунія є значним виробником меблів із натуральної деревини. Численні майстри-кустарі виготовляють дерев’яні сувеніри, кустарні меблі.

Легка промисловість традиційно є галуззю економіки країн регіону. Її розвиток зумовлений наявністю місцевої сировини (вовни, шкіри, хімічних волокон) і значною кількістю трудових ресурсів.

Харчова промисловість переробляє значну кількість сільськогосподарської продукції, виробленої в регіоні.

Сільське господарство. Продуктивність та інтенсивність сільського господарства в регіоні загалом низькі. Найінтенсивніше воно на зрошуваних землях і спеціалізується переважно на вирощуванні теплолюбивих культур. Кліматичні умови сприятливі для рослинництва. Тваринництву не вистачає кормової бази.

Рослинництво. Галузь розвинута в приморських районах та на родючих рівнинах. В усіх країнах значні площі займають зернові. Пшениці вирощують переважно на родючих грунтах. Також кукурудза, ячмінь, овес та жито, ефіроолійні культури, троянди, цукровий буряк, овочі (помідори, цибуля, баклажани, капуста), садівництво (яблука, персики, груші). Клімат Адріатичного узбережжя придатний для вирощування інжиру, цитрусових, айви, мигдалю, волоських горіхів.

Тваринництво. У структурі сільського господарства воно поступається рослинництву. Відчутна роль у нього відіграє вівчарство, свинарство, конярство, птахівництво тощо.

Транспорт. Останніми роками в регіоні помітно зросла роль вантажного автотранспорту як у внутрішніх, так і в міжнародних перевезеннях. Роль залізничного транспорту помітно знизилася. Морський транспорт здавна відіграє головну роль у зовнішній торгівлі. Повітряний транспорт розвивається особливо динамічно. Найефективніше він для перевезень на далекі відстані цінних вантажів. Через територію проходять мережа нафто- і газопроводів- із Росії, адріатичних портів.

ЗЕЗ. Між країнами регіону існують тісні зв’язки. Загалом вони експортують на 79,3 млрд. дол.: нафтопродукти, сільськогосподарську продукцію та ін.

 

 

Північна Європа

Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія. Швеція та Фарерські острови та Гренландія (Данія) Особливості ЕГП:

- межування країн регіону із Західною та Східною Європою

- вихід д морів Атлантичного океану: Балтійського, Північного, Норвезького та Північно-Льодовитого: Гренландське та Баренцове.

- розташування на перетині важливих морських і авіаційних магістралей між Європою та Північною Америкою

- сухопутне сусідство з Росією, а також країнами Прибалтики

- сусідство на південних кордонах з високорозвинутими країнами

Природні умови і ресурси. Геологічна будова представлена Балтійським кристалічних щитом і каледонськими відкладами Скандинавських гір. Клімат західних районів регіону м’який морський і східних – більш континентальний. Фінляндія країна озер (10%).

Родовища нафти та газу – шельф Північного моря узбережжя Норвегії. Запаси торфу – Фінляндія. Залізна руда, уранові руди – Швеція. Мідь і свинець – Фінляндія. Перше місце в Європі за рівнем забезпеченості гідроенергетичними ресурсами – Норвегія, Швеція. Максимальний показник лісистості у Європі належить Фінляндії – 72%.

Населення. Країни належать до першого типу відтворення населення. У регіоні одна з найвищих тривалостей життя (Швеція – 78,2 роки чоловіки та 82,8 роки жінки; Ісландія – 78,3 роки чоловіки та 82,4 роки жінки). Населення майже одно національне. Найбільша частка національних меншин у Фінляндії (5,7% - шведи). У регіональному складі країни регіону належить до протестантської гілки – християнство. Середня густота населення від 10 до 50 осіб/км. Частка міського населення коливається від 61% у Фінляндії до 93% в Ісландії. Агломерація – Стокгольм, Копенгаген. Трудові ресурси: населення висококваліфіковане. Значна частка зайнята у сфері послуг (40%). Пенсійний вік – понад 60 років (для чоловіків та жінок)

Господарство. Особливості соціально-економічного розвитку:

- високий рівень життя, відсутність різних контрастів між багатими та бідними

- значний рівень податків (до 55% від прибутку)

- середня площа житла – 400 м2

- на 100 жителів припадає 504 автомобілів, до 500 телевизирів, 681 телефонів

- високий соціальний захист населення

- низький рівень безробіття, який в середньому по регіону становить – 5,3%

- припадає близько 1% населення та 3% ВВП

- країни регіону мають позитивний приріст виробництва

- за показниками «індекс людського розвитку» країни належать до першої десятки країн

Галузева структура: частка с/г та видобувної промисловості становить від 2 до 4%; обробна промисловість – 20%; сфера послуг – 67%. У країнах досить високий є ступінь монополії економіки. У підприємницький структурі країни значне місце посідає малий та середній бізнес. Рівень зайнятості населення на державному секторі економіки 30% - найвищий показник у розвинутих країнах.

У МГПП країни регіону представлені:

- окремими галузями ПЕК (нафтова та гідроенергетика)

- кольорова металургія (мідні – Швеція, алюміній)

- машинобудування (суднобудування, автомобілебудування, точне машинобудування)

- високо розвинутий лісопромисловий комплекс (виробництво поліметалів, целюлоз)

- галузі харчової промисловості (м’ясопереробна, молочна, масло переробна тощо)

Паливно-енергетичний комплекс. Енергетика переважає ГЕС (Норвегія, Ісландія). Атомна (Фінляндія, Швеція). Альтеративна: вітрова 6% (Данія) та геотер. води (Ісландія)

Металургія. Розвинута у Швеції, Фінляндія та Норвегія. Чорна металургія – Швеція. Кольорова – Норвегія, Швеція, Ісландія. Великі запаси руд, забезпечення електроенергією.

Машинобудування - суднобудування – розвинута в усіх країнах (бурові установки, криголами, судно для риболовства, танкери, контейнери – Фінляндія, Норвегія)- автомобілебудування – Швеція (волво, СААБ, Сканія)

- електрична та електротехногенна промисловість – Швеція (Еріксон), Фінляндія (Нокия)- металомістке промисловісте устаткування, верстати, вогони – Швеція

Хімічна промисловість – лісохімія, виробництво мінеральних добрив, фармацевтика (Данія), синтетичний каучук

Деревообробна та целюлозно-паперова – Швеція, Фінляндія, Норвегія

Харчова промисловіст ь – Данія 1/3 світового експорту (свинина, бекон тощо). Молочний напрям має харчова промисловість – Фінляндія. Рибопереробна: Норвегія, Ісландія.

Сільське господарство найбільше розвинуте у Данії (1/2). У сільському господарстві країн регіону явно виражений тваринний напрям. Швеція, Фінляндія, Норвегія – молочний напрям. Данія – свинарство.

Рибальство – кормові культури (50-70%), зернові – пшениця (Фінляндія), озима пшениця (Данія), технічні – картопля, цукровий буряк

Транспорт. Основні порти: Ґетеборг, Гельсінборг (Швеція), Копенгаген (Данія), Шелдвік, Гельсінги (Фінляндія), Осло, Бергент (Норвегія).

Друге місце займає залізничний транспорт, окрім Ісландії. Потім повітряний, трубопровідний, озерний, мости сполучення Данії та Швеції.

Зовнішньоекономічні зв’язки. Експорт – високотехнічна продукція, машинобудування, лісова промисловість, металургійна продукція, рибальство. Імпорт – паливні, мінеральні ресурси, сировина для залізних галузей.

 

 

Date: 2016-05-15; view: 1129; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию