Розподіл основних можливих господарських операцій організації за трьома видами її діяльності

Структура Звіту про рух грошових коштів (ф.№3) складається з 3 розділів відповідно до видів звичайної діяльності організації:

І розділ — рух грошових коштів операційної діяльності (рядки 010— 170);

II розділ —рух грошових коштів інвестиційної діяльності (рядки 180 — 300);

III розділ — рух грошових коштів фінансової діяльності (рядки 310 — 390).

Дані про рух грошових коштів, пов'язаний із надзвичайними подіями, наводяться окремим рядком у кожному розділі Звіту (рядок 160 роз­ділу І, рядок 290 розділу II, рядок 380 розділу III).

За кожним роз­ділом визначаються результуючі дані — суми надходження та вибуття грошових коштів. Такі дані відображаються по рядку “Чистий рух коштів" щодо кожного виду діяльності. Цей по­казник відображає кінцевий результат руху гро­шових потоків, що відбувався протягом звітно­го року, — надходження і вибуття грошових коштів щодо кожного виду діяльності. У Звіті про рух грошових коштів (ф. № 3) чистий рух грошових коштів відображається в таких рядках:

— операційна діяльність — рядок 170 розділу І;

— інвестиційна діяльність— рядок 300 роз­ділу II;

— фінансова діяльність — рядок 390 розділу III.

Маючи значення чистого руху грошових коштів, можна судити про правильність прийня­тих рішень стосовно витрачання грошових коштів протягом звітного періоду, мати інфор­мацію для планування руху грошових коштів у майбутньому. Крім того, значення чистого руху грошових коштів щодо кожного виду діяльності дає можливість судити про фінансовий стан організації. Значення чистого руху грошових коштів щодо кожного виду діяльності може бути як додатним (надходження перевищують вибут­тя), так і від'ємним (вибуття перевищує надходження). І залежно від цього судять про стан організації з погляду правильного управління грошовими потоками. В таблиці 1.5.3 наведені можливі комбінації чистих рухів грошових коштів за кожним з видів діяльності та коментарі щодо впливу кожної з таких комбінацій на можливий результат діяльності організації.

Таблиця 2.2.3

Можливі варіанти стану організації в залежності від її грошових потоків (у ф.№3)

Розглянемо докладніше сутність кожного з варіантів.

За даними першого варіанту можна судити про кризовий стан організації. Надходжен­ня грошових коштів здійснюється виключно за рахунок позикових коштів (кредитів, позик). Така структура руху грошових коштів допустима тільки для новостворених організацій на етапі початкової стадії розвитку — залучення капіта­лу для подальшого фінансування операційної діяльності. Якщо такі значення чистого руху гро­шових коштів повторюються з року в рік, вини­кає питання про доцільність існування такої організації. Така організація «балансує» на межі банкрутства, оскільки врешті-решт не змо­же забезпечити погашення кредиторської за­боргованості за рахунок власних коштів.

Другий варіант значень чистого руху грошо­вих коштів відображає не такий критичний стан організації, оскільки, крім залучення позико­вих коштів, гроші надходять у результаті реалі­зації необоротних активів, отримання дивідендів тощо. Якщо така тенденція має постійний харак­тері напрошується такий висновок: основний вид діяльності, заради якого і створена організація, не є джерелом капіталу організації.

Третій варіант значення чистого руху грошо­вих коштів свідчить про хороший стан організації. Так, організація у змозі за рахунок надходжень від основної діяльності фінансува­ти інвестиційну діяльність, а також розплатити­ся за боргами в межах фінансової діяльності.

Четвертий варіант значень чистого руху гро­шових коштів указує на нормальний стан організації за умови, що значення алгебраїчної суми значень чистого руху грошових коштів щодо всіх видів діяльності (рядок 400) має до­датне значення. У цьому випадку можна судити про те, що організація має грошові надхо­дження від здійснення операційної діяльності та спрямовує їх на фінансування інвестиційної діяльності — придбання необоротних активів, здійснення довгострокових та поточних інвес­тицій. Що ж стосується додатного значення чи­стого руху грошових коштів фінансової діяль­ності, то це може свідчити не лише про залу­чення позикових коштів. Такі результати можуть бути наслідком збільшення власного капіталу організації. Крім того, додатне значення щодо фінансової діяльності може свідчити і про пра­вильне рішення щодо залучення позикових коштів. Так, організації може бути вигідніше залучати грошові кошти зі сторони, ніж вилуча­ти їх з обороту. Можливо, організацією прий­нято рішення про залучення позикових коштів під невеликий відсоток з метою здійснення інве­стицій на вигідніших умовах.

Також про нормальний стан організації мож­на судити з даних, наведених у п'ятому варіанті. Крім грошових надходжень від операційної діяль­ності, організація має додаткові надходження від раніше здійснених довгострокових і поточних фінансових інвестицій, від повернення дебіторсь­кої заборгованості, від реалізації необоротних ак­тивів тощо. Організація має можливість «без­болісно» розрахуватися за боргами з кредитора­ми, засновниками. Однак якщо такі результати по­вторюватимуться з року в рік, то керівництву та­кої організації можна порадити звернути ува­гу на ефективніше використання грошових коштів.

У разі якщо показники чистого руху грошових коштів усіх видів діяльності мають від'ємне значення (шостий варіант), можна припустити, що організація у звітному році існувалоза рахунок раніше залучених позикових коштів. Стан організації в такій ситуації розцінюєть­ся як нестабільний. Якщо не вдасться мобілізувати сили й ресурси, організація може опинитися на межі банкрутства.

В кінці Звіту про рух грошових коштів наво­диться результуючий рядок про залишки грошових коштів на кінець звітного періоду з урахуванням впливу змін валютного курсу, що сталися протягом такого періоду. Отримані дані за результатами Звіту про рух грошових коштів мають відповідати даним про залишки грошових коштів, наведеним у Балансі.