Покарання повинне відповідати, бути пропорційним до розміру скоєного правопорушення

Порушення цієї вимоги справедливості означає незаконність самого рішення. Звичайно, у суспільстві, що характеризується суперечливими інтересами і правовими поглядами, принцип справедливості може розумітися і застосовуватися різним чином. Критерієм справедливості повинні виступати не стільки моральні норми, які оцінюються тією чи іншою частиною населення, скільки норми, засновані на загальнолюдських цінностях і інтереси всього суспільства, чи більшості його членів.

Усі ситуації, коли правопорушник не несе відповідальності, негативно позначаються на правосвідомості громадянського суспільства. Закони перестають мати вплив на громадян. У свідомості населення підсилюється дія негативних оцінок, як діючого законодавства, так і влади, нездатної послідовно і повно провести принцип невідворотності покарання.

Дія принципу невідворотності покарання не повинне порушувати іншого принципу відповідальності ˗ презумпції невинності.

У відповідності із ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У разі скасування вироку суду як неправомірного, держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Доведення провини покладається на уповноважені органи держави: органи досудового слідства і дізнання, прокуратуру. Презумпція невинності поширюється і на сферу адміністративних і дисциплінарних провин, обов'язок виявлення і припинення що, зводиться на органах держави і посадових особах. Тому що, кожен громадян чи інша особа не може визнаватися винним у здійсненні протиправного діяння раніше, ніж це буде доведено компетентними органами і встановлено прийнятими ними рішеннями. Особа також звільняються від обов'язку доводити свою невиннуватість у здійсненні адміністративного чи дисциплінарного проступку.