Правовий режим цивільно-правових угод, укладених державою

У всіх правових відносинах від імені держави як суб'єкта МІШ діють уповноважені нею суб'єкти:

• глава держави;

• уряд;

• закордонні представництва;

• міністерства та відомства;

• окремі посадові особи та ін.

Тому важливо розмежовувати функції вказаних осіб, які діють від імені держави, від функцій осіб, які діють від свого імені. Так, якщо зовнішньоекономічні угоди здійснюються не державою, а через самостійних юридичних осіб, включаючи і державні підприємства, імунітет держави не відіграє істотної ролі для зовнішньоекономічної діяльності. В тих же випадках, коли держава здійснює цивільно-правові угоди з іноземним елементом, на думку ряду вчених, існує презумпція, що зобов'язальні відносини держави підпорядковуються тільки законам цієї держави. Але дане твердження часто спростовується на практиці на основі принципу автономії волі сторін.

Україна може бути суб'єктом міжнародного публічного права, наприклад, як учасниця Міжнародної угоди ООН з цукру 1992 р.¹ Як суб'єкт міжнародних економічних відносин наша держава визнається членами "великої сімки" (СІЛА, Ка­нада, Японія, Франція, ФРН, Великобританія, Італія). Беручи участь як суб'єкт права у міжнародній діяльності, зокрема в міждержавних організаціях (ООН, Міжнародному валютному фонді та ін.), Україна водночас може бути й суб'єктом приватно-правових відносин. Це підтверджується і її нор­мативними актами.

Україна може виступати стороною в угодах з іноземного інвестування, оренди майна за кордоном. Вона є й власником майна, розміщеного за її межами.

У свою чергу, в Україні може розмішуватися майно іно­земних суб'єктів права.

Україна може бути стороною у правовідносинах з продажу іноземним громадянам майна, цінних паперів, приміром, облі­гацій внутрішньої державної позики. І навпаки, держава може заборонити вчинення певних дій.

Україна може спадкувати майно, розміщене за кордоном.