Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






А – проектна точка, 2-А –проектна лінія, а фігура 2,3,4,А – запроектована ділянка із заданою площею Р га

Розрахункове з

начення сторони S4-А відкладається на проектному плані вимірником від точки 4 в напрямку точки 5.

А – проектна точка, 2-А –проектна лінія, а фігура 2,3,4,А – запроектована ділянка із заданою площею Р га.

 

Розв’язуючи обернену геодезичну задачу, ми знайдемо напрямок сторони 3-4, ці дані розв’язку будуть записані в таблиці 4.1.

 

 

За дирекційними кутами α2-3 і α3-4 обчислити кут δ, а за дирекційними кутами α1-2 і α2-3 обчислити кут φ.

Кут δ обчислюється за формулою:

δ = α2-3 +180°- α3-4

δ = 161°38’’+180°-263°20’=78°18’.

Кут φ обчислюється за формулою:

φ = α1-2 +180°- α2-3

φ = 87°14’+180°-161°38’=105°36’.

Після цих розрахунків обчислюємо довжину проектної лінії 3-А, за такою формулою:

 

S3-A = 2*323100 – (571,88*560,43*sin 105°36’) = 646,31 м.

(560,43 * sin 78°18’) + (571,88* sin105°36’+78°18’-180°))

 

Після того, коли ми визначили довжину проектної лінії 3-А, нам потрібно дізнатися її координати. Для цього нам потрібно розв’язати пряму геодезичну задачу, даний розв’язок буду представлений в таблиці 4.2.

 

За середніми кутами: α3-4 А-1 , α1-2 обчислюю внутрішні кути овочевої ділянки: β,λ.

Кут β обчислюємо за формулою:

β = α3-4 +180°-,άА-1

β = 342°45’’+180°-87°14’=75°31’.

Кут λ обчислюємо за формулою:

λ = άА-1+180°- α1-2

λ = 263°20’+180°-342°’45’’=100°35’.

 

Для контролю, ми вираховуємо суму кутів чотирикутника:

β= 75°31’

λ=100°35’

φ=105°36’

δ=78°18’

E=360°00.

 

Рис 4.2 Схематичне креслення проектування овочевої ділянки аналітичним способом.

 

5 ПРОЕКТУВАННЯ ПОЛІВ СІВОЗМІН

 

5.1 ПРОЕКТУВАННЯ ПОЛІВ ПОЛЬОВОЇ СІВОЗМІНИ ГРАФІЧНИМ СПОСОБОМ

 

Графічний спосіб визначення площ полягає в тому, що земельні ділянки на плані розбивають на елементарні фігури (трикутники, прямокутники), в яких вимірюють на плані відповідні елементи і вираховують площі. Загальна площа дорівнює сумі площ елементарних фігур. Ефективність цього способу тим вища, чим менше сторін має земельна ділянка.

Для наближеного визначення площ земельних ділянок на топографічних планах можна використати палетку, яка представляє собою сітку квадратів. Залежно від масштабу плану буде відповідний розмір палетки.

Перед початком вимірювань на карті намічають контури угідь, площі яких необхідно визначити, присвоюють цим ділянкам відповідні номери чи назви, складають відомості, в які записують виміряні елементи і вирахуванні значення площ.

В моєму завданні є запроектувати 5 полів польової сівозміни графічним способом. Для цього я вирахував площу чистої ріллі у східній частині земельного масиву ТзОВ «Гряда». Площа чистої ріллі становить – 178,61 га.

Отже, площа одного поля польової сівозміни буде становити – 35,72 га.

Проектуючи графічним методом, нам потрібно розбивати ділянки ріллі на правильні математичні фігури, такі як прямокутник, трапеція, трикутник. В своїх розрахунках я буду використовувати трапецію, оскільки в мене сторони земельних угідь є не рівними.

 

Таблиця 5.1 – Вирахування площі полів польової сівозміни графічним способом

№ фігури   Назва фігури   Проміри Площа поля, м^2 Площа поля, га
І.   трикутник 890*420   18,69
  трикутник 710*300   10,65
  палетка     3,88
  33,22
ІІ.   трикутник 900*430   19,35
  трикутник 570*220   6,7
  трикутник 420*150   3,15
  трикутник 420*240   5,04
  33,81
ІІІ.   трикутник 880*415   18,26
  трикутник 880*420   18,48
  36,74
ІV.   трикутник 720*300   10,8
  трикутник 720*550   19,8
  трикутник 610*200   7,63
  36,7
V.   трикутник 810*410   16,61
  трикутник 810*270   10,94
  трикутник 770*275   10,59
  38,14
S = 178.61 га
 

 

 

Таблиця 5.2 –Площі полів польової сівозміни

№ поля Середня площа Площа поля Відхилення від середньої площі
Збільшення+ Зменшення -
I 35,72 33,22 - - 2,5
II 35,72 33,81 - - 1,91
III 35,72 36,74 + 1,02 -
IV 35,72 36,70 + 0,98 -
V 35,72 38,14 + 2,42 -

 

Таким чином у наведеної таблиці 5.2 можна побачити усі площі полів польової сівозміни, а також простежити чи є відхилення від середньої площі.

Як ми бачимо з таблиці 5.2, відхилення від середньої площі поля кормової сівозміни є в нормах допустимості.

 

 

5.2 ПРОЕКТУВАННЯ ПОЛІВ КОРМОВОЇ СІВОЗМІНИ МЕХАНІЧНИМ СПОСОБОМ

 

У цьому курсовому проекті поставлене завдання запроектувати 5 рівновеликих полів кормової сівозміни механічним способом. Запроектовані поля механічним способом уточнюю з площами порахованими графічним способом.

Проектування механічним способом проводиться за допомогою планіметра. При проектуванні механічним способом робимо так:

· Обчислюємо площу механічним, графічним, аналітичним способоми попередньо існуючих ділянок.

· Порівнюємо обчислену площу із заданою.

· Визначаємо різницю між теоретичною і практичною площею.

· Допроектовуєм або відпроектовуєм площу, якої не вистачає або надлишкову площу.

Площі ділянок полів, що проектуються, повинні визначатися двома обводами планіметра при одному положенні полюса. Сума обчислених площ і польових доріг та інших ділянок ув’язується із загальною площею проектного масиву. Допустимість нев’язок визначити за формулою:

 

∆Р=0,1*M: 10000 * √ Рга

 

Таблиця 5.3 – Відомість проектування полів кормової сівозміни механічним способом

Назва об’єкта Відліки планіметра Вирахувана площа,га
    Поле І     35,6
 
    35,5
 
 
    Поле ІІ     24,4
 
    24,4
 
Робоча ділянка ІІ-1 10,8
 
  Поле ІІІ     35,5
 
    35,5
 
 
    Поле IV     12,5
 
    12,5
 
Робоча ділянка IV - 1 23,4
 
    Поле V     35,5
 
    35,5
 
 

 

Загальна площа, яка виділена під поля кормової сівозміни становить 177,58 га, а тому площа одного поля становитиме 35,5 га.

Дані про поля кормової сівозміни наведені в таблиці 5.3.

 

Таблиця 5.3 – Площа полів кормової сівозміни

№ поля Середня площа поля кормової ділянки Площа поля кормової Відхилення від серед. площі
Збільшення + Зменшення -
I 35,5 35,5 - -
II 35,5 35,18 - - 0,32
III 35,5 35,5 - -
IV 35,5 35,9 + 0,4 -
V 35,5 35,5 - -

 

Як ми бачимо з таблиці 5.2, відхилення від середньої площі поля кормової сівозміни є в нормах допустимості.

 

 

5.3 СКЛАДАННЯ ВІДОМОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ УГІДЬ І ПРОЕКТНОЇ ЕКСПЛІКАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

 

Відомість трансформації угідь складається для того. Щоб ми могли бачити скільки і якого угіддя пішло на виникнення нових контурів та нових угідь. Відомість трансформації угідь показано в таблиці 5.3.

 

 

Таблиця 5.4 – Відомість трансформації угідь ТзОВ «Гряда»

  Назва угіддя     Існуюча площа Передбачено проектом
Ріллі Саду Сінокоси Пасовища Овочева діл. Всього с/г угідь Громадські шляхи Госп. двір
Рілля 412,9 345,7 28,81 - - 32,31   6,08 -
Сад - - - - - -   - -
Сінокоси 34,0 - - 34,0 - -   - -
Пасовища 51,95 - - - 51,95 -   - -
Всього с/г угідь 498,85 345,7 28,81 34,0 51,95 32,31 498,85 6,08 -
Польові дороги 3,3 - - - - - - - -
Госп. Двір 8,88 - - - - - - - 8,88
Чагарники 14,03 - - - - - - - -
Ліс 12,04           12,04    
Кар’єр 0,7 0,7         0,7    
Всього: 537,8 346,4 28,81 34,0 51,95 32,31 537,8 6,08 8,88
 

 

Як ми бачимо з таблиці 5.3, в результаті трансформації угідь площа ріллі по проекту становитиме 346,4 га.

 

6 ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ В НАТУРУ

 

Перенесення проекту землеустрою в натуру – це завершальна стадія

землевпорядного процесу. Перенесення проекту землеустрою в натуру полягає в прокладенні і закріпленні на місцевості вершин кутів, меж ділянок, доріг і ін., які запроектовані на плані.

Для перенесення проекту в натуру вибирають найбільш прості

способи, які вимагають менших затрат часу і праці, але забезпечують необхідну точність положення меж ділянок на місцевості.

Технічно перенесення проекту в натуру являє дію обернену зйомці:

в процесі зйомки і складання плану контури угідь і ділянок місцевості наносять на план, а при перенесенні проекту в натуру межі ділянок з плану переносять на місцевість. Тому і точність перенесення проекту землеустрою повинна дорівнювати точності знімання.

Перенесення проекту в натуру – це процес закріплення на місцевості

меж полів і інших робочих ділянок, які запроектовані на плані.

 

 

6.1 СПОСОБИ ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ В НАТУРУ

 

Перенесення проекту в натуру проводиться такими способами:

- промірів - за допомогою мірної стрічки і екера;

- кутомірним - теодолітом і мірною стрічкою;

- графічним - за допомогою мензули.

Спосіб промірів передбачає прокладання ліній заданої довжини.

Процес відкладання лінії заданої довжини полягає в тому, що довжину проектної лінії, яка є горизонтальним прокладенням, будують вздовж заданого напряму.

Доцільність застосування того чи іншого способу перенесення проекту в натуру залежить від:

1. технічних вимог до паралельності і перпендикулярності сторін проектних ділянок

2. способів технічного проектування, який застосовувався при складанні проекту землеустрою;

3. топографічних умов місцевості (рівна, з ясно вираженим рельєфом, відкрита, закрита);

4. характеру (виду) проектних ліній (прямі, ломані, криволінійні).

5. планово-картографічного матеріалу, який використовується при

проектуванні (плани теодолітної, мензульної зйомки, аерофотозйомки і ін.);

6. наявності геодезичної основи на проектному плані і на місцевості.

Спосіб промірів – застосовується тоді, коли місцевість рівнинна,

відкрита, коли кінці проектної лінії опираються на теодолітні ходи, є взаємна видимість, коли лінії можна провісити без теодоліта.

Кутомірний спосіб – застосовується тоді, коли місцевість закрита, заліснена, є теодолітні ходи, проектна лінія опирається на ламані контури, точки ситуації не можуть бути опорою, місцевість горбиста.

Графічний спосіб – застосовується тоді, коли для проектування використовувались матеріали мензульної зйомки, фото плани, коли територія невелика, а необхідно перенести значну кількість точок.

Методи і способи перенесення проекту в натуру повинні відповідати способам зйомники і проектних робіт.

Перенесення проектів землеустрою в натуру складається з наступних етапів:

1. Підготовчі роботи;

2. Виготовлення робочого креслення;

3. Робота по перенесенню проекту в натуру;

4. Завершальні роботи.

 

6.2 ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ ПРИ ПЕРЕНЕСЕННІ ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ В НАТУРУ

 

При виборі порядку дій по перенесенні проекту в натуру стараються це зробити, якнайпростіше. Тому перед перенесенням проекту в натуру виконують підготовчу роботу з метою встановлення порядку геодезичних дій при перенесенні проекту.

Підготовчі роботи складаються з:

- обстеження місцевості

- встановлення методів перенесення проекту в натуру;

- згущення геодезичної опори та прокладання проектних теодолітних

ходів;

- підготовка геодезичних даних для перенесення проекту в натуру - визначення величини ліній, кутів та їх підписи на проектному плані;

- складання розбивочного креслення перенесення проекту.

При огляді місцевості уточнюють можливості застосування різних

методів перенесення проекту в натуру, перевіряючи наявність закріплення в натурі опори для перенесення проекту і встановлюють необхідність її

згущення. Геодезичну опору ущільнюють, якщо між зйомкою й перенесенням проекту в натуру пройшов великий проміжок часу, у який могли виявитися знищеними закріплені точки опори, необхідні для перенесення проекту. Згущення геодезичної опори роблять також перед складанням технічного проекту.

Підготовка даних для перенесення проекту в натуру методом промірів полягає у визначенні на плані довжини ліній - відстані між існуючими опорними точками і проектними точками (лініями). Відстань береться з плану вимірювачем і за допомогою масштабної лінійки, враховуючи масштаб плану, визначається довжина проектної лінії в метрах. Обов’язковою умовою є визначення проміру від проектної точки до наступної опорної точки. Якщо лінія опирається на лінію, довжина якої відома, то величина проектних відрізків ув’язується з цією довжино. Точність визначення проектної лінії залежить від масштабу плану.

Підготовка даних для перенесення проекту в натуру кутомірним методом передбачає прокладання на плані проектних теодолітних ходів.

Початок і кінець ходу повинні починатись і закінчуватись точками з відомими координатами. Довжина ходу при масштабі 1:10000 не повинна перевищувати 1 км. Якщо застосовується кутомірний спосіб, то визначаються величини кутів і довжини ліній. Кути між лініями проектного ходу та довжини ліній визначаються рішенням оберненої геодезичної задачі.

 

 

6.3 СКЛАДАННЯ РОЗБИВОЧНОГО КРЕСЛЕННЯ ДЛЯ ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ В НАТУРУ

 

Роботи із перенесення проекту в натуру передбачають виготовлення робочого креслення. Розбивочне креслення містить всі проектні елементи, побудовані кути, міри ліній, ширину проектних доріг.

Складання робочого /розбивочного/ креслення передбачає такий порядок перенесення проекту в натуру, який забезпечує скорочення непотрібних переміщень робочої сили і дає можливість виконати роботу з необхідною точністю.

Робоче креслення складається в туші в масштабі проектного плану. На робоче креслення наносять тільки те, що необхідне для перенесення проекту в натуру, а саме:

1) проектні межі;

2) величини кутів і ліній, які потрібно побудувати і прокласти в натурі;

3) пункти геодезичної опори, які можуть бути використані при перенесенні проекту;

4) контури ситуації, які полегшують знаходження в натурі точок опори або служать опорою для перенесення проекту;

5) номери полів і ділянок.

 

Розбивочне креслення складається тільки після нанесення на проектний план всіх практичних ліній, спроектованих об’єктів і записів на ньому усіх промірів і кутів, необхідних для перенесення проекту в натуру.

Розбивче креслення складають на копії кальки контурів, на ньому наносять червоною тушшю межі проектних об’єктів, польової дороги; номери проектних ділянок, надписують проміри і кути міжпроектних масивів.

При складанні креслення придумують організацію праці, тому стрілками

(червоного кольору) показують напрям руху виконавців, а прапорцями місця постановки точок.

Щоб відрізнити способи перенесення, то при перенесенні кутомірним способом теодолітні ходи, напрямки довжини ліній, кути виписують синім кольором. Міри ліній на кресленні виписують зі сторони ділянок, що їх характеризують та в наростаючому порядку у напрямку вимірювання ліній.

На точність перенесення проекту в натуру впливають:

· помилки координат точки А;

· помилки довжини ліній виміряної на плані вимірником.

Перенесення проекту в натуру полягає в позначенні закріплених на місцевості вершин кутів і між проектних ділянок.

Проект території ТзОВ «Гряда» передбачено перенести в натуру методом промірів і кутомірним методом.

На робочому кресленні записують всі проектні кути, горизонтальні прокладення синім кольором. Суть способу промірів полягає в тому, що визначається довжина всіх проектних відрізків на плані.

Для перенесення в натуру проектних точок, розташованих на лініях теодолітного ходу або на прямолінійних контурах ситуації необхідно виміряти графічно на плані відстані від опорних до проектних точок, якщо вони не одержані шляхом обчислень при проектуванні ділянок.

Довжину виміряних відрізків ув’язують із загальною довжиною ліній, на якій визначені ці відрізки.

На проектний план виписується виміряні лінійні проміри так, щоб вони добре читались, червоною тушшю.

Після цього складання оформляється робоче креслення. Його складають на кальці, чи копії кальки контурів. На робочому кресленні викреслюють і записують: чорною тушшю – існуючі межі земле користувань, межові знаки і цифровий матеріал до них, контури ситуацій і об’єкти місцевості, необхідні для самоконтролю, червоною тушшю – проектні межі полів ділянок з їх позначенням і нумерацією по проекту, дороги, місця постановки межових знаків і числові дані до них, лінії теодолітного ходів.

Перенесення проекту виконується на прямих лініях, між кожною парою опорних точок в напрямку встановленого маршруту руху виконавця при виконанні польових робіт. Ці напрямки на робочому кресленні показують стрілками. Відліки записують від початку опорної лінії до проектної точки наростаючим порядком і в кінці опорної лінії записують контрольний відлік, що дорівнює довжині цієї лінії. На вільному місці робочого креслення відмічають місця постановки від орієнтування ліній при перенесенні проекту.

 

6.4 ЗАКРІПЛЕННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ВЕРШИН КУТІВ І МЕЖ ПЕРЕНЕСЕНИХ НА МІСЦЕВІСТЬ ВІДМІТОК

 

Після складання робочого креслення передбачається організація польових робіт по перенесенні проекту в натуру. Попередній проект землевпорядкування визначає необхідну кількість межових знаків або дерев’яних стовпів.

Знаки для закріплення меж ділянок на місцевості виготовляють довжиною не менше 1 см і товщиною не менше 0,1 см, дозволяють написати номера полів на межі, яких буде поставлено цей знак.

На деяких знаках підписи роблять з трьох, чотирьох сторін для випадків, коли в даній точці сходяться межі деяких полів і ділянок. Для дійсного закріплення знаку в землі залишають частину знака.

Є два види шляхових знаків:

· довготривалого зберігання;

· короткострокового зберігання.

При встановленні меж на місцевості передбачають знімання ситуації прилеглих територій. У землевпорядкуванні встановлена процедура постановки меж.

При встановленні меж складається акт в складі не менше 3 – х осіб. Інколи залучають представника місцевої влади. В акті відзначають про наявність або відсутність претензій до встановленої межі. Вказують кількість межових знаків.

 

ВИСНОВКИ

 

Отримавши завдання по курсовому проекті я провела підготовчі роботи, тобто польові та камеральні обстеження. З даного каталогу координат вершин полігону я розрахувала площі плану. Після цього приступила до вирахування площ секцій (у моєму випадку їх ІІ), а згодом і до площ контурів, провіривши ці площі склала експлікацію земель за вгіддями. Після цього було поставлено також завдання обчислення площ за способом А.Н.Савича, яке я показала у пояснювальній частині та на окремій схемі.

Цікавою частиною курсового проекту було складання попереднього і технічного проекту землевпорядкування. За допомогою теоретично набутих знань уміло змогла їх застосувати на практиці, тобто у четвертому розділі проекту. Таким чином, запроектувала ділянки саду графічним способом, масив овочевої ділянки аналітичним способом (всі ці розрахунки приведені у пояснювальній записці).

Після цього я приступила до проектування полів сівозмін, а саме полів польової сівозміни графічним способом, полів кормової сівозміни механічним способом.

Отримавши всі необхідні мені розрахунки я провела трансформацію вгідь і встановила склад вгідь ТзОВ «Гряда».

Останнім завданням курсового проекту було перенесення проекту землеустрою в натуру. Для цього я розглянула всі способи перенесення проекту землеустрою в натуру, провела підготовчі роботи при перенесенні проекту, склала розбивочне креслення, а також провела закріплення на місцевості вершин кутів і меж перенесення на місцевість відміток, відповідно все це я показала на окремому кресленні, яка у повній мірі відображає весь процес перенесення проекту землеустрою в натуру. Виконавши всі завдання курсового проекту, я провірила всі розрахунки по всіх розділах, і з впевненість тверджу, що вони вірні.

 

 


<== предыдущая | следующая ==>
желобчатого канатоведущего шкива | Динаміка експорту-імпорту послуг та товарів за країнами світу

Date: 2016-05-15; view: 535; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию