Порядок виконання роботи. 1. Отримати індивідуальну картку-завдання у викладача

1. Отримати індивідуальну картку-завдання у викладача.

2. Розрахувати найбільші та найменші розміри і допуски розмірів для заданих номінальних розмірів і граничних відхилень.

3. Оформити звіт до лабораторної роботи.

Контрольні запитання

1. Назвіть класифікацію розмірів та їх відхилень?

2. Дайте визначення понять: номінальний, дійсний та граничний розміри?

3. Що називається допуском розміру? Формули для обчислення допусків розмірів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

СИСТЕМИ ТА ВИДИ ПОСАДОК, ЇХ ГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ

Мета: закріпити знання про способи утворення посадок в ЄСДП; набути практичних навичок з використання стандартів ЄСДП для розрахунків посадок різного характеру.

Обладнання та матеріали: нормативні документи; індивідуальні картки-завдання; таблиці граничних відхилень СТ СЕВ 144-75.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

В машинах і механізмах деталі перебувають у з’єднаннях з іншими деталями, утворюючи посадки, але характер цих з’єднань (посадок) може бути різним. Характер з’єднання визначається різницею розмірів отвору і вала, які утворюють з’єднання.

Посадка − характер з’єднання розмірів до складання.

Залежно від розмірів отвору і вала, що утворюють з’єднання, в посадках може утворюватися зазор або натяг.

Рис. 8.1. Утворення зазору

Рис. 8.2. Утворення натягу

Зазор − різниця між розмірами отвору і вала до складання, якщо розмір отвору більший за розмір вала (рис. 8.1). Зазор позначають літерою S.

Натяг − різниця між розмірами вала і отвору до складання, якщо розмір вала більший за розмір отвору (рис. 8.2). Натяг позначають літерою N. Натяг також можна визначити як від’ємну різницю між розмірами отвору і вала.

Рис. 8.3. Зображення полів допусків посадки з зазором

Рис. 8.4. Зображення

Посадки з зазором

Посадка з зазором − посадка, за якою завжди утворюється зазор у з’єднанні, тобто найменший граничний розмір отвору більший за найбільший граничний розмір вала або дорівнює йому. В разі графічного зображення поле допуску отвору розташовано над полем допуску вала (рис. 8.3).

Оскільки отвір і вал, що утворюють з’єднання можуть мати два граничних значення розмірів: найменше і найбільше, то, залежно від їх поєднання у посадці, зазор може також мати два граничних значення: найменше (S_min) і найбільше (S_max).

Найменший зазор (S_min) – різниця між найменшим граничним розміром отвору і найбільшим граничним розміром вала в посадці з зазором (рис. 8.4).

Величину найменшого зазору у з’єднанні визначають за формулами:

, або .

Найбільший зазор (S_max) − різниця між найбільшим граничним розміром отвору і найменшим граничним розміром вала в посадці з зазором або в перехідній посадці (рис. 8.4; рис.8.8).

Величину найбільшого зазору у з’єднанні визначають за формулами:

, або .

Найменший і найбільший зазори є величинами додатними.

Посадка з натягом − посадка, за якою завжди утворюється натяг у з’єднанні, тобто найбільший граничний розмір отвору, менший за найменший граничний розмір вала або дорівнює йому.

В разі графічного зображення поле допуску отвору, розташоване під полем допуску вала (рис. 8.5).

Рис. 8.5. Зображення полів допусків посадки з натягом

Рис. 8.6. Зображення

Посадки з натягом

Натяг у посадках з натягом як і зазор у посадках з зазором може набувати різних значень, однак його обмежують двома крайніми граничними значеннями: найбільшим (N_max) і найменшим (N_min) значеннями.

Найменший натяг N_min − різниця між найменшим граничним розміром вала і найбільшим граничним розміром отвору до складання в посадці з натягом (рис. 8.6).

Величину найменшого натягу визначають за формулами:

, або .

Найбільший натяг N_max −різниця між найбільшим граничним розміром вала і найменшим граничним розміром отвору до складання в посадці з натягом або перехідній посадці (рис. 8.6; рис. 8.8).

Величину найбільшого натягу визначають за формулами:

, або .

Найменший і найбільший натяги завжди є величинами додатними. Якщо при їх визначенні отримаємо від’ємне число, то це означає, що в цьому випадку у з’єднанні можливий не натяг, а зазор.

Перехідна посадка − посадка, за якою можливе отримання як зазору, так і натягу в з’єднанні залежно від дійсних розмірів отвору і вала. В разі графічного зображення поля допусків отвору і вала перекриваються повністю або частково (рис. 8.7).

Найбільший зазор S_mах і найбільший натяг N_max уперехідній посадці визначаються так само, як і в посадках з зазором (S_maх) і в посадках з натягом (N_мах), (рис. 8.8).

Рис. 8.7. Зображення полів допусків перехідної посадки

Рис. 8.8. Зображення перехідної посадки.

Оскільки натяги і зазори в посадках можуть набувати різних значень у різних з’єднаннях і можуть змінюватися від найбільшого до найменшого їх значення, то до зазорів і натягів так само, як і до розмірів, застосовують поняття допуску зазору і допуску натягу (допуску посадки):

, або ;

, або .

Допуск посадки − сума допусків отвору і вала, що складають з’єднання, тобто: .

Допуск посадки з зазором можна визначити як різницю між найбільшим і найменшим граничними значеннями зазору, тобто: .

Допуск посадки з натягом – різниця між найбільшим і найменшим граничними значеннями натягу: .

Допуск перехідної посадки – сума найбільшого зазору і найбільшого натягу , тобто: .

Оскільки при виготовленні партії деталей більшість з них будуть мати розміри, близькі до середніх, то одержувані в посадках зазори або натяги також у більшості випадків будуть мати середні значення:

середній зазор: ;

середній натяг: .