Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення

Трудова дисципліна – це сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють права та обов’язки сторін трудових правовідносин, визначають заходи заохочення за успіхи у праці і встановлюють відповідальність за винне невиконання цих обов’язків.

Трудова дисципліна виступає в чотирьох правових категоріях:

· як правовий принцип галузі трудового права;

· як інститут трудового;

· як елемент трудових;

· як фактична поведінка.

Дисципліна праці тісно пов’язана з технологічною та виробничою дисципліною.

Технологічна дисципліна – це частина трудової дисципліни, яка полягає в дотриманні технологічних правил на виробництві. Порушення працівником технологічної дисципліни є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Виробнича дисципліна – це так званий порядок на виробництві.За своїм змістом виробнича дисципліна охоплює трудову дисципліну і виходить за її межі. Крім трудової дисципліни у виробничу дисципліну входить забезпечення чіткої роботи, а також забезпечення підприємства сировиною. Працівники несуть відповідальність за дотримання не всієї виробничої дисципліни, а лише тієї частини, яка становить виконання їх трудових обов’язків. Власник несе відповідальність за забезпечення дотримання виробничої дисципліни у повному обсязі.

Сучасний правовий інститут трудової дисципліни за своїм складом визначається наявністю трьох видів норм, що:

1. здійснюють правову регламентацію прав і обов’язків учасників трудового процесу;

2. встановлюють стимулювання сумлінної праці;

3. регламентують відповідальність за невиконання чи неналежне виконання трудових обов’язків.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю (ч. 1 ст. 140 КЗпП України).

Під методами забезпечення трудової дисципліни розуміється передбачені законодавством способи її забезпечення, тобто виконання сторонами трудового договору своїх обов’язків. Традиційно вважалося. Що існують два методи забезпечення трудової дисципліни: заохочення і примус. Однак, як вірно зазначає Н. Б. Болотіна, в умовах ринкових відносин особливого значення набувають економічні та організаційні методи впливу на дисципліну праці[2]. До них відносяться такі елементи організації праці, як розподіл прав і обов’язків, відповідальності між працівниками, встановлення відповідного порядку на підприємстві згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, застосування заходів впливу за порушення трудової дисципліни.

Крім того законодавством передбачені спеціальні правові засоби, які сприяють забезпеченню трудової дисципліни: переконання, заохочення та примус.