Мета та завдання навчальної дисципліни. 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Українська мова професійного спрямування» є формування національно свідомої мовної особистості майбутнього

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Українська мова професійного спрямування» є формування національно свідомої мовної особистості майбутнього юриста:

науково-юридична: розкриття особливостей мовних засобів передусім у межах офіційно-ділового стилю та його підстилів – адміністративного, законодавчого, юридичного комплексний; аналіз мови спеціальності, розкриття принципів структурної будови та мовних особливостей україномовного фахового тексту щодо його комунікативних властивостей у конкретних сферах функціонування (офіційно-діловому та науковому стилях мовлення), особливостей документування, напрацювання навичок свідомого вибору й використання правничих термінів;

загальноосвітня: підвищення загальномовної культури як в усній, так і в писемній формах; збагачення лексичного запасу; вивчення українського мовного етикету, особливостей його функціонування в офіційних ситуаціях;

виховна: сприяти формуванню національно-мовної свідомості майбутнього правника.

В основу курсу покладені принципи навчання:

філологічності – спрямованості на розвиток мовних і мовленнєвих знань, умінь та навичок;

комплексності – урахування всіх мовних рівнів в їх комплексі; динамічної структурності і системності виявлення системи взаємопов’язаних, ієрархічних відносин у мові, змін, що відбулися в процесі історичного розвитку мови;

інтегративності – зв’язок з іншими дисциплінами, передбаченими навчальними планами і програми з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

1.2. Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Українська мова професійного спрямуванням» є: систематизація знань з української мови; збагачення лексичного запасу; поліпшення рівня володіння нормами сучасної української орфоепії, орфографії, граматики, лексики, стилістики й правилами мовного етикету в межах професійного спілкування на рівні знань і вмінь; формування вмінь щодо написання, складання та перекладу професійних текстів; вироблення концептуального розуміння основних теоретичних засад культури ділового та професійного писемного мовлення, розвиток на їх основі стійких практичних навичок грамотного спілкування в сфері професійної комунікації; доцільне застосовування отриманих теоретичних знань до практики укладання службової документації.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

1) на понятійному рівні: питання щодо правового статусу державної мови, конституційні засади функціонування мов в Україні; поняття норми як основи сучасної української літературної мови; поняття стилю як визначника характеру усного та писемного професійного спілкування; головні особливості й різновиди офіційно-ділового стилю мовлення;

2) на фундаментальному рівні: закономірність використання мови у професійній діяльності; проблему текстуальності права; специфіку сучасної української юридичної терміносистеми; види й реквізити сучасних ділових паперів; правила оформлення різних видів документів (особистих, організаційно-розпорядчих, інформаційних, звітних тощо); вимоги до мовних засобів ділових паперів і мовні норми;

3) на практично-творчому рівні: основи професійної комунікації в писемній та усній формах; ідентифікувальні ознаки мовлення, що мають важливе значення при проведенні експертиз; основні методи та прийоми редагування фахового тексту.

вміти:

1) на репродуктивному рівні: вільно володіти українською мовою; використовувати свої знання у практичній діяльності при спілкуванні з громадянами;

2) на алгоритмічному рівні: володіти технікою правильного вибору слів, юридичних понять і термінів; редагування у ході професійної діяльності;

3) на евристичному рівні: самостійно працювати над удосконаленням знань з сучасної української літературної мови; користуватися лексикографічними джерелами; дотримуватись послідовності, логічності, точності, стислості, повноти, достовірності викладу думок у писемному мовленні;

4) на творчому рівні: культивувати український мовленнєвий етикет; редагувати писемні та усні тексти правознавчого характеру щодо переконливості, аргументованості, доказовості, зрозумілості, дохідливості, ясності інформації; удосконалювати професійну мовленнєву культуру.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 150 год. / 5 кредитів ECTS.