Модерн як доба в культурі. Особливості раннього та зрілого модернізму

Модернізм – вчення про модерн як стиль в мистецтві і літературі.

Модернізм (від франц. moderne – сучасний) протиставляв себе традиціоналізму в якості єдиного «мистецтва сучасності» або «мистецтва майбутнього».

В ХІХ ст. модерн почав набувати стійку тенденцію, протиставляти себе

історії і традиції взагалі, пориваючи історичні зв’язки.

Виникають різні течії і напрями (експресіонізм, кубізм, абстракціонізм, сюрреалізм, гіперреалізм), нові форми і жанри мистецтва, пов’язані з використанням техніки (цифрова фотографія, електронна музика, комп’ютерна графіка), набули популярності масові художні видовища, отримала розвиток тенденція до синтезу різних мистецтв.

Модерн (належність до сучасності) може бути характерним для кожної

епохи. Завжди культура «модерну» будь-якої епохи озиралась на античність і, навіть критикуючи її, все ж ніколи повністю від неї не відмовлялась.

Модерним починає вважатись тільки те, що виражає просто «нове».

Починається гонитва за «великою новизною», як такою. Митець не знає жодних правил поведінки, норм і зразків у цьому відкритому йому майбутньому; він просто створює нове, не маючи на цьому шляху ніяких орієнтирів.

Модернізм – це сукупність напрямів, що склалися у мистецтві ХХ ст.

Точні часові межі цього явища визначити важко, адже модернізм – явище неоднорідне.

Умовними часовими рамками модернізму можна вважати період з 1907

року (часу виникнення кубізму) по 60-ті роки ХХ ст. (початку постмодернізму).

Центрами модернізму дослідника вважають Францію, Німеччину,

Італію і Росію.

Характерні особливості модернізму:

- відсутність єдиного стабільного начала (модернізм неможливо

визначити як стиль у мистецтві – це скоріше сукупність стильових напрямів);

- філософія життя, інтуїтивізм, фрейдизм як теоретична база модернізму;

- відмова в мистецтві від наслідування природі;

- спроба, як у науці, проникнути в потаємне, невидиме;

- елітарний характер культури;

- проголошується самоцінність творів мистецтва поза всяким зв’язком з

життям (мистецтво заради мистецтва).

Модернізм – множинність художніх напрямів зі спільним світоглядом:

- перебільшена увага митців до змісту образу отримала назву

натуралізм;

- виразність образу переросла в абстракціонізм;

- емоційна насиченість стала експресіонізмом;

- багатозначність, надзвичайність стала сюрреалізмом.