Нормативно-правове забезпечення фіскального адміністрування

Серед проблем фіскального адміністрування існує проблема організації забезпечення фіскального адміністрування нормативною законодавчою документацією. Особливого значення нормативне забезпечення фіскального адміністрування набуває в умовах будови правової держави. Правовому регулюванню підлягають всі елементи фіскального адміністрування без винятку. Правові норми встановлюють сукупність податків і зборів та основоположні принципи побудови цієї сукупності, забезпечують моделювання систем управління справлянням, формування та формалізацію їх функціональних, організаційних та інформаційних структур, регламентують податкові відносини, що виникають в процесі оподаткування і т. ін.

Правовому регламентуванню підлягають відносини, що виникають:

– між державою і платниками щодо визначення основних елементів оподаткування, порядку обчислення і сплати, функціональних прав та обов’язків платників, їх відповідальності за податкові правопорушення;

– між державою і контролюючими органами, що забезпечують справляння податків щодо визначення прав та обов’язків цих органів, державного контролю за їх діяльністю та ін.;

– між контролюючими органами стосовно розмежування їх повноважень при здійсненні податкового контролю;

– між контролюючими органами і платниками податків стосовно взаємних прав та обов’язків і механізму їх реалізації.

Основу правового регулювання процесу оподаткування складає податкове законодавство, яке складається з актів законодавчого характеру та підзаконних актів. На сьогоднішній день в Україні податкове законодавство має наступні складові (рис. 1.1).

Певну юридичну силу мають узагальнення судової практики і роз’яснення Пленуму Верховного Суду України та Президії Вищого Господарського Суду України з питань оподаткування, але вони не є нормативно-правовими актами. Причому суддя завжди візьме до відома точку зору Верховного Суду України або Вищого Господарського суду України (якщо вона не суперечить позиції Верховного Суду), викладену в роз’ясненнях, при застосуванні до спірних податкових правовідносин тієї або іншої норми.

Рис. 1.1. Система нормативно-правового забезпечення фіскального адміністрування

Податкове законодавство України ґрунтується на таких основоположних принципах як:

– загальність оподаткування, що базується на конституційному обов’язку щодо сплати кожною особою податків і зборів встановлених законом;

– рівність усіх платників перед законом та недопущення проявів податкової дискримінації;

– невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі здійснення податкового правопорушення;

– фіскальна достатність, що означає встановлення податків і зборів з урахуванням необхідності збалансування витрат бюджету з його надходженнями;

– соціальна справедливість: врахування платоспроможності платників при установленні податків і зборів;

– економічність оподаткування – запровадження таких податків, обсяг надходжень від яких має значно перевищувати витрати на їх адміністрування;

– стабільність, яким закріплено, що зміни до будь-яких елементів податків і зборів не можуть вноситися не пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. При цьому податки та їх елементи не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

– рівномірність і зручність сплати податків і зборів та ін..