Розділ 2. Методичні засади особливостей формування психічних процесів розумово відсталих дітей дошкільного віку засобами дидактичної гри

2.1. Організація і аналіз результатів констатувального експерименту

З метою виявлення рівня сформованості психічних процесів у розумово відсталих дітей дошкільного віку ми провели експериментальне дослідження, об’єктом якого виступили 20 дошкільнят. Для чистоти експерименту до експериментальної групи ми віднесли 10 дітей з розумовою відсталістю, до контрольної – 10 дітей з розумовою відсталістю.

Дослідження тривало у три етапи.

Перший етап полягав у вивченні рівнів сформованості психічних процесів дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю.

На другому етапі на основі отриманих даних, нами визначено напрями корекційної роботи за допомогою дидактичної гри.

На третьому етапі шляхом порівняльного дослідження даних, отриманих на констатувальному та констатувально-контрольному етапах експерименту, визначимо ефективність розробленої системи роботи, спрямованої на формування психічних процесів у дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю.[11, 34]

Приступаючи до організації і проведення експериментальної роботи ми орієнтувалися на основні принципи, що визначають логіку проведення експериментального дослідження, зокрема принцип об'єктивності, принцип визнання багатомірності та багаторівневого існування предмета вивчення, принцип дослідження психологічних явищ у їх розвитку.

Для діагностики сформованості психічних процесів дітей ми використали наступні методи: діагностики, спостереження, індивідуальні бесіди.

Для проведення діагностики рівня сформованості психічних процесів нами були використані діагностики С. Д. Забрамної (див. Додаток А).

Таким чином, першим етапом нашого дослідження було визначення рівня сформованості психічних процесів у дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю. З цією метою ми провели діагностику дітей двох груп на базі Полтавського навчально - реабілітаційного центру Полтавської Обласної Ради.

З метою визначення рівня сформованості психічних процесів у дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю нами було проведено ряд методик.

Картинка з зображенням безглуздої ситуації пред'являється протягом 30 секунд, при цьому фіксуються всі прояви орієнтовною діяльності дитини. При оцінці роботи враховуються вираженість емоційної реакції, її адекватність, кількість відтворених фрагментів, які свідчать про розуміння ситуації.[8]

Заучування 10 слів. Здоровим дітям 5-7 років рекомендується чотириразове пред'явлення односкладових або двоскладових слів, не пов'язаних між собою за змістом. На це завдання йде 5-6 хвилин. При першому пред'явленні ці діти відтворюють в середньому 4 5 слів, при четвертому -7-9 слів. При оцінці ми враховували зацікавленість в роботі, коливання уваги, динаміку кількості відтворених слів, темп відтворення, наявність і повторення одних і тих же слів.

Опосередковане запам'ятовування. Пропонується видозмінена серія методики А. Н. Леонтьєва: 5 слів (пожежа, дощ, праця, помилка, горе) і 16 карток (столовий прилад, шкільна дошка, булочна, гребінець, сонце, глобус, глечик, півень, паркан, дитячі штанці, кінь, вуличний ліхтар, черевики, годинник, заводські труби, олівець). Методика займає в середньому 10-12 хвилин. Оцінюючи результати, ми враховували розуміння дитиною інструкції, здатність знаходження опосередкованих картинок до слів і характер пояснення зробленого вибору, міра допомоги.

Навчальний експеримент. Дітям пропонувався вибір карток із зображенням великих і маленьких геометричних фігур 4 видів, 3 кольорів, які треба класифікувати з урахуванням однієї ознаки (форми, кольору або величини).

При оцінці результатів діяльності дітей враховуються інтерес і активність орієнтування в завданні, стійкості уваги, можливості перемикання з однієї ознаки на іншу, здатність до навчання, здатність до переносу засвоєних навичок на аналогічне завдання.

Дошка Сегена № 6, пази якої були заповнені лише при комбінуванні декількох вкладок. Час виконання від 30 секунд до 5 хвилин. Характеристика виконання завдання включала стійкість інтересу в процесі роботи, стійкість уваги, цілеспрямованість і раціональність способів діяльності, реакцію на труднощі, використання допомоги, витрачений час.[11, 25-30]

Послідовність подій. На розкладання картин (4-5) в логічній по-послідовності і складання оповідання за ним йшло в середньому 6-7 хвилин. Враховувались самостійність і правильність виконання.

Класифікація. Пропонувалося 15 карток в зазначеній послідовності: мо-ряк, свиня, плаття, конвалія, лисиця, куртка, мак, прибиральниця, голуб, яблуко, книги, метелик, дитина, дерево, каструля. Перед дитиною викладалися в ряд перші чотири картки, а потім пред'являлися по черзі інші. Дитина повинна показати, куди їх покласти, давши узагальнені назви кожної групи (люди, тварини, речі, рослини). При оцінці результатів роботи враховувалися наявність інтересу і стійкість уваги, запас загальних відомостей і точність уявлень, здатність до узагальнення, використання допомоги.

Методика Пьерона - Рузера. Дитина повинна розставити значки в постатях. При оцінці виконання завдання враховували, з якого моменту вона починала працювати без опори на зразок (по пам'яті), інтерес до завдання, акуратність виконання. Враховувалась загальна кількість заповнених фігур, їх число за кожну хвилину, кількість помилок. За 3 хвилини зазвичай діти заповнюють від 50 до 80 фігур.

Інтерпретація відповідей дітей за наведеним комплексом методик здійснювалася вказуючи на необхідність якісно-кількісної оцінки результатів діяльності дітей, виділяють наступні її параметри.

1. Контакт.

2. Інтерес.

3. Афективний компонент продуктивності.

4. Активність.

5. Критика.

6. Динаміка продуктивності.

7. Виснаженість.

8. Переключування.

9. Увага.

10. Орієнтовна діяльність.

11. Розуміння зверненої мови.

12. Вербалізація.

13. Цілеспрямованість.

Безпосередня пам'ять (короткочасна).

Безпосередня пам'ять (довготривала). Просте кодування.

Якість опосередкованого запам'ятовування. Доступність опосередкування.

Динаміка навчання (навчальний експеримент). Якість перенесення (навчальний експеримент). Конструктивний праксис.

Логічні побудови. Прості узагальнення. Ускладнені узагальнення. Аналіз невідповідностей.

По кожному з перерахованих параметрів нараховуються відповідно бали і перводяться в рівні: високий, достатній, низький.

Високий рівень сформованості психічних процесів (7-10 б) характеризується відповідністю рівня сформованості кожному параметру, виконанням кожного завдання відповідно до інструкції і з дотриманням часових рамок.

Середній рівень (4-7 б) сформованості психічних процесів характеризується виконанням завдання з незначною кількістю помилок, а також виходячи за часові рамки.

Низький рівень: (1-3 б) дитина не виконала завдання, або виконала зі значною допомогою, не вкладаючись в часові рамки.

Таблиця 2.1.

Для наочності представимо діаграму сформованості психічних процесів дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю на констатувальному етапі дослідження (мал. 2.1.).

Малюнок 2.1.

Діаграма сформованості психічних процесів у дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю на констатувальному етапі дослідження

З мал. 2.1. наочно видно, що рівень сформованості психічних процесів у дітей обох груп дещо відрізняється. Так, в експериментальному класі низький рівень виявлено у 40% молодших школярів, у контрольному – 30%.; відповідно середній – 70% і 50%; високий – 0% і 10%.

2.2. Організація формувального експерименту

Незалежно від виду дидактична гра має певну структуру, яка відрізняє його від інших напрямів ігор й вправ.

Гра, використовувана на навчання, повинна містити передусім навчальну, дидактичну,мету. Граючи, діти вирішують це завдання на цікавою формі, що досягається певними ігровими діями. «Ігрові дії становлять основу дидактичній гри - без них неприпустима гра. Вони є хіба що малюнком сюжету гри».

Для вибору дидактичній гри треба зазначити рівень підготовленості вихованців, позаяк у іграх вони мають оперувати вже наявними званнями й уявленнями. Інакше висловлюючись, визначаючи дидактичні завдання, треба, передусім пам'ятати, які знання, уявлення дітей повинні засвоюватися, закріплюватися дітьми, які - розумові операції у зв'язку з цим мають розвиватися, яку корекційну мету можна формувати засобами даної гри

У кожній дидактичній грі своя навчальні завдання, що відрізняє одну гру одної. При визначенні дидактичних завдань слід уникати повторень у її змісті, трафаретних фраз («виховувати увагу, пам'ять, мислення» та інших.). Зазвичай, ці завдання вирішуються на кожної грі, але у одних іграх потрібно більше уваги приділяти, розвитку пам'яті, за іншими - уваги, по-третє - мислення. Корекційний педагог заздалегідь має це добре знати і визначати дидактичну завдання.[27, 15]

При проведенні експерименту нами було підібрано дидактичні ігри за методиками Стєблевої і Куницької. Були підібрані відповідно до психічного процесу, який потрібно формувати. Так, розвитку уваги ми використали такі дидактичні ігри: «Ку-ку», «Знайди свою іграшку», «Плесь-плесь ручками». Для розвитку сприймання нами було використано такі дидактичні ігри: «Магазин», «Угадай, що я намалювала» тощо. Для розвитку пам’яті ми використали «Знайди і запам’ятай», «Хто за дверима», «Відгадай яка картинка» та інші. Більше дидактичних ігор, які були використані нами у процесі експериментального дослідження представлено у Додатку Б.

2.2. Аналіз результатів експерименту

Проведення контрольних зрізів та спостережень за динамікою формування психічних процесів дітей дошкільного віку.

Результати діагностики, проведені на констатувально-контрольному етапі експерименту за діагностиками рівнів сформованості психічних процесів дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю, ми занесли до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Дані таблиці 2.2. дозволяють нам зробити висновок про те, що показники контрольної та експериментальної груп, що на констатувальному етапі були майже однакові, під час повторної перевірки значно відрізняються.

Для наочності представимо порівняльну діаграму сформованості психічних процесів у дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю на констатувальному та констатувально-контрольному етапах експерименту (мал. 2.2.).

Малюнок 2.2

З малюнку 2.2. наочно видно, що формування психічних процесів у експериментальної групи дітей характеризується позитивною динамікою.

Показовим є зменшення на 20% учнів низького рівня, що на 10% досліджуваних більше, ніж у контрольній групі. Показники середнього рівня психічних процесів експериментальної групи зросли на 20%. Показники високого рівня психічних процесів дітей експериментальної групи не змінилися.