Амортизація основних засобів

У процесі експлуатації основні засоби фізично і морально зношуються. Сума нарахованого зносу (амортизації) переноситься на вартість виготовленої продукції (робіт, послуг). На суму нарахованої амортизації зменшується залишкова вартість основних засобів.

Амортизація –систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Пункт 138.3.3 ПКУ наводить класифікацію груп основних засобів та інших необоротних активів і встановлює мінімально допустимі строки їх амортизації (табл.. 13).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” та ПКУ пропонує такі методи нарахування амортизації ОЗ (крім інших необоротних матеріальних активів):

· прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

· зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;

· прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку

Таблиця 13 - Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів

нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється;

· кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

· виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Пунктом 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI зі змінами внесеними Законом України від 31.12.14 № 71 (далі — ПКУ) визначено новий порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування. Відповідно до пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім “виробничого” методу. Згідно з пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Термін “невиробничі основні засоби” означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку. Відповідно до пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ мінімально допустимі строки амортизації основних засобів: група 3 - будівлі 20 років, споруди 15 років, передавальні пристрої 10 років; група 4 - машини та обладнання 5 років з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 6000 гривень 2 роки; група 5 - транспортні засоби 5 років; група 6 - інструменти, прилади, інвентар, меблі 4 роки; група 7 - тварини 6 років; група 8 - багаторічні насадження 10 років; група 9 - інші основні засоби 12 років; група 16 - довгострокові біологічні активи 7 років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного:

- у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

- у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Згідно П(С)БО 7 «Основні засоби» амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Метод амортизації об’єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно і починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Під амортизацією основних засобів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Амортизації підлягають витрати на:

- придбання ОЗ для власного виробничого використання;

- самостійне виготовлення ОЗ для власних виробничих потреб;

- проведення усіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації й іншого поліпшення ОЗ;

- капітальне поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом.

Не підлягають амортизації витрати на:

- придбання ОЗ із метою подальшого продажу (вони не оприбутковуються на рахунки 10 “Основні засоби” та 11 “Інші необоротні активи”);

- витрати на утримання ОЗ, які знаходиться на консервації;

- витрати на відгодівлю і придбання продуктивної худоби;

- витрати на вирощування багаторічних плодоносних насаджень.

Не підлягають амортизації витрати на придбання, ремонт, реконструкцію і модернізацію невиробничих фондів; витрати бюджетів на будівництво і утримання споруд благоустрою й жилих будинків, автомобільних доріг загального користування тощо. Ці витрати здійснюються за рахунок відповідних джерел фінансування.

Нарахування амортизації здійснюється виходячи із залишкової вартості основних засобів та квартальної норми нарахування амортизації.

Квартальна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

АВ_кв = Б_а х Н_а,

де АВ_кв – амортизаційні відрахування за квартал;

Б_а – балансова вартість групи ОЗ на початок звітного кварталу;

Н_а – норма амортизації.

Норми амортизації (в розрахунку на податковий квартал) встановлюються по групах ОЗ для:

- першої групи – 2 %; другої групи – 10 %; третьої групи – 6 %; четвертої групи – 15 %.

Балансова вартість групи ОЗ на початок звітного періоду (початок звітного кварталу) розраховується за формулою:

Б_а =Б_а-1 + П_а-1 – В_а-1 – А_а-1,

де Б_а – балансова вартість групи ОЗ на початок звітного кварталу;

Б_а-1 – балансова вартість групи ОЗ на початок періоду, що передує звітному;

П_а-1 – сума витрат на придбання ОЗ, здійснення поліпшення ОЗ протягом періоду, що передує звітному;

В_а-1 – сума виведених з експлуатації ОЗ протягом періоду, що передує звітному;

А_а-1 – сума амортизації відрахувань, нарахованих у періоді, що передує звітному.

Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, призначено рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів”.

Рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” має такі субрахунки:

131 “Знос основних засобів”, який призначено для узагальнення інформації про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби”.

132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”, який призначено для узагальнення інформації про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”.

133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів”, який призначено для узагальнення інформації про суму накопиченої амортизації нематеріальних активів.

134 “Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів”, який призначено для узагальнення інформації про суму амортизації, нарахованої на довгострокові біологічні активи, облік яких ведеться на субрахунках 162 “Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю” та 164 “Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю”.

Нарахування зносу основних засобів оформлюється наступними записами на рахунках бухгалтерського обліку.

Облік зносу основних засобів та інших необоротних активів відбувається так:

- нарахування амортизації на основні засоби та інші необоротні активи, які використовуються для виробництва готової продукції відображається по Дт 23 «Виробництво» та Кт 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

- нарахування амортизації на основні засоби та інші необоротні активи загально виробничого призначення Дт 91 «Загально виробничі витрати» та Кт 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

- нарахування амортизації на основні засоби та інші необоротні активи, що обслуговують адміністративні потреби підприємства Дт 92 «Адміністративні витрати» та Кт 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

- нарахування амортизації на основні засоби та інші необоротні активи, що забезпечують збут Дт 93 «Витрати на збут» та Кт 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

- нарахування амортизації на основні засоби та інші необоротні активи, які використовуються у господарській діяльності Дт 94 «Інші витрати операційної діяльності» та Кт 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

- відображення результатів дооцінки основних засобів та інших необоротних активів Дт 41 «Капітал у дооцінках» та Кт 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

списання сум зносу об’єктів основних засобів та інших необоротних активів Дт 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» та Кт 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні активи».

Аналітичний облік зносу необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів.

При використанні підприємством журнально-ордерної форми обліку для узагальнення інформації про нарахування та списання амортизації необоротних активів підприємства використовується журнал-ордер № 4.

При розгляді питання обліку капітальних інвестицій необхідно знати, що капітальні інвестиції це витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання будинків та їх частин, обладнання, інструменту, інші капітальні роботи і витрати на проектно-пошукувальні роботи, геологорозвідувальні та бурові роботи, а також витрати на відведення земельних ділянок та переселення у зв’язку з будівництвом, на підготовку кадрів для підприємства, що будується тощо.

Для обліку витрат, пов’язаних із придбанням або створенням матеріальних і нематеріальних активів, застосовується рахунок 15 “Капітальні інвестиції”

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об’єктами капітальних вкладень (інвентарними об’єктами).

Рахунок 15 “Капітальні інвестиції” має такі субрахунки:

151 “Капітальне будівництво”, який призначено для відображення витрат на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства. На цьому субрахунку також ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансові платежі для фінансування вказаного будівництва;

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”, який призначено для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби” (крім об’єктів будівництва та основного стада);

153 “Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів”, який призначено для відображення витрат підприємства (організації, установи) на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”.

154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”, який призначено для відображення витрат підприємства на придбання або створення власними силами активів, облік яких ведеться на рахунку 12 “Нематеріальні активи”;

155 “Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів”, який призначено ведення обліку витрат на придбання або вирощування (створення) довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться на рахунку 16 “Довгострокові біологічні активи”.

Кошти, які забудовник отримав від пайовика для пайової участі в будівництві об’єкта, відображаються за дебетом рахунків обліку грошових коштів, запасів і кредитом рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” із внесенням до аналітичного обліку відомостей про пайовика і об’єкт будівництва. Після оформлення документів про право власності пайовика на відповідну частку збудованого об’єкта й приймально-передавального акта забудовник на відповідну вартість дебетує рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” у кореспонденції з рахунком 15 “Капітальні інвестиції”.

Передані забудовнику кошти для пайової участі в будівництві об’єкта пайовик відображає за кредитом рахунків обліку грошових коштів, запасів у кореспонденції з рахунком 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. Після одержання оформлених документів про право власності й приймально-передавального акта пайовика на відповідну частку збудованого об’єкта кредитується рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами” у кореспонденції з рахунком 15 “Капітальні інвестиції”.

Зарахування на баланс власної частки збудованого об’єкта відображається за дебетом рахунку 10 “Основні засоби” та кредитом рахунку 15 “Капітальні інвестиції”. Якщо власна частка збудованого об’єкта (квартири, нежитлові приміщення) призначені пайовиком для продажу, то їх зарахування на баланс пайовика відображається за дебетом рахунку 28 “Товари” та кредитом рахунку 15 “Капітальні інвестиції”.

При використанні підприємством журнально-ордерної форми обліку для узагальнення інформації про капітальні вкладення підприємства використовується журнал-ордер № 4 та відомість 4.1.

Операції з купівлі об’єкта основних засобів у постачальника з оплатою після одержання відображаються наступним чином: отримання об’єкту Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” та Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”; відображення суми податкового кредиту Дт 641 “Розрахунки по податках” та Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”; введення в експлуатацію об’єкту Дт 10 “Основні засоби” та Кт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”; перерахування коштів продавцю Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” та Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Операції з купівлі об’єкта основних засобів у постачальника з перерахуванням авансу та витратами на встановлення і введення в експлуатацію відображаються наступним чином: перерахування коштів продавцю Дт 371 “Розрахунки за виданими авансами” та Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”; відображення суми податкового кредиту з ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками” та Кт 644 “Податковий кредит”; одержання об’єкта від постачальника Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” та Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”; відображення розрахунків по податковому кредиту Дт 644 “Податковий кредит” та Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”; списання витрат на встановлення та введення в експлуатацію об’єкта Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” та Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”; відображення суми податкового кредиту з ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками” та Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”; введення в експлуатацію об’єкта Дт 10 “Основні засоби” та Кт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”.

Операції з придбання та введення в експлуатацію об’єктів інших необоротних активів та нематеріальних активів відображаються в обліку аналогічно.

Операції з виготовлення об’єкта основних засобів господарським методом (силами підприємства) відображаються в обліку таким чином: відпущено будівельні матеріали для будівництва Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” та Кт 205 “Будівельні матеріали”; відпущено запасні частини для машин, зайнятих у будівництві Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” та Кт 207 “Запасні частини”; нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим у будівництві Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” та Кт 661 “Розрахунки за заробітною платою”; нараховано внески (збори) на обов’язкове страхування Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” та Кт 65 “Розрахунки за страхуванням”; нараховано амортизацію на основні засоби, що використані на будівництві Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” та Кт 131 “Знос основних засобів”; введення в експлуатацію об’єкта Дт 10 “Основні засоби” та Кт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”.

Операції з виготовлення та введення в експлуатацію об’єктів інших необоротних активів та нематеріальних активів відображаються в обліку аналогічно.

Створення об’єктів основних засобів та інших необоротних активів на підприємстві відбувається господарським способом (власними силами підприємства при наявності таких можливостей), підрядним способом (із залученням підрядної будівельної організації) та змішаним способом (виконання БМР проводиться підприємством самостійно із залученням до виконання окремих робіт будівельної підрядної організації).

На підставі інформації даного рахунка можна буде судити про загальні обсяги вкладених коштів у розвиток матеріально-технічної бази підприємства, технологічну та відтворювальну структуру

Інвентаризація необоротних активів проводиться на підставі наказу Мінфіна від 02.09.2014 р. № 879 «Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань».

Керівник підприємства повинен створити умови для проведення інвентаризації у стислі строки, визначити об’єкти і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим. Проведення інвентаризації є обов’язковим у випадках: передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації; перед складанням річної бухгалтерської звітності; при зміні матеріально відповідальних осіб; при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей тощо. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних засобів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів – один раз у п’ять років.

Основними завданнями інвентаризації є виявлення фактичної наявності основних засобів, установлення лишку або нестачі їх шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку, підтвердження критеріїв визнання активів підприємства, перевірка правил утримання основних засобів; реальності вартості зарахованих на баланс основних засобів та інших необоротних активів тощо.

Інвентаризацію на підприємстві проводять створені наказом керівника робочі інвентаризаційні комісії. Інвентаризація необоротних активів проводиться не рідше одного разу в рік після 1 жовтня.

За результатами інвентаризації комісією складаються інвентаризаційні описи. В інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату придбання чи спорудження не відображених в бухгалтерському обліку основних засобів. Також, перевіряється наявність та стан будівель, споруд, незавершеного будівництва, машин та обладнання, передавальних пристроїв, інвентарю за місцями їх знаходження (що порівнюється з даними, наведеними інвентарних картках, облікових реєстрах та технічній документації). При проведенні інвентаризації нерухомих об’єктів (будівель, споруд, земельних ділянок) перевіряється наявність документів про власність цих об’єктів підприємством. При виявленні об’єктів, що не прийняті на облік, або об’єктів, про які в документах є недостовірні дані, що їх характеризують, вони включаються в інвентаризаційний опис за правильними даними та технічними показниками. Також при інвентаризації необоротних активів встановлюється ступінь їх фактичного зносу з подальшим коригуванням на рахунках бухгалтерського обліку.

За результатами інвентаризації бухгалтерія складає порівняльні відомості. У них фіксуються відхилення від облікових даних. Інвентаризаційна комісія разом з бухгалтерією з’ясовує причини виникнення надлишків, нестач, пересортиці, встановлює винуватців. Всі висновки та пропозиції за результатами інвентаризації комісією фіксуються у протоколі.

Розмір збитків від знищення (псування) матеріальних цінностей за їх балансовою вартістю (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), однак не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту за формулою:

Рз = [(Бв – А) х Іінф + Азб + ПДВ] х 2,

де Рз – розмір збитків (грн);

Бв – балансова вартість на момент встановлення факту недостачі, псування, знищення матеріальних цінностей, грн;

А – амортизаційні відрахування, грн;

Іінф – загальний індекс інфляції, розрахований на підставі щомісячно визначених Міністерством статистики індексів інфляції;

ПДВ – розмір податку на додану вартість, грн;

Азб – розмір акцизного збору, грн.

Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку. Виявлені під час інвентаризації необоротні активи оприбутковуються по Дт 10 “Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні активи” та Кт 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”. Вартість необоротних активів, яких не вистачає списують по Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” та Кт 10 “Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні активи” з відображенням суми податкового кредиту необоротних активів, яких не вистачає по Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності” та Кт 641 “Розрахунки за податками”. Невідшкодовані нестачі товарно-матеріальних цінностей відображаються на позабалансовому рахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”. Після встановлення винної особи на загальну суму відшкодування втрат робиться бухгалтерський запис по Дт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” та Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”. Розраховану за вищенаведеною формулою суму (яка перевищила суму відшкодування втрат), призначену до сплати в бюджет нараховують по Дт 716 “Відшкодування раніше списаних активів” та Кт 641 “Розрахунки за податками”.

Облік орендних операцій регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”, ПКУ та іншими нормативними актами.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда” визначає оренду як угоду, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку. Залежно від умов оренда може бути фінансовою (що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активом) та операційною. Для підтвердження орендних стосунків між орендодавцем та орендарем укладається орендна угода з досягненням певних умов щодо об’єкту оренди, орендної плати з її індексацією, відновлення орендованого майна, виконання зобов’язань, відповідальність сторін та інше.

Орендар відображає в бухгалтерському обліку отриманий у фінансову оренду об’єкт водночас як актив і зобов’язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів. Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об’єкта фінансової оренди, за якою його було відображено на початку строку фінансової оренди, є фінансовими витратами орендаря і відображається тільки в сумі, що відноситься до звітного періоду. Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок зобов’язань на початок звітного періоду. Амортизація об’єкта фінансової оренди нараховується орендатором протягом періоду очікуваного використання активу (строку корисного використання).

Орендодавець відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінансову оренду об’єкт як дебіторську заборгованість орендаря у сумі мінімальних орендних платежів й негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу. Водночас, залишкова вартість об’єкту фінансової оренди виключається з балансу орендодавця з відображенням у складі інших витрат (собівартості реалізованих необоротних активів). Різниця між сумою мінімальних орендних платежів й негарантованою ліквідаційною вартістю об’єкта фінансової оренди та теперішньою вартістю вказаної суми, що визначається за орендною ставкою відсотка, є фінансовим доходом орендодавця. Розподіл фінансового доходу між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок дебіторської заборгованості орендаря на початок звітного періоду.

Прийняті в операційну оренду об’єкти орендар відображає на позабалансовому рахунку 01 “Орендовані необоротні активи” за вартістю, вказаною в угоді оренди. Регістром аналітичного обліку таких основних засобів є копія інвентарної картки, яку орендодавець додає до акта приймання-передачі орендованих об’єктів.

Належну за договором операційної оренди до сплати суму орендної плати орендар щомісячно відображає по кредиту субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” і дебету рахунків відповідних операційних витрат (23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”).

Орендні платежі, що підлягають сплаті, відображаються у складі витрат операційної діяльності на систематичній основі з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов’язаних з використанням орендованого активу. Погашення заборгованості з орендної плати відображаються по дебету субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” і кредиту рахунків грошових коштів або інших активів. На підставі документів, що засвідчують повернення об’єкта орендодавцю, бухгалтерія орендаря списує його із забалансового рахунка 01“Орендовані необоротні активи” та вилучає з картотеки відповідну інвентарну картку (витяг) і зберігає її разом з актом приймання-передачі.

Фінансова звітність підприємства це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітній період. Вона складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звіту. Окрім відображення стану необоротних матеріальних активів на певну дату, відображення змін за звітній період у складі основних засобів та нарахуванні амортизації, у Примітках до фінансової звітності така інформація подається більш поширено.

У примітках до фінансової звітності щодо кожної групи основних засобів наводиться така інформація:

- вартість, за якою ОЗ відображені в балансі;

- методи амортизації, що застосовуються підприємством та діапазон строків корисного використання об’єктів ОЗ;

- наявність та рух у звітному році таких показників як: первісна вартість та сума зносу на початок звітного періоду, з виділенням вартості основних засобів, отриманих в результаті об’єднання підприємств, сума нарахованої амортизації, сума втрат від зменшення корисності, відображена у Звіті про фінансові результати тощо;

- вартість ОЗ, щодо яких існує обмеження прав власності;

- вартість переданих у заставу ОЗ;

- сума капітальних вкладень на придбання і будівництво ОЗ за звітний рік;

- залишкова вартість ОЗ, що тимчасово не використовуються;

- первісна вартість повністю амортизованих ОЗ, які продовжують використовувати;

- залишкова вартість ОЗ, вилучених з експлуатації для продажу;

- первісна вартість, залишкова вартість, метод оцінки ОЗ, отриманих за рахунок цільових асигнувань.