Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Теми практичних занять. Дніпропетровського державного
ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор
Дніпропетровського державного
університету внутрішніх справ
полковник міліції
С.І. Мінченко
_______________ 2015
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ
спеціальність 081- «Право»
для студентів 1 курсу
факультету заочного навчання цивільних осіб ННІ ПОЗН
Дніпропетровськ – 2015
Робоча програма навчальної дисципліни «Українська мова професійного спрямування» для студентів 1 курсу факультету заочного навчання цивільних осіб ННІ ПОЗН, спеціальність 081-«Право» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2015. – 57 с.
РОЗРОБНИК:
Царьова І.В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
07.09., протокол № 1
Рекомендовано Науково-методичною радою університету
_________., протокол № ___
Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін юридичного факультету,
доктор філософських наук
_______________________ О.В. Марченко
«» _________ 2015 року
©Царьова І.В., 2015 рік
© ДДУВС, 2015 рік
1. Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни |
| заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 3 | Галузь знань 081 Право | Нормативна |
| Спеціалізація 6.040301 | ||
| Спеціальність 081- «Право» | Рік підготовки – 1 | |
| Змістових модулів – 2 | ||
| Загальна кількість годин – 90 | Семестр – весняний | |
| Лекції – 2 год. | ||
| Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної / індивідуальної роботи слухача – 2 | Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) на базі ПЗСО | Практичні заняття – 10 год. |
| Самостійна робота – 39 год. | ||
| Індивідуальна робота – 39 год. | ||
| Форми підсумкового контролю: залік (2 семестр) |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1:1
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Українська мова професійного спрямування» є формування національно свідомої мовної особистості майбутнього юриста через принципи навчання:
науково-юридична: розкриття особливостей мовних засобів передусім у межах офіційно-ділового стилю та його підстилів – адміністративного, законодавчого, юридичного комплексний; аналіз мови спеціальності, розкриття принципів структурної будови та мовних особливостей україномовного фахового тексту щодо його комунікативних властивостей у конкретних сферах функціонування (офіційно-діловому та науковому стилях мовлення), особливостей документування, напрацювання навичок свідомого вибору й використання правничих термінів;
загальноосвітня: підвищення загальномовної культури як в усній, так і в писемній формах; збагачення лексичного запасу; вивчення українського мовного етикету, особливостей його функціонування в офіційних ситуаціях;
виховна: сприяти формуванню національно-мовної свідомості майбутнього правника.
В основу курсу покладені принципи навчання:
філологічності – спрямованості на розвиток мовних і мовленнєвих знань, умінь та навичок;
комплексності – урахування всіх мовних рівнів в їх комплексі; динамічної структурності і системності виявлення системи взаємопов’язаних, ієрархічних відносин у мові, змін, що відбулися в процесі історичного розвитку мови;
інтегративності – зв’язок з іншими дисциплінами, передбаченими навчальними планами і програми з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».
Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Українська мова професійного спрямування» є: систематизація знань з української мови; збагачення лексичного запасу; поліпшення рівня володіння нормами сучасної української орфоепії, орфографії, граматики, лексики, стилістики й правилами мовного етикету в межах професійного спілкування на рівні знань і вмінь; формування вмінь щодо написання, складання та перекладу професійних текстів; вироблення концептуального розуміння основних теоретичних засад культури ділового та професійного писемного мовлення, розвиток на їх основі стійких практичних навичок грамотного спілкування в сфері професійної комунікації; навчення доцільно застосовувати отримані теоретичні знання до практики укладання службової документації.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
1) на понятійному рівні: питання щодо правового статусу державної мови, конституційні засади функціонування мов в Україні; поняття норми як основи сучасної української літературної мови; поняття стилю як визначника характеру усного та писемного професійного спілкування; головні особливості й різновиди офіційно-ділового стилю мовлення;
2) на фундаментальному рівні: закономірність використання мови у професійній діяльності; проблему текстуальності права; специфіку сучасної української юридичної терміносистеми; види й реквізити сучасних ділових паперів; правила оформлення різних видів документів (особистих, організаційно-розпорядчих, інформаційних, звітних тощо); вимоги до мовних засобів ділових паперів і мовні норми;
3) на практично-творчому рівні: основи професійної комунікації в писемній та усній формах; ідентифікувальні ознаки мовлення, що мають важливе значення при проведенні експертиз; основні методи та прийоми редагування фахового тексту.
вміти:
1) на репродуктивному рівні: вільно володіти українською мовою; використовувати свої знання у практичній діяльності при спілкуванні з громадянами;
2) на алгоритмічному рівні: володіти технікою правильного вибору слів, юридичних понять і термінів; редагування у ході професійної діяльності;
3) на евристичному рівні: самостійно працювати над удосконаленням знань з сучасної української літературної мови; користуватися лексикографічними джерелами; дотримуватись послідовності, логічності, точності, стислості, повноти, достовірності викладу думок у писемному мовленні;
4) на творчому рівні: культивувати український мовленнєвий етикет; редагувати писемні та усні тексти правознавчого характеру щодо переконливості, аргументованості, доказовості, зрозумілості, дохідливості, ясності інформації; удосконалювати професійну мовленнєву культуру.
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1
ТЕМА 1. Сучасна українська літературна мова – основа мови професійного спілкування. Суспільне значення української мови та її правовий статус.
Предмет, мета, завдання і структура теоретико-практичної навчальної дисципліни «Українська мова професійного спрямування». Основна і додаткова література до курсу.
Мова і професія. Мова як вагоме знаряддя професійної діяльності юриста. Українська мова – національна мова українського народу. Складові частини загальнонаціональної мови. Поняття сучасної української літературної мови (СУЛМ) та мови професійного спілкування (мова ПС). Сутність поняття «професійна (фахова) мова». Лінгвістичні особливості мови професії, її функції.
Мовна норма та її соціальне значення. Види мовних норм: фонетичні, орфографічні, лексико-фразеологічні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні.
Роль мови в суспільному житті. Функції мови. Основні етапи розвитку української мови та теорії її походження. Генетична та типологічна характеристика української мови. Державна мова. Нормативно-правові засади мовної політики в Україні. Законодавча база використання мов в Україні. Конституція України. Закон України «Про засади державної мовної політики», Закон України «Про вищу освіту».
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має ознайомити студентів з основними аспектами законодавчої бази України щодо мовних питань у їхній професії.
Ключові слова:мова професійного спрямування,літературна мова, державна мова, мовна норма, мовна культура, державна мова, мовна політика, функції мови.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:Студенту необхідно знати: питання щодо особливостей мови професійного спрямування, правового статусу державної мови, конституційні засади функціонування мов в Україні; специфічні функції мови спеціальності, норми сучасної української літературної мови, їх види.
ТЕМА 2. Стилістична диференціація сучасної української літературної мови. Соціальна та лінгвістична сутність офіційно-ділового та наукового стилів мовлення.
Поняття функціонального стилю. Різновиди функціональних стилів сучасної української літературної мови, причини їх існування. Поняття наукового стилю, його загальні та мовні (лексичні, морфологічні, синтаксичні та ін.) особливості, сфера використання. Підстилі наукового стилю (власне (суто) науковий, науково-популярний, науково-публіцистичний, науково-навчальний, науково-виробничо-технічний) та їх жанри.
Історія розвитку наукового стилю мовлення. Давні традиції української наукової термінології. Сподвижники термінологічної справи І. Верхратський, І. Франко, І. Огієнко та ін. Роль М.Драгоманова і М.Грушевського у розвитку історичної, правничої термінології. Перші спроби наукових праць українською мовою на початку 50-х років ХІХ ст. у Західній Україні («Словник юридично-політичної термінології німецько-український» – 1851 р.). Термінологічні матеріали «Наукового товариства ім. Т.Шевченка» (НТШ). «Золоте десятиліття» (20-30 роки ХХ ст.) у розвитку україномовної термінології. Російсько-українські галузеві словники в 50-70-ті роки ХХ ст. Розвиток словникарства у 90-ті роки ХХ ст. Основні напрямки термінологічної роботи в сучасній Україні.
Історичні корені правничої термінолексики. Першопричини і джерела появи Української правничої термінології. Правнича лексика в «Руській правді». Розвиток «руської мови» у Великому Князівстві Литовському. Полонізація і латинізація книжної української мови. «Українізація» російської правничої мови в ХVІ-ХVІІІ ст. Стан і розвиток правничої термінології в Україні в ХІХ ст. Діяльність Інституту української наукової мови в розвитку національної термінології права. Сучасний стан та проблеми української правничої термінології.
Узагальнення наукового джерела до рівня плану. Типи планів за структурою, змістом та ін.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має ознайомити студентів із функціонально-стилістичною диференціацією сучасної української мови, стилями мовлення, які є основою професійної діяльності юриста, їх мовними особливостями.
Ключові слова:стилістика мови, стилістика мовлення, функціонально-стилістична диференціація, науковий стиль, офіційно-діловий стиль, публіцистичний стиль, підстиль, жанр.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:Студенту необхідно знати: організаційну систему мови, закономірність її використання в правовій справі; сутність поняття документ як основного різновиду офіційно-ділового стилю, функції документів, вимоги до них, сучасну класифікацію ділових паперів, реквізити; стилістичну диференціацію мовних явищ; ідентифікуючі ознаки мовлення; історію розвитку ділового мовлення. Для освоєння професії варто вміти здійснювати текстологічний аналіз наукової і ділової літератури;володіти технікою вибору слова для використання при укладання документів і написанні спеціальних текстів; дотримуватися загальних вимог до оформлення та розміщення реквізитів у документах.
ТЕМА 3.Фонетико-орфографічні особливості мови професійного спрямування.
Основні орфоепічні норми української мови (вимова голосних та приголосних; вимова слів іншомовного походження; вимова абревіатур). Особливості українського наголосу, його значення в ситуаціях спілкування, характерних для професійної діяльності. Поняття милозвучності.
Вживання апострофа і м’якого знака, подвоєння та подовження приголосних, написання префіксів і суфіксів у різних частинах мови, чергування голосних і приголосних звуків, спрощення груп приголосних, написання складних слів. Велика літера в українській мові.
Значення і функції власних назв у мові професії. Статус власних назв і мовна політика. Принципи передачі власних назв українською мовою. Відмінювання прізвищ. Особливості звертань і творення імен по батькові. Аудіювання.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має ознайомити студентів з орфоепічними, акцентуаційними, орфографічними нормами сучасної української мови в ОДС та науковому стилі..
Ключові слова:орфоепія, акцентологія, орфографія,мовна норма, правило, милозвучність, евфонія, праворис, влавна назва, звертання, аудіювання.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:Студенту необхідно знати: проблеми унормування термінологічної і ділової лексики; особливості застосування орфоепічними, акцентуаційними, орфографічними норм у мові професії. Треба вміти: розрізняти ключові поняття теми, утворювати імена по батькові, проводити аудіювання першоджерел професійного спрямування, застосовувати набуті знання з теми у практиці укладання фахових текстів, у тому числі службової документації.
ТЕМА 4. Особливості мови професійного спрямування на лексико-фразеологічному рівні.
Лексикологія як наука. Групування слів за різними ознаками. Активний і пасивний словник юриста. Слова «книжні», «нейтральні», «писемні». Питома та запозичена лексика у професійному мовленні. Застосування іншомовних слів у мові професії.
Професійна лексика й терміни. Взаємозв’язок фахових термінів, професіоналізмів, жаргонізмів. Можливості переходу професіоналізмів, жаргонізмів до розряду термінів, його причини і умови. Частотність використання термінів у різних стилях мовлення та ситуаціях спілкування.
Лексика української мови професійного спрямування у парадигматичних зв’язках.
Фразеологічні засоби ОДС. Поняття про мовні штампи та канцеляризми. Конспектування джерел наукової інформації.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має ознайомити студентів з лексичними нормами сучасної української мови в офіційно-діловому та науковому стилях; навчити орієнтуватися у виборі словесних засобів вираження думки.
Ключові слова:лексичні норми, термін, синоніми, антоніми, пароніми, омоніми, архаїзми, історизми, неологізми, професіоналізми, жаргонізми, фразеологічні засоби, мовні штампи, канцеляризми.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:Студенту необхідно знати: особливості використання різних груп лексики української мови за різних ситуацій професійного спілкування; особливості конспектування джерел наукової інформації. Треба вміти: застосовувати лексичне багатство української мови за відповіднио ситуацій спілкування, враховуючи вік, стать, офіційний статус тощо співрозмовника; стратифікувати лексику наукового тексту.
ТЕМА 5. Специфіка мови професійного спрямування на морфемному і словотвірному рівнях.
Граматика як розділ мовознавства. Основні розділи граматики. Морфемна будова слова. Типи морфем.
Правопис складних іменників. Правопис складних прикметників. Правопис складних прислівників. Правопис складноскорочених слів і абревіатур. Графічні скорочення.
Способи словотвору.Способи афіксального словотвору. Правопис префіксів та суфіксів (іменникових, прикметникових та дієслівних).
Класифікація частин мови. Іменник як частина мови. Прикметник. Займенник. Числівник. Прислівник. Дієслово та дієслівні форми. Особливості вживання граматичних форм іменника, прикметника, числівника, займенника, дієслова у професійній діяльності. Службові частини мови. Вигук.
Рецензування: мета, завдання, структура, мовні засоби.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має ознайомити студентів із морфемними, словотвірними, морфологічними особливостями сучасної української мови професійного спрямування.
Ключові слова: граматична норма, граматика, правопис, морфеміка, способи словотвору, частини мови, рецензування.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:Студенту необхідно знати: особливості морфемної і граматичної будови сучасної української мови професійного спрямування; проблеми словотворення. Треба вміти: ідентифікувати лексико-граматичні розряди української мови; утворювати фахову лексику за існуючими словотвірними моделями, рецензувати наукові джерела..
ТЕМА 6. Текст як основна форма викладу наукової інформації.
Наукова література – основне джерело фахових знань. Види та жанри наукової літератури юридичного фаху. Принципи композиції наукового твору: взаємозв’язок описової та основної частин. Оформлення бібліографії.
Основні складники наукового тексту. Засоби зв’язку між реченнями в науково-навчальному тексті. Поділ тексту на фрагменти, абзаци. Абзац як знак архітектоніки тексту й покажчик переходу від однієї думки (теми) до іншої. Роль і функції абзаців у науково-навчальному тексті. Нумерування як покажчик послідовності розташування складових частин тексту.
Узагальнення інформації наукового джерела до рівня плану. Види планів: тезовий, питальний, номінативний.
Реферат як короткий виклад основного змісту джерела: мета, завдання, функції, види. Основні вимоги до складання реферату. Реферування як процес аналітико-синтетичної преробки наукових джерел з метою аналізу та вилучення основної (необхідної) інформації.
Курсова робота як один із способів обробки наукової інформації. Структура та особливості оформлення.
Тези як стисло сформульовані основні положення тексту.Спільне та відмінне між тезами та науковою статтею.
Культура мовлення юриста. Особливості усної доповіді.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має ознайомити студентів з основними вимогами до наукової роботи юриста.
Ключові слова:термінологія, юридична термінологія, науковий стиль, документи наукового стилю.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:Студенту необхідно знати: ідентифікуючі ознаки мовлення; специфіку сучасної української юридичної терміносистеми; основи професійної комунікації в писемній та усній формах; основні правила оформлення наукових робіт. Для освоєння професії варто вміти здійснювати текстологічний аналіз наукової літератури; володіти технікою вибору слова для використання при написанні наукових робіт; дотримуватись основ оформлення наукових робіт, послідовності й точності викладу думок у науковому стилі.
ТЕМА 7. Синтаксис і пунктуація мови професійного спрямування.
Синтаксис писемного мовлення. Синтаксична особливість писемного наукового стилю: прямий і непрямий прядок слів, особливості функціонування членів речення. Використання дієприслівникових, дієприкметникових зворотів. Пряма і непряма мова. Цитування. Особливості використання складних речень. Розділові знаки в простому і складному реченнях.
Сполучуваність слів. Керування – один із способів поєднання слів. Складні випадки у правильному виборі відмінка слова. Дієслівне, іменне, прикметникове керування в українській мові. Складні випадки керування.
Узгодження як вид підрядного зв’язку при якому залежне слово має однакові з головним словом граматичні ознаки. Узгодження присудка і підмета для правильного оформлення висловлювання. Способи вираження підмета. Форми присудка в українській мові.
Синтаксис і пунктуація. Значення і функції розділових знаків. Кома як знак поєднання. Кома як знак-функція для відокремлення членів речення. Функції крапки з комою. Дужки як парний знак-функція. Двокрапка як розділовий знак. Уживання тире.
Пряма й непряма мова, цитати, розділові знаки при них.
Типові помилки в синтаксисі писемного мовлення. Способи викладу матеріалу в документах з високим і низьким рівнем стандартизації.
Правила синтаксичного оформлення документів.
Переклад фахового тексту. Редагування тексту як спосіб роботи з документами.
Анотація як коротка характеристика наукового твору, його частини або кілької творів за змістом, структурою, призначенням, адресатом. Мета, завдання та функції анотації. Структура. Мовні/мовленнєві кліше для анотування. Взірці анотацій на наукові джерела юридичної тематики.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має ознайомити студентів з основними синтаксичними і пунктуаційними правилами української мови.
Ключові слова:синтаксис, синтаксичні норми, узгодження, керування, пунктуація, пряма й непряма мова, словосполучення, рпечення, текст, цитата, цитування, редагування.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:Студенту необхідно знати: проблему текстуальності права; ідентифікуючі ознаки мовлення; організаційну систему мови, закономірність її використання в правоохоронній справі; поняття норми як основи сучасної української літературної мови; стилістичну диференціацію мовних явищ; особливості синтаксису наукового стилю. Для освоєння професії варто вміти здійснювати текстологічний аналіз наукової літератури; дотримуватись основ оформлення наукових робіт, послідовності й точності викладу думок у фаховому тексті.
ТЕМА 8. Словники як джерело інформації у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
Лексикографія як розділ мовознавства. Типи словників української мови: енциклопедичні й лінгвістичні (орфографічні, тлумачні, перекладні, словники синонімів, словники антонімів, словники паронімів, словники іншомовних слів та ін.). Юридична лексикографія: історія та сучасність. Макро- і мікроструктура фахових словників. Сучасні вимоги до новотворів і перекладної частини двомовних (російсько-українських) термінологічних словників. Принципи роботи з фаховими термінологічними словниками. Використання лексикографічних джерел у практичній діяльності юриста. Функції словників.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має ознайомити студентів з термінологічними галузевими (юридичними) словниками.
Ключові слова:науковий стиль, термінологія, юридична термінологія, термінографія, термінологічний словник.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: Необхідно знати: визначення понять «словник», «словникова стаття», «лексикографія», «термінографія», «макроструктура словника», «мікроструктура словника», типологію словників і принципи роботи з різними їх типами. Треба вміти: визначати тип словника, його макро- та мікроструктуру, працювати з термінологічними фаховими словниками, юридичними енциклопедіями.
ТЕМА 9. Технологія перекладу українською мовою юридичних текстів і юридичної термінолексики. Складні питання перекладу українською мовою правничої термінології.
Складні питання перекладу українською мовою правничої термінології. Особливості перекладу багатозначних слів та усталених мовних зворотів у юридичних текстах. «Лжедрузі» в перекладі термінів. Особливості перекладу фахових термінів. Правопис деяких термінів і термінологічних словосполучень.
Складні випадки перекладу українською мовою іменниково-прикметникових словосполучень фахової мови та прийменникових конструкцій. Особливості перекладу форм ступенів порівняння прикметників. Переклад дієслівних форм (дієприкметників, дієприслівників) у наукових текстах. Правила узгодження підмета з присудком у наукових текстах при перекладі. Складні випадки перекладу українською мовою ускладнених простих речень. Особливості перекладацьких трансформацій складного речення в прості і простих у складне у текстах фахового спрямування.
Правила редагування юридичних текстів відповідно до сфери функціонування
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має ознайомити студентів зі складними питаннями перекладу українською мовою правничої термінології.
Ключові слова:термінологія, юридична термінологія, мовна культура, науковий стиль, переклад, професійна лексика.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:Студенту необхідно знати: проблему текстуальності права; ідентифікуючі ознаки мовлення; специфіку сучасної української юридичної терміносистеми. Для освоєння професії варто вміти здійснювати текстологічний аналіз наукової літератури; володіти технікою вибору слова для використання при написанні наукових робіт; дотримуватись основ оформлення наукових робіт, послідовності й точності викладу думок у науковому стилі.
Змістовий модуль 2
ТЕМА 10.Документ як основний різновид офіційно-ділового стилю.
Мовні ознаки офіційно-ділового стилю: високий ступінь стандартизації мовних засобів (використання усталених вербальних формул, закріплених за певними ситуаціями, - мовних кліше); широке використання безособових і наказових форм дієслів, уживання нейтральної лексики; застосування специфічної термінології; сувора регламентація тексту, поділ офіційно-ділового тексту на параграфи, пункти, підпункти; вживання простих поширених речень, складних речень з сурядним та підрядним зв’язком, з відокремленими зворотами, зі вставними і вставленими конструкціями; активне вживання розщеплених присудків (типу ведеться розслідування), а також присудків у формі дієслів теперішнього часу із значенням поза часовості (типу впроваджує, організовують).
Підстилі офіційно-ділового стилю: законодавчий, дипломатичний, адміністративно-канцелярський.
Ділове мовлення в Україні: історія і сучасність. Традиції “ділової мови” Київської Русі: документальна точність, уживання термінів, семантична обмеженість лексичного складу, одноманітність синтаксичних конструкцій, відсутність художніх засобів зображення.
Документ як основний вид офіційно-ділового стилю мовлення. Широке і вузьке значення поняття “документ”. Функції документа та вимоги до нього.
Джерела формування комунікативної норми ділового мовлення: стандарти, взірці, збірники, словники. Текст як головний елемент документа. Структура текстів ділових паперів.
Роль і значення теми для діяльності юристів:
Ключові слова:документ, інформація, класифікація документів, реквізит.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:Необхідно знати: правові, технічні, логічні та лінгвістичні вимоги укладання документі. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення.
ТЕМА 11.Правила оформлення особових ділових паперів. Зіставний аналіз мови цих документів.
Укладання документів щодо особового складу: заява (рапорт), автобіографія, характеристика, резюме.
Види, структура, реквізити, особливості лексики, морфології, синтаксису, пунктуації та стилістики тексту цих документів і вживання типових мовних кліше. Зразки. Україномовні та російськомовні кліше-відповідники у тексті документів.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Студенти повинні навчитися складати документи щодо особового складу та робити їх мовний аналіз.
Ключові слова: документ,реквізит,документи щодо особового складу, заява, автобіографія, характеристика, резюме.
Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми: Необхідно знати основні правила оформлення документів, особливості ділового спілкування; особливості морфології й синтаксису як фундаменту тексту службового документа. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; дотримуватись основ оформлення службових документів; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. Мовні особливості документів щодо особового складу.
ТЕМА 12.Правила оформлення довідково-інформаційних документів. Службовий лист як узагальнена назва різноманітних за змістом документів.
Укладання службових інформаційних документів: доповідна записка, пояснювальна записка. Доручення, розписка, довідка. Види, структура, реквізити, особливості лексики, морфології, синтаксису, пунктуації та стилістики тексту цих документів і вживання типових мовних кліше. Зразки. Україномовні та російськомовні кліше-відповідники у тексті документів.
Особливості оформлення акта і звіту як підсумкових документів.
Службовий лист як найпоширеніший вид документації в системі управління. Види ділових листів за функціональними ознаками. Службова телеграма, телефонограма, телетайпограма. Телефакс. Структура, реквізити, особливості лексики, морфології, синтаксису, пунктуації та стилістики тексту цих документів і вживання типових мовних кліше. Зразки. Україномовні та російськомовні кліше-відповідники у тексті документів.
Запрошення як інформаційний документ з коротким повідомленням про певну подію і проханням узяти в ній участь. Структура, реквізити, особливості лексики, морфології, синтаксису, пунктуації й стилістики тексту запрошення і уживання типових мовних кліше.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Студенти повинні навчитися складати довідково-інформаційні документи та робити їх мовний аналіз.
Ключові слова: документ, реквізит, довідка, доповідна та пояснювальна записки, доручення, розписка, довідка, службовий лист, запрошення.
Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми: Необхідно знати: основні правила оформлення документів, особливості ділового спілкування; особливості морфології й синтаксису як фундаменту тексту службового документа. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; вести ділові переговори і ділове листування; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; дотримуватись основ оформлення службових документів; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. Мова довідково-інформаційних документів.
ТЕМА 13.Правила оформлення організаційно-розпорядчих ділових паперів.
Укладання розпорядчих (наказ, розпорядження, інструкція, вказівка, постанова, ухвала) і організаційних (статут, положення, правила) документів.
Види, структура, реквізити, особливості лексики, морфології, синтаксису, пунктуації та стилістики тексту цих документів і вживання типових мовних кліше. Зразки. Україномовні та російськомовні кліше-відповідники у тексті документів.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Студенти повинні навчитися складати розпорядчі документи та робити їх мовний аналіз.
Ключові слова: документ, реквізит, текст, наказ, розпорядження, вказівка, постанова, статут, положення, правила.
Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми: Необхідно знати: основні правила оформлення документів, особливості ділового спілкування; особливості морфології й синтаксису як фундаменту тексту службового документа. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; дотримуватись основ оформлення службових документів; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. Мова організаційно-розпорядчих документів.
ТЕМА 14. Особливості оформлення процесуальних ділових паперів. Зіставний аналіз мови цих документів.
Поняття юридичний документ.
Правила оформлення службової документації цивільного юриста: скарга, позовна заява, заповіт, договір.
Структура, реквізити, особливості лексики, морфології, синтаксису, пунктуації та стилістики тексту цих документів і вживання типових мовних кліше. Зразки. Україномовні та російськомовні кліше-відповідники у тексті документів.
Кримінально-процесуальні документи: загальний огляд.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Студенти повинні навчитися складати цивільні процесуальні документи та робити їх мовний аналіз.
Ключові слова: документ, реквізит, текст, скарга, позовна заява, заповіт, договір.
Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми: Необхідно знати: основні правила оформлення документів, особливості ділового спілкування; особливості морфології й синтаксису як фундаменту тексту службового документа. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; дотримуватись основ оформлення службових документів; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. Мова цивільних процесуальних документів.
ТЕМА 15. Підготовка та редагування юридичних документів
Логічні основи редагування. Етапи підготовки та редагування.
Типові помилки в юридичних документах та способи їх усунення. Види помилок.
Роль і значення теми для діяльності юристів:
Ключові слова: текст, редагування, параграф, пункт, підпункт, абзац, примітка, додаток.
Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми:Необхідно знати: особливості фонетичні, лексичні, морфологічні й синтаксичні як фундаменту тексту службового документа, мовні засоби текстового зв’язку. Треба вміти: редагувати правові документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення.
ТЕМА 16. Лінгвістична експертиза тексту.
Експертиза як інструмент права. Види лінгвістичних експертиз: лінгвістична експертиза, психолого-лінгвістична експертиза, судово-лінгвістична експертиза, судово-психологічно-лінгвістична експертиза.
Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має навчити курсантів правильно проводити експертизу тексту, дотримуючись норм офіційно-ділового стилю.
Ключові слова:текст, експертиза, лінгвістична експертиза, психолого-лінгвістична експертиза, судово-лінгвістична експертиза, судово-психологічно-лінгвістична експертиза.
Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: особливості фонетичні, лексичні, морфологічні й синтаксичні як фундаменту тексту службового документа, мовні засоби текстового зв’язку. Треба вміти: готувати й укладати тексти лінгвістичних експертиз; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення.
ТЕМА 17. Усне мовлення як складова частина професійного спілкування.
Мова і мовлення. Мовленнєва діяльність як один із основних видів діяльності людини. Культура мови і культура мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста. Усне мовлення у діяльності правника. Види усного спілкування. Фатичне спілкування. Комунікативні ознаки культури мовлення.
Контактна зона, її роль у професійному мовленні.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має зосередити увагу майбутніх юристів на вмінні застосовувати на практиці універсальні величини усного мовлення; має навчити студентів правилам професійного мовного етикету.
Ключові слова: усне мовлення, писемне мовлення, універсальні величини, культура мовлення, мовленнєвий етикет, візитка.
Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми: Необхідно знати: основи професійної комунікації в писемній та усній формах; роль усного мовлення у діяльності правника, атакож форми і особливості ділового спілкування. Треба вміти: виступати в судах та інших органах; ефективно здійснювати правову пропаганду, правову просвіту і правове виховання засобами правової публіцистики; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; володіти технікою письмового й усного мовлення; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення.
ТЕМА 18. Мовна культура – найважливіша особливість професійної культури юриста.
Культура ведення діалогу. Мовленнєві уміння говорити і слухати. Форми проведення дискусії. Культура усної відповіді: вимоги, складові частини. Фатичне спілкування.
Мовленнєвий етикет у професії юриста. Види мовленнєвого етикету (вітання, звертання, знайомство, вибачення, запрошення, комплімент, скарга, втішання, несхвалення, прощання). Правила мовного етикету. Класична ділова візитка. Види візитних карток.
Суржик як соціолінгвістичний феномен.
Мовна поведінка особистості в ситуації білінгвізму.
Поняття мовної стійкості.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має зосередити увагу майбутніх юристів на вмінні застосовувати на практиці універсальні величини усного мовлення; має навчити студентів правилам професійного мовного етикету.
Ключові слова: усне мовлення, писемне мовлення, універсальні величини, культура мовлення, мовленнєвий етикет, візитка, суржик, білінгвізм.
Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми: Необхідно знати: основи професійної комунікації в писемній та усній формах; роль усного мовлення у діяльності правника, атакож форми і особливості ділового спілкування. Треба вміти: виступати в судах та інших органах; ефективно здійснювати правову пропаганду, правову просвіту і правове виховання засобами правової публіцистики; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; володіти технікою письмового й усного мовлення; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення.
ТЕМА 19. Жанрове розмаїття ділових контактів.
Форми і особливості ділового спілкування. Жанри публічного виступу. Інтерв’ювання та консультування клієнтів (використання мовних засобів для досягнення мети). Інтерв’ю як спосіб донесення інформації до населення (використання мовних засобів для досягнення мети). Ділова нарада. Ділова бесіда. Мовні особливості телефонного спілкування. Мовний етикет стільникового зв’язку.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Протягом вивчення теми студенти мають зрозуміти як правильно використовувати мовні засоби у жанрах усного ділового мовлення.
Ключові слова: інтерв’ювання клієнта, консультування клієнта, інтерв’ю, ділова нарада, ділова бесіда, телефонне спілкування.
Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми: Необхідно знати: основи професійної комунікації в писемній та усній формах. Треба вміти: інтерв’ювати та консультувати клієнта; ефективно здійснювати правову пропаганду, правову просвіту і правове виховання засобами правової публіцистики; вести ділові переговори і ділове листування; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; брати участь у наукових і ділових дискусіях, судових дебатах, виявляючи діловий етикет і культуру професійного спілкування; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення.
Інтерв’ювання та консультування клієнтів (використання мовних засобів для досягнення мети). Інтерв’ю як спосіб донесення інформації до населення (використання мовних засобів для досягнення мети). Ділова нарада. Ділова бесіда. Мовні особливості телефонного спілкування. Мовний етикет стільникового зв’язку.
ТЕМА 20. Основи полемічного мистецтва
До історії полемічного мистецтва. Сутність полеміки та її різновиди.
Полемічні прийоми. Мистецтво відповідати на запитання. Пастки в дискусіях. Активні форми в навчанні полемічної майстерності.
Видатні полемісти України.
Культура полемічного мистецтва. Етика та етикет полеміста.
Практична робота, спрямована на збагачення словникового запасу, формування і вдосконалення культури мовлення.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Студенти повинні зрозуміти закони ведення полеміки та суперечок для створення професійних якостей для майбутньої діяльності у залі судових засідань.
Ключові слова: полеміка, дискусія, суперечка, конфлікт, полемічний прийом, культура мовлення, культура усного мовлення.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: Необхідно знати: полемічні прийоми, визначати пастки в дискусіях, теоретичні основи полеміки та конфліктології. Треба вміти: переконувати опонентів, створювати пастки в дискусіях.
ТЕМА 21. Особливості судової промови: жанри, специфіка
Історичні витоки судового красномовства.
Види судових промов, їх специфіка. Мета, зміст, функції різних видів судових промов.
Методика та етапи підготовки промовию
Роль і значення теми для діяльності юристів: Студенти повинні зрозуміти закони та специфіку судового ораторського мистецтва, що дасть перспективу їх використання у професійній діяльності як цивільного юриста, так і правоохоронця.
Ключові слова: судова промова, обвинувальна судова промова, захисна судова промова, судові дебати.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: Необхідно знати: риторичну специфіку жанрів судового красномовства. Треба вміти: застосовувати набуті теоретичні знання з теми у професійній діяльності, визначити можливості й переваги застосування законів, прийомів, риторичної специфіки судового красномовства.
ТЕМА 22. Комунікативні стратегії у професійній діяльності юриста
Спілкування з громадянами, порушниками закону. Комунікативні особливості при виконанні завдань у звичайних та екстремальних умовах. Виваженість і спокій у вираженні термінових заходів побутового та екстремального характеру.
Виявлення освітнього рівня, фаху, стану психіки індивіда. Мова – важливий засіб у розкритті правопорушень громадського порядку, злочинності.
Професійні вимоги до ораторів-юристів та правоохоронців.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Студенти повинні зрозуміти роль комунікації в юридичній діяльності та функцію мовленнєвого етикету при спілкуванні з правопорушниками та клієнтами.
Ключові слова: акти комунікації, спілкування, засоби комунікації.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: Необхідно знати: Комунікативні особливості при виконанні завдань у звичайних та екстремальних умовах Треба вміти: вести бесіду, дискусію, полеміку з людьми різних категорій та соціальних груп.
4. Структура навчальної дисципліни
| № теми | Назви розділів і тем | Всього годин | Кількість годин за видами занять | Самост.р. / індив.р. | Використання ТЗН та інших дидактичних засобів | Взаємозв'язок з іншими дисциплінами | |||
| З викладачем | |||||||||
| Всього | Лекцій | Семінарів | Практичн. | ||||||
| Змістовий модуль 1 | |||||||||
| Сучасна українська літературна мова – основа мови професійного спілкування. Суспільне значення української мови та її правовий статус | Мультимедійна презентація | Культура професійного мовлення | |||||||
| Стилістична диференціація сучасної української літературної мови. Соціальна та лінгвістична сутність офіційно-ділового та наукового стилів мовлення | Наочний матеріал | Культура професійного мовлення, Риторика | |||||||
| Фонетико-орфографічні особливості мови професійного спрямування | Наочний матеріал | Риторика, Культура професійного мовлення, Комунікативна культура юриста | |||||||
| Особливості мови професійного спрямування на лексико-фразеологічному рівні | Наочний матеріал | Риторика, Культура професійного мовлення | |||||||
| Специфіка мови професійного спрямування на морфемному і словотвірному рівнях | Наочний матеріал | Риторика, Культура професійного мовлення | |||||||
| Текст як основна форма викладу наукової інформації | Наочний матеріал | Риторика, Культура професійного мовлення |
| Синтаксис і пунктуація мови професійного спрямування | Наочний матеріал | Культура професійного мовлення | |||||||||
| Словники як джерело інформації у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури | Наочний матеріал | Культура професійного мовлення | |||||||||
| Технологія перекладу українською мовою юридичних текстів і юридичної термінолексики. Складні питання перекладу українською мовою правничої термінології | Наочний матеріал, словник | Культура професійного мовлення, Кримінальний процес, Цивільний процес | |||||||||
| Змістовий модуль 2 | |||||||||||
| Документ як основний різновид офіційно-ділового стилю | Наочний матеріал | Юридичне документознавство | |||||||||
| Правила оформлення особових ділових паперів. Зіставний аналіз мови цих документів | Наочний матеріал | Юридичне документознавство | |||||||||
| Правила оформлення довідково-інформаційних документів. Службовий лист як узагальнена назва різноманітних за змістом документів | Наочний матеріал | Юридичне документознавство | |||||||||
| Правила оформлення організаційно-розпорядчих ділових паперів | Наочний матеріал | Юридичне документознавство | |||||||||
| Особливості оформлення процесуальних ділових паперів. Зіставний аналіз мови цих документів | Наочний матеріал | Цивільне право, Цивільний процес, Кримінальний процес | |||||||||
| Підготовка та редагування юридичних документів | Наочний матеріал | Культура професійного мовлення | |||||||||
| Лінгвістична експертиза тексту | Наочний матеріал | Кримінальний процес | |||||||||
| Усне мовлення як складова частина професійного спілкування | Наочний матеріал | Культура професійного мовлення | |||||||||
| Мовна культура – найважливіша особливість професійної культури юриста | Наочний матеріал | Культура професійного мовлення | |||||||||
| Жанрове розмаїття ділових контактів | Наочний матеріал | Риторика | |||||||||
| Основи полемічного мистецтва | Риторика | ||||||||||
| Особливості судової промови: жанри, специфіка | Наочний матеріал | Риторика | |||||||||
| Комунікативні стратегії у професійній діяльності юриста | Риторика | ||||||||||
| Усього за семестр | |||||||||||
| Форма підсумкового контролю | Залік | ||||||||||
Теми практичних занять
Змістовий модуль 1
Тема 3. Фонетико-орфографічні особливості мови професійного спрямування
Практичне заняття № 1 – 2 год.
План
1. Орфоепічні й акцентуаційні норми української мови: сутність, роль у професійному мовленні юриста. Основні правила вимови голосних та приголосних звуків. Поняття евфонічності мови
2. Чергування голосних і приголосних звуків в українській мові: природа, історія, умови, правила.
3. Явище спрощення в гупах приголосних як вияв милозвучності української мови: сутність, правила, винятки (на матеріалі лексики професійного спрямування).
4. Складні випадки правопису у текстах професійного спрямування:
а) правопис слів з ненаголошеними голосними;
б) уживання апострофа і м’якого знака (на матеріалі лексики професійного спрямування);
в) особливості правопису складних слів у мові професійного спрямування;
г) особливості правопису слів іншомовного походження (на матеріалі лексики професійного спрямування).
5. Особливості вживання великої літери у власних назвах в мові професійного спрямування.
.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: орфоепія, акцентологія, орфографія,мовна норма, правило, милозвучність, праворис, влавна назва, звертання.
Уміння, які мають бути вироблені, та навички, які мають бути напрацьовані під час заняття: Студенту необхідно знати: проблеми унормування термінологічної і ділової лексики; особливості застосування орфоепічними, акцентуаційними, орфографічними норм у мові професії. Треба вміти: розрізняти ключові поняття теми, застосовувати набуті знання з теми у практиці укладання фахових текстів, у тому числі службової документації.
Рекомендована література до теми 3: 1.1.; 1.2.; 3.1.; 3.2.; 3.3.; 3.5.; 4.5.; 4.17.; 4.19.; 4.25.; 4.26.; 5.2.
Тема 4. Особливості мови професійного спрямування на лексико-фразеологічному рівні
Практичне заняття № 2 – 2 год.
План
1. Загальна характеристика лексики сучасної української літературної мови. Групування слів за різними ознаками.
2. Взаємозв’язок фахових термінів, професіоналізмів, жаргонізмів
3. Лінгвістична характеристика юридичної термінології. Сфери її існування.
4. Лексика української мови професійного спрямування у парадигматичних зв’язках.
5. Українська правнича лексика в історичному аспекті.
6. Місце та роль фразеологізмів у фаховому мовленні. Фразеологічні засоби ділового мовлення.
7. Мовні штампи та канцеляризми у мові професії.
8. Конспектування джерел наукової інформації.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: лексичні норми, термін, професіоналізми, жаргонізми, фразеологічні засоби, мовні штампи, канцеляризми, лексикографія, словник, типи словників.
Уміння, які мають бути вироблені, та навички, які мають бути напрацьовані під час заняття: Студенту необхідно знати: особливості використання різних груп лексики української мови за різних ситуацій професійного спілкування; типологію словників. Треба вміти: застосовувати лексичне багатство української мови за відповіднио ситуацій спілкування, враховуючи вік, стать, офіційний статус тощо співрозмовника.
Рекомендована література до теми 4: 3.3.; 4.1.; 4.2.; 4.4.; 4.8.; 4.9.; 4.21.; 4.22.; 4.23.; 4.27.; 4.32.
Змістовий модуль 2
ТЕМА 11. Правила оформлення особових ділових паперів. Зіставний аналіз мови цих документів
Практичне заняття № 3 – 2 год.
План
1. Заява як особистий документ: визначення, реквізити, особливості оформлення, типові мовні кліше.
2. Автобіографія як особистий документ. Реквізити. Специфіка укладання, вживання типових мовних кліше.
3.Резюме як інформаційний документ. Структура тексту. Типові мовні кліше. 4.Спільні й специфічні риси резюме й автобіографії.
5.Характеристика як особистий документ: визначення, види, реквізити, типові мовні кліше.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: документ,реквізит,документи щодо особового складу, заява, автобіографія, характеристика, резюме.
Уміння, які мають бути вироблені, та навички, які мають бути напрацьовані під час заняття: Необхідно знати основні правила оформлення документів, особливості ділового спілкування; особливості морфології й синтаксису як фундаменту тексту службового документа. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; дотримуватись основ оформлення службових документів; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. Мовні особливості документів щодо особового складу.
Рекомендована література до теми 11: 2.1.,2.7., 3.8., 3.11.,3.17., 3.23., 3.28., 4.4., 4.5.,4.10.
ТЕМА 14. Особливості оформлення процесуальних ділових паперів. Зіставний аналіз мови цих документів
Практичне заняття № 4 – 2 год.
План
1.Скарга як документ. Реквізити. Структура тексту, особливості написання.
2. Позовна заява як документ. Видипозовних заяв. Реквізити. Структура тексту. Типові мовні кліше.
3. Заповітяк документ. Структура тексту, реквізити, особливості написання, типові мовні кліше.
4.Договір як процесуальний документ. Структура тексту, реквізити, особливості написання, типові мовні кліше.
5.Довіреність як цивільний процесуальний документ. Реквізити. Структура тексту, особливості написання.
6. Кримінально-процесуальні документи: загальна характеристика, особливості укладання.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: документ, реквізит, текст, скарга, позовна заява, заповіт, договір.
Уміння, які мають бути вироблені, та навички, які мають бути напрацьовані під час заняття: Необхідно знати: основні правила оформлення документів, особливості ділового спілкування; особливості морфології й синтаксису як фундаменту тексту службового документа. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; дотримуватись основ оформлення службових документів; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. Мова цивільних процесуальних документів.
Рекомендована література до теми 12: 3.3.; 3.6.; 4.1.; 4.2.; 4.3.; 4.4.; 4.6.; 4.8.; 4.9.; 4.17.; 4.20.; 4.21.; 4.22.; 4.23.; 4.24.; 4.27.; 4.32.; 4.36.; 5.7.; 5.8.
ТЕМА 19. Жанрове розмаїття ділових контактів
Практичне заняття № 5 – 2 год.
План
1. Інтерв’ювання та консультування клієнтів
2. Інтерв’ю як спосіб донесення інформації до населення (використання мовних засобів для досягнення мети).
3. Ділова нарада.
4. Ділова бесіда.
5. Мовні особливості телефонного спілкування.
6. Мовний етикет стільникового зв’язку.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: інтерв’ювання клієнта, консультування клієнта, інтерв’ю, ділова нарада, ділова бесіда, телефонне спілкування.
Уміння, які мають бути вироблені, та навички, які мають бути напрацьовані під час заняття: Необхідно знати: основи професійної комунікації в писемній та усній формах. Треба вміти: інтерв’ювати та консультувати клієнта; ефективно здійснювати правову пропаганду, правову просвіту і правове виховання засобами правової публіцистики; вести ділові переговори і ділове листування; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; брати участь у наукових і ділових дискусіях, судових дебатах, виявляючи діловий етикет і культуру професійного спілкування; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення.
Рекомендована література до теми 19: 1.1.; 1.2.; 3.1.; 3.2.; 3.3.; 3.5.; 4.5.; 4.17.; 4.19.; 4.25.; 4.26.; 5.2.
7. Завдання для самостійної роботи
У межах першого кредитного модуля студент має подати конспект з виконаними завданнями. Ця робота передбачає опрацювання навчальної, нормативної та лексикографічної літератури
ТЕМА 1. Сучасна українська літературна мова – основа мови професійного спілкування. Суспільне значення української мови та її правовий статус
1. Прочитайте Закон «Про мови в УРСР» (1989) і Закон України «Про засади державної мовної політики» (2012). Подайте письмовий порівняльний аналіз цих документів.
2. Дайте відповіді на питання:
а) Роль державної мови в Україні у становленні юриста.
б) Законодавча база України про державний статус української мови.
3. Вивчіть напам’ять статтю 10 Конституції України.
Рекомендована література до теми 1: 1.1.; 1.2.; 3.1.; 3.2.; 3.3.; 3.5.; 4.5.; 4.17.; 4.19.; 4.25.; 4.26.; 5.2.
ТЕМА 2. Стилістична диференціація сучасної української літературної мови. Соціальна та лінгвістична сутність офіційно-ділового та наукового стилів мовлення.
1. Назвіть основні риси офіційно-ділового стилю. Доберіть і проаналізуйте текст офіційно-ділового стилю за такими критеріями: сфера використання, функціональне призначення, основні характерні ознаки, основні мовні ознаки тексту.
2.Які функційні стилі обслуговують наведені сфери і жанри спілкування?
2.1.
1) побутові стосунки з рідними, друзями, знайомими, колегами
2) офіційні й ділові стосунки державних і приватних осіб
3) наукові та освітянські стосунки, шкільні і вузівські підручники, посібники, науково-популярні журнали, наукові праці (статті, монографії)
Відповід
Date: 2016-06-09; view: 547; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...