Пояснювальна записка. Необхідність державного екзамену з права обумовлена професійним спрямуванням студентів соціально-гуманітарного факультету

Необхідність державного екзамену з права обумовлена професійним спрямуванням студентів соціально-гуманітарного факультету, які завершують опанування напряму підготовки «Правознавство»

Одночасно він є свідченням готовності до активної участі майбутнього фахівця в створенні народної освіти України, в пошуках найбільш результативних та ефективних методів навчально-виховної діяльності, у підвищенні рівня культури кожної молодої сім’ї, без чого неможлива якісна побудова середньої загальноосвітньої національної школи.

Мета підготовки до державного екзамену полягає в систематизації набутих студентами протягом навчання в університеті правових і методичних знань, закріпленні основних понять правознавчої науки і показати необхідні для викладання правознавства в загальноосвітній школі навички.

Програма ДЕ з правознавства та методики навчання правознавства покликана перевірити знання випускників з курсу правознавства, правничих дисциплін та споріднених з ними наук. Вона сприяє виявленню здібностей юридичного мислення, творчого підходу студентів до розв’язання проблем відродження загальноосвітньої школи України.

Для реалізації поставленої мети студенти зобов’язані продемонструвати вирішення таких завдань:

- Знання основних правових понять та термінів, зміст нормативно-правових актів з основних галузей права.

- Вміння аналізувати правову інформацію з використанням нормативно-правових джерел, юридичної літератури, аналізувати супутню інформацію та застосовувати її у власних дослідженнях.

- Вміння застосовувати отримані теоретичні знання і практичні уміння під час викладання правознавства у середніх навчально-виховних закладах.

Виходячи з цих завдань, програма складається із вузлових питань правового, суспільного характеру, що дають змогу актуалізувати необхідну й достатню для професійного рівня теоретичну і методичну базу.

Програма ДЕ з правознавства та методики навчання правознавства має три основних розділи:

1. Загальні положення з теорії і історії держави та права.

2. Окремі галузі законодавства України.

3. Методика викладання правознавства як наука та навчальна дисципліна.

З кожного розділу програми державного екзамену з правознавства та методики навчання правознавства добираються питання і компонуються білети.

Оцінювання відповіді студентів проводиться за існуючими сталими вимогами і нормами. Враховуються фундаментальність і нетрадиційність, юридичне бачення і конструктивний підхід відповідаючого, його інтелект і, нарешті, інтелігентність.

Важливо виявити вміння випускника ретранслювати теоретичні знання на практичні обставини, застосовувати свої юридичні знання для аналізу різноманітних життєвих ситуацій, готовність молодого спеціаліста реалізувати в практичній роботі здобуті у ВНЗ знання, педагогічну технологію, свою професійну майстерність, вдосконаленні особистісні якості тощо.

2. Зміст державного екзамену

Загальна теорія держави і права

Поняття, ознаки та сутність держави

Причини та основні закономірності виникнення держави. Економічні, політичні, ідеологічні та психологічні передумови виникнення держави. “Воєнна демократія”. Значення географічних, демографічних, антропологічних та інших чинників у процесі виникнення держави. Способи (шляхи) виникнення держави в різних країнах світу. Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування первіснообщинного ладу. Політичний характер державної влади. Апарат держави. Територіальна організація влади. Податки та збори як матеріальна основа державної влади. Розмаїття концепцій (теорій) походження держави. Загальна характеристика іригаційної, патріархальної, теологічної, договірної, психологічної, патримоніальної, марксистської (класової) та інших теорій походження держави. Поняття типу держави. Формаційний і цивілізаційний підходи при дослідженні та визначенні типів держав. Класифікація типів держави за формаційним критерієм. Засоби виробництва і класові відносини як головні, визначальні фактори формаційного підходу. Рабовласницький, феодальний, буржуазний, соціалістичний типи держави. Недоліки формаційного підходу. Класифікація типів держави за цивілізаційним критерієм. Духовно-культурні та інші фактори (особливості духовного життя, наявність релігії, географічне розташування, своєрідність звичаїв тощо) як головні, визначальні ознаки цивілізаційного підходу. Виділення типів держави за релігійною ознакою. Світська, клерикальна, теократична, атеїстична держава. Необхідність суміщення формаційного і цивілізаційного підходів при дослідженні типу держави. Історичні зміни в економіці, політиці й соціальному житті на сучасному етапі розвитку людства та їх ідеологічне обґрунтування. Проблема держави перехідного типу. Держава соціально-демократичної орієнтації, її економічна, соціальна, політична, ідеологічна основи. Шляхи її розбудови в різних країнах. Функції держави: поняття та категорії для їх класифікації. Гуманізація функцій держави на сучасному етапі. Внутрішні та зовнішні, основні та неосновні, постійні та тимчасові функції держави. Поняття та ознаки функції держави. Зміст функцій і об’єкт їх впливу. Завдання та цілі діяльності держави, їх відмінність від поняття функції держави. Класифікація функцій держави. Загально-соціальні функції і функція захисту групових інтересів. Функції держави залежно від її типу. Головні та похідні функції. Постійні і тимчасові функції. Внутрішні і зовнішні функції. Види внутрішніх функцій держави. Функція охорони прав і свобод людини. Економічна, соціальна, екологічна функції. Функція розвитку культури. Науки й освіти. Функція оподаткування і фінансового контролю. Функція забезпечення режиму законності і правопорядку. Види зовнішніх функцій. Функція оборони країни. Функція забезпечення миру і підтримки світового порядку. Функція співробітництва сучасних держав. Функція інтеграції в європейську та світову економіку. Поняття та ознаки правових форм і методів здійснення функцій держави. Правотворча, правозастосовна, контрольно-наглядова, засновницька (установча) форми діяльності держави. Організаційні форми реалізації функцій держави та їх особливості. Методи здійснення функцій держави. Методи законності, інформаційного впливу на суспільство, переконання, примусу. Правові форми здійснення функцій держави. Функції Української держави в умовах реформування суспільства.

Форма держави: поняття та елементи форм держави

Поняття та елементи форми держави. Фактори, що зумовлюють багатоманітність форм держави. Форма правління. Монархія: ознаки та різновиди. Республіканська форма правління: головні ознаки та види. Парламентська, президентська, президентсько-парламентська республіки: юридичні ознаки та особливості. Форма правління в Україні. Поняття державного устрою та його різновиди. Унітарна держава. Її юридичні ознаки. Особливості державного устрою України. Федеративна держава, її юридичні ознаки та особливості устрою види федерацій: договірні та конституційні; централізовані і децентралізовані; національні та територіальні; симетричні та асиметричні. Принципи розподілу повноважень між федерацією та її суб’єктами. Поняття та особливості конфедерацій, їх ознаки та відмінності від федерацій. Інші форми співдружностей і державних союзів. Поняття політичного режиму. Співвідношення політичного режиму з суттю й формою держави. Методи та засоби здійснення державної влади. Демократичний, авторитарний, тоталітарний, політичний режими, їх головні ознаки.

Механізм держави і державний апарат

Поняття механізму держави. Співвідношення понять механізму держави та державного апарату. Принципи організації й діяльності державного апарату. Служіння народу. Пріоритет прав людини. Демократизм. Законність. Відповідальність. Підконтрольність. Закріплення принципів організації і діяльності державного апарату в Конституції України.

Поділ влади: фундаментальний, конституційний принцип організації і діяльності державного апарату. Розподіл повноважень і механізм взаємних стримувань і противаг як основні засади організації діяльності державного апарату у правовому демократичному суспільстві. Законодавча, виконавча, судова гілки влади та їх функції. Значення погоджувальних процедур для розв’язання конфліктів між гілками влади. Поняття державного органу та його ознаки. Компетенція державного органу. Класифікація державних органів. Одноособові та колегіальні державні органи. Виборні органи та органи, які призначаються. Центральні та місцеві державні органи. Особливості побудови державного апарату у федеративних державах. Державні органи та органи місцевого самоврядування. Державна служба, її поняття і значення для функціонування державного апарату. Види державної служби. Служба в органах державної виконавчої влади, прокуратури, судових органах тощо. Поняття державного службовця. Поняття та особливості правового статусу посадової особи.

Загальне вчення про право.

Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права. Теорія природного права. Історична школа права. Позитивістська і нормативістська теорії права. Матеріалістична (класова) теорія права. Значення різних концепцій право розуміння для формування наукового підходу до визначення поняття права. Поняття та ознаки права. Обов’язкова відповідність права загальнолюдським принципам – гуманізму, демократії, справедливості. Нормативність, загальнообов’язковість, формальна визначеність, системність як ознаки права. Матеріальна обумовленість права. Держава як гарант права. Об’єктивні основи права. Процес правоутворення. Право в об’єктивному і суб’єктивному розумінні. Право як міра соціальної свободи і рівності. Правовий прогрес. Правовий прогрес. Право як соціальна цінність. Власна, інструментальна та загальнолюдська цінність права. Співвідношення поняття права і закону. Поняття функцій права та їх класифікація. Загально-соціальні (виховна, пізнавальна, інформаційна) та спеціально-юридичні (регулятивна, охоронна) функції права.