Структура літературної освіти

Літературна освіта, що реалізується в закладах України різних типів, має структуру, що відзначається послідовністю, наступністю й поступовим збагаченням знань, розвитком умінь і навичок дітей: пропедевтичний етап (дитячий садок) – початкова школа (1–4 класи) – основна школа (5–9 класи) – старша школа (10–11 класи).

Відповідно до вікових особливостей учнів курс літератури в 5–11 класах загальноосвітньої школи має три етапи:

Основна школа (5–9 класи):

• 5–7 класи – формування потреби до читання (1-й етап);
• 8–9 клас – системне читання (2-й етап).

Старша школа (10–11 класи) – творчо-критичне читання (3-й етап).

Частини й етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору літературних текстів, побудовою програм і відповідних методик, але поміж ними має бути тісний зв’язок і наступність, адже всі разом вони складають єдину систему літературної освіти.

5–7 класи – прилучення до читання (1-й етап).

Порівняно з початковою школою предмети, що забезпечують літературну освіту, в основній школі розмежовуються. Це розмежування закріплюється в окремих програмах, підручниках, хрестоматіях, посібниках. Курс літератури в 5–7 класах має будуватися на підставі проблемно-тематичного принципу.

Завдання вивчення літератури в 5–7 класах є такими:

• сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, прилучити до читання;
• сприяти засобами літератури формуванню моральних якостей школярів, їх національній самоідентифікації, розумінню значення рідної мови та літератури для розвитку культури загалом;
• дати уявлення про зміст і форму художнього твору;
• сформувати в учнів основні вміння інтерпретації художнього твору;
• сформувати вміння оцінювати літературних героїв, авторську позицію;
• розвивати навички зв’язного мовлення (як усного, так і писемного) у процесі підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему та ін.).

8–9 класи – системне читання (2-й етап).

Вивчення літератури у 8–9 класах загальноосвітньої школи базується на поєднанні історико-літературного й жанрово-родового принципів.

Літературні явища презентуються школярам у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8–9 класах учні знайомляться зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їх проблематики, а й художньої вартості.

У 8–9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому дисципліни, що забезпечують літературну освіту в цей період, повинні сприяти становленню особистісних якостей юнацтва.

Завдання вивчення літератури у 8–9 класах:

• дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;
• розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів в їх специфіці;
• поглибити вміння інтерпретації творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять;
• сформувати в учнів вміння виокремлювати компоненти змісту й форми, встановлювати зв’язки поміж ними;
• навчити школярів зіставляти різні літературні явища, визначати їх художню своєрідність;
• прищепити інтерес до вивчення літератури в оригіналах і перекладах, вміння зіставляти оригінали й переклади;
• сприяти самоствердженню учнів, виробленню у них моральних принципів;
• розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, пошуку тези й антитези, оцінки щодо прочитаного та ін.);
• виховувати творами літератури естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного.

10–11 класи – творчо-критичне читання (3-й етап).

Оптимальним у викладанні літератури для цієї вікової категорії учнів буде комплексний принцип, згідно з яким до вивчення в школі старшокласникам будуть запропоновані вершинні твори морально-філософського, соціально-філософського, психологічного, історичного змісту від давнини до сучасності, до яких учні вже стали готові за рівнем свого психологічного й культурного розвитку. Осягнення цих творів має ґрунтуватися на попередніх знаннях (про літературні епохи, напрями, течії, про загальний розвиток культури й філософської думки), що збагачуються й розширюються в старшій школі.

Навчання в старшій школі є профільним, що визначає специфіку викладання літератури. У зв’язку з цим доречно виокремити два підходи (відповідно й два типи програм, підручників, посібників, хрестоматій: 1) для нефілологічних профілів (фізико-математичного, природничого, спортивного та інших профілів); 2) для філологічного профілю.

Викладання літератури в класах нефілологічних профілів має забезпечити рівень стандарту, тобто базовий гуманітарний рівень, необхідний для кожної культурної людини.

На цьому етапі можливою є інтеграція літературних курсів та введення предмету "Література", завданнями якого в 10–11 класах нефілологічного профілю є:

• розкрити основні тенденції та закономірності літературного процесу від давнини до сучасності;
• визначити місце української літератури, російської літератури та інших національних літератур у перебігу літературного процесу;
• дати уявлення про вершинні здобутки вітчизняного та зарубіжного письменства у широкому контексті світової культури;
• розвивати навички інтерпретації й аналізу художнього твору, зіставлення літературних явищ, оригіналів і перекладів;
• сформувати навички розлогого зв’язного мовлення (монологічне і діалогічне мовлення, участь у різних видах дискусій, обґрунтування думки, доказ судження тощо);
• навчити розрізняти художню вартість творів, твори класики й масової літератури;
• сприяти формуванню загальної культури й світогляду учнів.

Викладання літератури в класах філологічного профілю базується на стандарті, але значно поглиблює його як у змістовому плані, так і в методах, формах, прийомах навчання. При цьому зазначимо безперспективність спроб побудувати викладання літератури в старшій школі на університетських програмах і навіть перенести до середньої школи форми занять вищої школи (наприклад, практичне заняття, лабораторне заняття, семінарське заняття та ін.), а також деякі елементи Болонського процесу (наприклад, модульне навчання, система накопичувальних кредитів тощо). Профілізація середньої освіти не означає сліпого копіювання вищої освіти, адже це призведе до протилежного результату, зменшенню інтересу до предмета.

Завдання, сформульовані вище, є актуальними й для профільного навчання літератури. Але специфічними завданнями у 10–11 класах філологічного профілю є такі:

• сформувати в учнів основи філологічного мислення;
• навчити школярів здійснювати різні види інтерпретації та філологічного аналізу тексту;
• розкрити багатозначність літературознавчих понять, значно розширити їх коло й показати змінність у літературному процесі, своєрідність виявлення у творах різних епох, напрямів, течій;
• навчити школярів виявляти жанрові та стильові особливості творів;
• дати основні знання з теорії й практики художнього перекладу, навчити застосовувати набуті знання в процесі аналізу оригіналів та перекладів;
• розвивати творчі (власне філологічні) здібності учнів, необхідні для здобуття майбутньої професії (наприклад, опанування різними віршованими розмірами, написання критичної рецензії, відгуку на книгу, літературного огляду творів певного періоду тощо);
• навчити учнів користуватися словниково-довідковою та спеціальною літературою з філологічного профілю;
• навчити учнів самостійно відшукувати матеріал з філологічної проблеми, готувати доповідь на філологічну тему;
• навчити учнів висловлювати свої думки розлого, з науковою аргументацією й літературознавчо грамотно;
• сформувати вміння вести діалог, дискусію з проблем літератури.

Директор департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти О.В. Єресько