Вимоги до підготовки і проведення занять

Підготовка до проведення занять включає:

підготовку керівника заняття і керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття;

підготовку навчальних місць, навчальної матеріально-технічної бази, матеріального забезпечення заняття;

підготовку тих, які навчаються, до занять.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показних, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і самостійній підготовці.

Самостійна робота починається з вивчення керівних документів з бойової підготовки, у яких даються конкретні вказівки з організації занять, а також звертається увага на ті питання бойової підготовки, що з досвіду минулого періоду навчання і раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, які навчаються, щоб їх у ході занять відпрацювати більш ретельно, а також з визначення і уточнення вихідних даних, на основі яких розробляється план заняття.

Вихідні дані для проведення заняття включають - тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, імітаційних засобів необхідних для заняття. Ці данні керівник бере з плану бойової підготовки підрозділу, розкладу занять, програми бойової підготовки, курсу стрільб (водіння), вказівок безпосереднього начальника під час показних, інструкторсько-методичних занять, інструктажів.

При вивченні вихідних даних керівник усвідомлює тему і зміст навчальних питань, визначає зміст даного заняття, тобто враховує пройдені теми і заняття, відпрацьовані вправи і нормативи; місце проведення заняття; час і тривалість заняття; кількість бойових машин; відпущена кількість боєприпасів, моторесурсу і імітаційних засобів.

У результаті засвоєння керівником заняття матеріалу з урахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема заняття і визначаються навчальні питання.

Особиста підготовка завершується складанням алгоритму роботи керівника під час проведення заняття, операційними, операційно-методичними картками, планів-конспектів, що є робочими документами керівника. У них дається чітке формулювання теми заняття; визначаються навчальні і виховні цілі; формулюються навчальні питання; час і місце проведення заняття, література, яка використовувалася при підготовці до заняття, матеріальне забезпечення, порядок роботи на кожному навчальному місці. (зразки алгоритмів роботи керівника під час проведення заняття, операційні, операційно-методичні картки додаються)

Підготовка навчальних місць та їх матеріальне забезпечення полягає у визначенні ємності навчальних місць і кількості необхідних заходів щодо їх дообладнання, у перевірці наявності і справності навчально-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, які використовуються на занятті, і в підготовці їх до роботи.

Підготовка тих, які навчаються, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів роти в години самостійної підготовки, які плануються в розкладах занять. Ця підготовка включає вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття. Вивчаються умови вправ, повторюються правила стрільби, проводяться бесіди, збори, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання. Для попередження нещасних випадків на заняттях із всім особовим складом вивчаються вимоги необхідні для особового складу в період підготовки до заняття, може бути перегляд кінофільмів і діафільмів з наступної теми, тренування на навчально-тренувальних засобах.

Структура кожного заняття включає вступну, основну і заключну частини.

Вступна частина включає перевірку наявності тих, які навчаються, їх зовнішнього вигляду та екіпіровку, готовність до заняття, ступінь засвоєння пройденого матеріалу, знань умов вправ, порядку їх виконання і знань усіма військовослужбовцями заходів безпеки, а також оголошення теми, навчальних питань, які відпрацьовуються і порядку проведення заняття.

Основна частина включає викладення навчальних питань теми чи відпрацювання вправ, нормативів, прийомів; закріплення знань і навичок; виконання різних видів самостійної роботи тими, які навчаються, перевірку і облік практичного засвоєння матеріалу.

У вступній частині класного заняття перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття. Потім проводиться контрольне опитування з метою перевірки знання пройденого матеріалу даного заняття, забезпечує систематичність і послідовність навчання. Контрольне опитування може проводитися методом бесіди, виконання нормативів або письмово. Питання повинні змушувати того, який навчається, думати в умовах обмеженого часу. Потім проводиться розбір і об’являється оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10-12 хв. Використання у класах програмного навчання дозволяє провести опитування за 3-5 хв., що значно скорочує вступну частину заняття.

Після опитування керівник повідомляє тему заняття, можливо коротко нагадує зміст минулого заняття, конкретні навчальні цілі і порядок проведення заняття.

Основна частина містить у собі повідомлення нових знань і умінь, закріплення цих знань у пам'яті тих, які навчаються, застосування їх на практиці і перевірку ступеня їх засвоєння. Така структура основної частини занять повинна забезпечити розуміння і запам'ятання навчального матеріалу.

Навчальні питання теми або виконання вправи, нормативу, прийомів повинні викладатися послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення занять і особистого показу керівником заняття з наступним застосуванням таких методів, як пояснення, показ і тренування. Таке застосування методів навчання, показ, пояснення і тренування стимулює пізнавальну активність тих, які навчаються, і сприяє осмисленому сприйняттю тими, які навчаються, навчального матеріалу, тобто той, який навчається, розуміє, що треба робити, як треба робити і чому так треба робити.

Наприкінці основної частини заняття керівнику доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань тими, які навчаються, заслухати доповіді керівників на навчальних місцях про результати заняття і на цій основі встановити типові помилки, у діях при озброєнні і інших діях. Це дозволяє визначити завдання керівникам для індивідуального навчання і показати конкретні недоліки тим, які навчаються, для самостійного тренування і завдання на чергове заняття.

У заключній частині керівник вказує, як виконані навчальні цілі заняття; індивідуальні результати тих, які навчаються, що необхідно зробити для усунення визначених недоліків.

Для закріплення отриманих знань і навичок керівник заняття дає завдання: кому і з ким потрібно провести індивідуальну підготовку на наступних заняттях і індивідуальні завдання на самопідготовку.

Доцільно проводити окремо розбір занять з керівниками на навчальних місцях і начальниками навчальних об'єктів, які їх обслуговують.

Заняття закінчується перевіркою наявності і стану зброї, боєприпасів, бойової техніки і навчального обладнання. Однак керівнику доцільно провести ще методичний самоаналіз минулого заняття з погляду його організації, методики проведення, досягнутих результатів, виникнення нових методичних і виховних прийомів і т.д. Ретельний методичний самоаналіз допоможе керівнику заняття знайти способи інтенсифікації навчання.