Правовідносини між батьками і дітьми

Для МПП важливе значення в аспекті відносин між бать­ками й дітьми має два питання: походження дітей і надан­ня їм матеріального забезпечення.

Незважаючи на важливу роль міжнародних організацій і розроблених ними міжнародних документів щодо правдитини, в деяких державах діють різні закони щодо дітей, народжених у шлюбі й поза ним.

За правом більшості країн для вирівнювання статусів дітей, народжених у шлюбі й поза ним, існують інститути визнання, узаконення, а також судового чи адміністратив­ного визнання батьківства. Визнання дитини може бути здійснене шляхом добровільної заяви батька чи матері ди­тини посадовій особі, що провадить запис актів громадянсь­кого стану, шляхом нотаріального заповіту чи в особливо­му нотаріальному акті (Франція, Німеччина, Швейцарія, деякі штати США). Узаконення дитини може мати місце при укладанні шлюбу між її батьками (Франція, Англія, Швейцарія). Узаконення позашлюбної дитини в Німеччині може бути здійснене шляхом постанови органу державної влади у випадках, коли шлюб між батьками неможливий (у разі смерті, перебуванні у шлюбі з третьою особою за умо­ви заяви батька, згоди дитини й матері, а також дружини батька, якщо він одружений). Судове відшукання батьків­ства може мати місце у більшості країн на основі медичної експертизи, добровільного аліментування, визнання бать­ківства та інших обставин.

Визнані й узаконені діти, а також діти, чиє походження визначено у судовому порядку, прирівнюються за своїм ста­тусом до дітей, народжених у шлюбі, стосовно прав на ім'я, виховання, утримання (Бразилія, Аргентина). Однак зако­нодавства деяких країн містять обмеження щодо спадкуван­ня такими дітьми нерухомості, майна, яке переходить ра­зом з почесними титулами чи званнями.

Для вирішення протиріч між іноземними правопоряд-ками, які неоднаково регламентують відносини між бать­ками й дітьми, у внутрішньому праві багатьох країн, а та­кож у міжнародних документах містяться відповідні колізійні норми.

Законодавства більшості країн у сфері відносин між бать­ками й дітьми містять колізійні норми, які за предметом регулювання є такими:

1)колізійні норми щодо шлюбного походження з прив'яз­ками до особистого закону подружжя (Греція), а якщо він не збігається, — особистого закону, найбільш сприятливо­го для дитини (Австрія); для матері — закону її громадян­ства, для батька — закону його громадянства, або до закону загального місця проживання чи закону суду (Буркіна-Фасо), місцеперебування дитини (Німеччина); національ­ності дитини (Італія, Польща); закону доміциля чи грома­дянства дитини або одного з батьків (Канада, Швейцарія, Естонія); особистого закону одного з батьків (Португалія); громадянства чоловіка (Таїланд, Південна Корея); грома­дянства відповідача або дитини, їх місце проживання (Туніс), закону наслідків шлюбу (Туреччина); особистого закону матері або дитини (Франція); громадянства дитини (Чехія);

2)колізійні норми щодо визнання дитини з прив'язками до закону громадянства дитини (Буркіна-Фасо); національ­ного закону дитини або того з батьків, хто визнає дитину (Італія); особистого закону дитини (Румунія); громадянства того, хто визнає дитину (Югославія, Південна Корея); гро­мадянства того, хто визнає дитину, і громадянства дитини (Японія);

3)колізійні норми щодо узаконення з прив'язками до закону місця проживання дитини (Перу), громадянства чо­ловіка (Таїланд), громадянства батька, матері або дитини (Туреччина, Японія);

4)колізійні норми щодо здатності узаконення з прив'яз­кою до національного закону батька чи матері (Італія); місця проживання того, хто узаконює, і місця проживання того, кого узаконюють (Перу);

5)колізійні норми щодо форми визнання з прив'язками до закону громадянства дитини чи місця здійснення визнан­ня (Буркіна-Фасо); місця визнання або права, що регулює суть визнання (Італія); місця визнання (Швейцарія);

6)наслідки шлюбного походження чи узаконення з при­в'язкою до закону звичайного місцеперебування дитини (Ліхтенштейн); місця проживання батьків і дитини (Перу); громадянства батька чи матері (Південна Корея);