Теоретичні відомості. Для абсолютного методу вимірювання кутів застосовують кутоміри

Для абсолютного методу вимірювання кутів застосовують кутоміри. Суть абсолютного методу вимірювання полягає в тому, що за шкалою вимірювального засобу визначають абсолютне значення вимірюваного розміру (кутового чи лінійного).

Промисловість випускає кутоміри трьох типів: транспортирні УГ-1 (УМ) (кутомір Кушнікова) (рис. 5.1), універсальні УГ-2 (УН) (кутомір Семенова) (рис. 5.3) і оптичні (рис. 5.6).

Транспортирний кутомір УГ-1 призначений для вимірю­вання зовнішніх кутів від 0 до 180° і має градуйований напівдиск 2 з нанесеними поділками на дузі 180° (ціна поділки 1°), рухому лінійку 7, яка обертається на осі разом з ноніусом 5 і змінний косинець 8. Вимірювальними елементами кутомірів для кутів від 90° до 180° є лінійки 1 і 7 (рис. 5.1, б),а для кутів від 0 до 90° – лінійка 1 і косинець 8 (рис. 5.1, а).

Рис. 5.1. Кутомір УГ-1: а – вимірювання кутів від 0 до 90°;
б – вимірювання кутів від 90 до 180°. 1,7 – лінійки; 2 – градуйований напівдиск; 3,6 – стопорний гвинт; 4 – гвинт мікрометричної подачі лінійки 7; 5 – ноніус; 8 – знімний косинець (кутник).

Перед початком вимірювання до лінійки 7 хомутиком 9 закріплюють косинець 8, приводять вимірювальні поверхні лінійки 1 і косинця 8 – до їх щільного прилягання і спостерігають за збіганням нульових позначок основної шкали і шкали ноніуса (рис. 5.2, а). Після цього попередньо кутомір встановлюють на заданий розмір повертанням рухомої лінійки 7. Потім стопорять гвинт 3 і, повертаючи гайку гвинта 4 мікрометричної подачі, домагаються точного встановлення кутоміра на заданий кут, при цьому між вимірювальними поверхнями кутоміра і поверхнею вимірюваної деталі не повинно бути зазору. Зафіксувавши поло­ження лінійки 7 стопором 6, кутомір знімають з деталі і відлічують величину вимірюваного кута.

Рис. 5.2. 1 – основна шкала; 2 – шкала ноніуса;
а – нульовий відлік; б – відлік розміру за шкалами кутоміра.

Відлік показів кутоміра здійснюють за двома шкалами – основній і ноніусній. Ціле число градусів відлічують за основною шкалою кутоміра за позначкою, яка розташована ліворуч нульової позначки шкали ноніуса. Для визначення величини кута у кутових мінутах понад ціле число градусів знаходять позначку ноніуса, яка найбільш точно збігається з позначкою основної шкали, і за нею відлічують шуканий кут. Ціна поділки ноніуса 2'.

Наприклад, відлік за шкалами кутоміра (рис. 5.2, б) відповідає 28°18', оскільки ліворуч нульової позначки ноніуса знахо­диться двадцять восьма поділка основної шкали, а з однією з її поз­начок співпадає дев’ята позначка шкали ноніуса, що відповідає 18'.

При цьому потрібно пам’ятати, що при вимірюванні кутоміром УГ-1 без кутника 8 (вимірювання кутів від 90 до 180°) до відліку за шкалами кутоміра потрібно додати кут 90°.

Наприклад, якщо б це саме вимірювання кута проводилось без кутника 8, то до відліку 28°18' потрібно додати 90°.

В цьому випадку дійсне значення кута становитиме 118°18'.

Універсальний кутомір УГ-2 (рис. 5.3) призначений для вимірювання зовнішніх кутів в межах від 0 до 320° і внутрішніх – в межах від 40 до 180°. По основі 1, на яку нанесено основну шкалу з ціною поділки 1°, переміщується сектор 5 з ноніусом 3 і лінійкою. На секторі можна закріпити косинець 2 з допомогою хомутика. Хоч основну шкалу кутоміра нанесено на дугу 130°, комбінаціями в установлені вимірювальних деталей кутоміра забезпечується можливість вимірювання кутів від 0 до 320° (рис. 5.4). Ціна поділки ноніуса 2'.

Відлік за шкалами кутоміра УГ-2 проводиться так само, як і в кутоміра УГ-1. Розмір кутів більше розгорнутого (180°) виходить як різниця між 360° і вимірюваним кутом.

Рис. 5.3. 1 – основа, 2 – косинець, 3 – ноніус, 4 – стопор, 5 – сектор,
6 – лінійка підставки, 7 – знімна лінійка, 8 – державка.

При вимірі зовнішніх кутів від 0° до 50° показання читають по правій частині шкали (рис. 5.4, а).

При вимірі зовнішніх кутів від 50° до 90° показання читають по лівій частині шкали.

При вимірі зовнішніх кутів від 90° до 140° до показань правої частини шкали додають 90° (рис. 5.4, б).

При вимірі зовнішніх кутів від 140° до 180° до показань лівої частини шкали додають 90°.

При вимірі внутрішніх кутів від 180° до 130° показання правої частини шкали віднімають з 180° (рис. 5.4, в).

При вимірі внутрішніх кутів від 130° до 90° показання лівої частини шкали віднімають з 180°.

При вимірі внутрішніх кутів від 90° до 40° показання правої частини шкали віднімають з 90°.

Рис. 5.4. Техніка вимірювання кутів: а – вимірювання зовнішніх кутів від 0° до 50°; б – вимірювання зовнішніх кутів від 50 до 140°;
в – вимірювання зовнішніх і внутрішніх кутів від 140° до 230°;
г – вимірювання внутрішніх кутів від 230° до 320°.

Відлік показань

Рис.5.5