Тема 5. Суспільно-політичний устрій та право українськиї земель у складі Російської та австро-угорської імперій (кінець XVIII - початок XX СТ. )

Наступ Російської імперії на територію Північного Причорномор’я. Кючук-Кайнарджійський договір з Туреччиною (1774 р.). Анексія Криму (1783 р.) Російською імперією. Перетворення намісництв у губернії. Особливості введення російської губернської системи. Переселення іноземців. Три поділи Польщі 1772, 1793 та 1795 рр. Включення Правобережжя й Волині до складу Російської імперії.

Адміністративна реформа початку ХІХ ст., як інструмент уніфікаторської політики Російської імперії на українських землях. Створення міністерств та їх представництв в Україні. Комітет у справах західних губерній (1831-1848). Губернатори та генерал-губернатори. Губернські правління. Губернські галузеві установи: палати, комітети, присутствія, комісії. Дворянські зібрання на чолі з предводителями.

Збільшення кількості українських губерній. Повітовий апарат управління. Земські суди і земські справники. Присутствія, Управління в містах: градоначальства і городничества. Волосні та сільські органи самоврядування. Самоврядування державних селян за реформою 1837-1841 рр. Скасування магдебурзького права. Судова система.

Розклад і криза феодально-кріпосницького права. Посилення абсолютної монархії. Дворянство. Духовенство. Міське населення. Цехові і робітні люди. Державні селяни. Інвентарні правила 1847 – 1848 рр. Держава і право в програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства.

Право на українських землях. Кодифікаційні проекти початку ХІХ ст. “Звід місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі”. “Зібрання малоросійських прав” 1807 р. “Звід місцевих законів західних губерній”1837 р. “Повне зібрання законів Російської імперії”1830 р. ”Звід законів Російської імперії” редакцій 1833 та 1842 рр. Особливості правового регулювання цивільних відносин в Полтавський та Чернігівській губерніях. ”Уложення про покарання кримінальні і виправні” 1845 р. “Сільський судовий статут” 1839 р.

Передумови, мета та основні напрямки державних реформ другої половини ХІХ ст. Причини та підготовка селянської реформи 1861 р. Юридичні акти селянської реформи. “Маніфест” від 19 лютого 1861 р. “Загальне положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності”. Місцеві “Положення” для українських губерній. Правове становище заводських робітників. Фабричні закони 1880-х рр.

Земська реформа 1864 року. Положення про губернські та повітові земські установи. Вибори до земств. Міська реформа 1870 року. Міське положення. Порядок обрання міських дум та міських управ.

Судова реформа 1864 року. Нова система судових органів – мирові судді, з’їзди мирових суддів, окружні суди, судові палати, Сенат. Демократизація судоустрою і судочинства, запровадження суду присяжних, перебудова прокуратури, створення адвокатури, новий статус слідчих.

Військова реформа та реорганізація управління і військової юстиції. Фінансова, поліційна, шкільна, університетська реформи. Антиукраїнське законодавство: Валуєвський циркуляр 1863 року і Емський указ 1876 року. Контр реформи Олександра ІІІ та їх держано-політичні наслідки.

Джерела права. Статути карного та цивільного судочинства 1864 р. „Уложення про покарання кримінальні та виправні” в редакції 1866 і 1885 рр. Військовий статут про покарання 1875 року. Посилення каральної політики. Цивільне право. Карне право. Кримінальне уложення 1903 року. Зміни в цивільному та карному судочинстві на початку ХХ ст.

Зміни у державному ладі на початку ХХ ст. Зміни у формі правління в наслідок з революції 1905 року. Державна Дума. Склад і діяльність депутатів від українських губерній в Державній Думі. Третьочервневий державний переворот 1907 р.і його наслідки для України. Новели в законодавстві. Військово-польові суди та закон 15 червня 1912 року “Про перетворення місцевого суду”. Столипінська аграрна реформа та її чинність в Україні.

Юридичне оформлення інкорпорації західноукраїнських земель Австрією. Утворення коронного краю Галичина. Державний лад. Влада губернатора. Губернське правління. Галицький становий сейм (1775–1848 рр.). Галицька надвірна канцелярія. Поділ на циркули. Окружні старости циркулів. Суспільні класи та верстви українського населення. Надання правових переваг полякам у Галичині, румунам на Буковині та угорцям у Закарпатті.

Судова система. Земські і шляхетські суди, єпископські суди для духовенства, магістратські - для міщан, вотчинні – для селян. Верховний губернаторський суд. Королівський трибунал у Львові. Верховна судова палата галицького сенату у Відні. Апеляційна палата при галицькому губернаторстві. Прокурорські органи.

Революція 1848 р. і створення Головної Руської Ради у Львові. Скасування кріпосного права (панщини) у 1848 р. Австро-угорська угода 1867 р. та утворення Австро-Угорської біцефальної монархії. Конституція Австрії 1848 р. Откройована конституція 1849 р. Крайові конституції для Галичини і Буковини 1850 р. Австрійська конституція 1867 р. Угорська конституція 1848 р. Система центральних органів влади Австро-Угорської монархії. Права і свободи особи за Конституцією 1867 року та їх дотримання на західно-українських землях.

Органи місцевого самоврядування. Імператорський закон 1862 року про місцеве самоврядування. Галицький крайовий закон про громади (гміни). Повітові старости. Громадські управи. Крайовий президент Буковини. Галицький і буковинський крайові сейми: порядок формування, склад і компетенція. Крайовий виділ (комітет). Повітові, міські і сільські ради. Організація управління Львова і Чернівців за Статутом 1870 р. Особливості управління на Закарпатті. Жупи, комітати, домінії. Дискусії серед вітчизняних державознавців щодо характеру впливу реформ Габсбургів у ХУІІІ-ХІХ ст. на державно-правове становище українців (Р.Петрів, М.Мацькевич, О.Аркуша, О.Мікула, Л.Пристані.).

Джерела права. Імператорські патенти. Закони рейхсрату. Кодифіційні роботи в Австрії. Цивільний кодекс 1811 р. Цивільний процесуальний кодекс 1781 р. і 1825 р. Кримінальні кодекси 1787, 1803 і 1852 рр. Кримінально-процесуальні кодекси 1768, 1853 і 1873 рр. Загальна характеристика австро-угорського цивільного, карного і процесуального права.

Правовий статус українських земель у період Першої світової війни. Військове, цивільне та карне законодавство Росії, Австро-Угорщини і Німеччини на зайнятих їх арміями територіях України. Нова редакція 4 розділу Військово-судового статуту “Про суд у воєнний час” від 20 липня 1914 р. Положення про польове управління військами від 16 липня 1914 р. та особливі Правила про місцевості, оголошені на воєнному стані. Указ від 24 липня 1914 р. про прийняття надзвичайних заходів щодо охорони у всіх місцевостях Російської імперії порядку та громадської безпеки.

Змістовий модуль 2.

Тема 6. Відродження української національної державності. (1917–1920 рр.)

Повалення російського самодержавства і створення Тимчасового уряду. Політична ситуація в Наддніпрянщині. Утворення Центральної Ради на чолі з М.Грушевським. Її компетенція, структура та державотворча діяльність. Перший (10 червня 1917 р.) та другий (3 липня 1917 р.) Універсали Центральної Ради. Мала Рада. Генеральний Секретаріат. Місцеві органи Центральної Ради. Судові органи. Співвідношення актів Центральної Ради і законодавства Тимчасового уряду. Проблема формування збройних сил Центральною Радою.

Утворення на території України рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, інших громадсько-політичних організацій. Їх склад, політичні програми, владні домагання. Жовтневий переворот 1917 р. в Петрограді, ліквідація влади Тимчасового уряду і проголошення другим Всеросійським з’їздом рад переходу всієї повноти влади у центрі і на місцях до рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Українська Народна Республіка як частинна демократичної федеративної Росії згідно Третього Універсалу Центральної Ради 7 листопада 1917 р. Організація місцевої і центральної влади в Україні за цим універсалом. Згубні наслідки відмови ЦР від розбудови національної регулярної армії. Ультиматум Раднаркому РРФСР 3 грудня 1917 р. Українсько-російська війна 1917-1918 рр.

Початок радянського державного і правового будівництва у грудні 1917 – березні 1918 рр. Центральні органи влади: з’їзд рад, Центральний виконавчий комітет рад України, Народний секретаріат. Місцеві ради. Революційні, військово-революційні комітети та інші надзвичайні органи радянської влади. Особливості державного устрою та права Донецько-Криворізької, Одеської та інших радянських республік.

Берестейський мирний договір між УНР, Німеччиною та Австро-Угорщиною. Проголошення самостійної і незалежної Української Народної Республіки. Четвертий Універсал Центральної Ради (9 січня 1918 р.). Нормотворчя діяльність української влади. Соціально-економічне законодавство УНР. Нормативні акти з кримінального права. Військове будівництво. Міжнародно-правові стосунки. Конституція (Статут про державний устрій, права і вольності)УНР 29 квітня 1918 р.: її структура, зміст та історичне значення.

Розпуск Центральної Ради. Проголошення гетьманом П.П.Скоропадським утворення Української Держави. ”Закони про тимчасовий державний устрій” 29 квітня 1918 р. Організація влади гетьманату. Державний сейм України. Гетьман та його повноваження, компетенція, функції. Тимчасовий закон про верховне управління державою на випадок тяжкої хвороби і перебування гетьмана поза межами держави від 1 серпня 1918 р. Рада міністрів на чолі з головою (отаманом) міністрів. Міністерство. Фінансова рада. Дискусія щодо форми правління Української держави (О.Мироненко, А.Хитра та інші)

Місцеві органи. Розпуск земельних комітетів і створення губернських і повітових староств. Закон від 30 листопада 1918 року “Про зміну, доповнення та скасування діючих узагальнень про волосні, повітові і губерніальні установи по управлінню сільськими місцевостями”. Новий закон про вибори до земств. Внутрішня і зовнішньополітична діяльність гетьмана. Військове будівництво. Судові органи. Уточнення функцій Генерального Суду. Створення Державного Сенату. Загальні та військові суди. Закон про Державну варту від 18 травня 1918 р. Підписання прелімінарного миру з Раднаркомом РРФСР.

Законодавство Української Держави. Процес законотворчості. Закон про українське громадянство від 1 липня 1918 р. Законодавчі акти у сфері власності. Закони про врожай 1918 р. акцент на визначенні правового статусу населення України.

Розпад Австро-Угорщини. Створення у Львові Української Національної Ради. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Організація і структура державного апарату. Центральні органи державної влади і управління. Українська Національна Рада та її структура. Президент. Державний Секретаріат. Повітові комісари. Громадські (сільські) і містечкові комісари. Повітові національні ради. Судово-прокурорські органи. Організація збройних сил.

Падіння гетьманату 14 грудня 1918 року. Утворення Директорії УНР на чолі з В.Винниченком і С.Петлюрою. Правове оформлення та юридичні наслідки Акту злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. Державний лад та законодавство Другої УНР. Створення першого уряду Директорії – Ради Народних Міністрів. Місцеві органи влади. Отаманщина. Судові органи Директорії. Сесія Трудового конгресу 23-28 січня 1919 р. і його резолюція про форму влади в Україні. Реорганізація Директорії, її взаємини з урядом та урядові кризи.

Польсько-українська війна. Дипломатична діяльність ЗУНР. Проголошення диктатури Є.Петрушевича і створення Колегії уповноважених. Соціально-політичні та економічні перетворення в ЗУНР. Закон “Про державну мову.” Закон “Про громадянство.” Закон “Про земельну реформу”.

Зміни в складі Директорії і встановлення режиму особистої влади С.Петлюри. Варшавський договір від 21 квітня 1920 р. та його політико-правова сутність. Всеукраїнська Національна Рада. Спроба відновити Конституцію УНР. Закони 12 листопада 1920 р. “Про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці”, “Про Державну Народну Раду”.

Війна між радянською Росією та Польською Республікою. Утворення Галицької Радянської Республіки та інших республік на території України. Ризький мирний договір 18 березня 1921 р. та його політико-правові наслідки для України. Кінець легального існування Директорії та її органів. Уряд УНР в екзилі та його політико-правова платформа.

Визнання Радою послів Антанти за Польщею права на окупацію Східної Галичини. Еміграційний уряд ЗУНР. Проект основ державного устрою Галицької Республіки 1921 р. Рішення Ради послів Антанти від 14 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею. Причини падіння та історичне значення української державності 1917 – 1920 рр.

Тема 7. Державно-правовий розвиток радянської України (1919-1939).

Встановлення та зміцнення радянської влади в Україні. Еволюція вищих органів влади. Узурпація державних повноважень ЦК КП(б)У. Третій Всеукраїнський з’їзд рад. Конституція УСРР 1919 р. Формування основ радянського права.

Злам старої судової системи. Постанова Народного Секретаріату “Про введення народного суду” від 4 січня 1918 р. Народні суди та революційні трибунали. Ради (з’їзди) народних судів. Військові трибунали. Залізничні трибунали. Верховний касаційний суд. Створення Всеукраїнської надзвичайної комісії. Створення радянської міліції і Головного управління радянської робітничо-селянської міліції на правах відділу НКВС. Карний розшук.

Створення основ радянського права. Соціалістична правосвідомість. Декрети в галузі цивільного, сімейного, трудового, земельного, карного права. Декрети про націоналізацію власності і правове регулювання розподілу.

Орієнтація перших радянських урядів на союз з РСФРР. Укладення союзного робітничо-селянського договору між УСРР та РРФСР 1920 р. Об’єднання найважливіших сфер державного управління. “Декларація про утворення СРСР” та укладення “Союзного договору” 30 грудня 1922 року. Остаточне юридичне оформлення Союзу Конституцією СРСР 1924 року. Роль УСРР у створенні СРСР. Конституція УСРР 1929 року.

Органи влади та управління радянської України. Всеукраїнські з’їзди рад. ВУЦВК. Раднарком УСРР. Зміни у структурі державного управління. Зміни у адміністративно-територіальному устрої України протягом 1920-х рр. Встановлення трьохступеневої системи місцевого управління. Молдавська автономія у складі УСРР(1924 – 1940 рр.)

Судова реформа. Організація державної прокуратури і утворення адвокатури. Народні суди. Окружні, районні суди. Верховний суд УСРР. Дисциплінарні суди. Громадські суди. Державне політичне управління. Політичні судові процеси.

Особливості радянського права. Доктрина революційної законності. Перебудова юстиції та правоохоронних органів. “Зібрання узаконень і розпоряджень”. Другорядність українського законодавства по відношенню до російського. Кодифікація права в УСРР у 20-ті роки. Цивільний кодекс 1922 р. Земельний кодекс 1922 р. Кримінальні та кримінально-процесуальні кодекси 1922 р і 1927 р. Виправно-трудовий кодекс 1925 р. Кодекс законів про шлюб та сім’ю 1926 р. Адміністративний кодекс 1927 р. Трудове право 20-х рр.

Зміни у законодавстві в 30-х – на початку 40-х років. Деформації в праві, порушення законності, посилення кримінальної репресії. Закони про судоустрій 1931 і 1938 рр. Створення відособленої системи прокурорських органів. Позасудові репресії: особливі наради, “трійки”, “двійки”.

Конституція СРСР 1936 р. і статус України як суб’єкта федерації радянських республік за цією конституцією. Конституція УРСР 1937 р., її характерні риси. Перебудова державного апарату. Створення Верховної Ради і зміни у виборчій системі. Правовий статус особи за Конституцією 1937 року.

Державно-правовий статус українських земель, котрі перебували у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії протягом 1921-1940 рр.

Тема 8. Держава і право України в роки Другої світової війни (1939-1945).

Міжнародний статус українських земель напередодні війни. Захоплення Закарпаття Чехословаччиною та його юридичне оформлення. Проголошення Закарпатської Русі автономною територією. Адміністративна реформа 1928 р. Мюнхенська угода 1938 р. між Німеччиною, Італією і Великобританією та проголошення самостійності Карпатської України весною 1939 р. Вибори до Сейму і прийняття Конституції (Закону №1). Окупація краю Угорщиною.

“Пакт Молотова-Ріббентропа” 23 серпня 1939 р.. Таємна угода про розподіл впливів у Східній Європі. Початок Другої світової війни. Похід Червоної Армії на Західну Україну. Створення і діяльність тимчасових управлінь у містах і повітах та селянських комітетів у селах і волостях. Народні Збори Західної України та їх державно-правові акти. Закони Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1939 р., 2 серпня 1940 р. і Верховної Ради УРСР від 15 листопада 1939 р. про включення західноукраїнських територій та про включення північної частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу радянської України. Державне будівництво в новостворених областях УРСР.

Нота уряду СРСР королівству Румунії (28 червня 1940 р.) з вимогою повернути Бессарабію і Північну Буковину. Анексія цих територій і створення тимчасових органів нової влади.

Напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Перебудова державного апарату СРСР і УРСР в умовах війни. Надзвичайні органи державної влади і державного управління у центрі та на місцях. Державний комітет оборони (ДКО) та його уповноважені. Перебудова конституційних органів влади і управління. Реорганізація судових і прокурорських органів. Положення про військові трибунали в місцевостях оголошених на воєнному стані і в районах воєнних дій. Правовий режим воєнного стану і стану облоги.

Зміни в основних галузях права та в системі законодавства. Надзвичайне законодавство. Положення від 28 вересня 1943 р. “Про порядок обліку і користування націоналізованого, конфіскованого, виморочного та безгосподарного майна”. Припинення справ про виселення з житлових приміщень військовослужбовців та їхніх родин. Розширення кола спадкоємців за законом. Правове забезпечення захисту материнства та дітей-сиріт. Трудові мобілізації і трудові повинності. Обов’язковість праці у колгоспі. Відповідальність воєнних злочинців.

Розчленування німецько-фашистськими окупантами території України.: рейхскомісаріат „Україна”, „Трансністрія”, генерал-губернаторство „Польща”, дистрикт „Галичина”, прифронтова зона. Встановлення окупаційного режиму.

Спроба відновлення незалежної Української Держави в окупованому німцями Львові. Проголошення “Акту відновлення державності” 30 червня 1941 року. Утворення Українського Державного Правління і Української Національної Ради. Створення Української повстанської армії. Організація і діяльність ОУН-УПА в 1942–1945 рр. Спроби відродити національну державу у Києві.

Відновлення органів радянської влади на звільнених від окупантів територіях України від 1943 року. Розширення прав союзних республік у галузі міжнародних відносин і оборони. Створення Народного комісаріату оборони та Народного комісаріату закордонних справ УРСР.

Звільнення Західної України та Закарпаття від німецьких та угорських окупантів. Створення і організація народної влади. Перший з’їзд Народних комітетів Закарпатської України і його рішення. Державне будівництво. Діяльність Народної Ради Закарпатської України. Окружні, міські і сільські народні комітети. Судово-прокурорські органи.

Юридичне оформлення входження Закарпаття до складу України. Договір між СРСР і Чехословаччиною від 29 червня 1945 р. Створення Закарпатської області. Поширення чинності радянського законодавства.

УРСР – учасник створення Організації Об’єднаних Націй. Повне відновлення політичних, економічних та соціальних структур УРСР.

Тема 9. Українська Радянська Соціалістична Республіка: державний лад та законодавство (1945-1991)

Україна після Другої світової війни. Діяльність репресивного апарату в умовах дальшого посилення культу особи Сталіна. Реорганізація Раднаркомів в Раду Міністрів УРСР. Розвиток права в останній період сталінізму. Прихід до влади М.С. Хрущова. Курс на відродження демократичних принципів організації суспільного і державного ладу, правової системи в період десталінізації (середина 50-х середина 60-х рр.). Демократизація центральних та місцевих органів державної влади і управління. Ліквідація репресивних органів тоталітарного режиму. Реабілітація жертв сталінізму. Зміни в діяльності рад. Правове оформлення включення Криму до складу УРСР у 1954 році.

Кодифікація українського радянського законодавства у 1960–1970 рр. Перебудова судової системи, посилення прокурорського нагляду. Судова система УРСР. Державний арбітраж. Органи внутрішніх справ. Законодавство про міліцію. Адвокатура. Нотаріат.

Поступове згортання лібералізації з середини 60-х років. Повернення до командно-директивних методів управління народним господарством. Конституція СРСР 1977 р. і зміни в державно-правовому статусі союзних республік. Конституційні основи участі республік в керівництві союзною державою. Конституція УРСР 1978 року, її характерні риси.

Державне будівництво УРСР. Спроби удосконалення державного апарату. Президія Верховної Ради. Рада Міністрів УРСР. Державні комітети, міністерства та відомства. Місцеві органи державної влади та управління, їхні виконавчі і розпорядчі органи.

Подальша кодифікація права. Кодекс УРСР про адміністративні правопорушення 1984 р. Конституційне закріплення керівної ролі КПРС. Вищі органи державної влади та управління. Прокуратура УРСР. Зрощення державного та партійного апаратів.

Початок політичних реформ в УРСР періоду перебудови. Поява альтернативних КПРС політичних партій. Народний рух України. Закон “ Про вибори” 1989 р. Закон “ Про мови в УРСР” 1989 р. Вибори до Верховної Ради та місцевих рад 1990 р. “Декларація про держаний суверенітет” УРСР від 16 липня 1990 р. Трансформація Ради Міністрів УРСР у Кабінет Міністрів. Введення посади Президента УРСР. Відновлення Кримської АРСР. Зміни у праві. Політична криза у серпні 1991 року. Державний комітет з надзвичайного стану у Москві та Україна. Початок розпаду СРСР у серпні-вересні 1991 року як геополітичне явище.