Сутність та види невизначеності

Невизначеність — це об’єктивна неможливість здобуття абсолютного знання про об’єктивні та суб’єктивні фактори функціонування системи, неоднозначність її параметрів. Чим більша невизначеність під час прийняття господарського рішення, тим більший ступінь ризику.

Кількісно невизначеність може виступати як можливість відхилення результату від очікуваного (або середнього) значення як у менший, так і в більший («спекулятивна» невизначеність) бік, або можливість тільки негативних відхилень кінцевого результату події («чиста» невизначеність) [30].

Виділяють наступні групи причин виникнення невизначе­ності і спричиненого нею ризику:

• індертермінованість багатьох процесів і явищ, які впли­
вають на економіку (НТП, стихійні лиха, поведінка конкурен­тів і споживачів);

• неповнота, неточність і суперечливість інформації, які
викликані як технічними утрудненнями при її одержанні й об­робці, так і суто економічними причинами - занадто великими витратами на одержання інформації, що перевищують можли­ві вигоди від володіння нею;

• нерівний ступінь поінформованості учасників ринкових угод, наприклад, продавців і покупців, про предмет і умови угод (асиметрія інформації);

• багатокритеріальність і конфліктність в оцінці рішень, коли доводиться свідомо йти на компроміси, наприклад, при формуванні системи товароруху доводиться йти на компроміс між швидкістю обробки замовлень і витратами на підтримку
запасів готової продукції.

Економіка ринкового типу передбачає існування найрізноманіт­ніших видів невизначеності для всіх суб’єктів господарювання (рис. 4.2). Найпоширенішою є класифікація невизначеності за ступенем настання події. Ця класифікація дає можливість розрізнити повну та часткову невизначеність, повну визначеність.

Часткова чи повна невизначеність пояснюється тим, що, по суті, економічні проблеми зводяться до задач вибору з деякої кількості альтернатив. При цьому економічні суб’єкти не мають повної інформації про стан систем для розробки оптимального рішення й достатніх можливостей для адекватного обліку всіх доступних даних. Невизначеність інформації можливо зняти, визначивши ймовірність, з якою можна очікувати цю інформацію. Залежно від засобів визначення ймовірності розрізняють два типи невизначе­ності — статистичну та нестатистичну. Якщо мається на увазі статистична невизначе­ність, то іноді кажуть, що рішення приймається в умовах ризику, якщо нестатистична — то рішення приймається в умовах неви­значеності. У чистому вигляді той чи інший вид імовірності трапляється рідко — найчастіше можна зустріти мішаний вид.

Рис. 4.2. Схема видової класифікації невизначеності