Розвиток ландшафту. Вік ландшафтів

Від динаміки слід відрізняти еволюційні зміни ландшафту, тобто його розвиток.

Розвиток – спрямована, незворотна зміна, що призводить до перебудови структури, інваріанта ландшафту і до появи нового ПТК.

Розвиток притаманний будь-якому ландшафту. На очах людини зростають яри, розмиваються карстові породи, підсилюються процеси заболочення та ін. Як наслідок, «гладкий» схил перетворюється на схил, порізаний ярами й балками; у вапняках збільшуються карстові порожнини, які «з’їдають» вапняковий пласт; сухі ділянки перетворюються на болота та ін. Усе це є розвитком ландшафту,

Нагадаємо, що зворотні зміни (у тому числі – сезонні) утворюють динаміку ландшафту, зберігається його інваріант. Незворотні зміни у ландшафті призводять до його розвитку, перебудови інваріанту.

Запам’ятайте: динаміка є зміною станів ПТК у межах одного інваріанту, а розвиток – це зміна самого інваріанту.

Якщо зміни катастрофічні (наприклад, пожежі) – руйнуються зв’язки у ландшафті, порушується структура, може відбуватися процес руйнування ландшафту, а процес його відновлення є довгим і складно прогнозованим явищем.

Із розвитком пов’язане поняття «вік ландшафту». Навіть існують категорії віку; юний ландшафт (на самому початку розвитку), молодий ландшафт, зрілий ландшафт, старий ландшафт, старезний (наприкінці існування) ландшафт.

Порівняйте, наприклад, вулканічні райони Мексики, де вулкани активні й зараз, де свіжі потоки лави перетворюють місцевість і. т. ін. та Закарпаття, де вулкани діяли у неогені, а зараз вони згаслі, конуси й потоки лави поросли лісом, кратери вулканів заповнені водою (кратерні озера). У першому випадку можна говорити про молодий вулканічний ландшафт, а в другому – про старий вулканічний ландшафт.