Загальні принципи проведення оцінки впливу на здоров’я

Існує багато моделей оцінки впливу на здоров’я, проте всі вони охоплюють серію подібних кроків – відбір, визначення попередніх розрахунків, оцінка впливу, модифікація політики і в деяких випадках оцінка.

Перший крок – “відбір” – визначає, чи підлягає проект оцінці впливу на здоров¢я. Багато організацій вважають, що оцінка впливу на здоров¢я необхідна при розгляді будь-якого запропонованого проекту. Наприклад, у Великобританії ця думка підтримується як інтерпретацією урядового документу “Рятуючи життя”, так і припущенням, що різні рівні оцінки впливу на здоров¢я (швидка оцінка, всебічна та огляд) існують для маскування будь-яких змін у суспільстві [10]. Проте цих змін надто багато. У Нідерландах, де до всіх проектів перед внесенням їх на розгляд парламенту застосовується оцінка впливу на здоров¢я, кожний день для оцінки подається близько 400 проектів [11]. Безперечно, у таких випадках потрібна вибірковість.

Критерії для відбору проектів наразі у світі невизначені. Деякі вчені вважають, що слід звертати увагу на великі проекти зі значними витратами, що матимуть очевидний та безпосередній впив на здоров¢я, наприклад нова транспортна політика. Проте може більш важливо розглядати ті проекти, вплив яких стане очевидним зараз декілька років – саме через невизначеність їх впливу. Проблема полягає в тому, що відбір проектів, вплив яких є латентним або менш очевидним, сам по собі потребує оцінки впливу на здоров¢я, а ігнорування менших проектів може призвести до неврахування важливих наслідків багатьох подібних, проте невеликих проектів. Необхідно і надалі розробляти “стратегічний відбір” окремого сектору та між секторальну діяльність (подібно до стратегічної оцінки впливу на навколишнє середовище в рамках оцінки впливу на навколишнє середовище). У наведеній таблиці 1 пропонується варіанти тестових запитань для відбору проектів.

Таблиця 1.2.1

Контрольний лист для етапу скринінгу

(на прикладі Швеції, Е.Ліннако, 2004)

Розрахунки та оцінка. Потенційні впливи запропонованих змін на здоров¢я визначаються на другій стадії оцінки впливу на здоров¢я (“розрахунки”), а їх напрям та ступінь оцінюються на третій стадії. Данні збираються через огляд літератури та інтерв¢ювання ключових зацікавлених сторін – професіоналів, політиків, непрофесіоналів – тих, хто висловлює експертну оцінку, хто співпрацює з проектом або тих, на кого він потенційно матиме вплив. Потім результати представляються у вигляді таблиць з зазначенням можливих та вірогідних наслідків для здоров¢я. Обидва джерела цієї частини дослідження потенційно неточні та необ¢єктивні, для достовірних припущень щодо впливу на здоров¢я необхідні чіткі методи (Табл.1.2.1). Зміна політики та оцінка. “Заключний проте важливий крок – вжити заходів в результаті оцінки впливів на здоров¢я” [11]. Тобто щоб потім результати використовуються для змін запропонованого проекту з метою максимального збільшення позитивних та мінімізації негативних впливів на здоров¢я. Очевидно, що міра застосування цієї фази залежить від того, які данні лежать в її основі. Заходи без належного обґрунтування будуть виконувати не більше, ніж функцію “контролю” (без вживання заходів).

У деяких моделях оцінки впливу на здоров¢я згадуються потреба у наступній стадії – оцінці; там де вона згадується, приділяється увага двом аспектам: оцінці процесу та оцінці результатів. Однак, спостерігається значна різниця щодо об¢єму уваги, що приділяється передбаченню впливів на

		Таблиця 1.2.2 Контрольний лист NHS Executive Resource for Health Impact Assessment HIA screening tool, Dept of Health London 2000

здоров¢я (значна) та оцінці того, чи були ці передбачення, що викликали зміну політики, точними (поверхнева).