Вимоги до структури заняття та написання конспекту заняття

Структура кожного заняття включає вступну, основну і заключну частини.

Вступна частина включає перевірку наявності тих, які навчаються, їх зовнішнього вигляду та екіпіровку, готовність до заняття, ступінь засвоєння пройденого матеріалу, знань умов вправ, порядку їх виконання і знань усіма військовослужбовцями заходів безпеки, а також оголошення теми, навчальних питань, які відпрацьовуються і порядку проведення заняття.

Основна частина включає викладення навчальних питань теми чи відпрацювання вправ, нормативів, прийомів; закріплення знань і навичок; виконання різних видів самостійної роботи тими, які навчаються, перевірку і облік практичного засвоєння матеріалу.

У вступній частині класного заняття перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття. Потім проводиться контрольне опитування з метою перевірки знання пройденого матеріалу даного заняття, забезпечує систематичність і послідовність навчання. Контрольне опитування може проводитися методом бесіди, виконання нормативів або письмово. Питання повинні змушувати того, який навчається, думати в умовах обмеженого часу. Потім проводиться розбір і об’являється оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10-12 хв. Використання у класах програмного навчання дозволяє провести опитування за 3-5 хв., що значно скорочує вступну частину заняття.

Після опитування керівник повідомляє тему заняття, можливо коротко нагадує зміст минулого заняття, конкретні навчальні цілі і порядок проведення заняття.

Основна частина містить у собі повідомлення нових знань і умінь, закріплення цих знань у пам'яті тих, які навчаються, застосування їх на практиці і перевірку ступеня їх засвоєння. Така структура основної частини занять повинна забезпечити розуміння і запам'ятання навчального матеріалу.

Навчальні питання теми або виконання вправи, нормативу, прийомів повинні викладатися послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення занять і особистого показу керівником заняття з наступним застосуванням таких методів, як пояснення, показ і тренування. Таке застосування методів навчання, показ, пояснення і тренування стимулює пізнавальну активність тих, які навчаються, і сприяє осмисленому сприйняттю тими, які навчаються, навчального матеріалу, тобто той, який навчається, розуміє, що треба робити, як треба робити і чому так треба робити.

Наприкінці основної частини заняття керівнику доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань тими, які навчаються, заслухати доповіді керівників на навчальних місцях про результати заняття і на цій основі встановити типові помилки, у діях при озброєнні і інших діях. Це дозволяє визначити завдання керівникам для індивідуального навчання і показати конкретні недоліки тим, які навчаються, для самостійного тренування і завдання на чергове заняття.

У заключній частині керівник вказує, як виконані навчальні цілі заняття; індивідуальні результати тих, які навчаються, що необхідно зробити для усунення визначених недоліків.

Для закріплення отриманих знань і навичок керівник заняття дає завдання: кому і з ким потрібно провести індивідуальну підготовку на наступних заняттях і індивідуальні завдання на самопідготовку.

Доцільно проводити окремо розбір занять з керівниками на навчальних місцях і начальниками навчальних об'єктів, які їх обслуговують.

Заняття закінчується перевіркою наявності і стану зброї, боєприпасів, бойової техніки і навчального обладнання. Однак керівнику доцільно провести ще методичний самоаналіз минулого заняття з погляду його організації, методики проведення, досягнутих результатів, виникнення нових методичних і виховних прийомів і т.д. Ретельний методичний самоаналіз допоможе керівнику заняття знайти способи інтенсифікації навчання.

Заняття з підготовки бойової техніки і вантажів до десантування на парашутних платформах, парашутно-реактивних системах і парашутних безплатформних системах проводяться не рідше одного разу на місяць тривалістю 6 годин, а з підготовки озброєння і вантажів до десантування в парашутно-десантній тарі – не рідше одного разу на місяць тривалістю 3 години. Зазначені заняття проводяться тільки практично на матеріальній частині. При цьому основна увага приділяється виробленню в особового складу твердих навичок в упаковці озброєння і вантажів в парашутно-десантну тару і монтажі вантажних парашутних систем, у швартуванні техніки, озброєння і вантажів на парашутні платформи, монтажі багатокупольних, парашутно-реактивних і парашутних безплатформених систем, завантаженні об'єктів (вантажів) у літаки (вертольоти), монтажі витяжних парашутних систем і у розшвартуванні озброєння, техніки і вантажів і приведенні їх в готовність до бою після приземлення в короткий термін.

Удосконалення знань і практичних навичок особового складу з повітрянодесантної підготовки здійснюється на всіх тренуваннях з наземної підготовки, переукладці людських і вантажних парашутів, упаковці озброєння і вантажів в парашутно-десантну тару, під час підготовки і здійснення стрибків з парашутом, на контрольних заняттях і тренуваннях з бойової готовності, а також під час здійснення стрибків і десантування озброєння, техніки і вантажів на тактичних навчаннях.

З метою кращого опанування особовим складом навчального матеріалу необхідно систематично проводити змагання між відділеннями, взводами і ротами по знанню матеріальної частини повітрянодесантної техніки, укладанню людських і вантажних парашутів і упакуванню вантажів в парашутно-десантну тару.

З метою підготовки позаштатних інструкторів з швартування техніки та вантажів двічі на рік проводиться збір.