Відповідальність за податкові порушення та її види

Наявність в практиці оподаткування випадків несумлінного виконання певними платниками своїх обов’язків зі сплати податків, зборів, платежів, а також порушень вимог податкового законодавства з боку податкових осіб контролюючих органів вимагає застосування механізму відповідальності. Відповідно до норм Податкового кодексу та інших законів України вчинення платниками податків та їх посадовими особами, а також посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність.

Підставою для впровадження податкової відповідальності є податкові правопорушення.

Загальні ознаки податкового правопорушення:

Ø діяння, тобто активна дія чи бездіяльність. Не може накладатися штраф за бездіяльність, якщо певна норма містить пряму вказівку на те, що цей штраф накладається за певні дії. І навпаки.

Ø протиправність дії чи бездіяльності. Протиправність означає невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Активні дії є протиправними у двох варіантах.

Перший – вчиняються дії, які прямо заборонені законом за правилом «дозволено все, що не заборонено законом». Наприклад, заборонена торгівля готівковими валютними цінностями без отримання відповідного патенту. Дії платників податків, які прямо не заборонені законом, не можуть визнаватися податковим правопорушенням.

Другий варіант протиправності активних дій – вчиняються дії, стосовно яких закон не містить прямого дозволу на їх вчинення. Це стосується переважно посадових осіб, які мають діяти в спосіб «дозволено те, що дозволено законом».

Бездіяльність визнається протиправною лише у випадках, коли, по-перше, на особу (платника податків чи посадову особу) покладений законом чи іншими нормативними актами обов’язок діяти певними чином, по-друге, вона мала можливість здійснити необхідні дії, по-третє, особа не здійснила ці дії. Наприклад, бездіяльністю є ненарахування платником податку-фізичною особою сум єдиного податку.

Ø суб’єкти правопорушення. Суб'єктом податкових правопорушень виступає особа, яка відповідно до закону зобов'язана сплачувати податки у відповідному розмірі в установлений час.

Об'єктом податкових правопорушень є суспільні відносини, що складаються з приводу забезпечення надходження податків, зборів, платежів у бюджет і відповідні фонди між суб'єктами податкових правовідносин.

Класифікація податкових правопорушень може здійснюватися за різними критеріями:

ü залежно від об'єкта: приховування доходу; заниження доходу; відсутність обліку об'єкта оподаткування чи проведення його обліку з порушенням встановленого порядку; несвоєчасна сплата податку; неподання документів та іншої інформації і т. ін.;

ü залежно від направленості дій: правопорушення проти системи податків; правопорушення проти прав і свобод платників податку; правопорушення проти порядку проведення бухгалтерського обліку та звітності; правопорушення проти контрольних функцій контролюючих органів тощо;

ü залежно від характеру санкцій і галузей права, що їх регулюють: фінансова; адміністративна; кримінальна; дисциплінарна;

ü залежно від міри суспільної небезпеки: податкові злочини; податкові правопорушення.

Класифікація податкових правопорушень має значення при розподілі відповідальності за видами (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Класифікаційна схема видів відповідальності за податкові правопорушення

З позиції фіскального адміністрування має значення такі види юридичної відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, як: фінансова, адміністративна, кримінальна. При цьому фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється згідно з Податковим кодексом та іншими законами.