Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Знати:

- суттєві і несуттєві ознаки понять;

- логічні прийоми утворення понять;

- закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття;

- сумісні і несумісні поняття;

- правила визначення та поділу понять.

Вміти:

- користуватись логічними прийомами утворення понять;

- виконувати логічні операції з поняттями;

- аналізувати юридичну термінологію.

ТЕМА 3. Судження як форма мислення.

Основні види суджень та відношення між ними

Судження як форма мислення. Загальна характеристика суджень. Судження і речення. Роль запитання в судовому пізнанні. Просте судження, види і структура. Категоричні судження, їх види. Розподіленість термінів у судженнях. Поняття про квантори. Поділ суджень за модальністю. Відношення між судженнями. Види відношень: противності (контрарності), підпротивності (субконтрарності), суперечності (контрадикторності), підпорядкування (субординації). Логічний квадрат. Загальна характеристика складних суджень. Умовне (імплікативне) судження. Єднальне (кон’юнктивне) судження. Розподільне (диз’юнктивне) судження. Логічна структура складних суджень і тлумачення норм права. Модальні судження і їх особливості. Види модальних суджень: можливості (проблематичні), дійсності (асерторичні), необхідності (аподиктичні). Модальні судження і норми права.

Роль і значення теми для діяльності юриста. Працівникам прокуратури, суду, адвокатури, слідства, експертного відділу, нотаріату, а також вченим-правознавцям і юрисконсультам доводиться мати справу із різними визначеннями, класифікаціями діянь, доведеннями і спростуваннями. При цьому має забезпечуватись точність і ясність висловлювань, однозначність у трактуванні, що забезпечує взаєморозуміння між людьми. Будь-яке професійне рішення юриста має відповідати логічним та юридичним критеріям істинності.

Значення теми полягає у набутті навичок свідомого формулювання суджень, встановлення його кількісних та якісних характеристик, модальності. Опанування матеріалом цієї теми дасть змогу встановлювати протилежність чи суперечність між судженнями, здійснювати перехід до нового знання за допомогою „логічного квадрата”.

Ключові поняття: судження, прості та складні судження, атрибутивні, екзистенціальні та релятивні судження, категоричні судження, суб’єкт, предикат та зв’язка, квантор, терміни судження, розподіленість термінів, противність, підпротивність, суперечність, підпорядкування, імплікація, кон’юнкція, диз’юнкція, модальність.