Аналіз господарської діяльності

1. Предметом економічного аналізу є:

а) стисла оцінка використання трудових ресурсів;

б) вивчення тільки зовнішнього оточення підприємства, ринків збуту готової продукції, попиту і пропозиції;

в) діяльність конкретних підприємств та її ефективність, що відображається в системі плану, обліку, звітності і даних позаоблікової інформації;

г) оцінка ефективності виключно іноземних інвестицій в економіку підприємства.

2. Внутрішні виконавці економічного аналізу:

а) статистичні органи;

б) технічні відділи;

в) кредитно-фінансові органи;

г) аудиторські фірми.

3. Зовнішні виконавці економічного аналізу:

а) фінансові та податкові органи;

б) відділ праці і зарплати;

в) планово-економічний відділ;

г) відділ бухгалтерського обліку та звітності.

4. Форми організації економічного аналізу та звітності:

а) централізована, аналітична, децентралізована;

б) аналітична, змішана, інтегральна;

в) децентралізована, змішана, централізована;

г) змішана, децентралізована, аналітична.

5. Форми відображення результатів аналізу:

а) відомості аналітичного обліку;

б) аналітичні та накопичувально-групувальні таблиці;

в) динамічні ряди основних показників виробничої діяльності;

г) аналітичні записки.

6. Фактори – це:

а) причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів;

б) невикористані можливості росту та удосконалення господарської діяльності підприємства;

в) показники, що характеризують масові, якісно однорідні економічні явища;

г) рушійні сили виробничих і економічних процесів і явищ, що визначають характер або суттєві риси їх розвитку.

7. Абсолютні величини – це:

а) показники, які характеризують частоту або інтенсивність зміни економічного явища в часі та просторі;

б) показники, які використовують для характеристики масових, якісно однорідних економічних явищ;

в) числа, які характеризують обсяг, величину економічного явища;

г) показники, які використовують для виявлення найбільш типових рис сукупності.

8. При використанні методу повних ланцюгових підстановок в першу чергу розраховують вплив факторів:

а) кількісних;

б) основних;

в) якісних;

г) середніх.

9. Розмір впливу фактора згідно з методом повних ланцюгових підстановок розраховують шляхом:

а) віднімання від кожної наступної підстановки попередньої;

б) віднімання від кожної попередньої підстановки наступної;

в) віднімання від кожної наступної підстановки результативного показника.

10. Розмір впливу третього фактору на результативний показник – у мультиплікативній моделі у = х₁ × х₂ × х₃ методом абсолютних різниць розраховується як:

а) D у(х₃) =х₁ ^п × х₂ ^п × (х₃ ^ф – х₃^п );

б) D у(х₃) =х₁ ^ф × х₂ ^ф × (х₃ ^п – х₃^ф );

в) D у(х₃) =х₁ ^ф × х₂ ^ф × (х₃ ^ф – х₃^п ).

11. Балансовий прийом застосовується у факторному аналізі для:

а) розрахунку розміру впливу одного фактору, якщо розмір впливу інших відомий;

б) визначення результативного показника;

в) перевірки правильності розрахунків.

12. До факторів, які впливають на зміни доходу від реалізації продукції, у першу чергу, відносяться:

а) собівартість реалізованої продукції;

б) інший операційний дохід;

в) кількість та ціна реалізованої продукції;

г) виробіток працюючого.

13. Валова продукція – це:

а) товарна продукція за мінусом матеріальних затрат на її виготовлення;

б) продукція, готова до реалізації;

в) вся продукція, включаючи незавершене виробництво;

г) реалізована продукція, включаючи залишки нереалізованої продукції на кінець звітного періоду.

14. Рівномірність виробництва розраховується як:

а) відношення продукції, виготовленої в рамках плану, до планового обсягу;

б) питома вага продукції, виготовленої по декадах, до загального обсягу виробництва продукції за місяць;

в) відношення фактично-виготовленої продукції по декадах до планової;

г) відношення запланованої продукції до фактично-виготовленої.

15. Неритмічне виробництво приводить до:

а) зниження якості продукції;

б) зменшення непродуктивних витрат;

в) зниження аварійності;

г) підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

16. Коефіцієнт сортності продукції розраховується як:

а) відношення продукції, виготовленої в рамках плану з асортименту, до запланованого обсягу;

б) питома вага рекламацій споживачів у загальному обсязі продукції;

в) відношення кількості виробів з повним виконанням плану з асортименту до кількості планових позицій;

г) відношення вартості всієї різносортності продукції до вартості цієї продукції за ціною першого сорту.

17. Обсяг реалізованої продукції – це:

а) обсяг товарної продукції плюс залишки нереалізованої продукції на початок року;

б) обсяг товарної продукції плюс зміна залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року;

в) обсяг товарної продукції плюс залишки нереалізованої продукції на кінець року.

18. Втрати від браку у товарній продукції розраховують шляхом:

а) перемноження фактично виготовленої товарної продукції на абсолютний розмір браку;

б) перемноження фактично виготовленої товарної продукції на відносний розмір браку;

в) перемноження фактично виготовленої товарної продукції на питому вагу забракованих виробів;

г) знаходження питомої ваги обсягу забракованої продукції в загальному обсязі товарної продукції.

19. Аналіз стану незавершеного виробництва на підприємствах одиничного та малосерійного виробництва проводять:

а) за окремими замовленнями шляхом зіставлення планової та фактичної заробітної плати з нормативною;

б) за групами деталей шляхом зіставлення планової та фактичної заробітної плати з нормативною;

в) за собівартістю виробів шляхом зіставлення планової та фактичної заробітної плати з нормативною.

20. Зміна собівартості товарної продукції під впливом зміни собівартості окремих виробів розраховується як:

а) різниця між фактичною та плановою собівартістю;

б) різниця між фактичною та плановою собівартістю фактично виготовленої продукції;

в) різниця між фактичною собівартістю фактично виготовленої продукції та плановою собівартістю.

21. Витрати на одну гривню товарної продукції розраховуються як відношення:

а) обсягу продукції до загальної суми витрат на виробництво продукції;

б) обсягу продукції до витрат від браку;

в) загальної суми витрат на виробництво продукції до обсягу продукції;

г) загальної суми витрат на виробництво продукції до суми прямих матеріальних витрат.

22. До трудових вимірників продукції відносяться:

а) трудомісткість продукції;

б) нормативна заробітна плата;

в) відпрацьовані людино-дні;

г) планова середньооблікова чисельність робітників.

23. Шляхом ділення чисельності працівників, які вибули з підприємства, на їх середньооблікову чисельність відповідного періоду розраховується:

а) коефіцієнт плинності кадрів;

б) коефіцієнт обороту з прийому кадрів;

в) коефіцієнт обороту з вибуття.

24. Трудомісткість одиниці продукції визначається як відношення:

а) обсягу виготовленої продукції до загальних витрат робочого часу на виробництво продукції;

б) витрат робочого часу до вартості основних виробничих засобів;

в) витрат робочого часу до обсягу виготовленої продукції;

г) вартості основних виробничих засобів до обсягу виготовленої продукції.

25. Для визначення середньогодинної заробітної плати робітника необхідно:

а) річний обсяг продукції поділити на кількість відпрацьованих усіма робітниками за рік людино-годин;

б) річний обсяг продукції поділити на середньооблікову чисельність робітників;

в) середньоденну заробітну плату поділити на тривалість робочого дня;

г) річний фонд оплати праці поділити на кількість відпрацьованих усіма робітниками за рік людино-годин.

26. Вкажіть екстенсивні фактори, що впливають на середньорічну продуктивність праці робітника:

а) кількість днів відпрацьованих робітником за рік;

б) кількість робочих днів у звітному періоді;

в) тривалість робочої зміни;

г) середньогодинний виробіток робітника.

27. Вкажіть інтенсивні фактори, що впливають на середньорічну продуктивність праці робітника:

а) кількість днів відпрацьованих робітником за рік;

б) коефіцієнт змінності роботи;

в) тривалість робочої зміни;

г) середньогодинний виробіток робітника.

28. Коефіцієнт плинності кадрів розраховується як:

а) відношення числа звільнених з негативних причин до середньооблікової чисельності працюючих;

б) відношення числа всіх звільнених до середньооблікової чисельності працюючих;

в) питома вага звільнених з негативних причин у складі середньооблікової чисельності всіх працюючих;

г) відношення числа звільнених до числа прийнятих працюючих у звітному періоді.

29. Продуктивність праці визначається:

а) складністю виконаних робіт;

б) фактично відпрацьованим часом одним робітником за зміну;

в) обсягом продукції, виготовленої середньообліковою чисельністю робітників у звітному періоді;

г) обсягом продукції, виготовленої робітником за одиницю часу.

30. На обсяг випущеної продукції впливають наступні трудові фактори:

а) середньооблікова чисельність робітників та їх середньорічна продуктивність праці;

б) середньооблікова чисельність працюючих та фактично відпрацьований ними час;

в) середньооблікова чисельність робітників, кількість днів відпрацьованих в середньому кожним робітником та середньоденний виробіток робітника;

г) забезпеченість трудовими ресурсами та якість виконаних робіт.

31. Забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами характеризують показники:

а) коефіцієнт постачання матеріалів за договорами;

б) коефіцієнт використання матеріалів;

в) ритмічності постачання сировини і матеріалів;

г) коефіцієнт виконання договірних зобов’язань з постачання сировини і матеріалів.

32. Коефіцієнт постачання сировини і матеріалів за договорами розраховується як відношення:

а) фактичного обсягу поставок до обсягу поставок за укладеними договорами;

б) фактичних питомих витрат матеріалів до планових (нормативних);

в) поставок, зарахованих у виконання договірних зобов’язань, до обсягу поставок за укладеними договорами;

г) фактичного обсягу поставок до фактичного обсягу використаних матеріалів у процесі виробництва.

33. Відносне забезпечення підприємства матеріальними ресурсами розраховується як:

а) (М_ф – М_п) × k;

б) М_ф – М_п × k;

в) М_п – М_ф × k,

де М_п і М_ф – відповідно планові та фактичні матеріальні затрати;

k – коефіцієнт росту обсягу товарної продукції.

34. Вихід продукції з 1 грн. матеріальних затрат характеризує показник:

а) матеріаловіддачі;

б) матеріаломісткості;

в) рентабельності;

г) коефіцієнт використання матеріалів.

35. Технічний стан основних засобів характеризують показники:

а) коефіцієнт зносу, вибуття, оновлення та придатності основних засобів;

б) коефіцієнт використання, вибуття та оновлення установленого устаткування;

в) коефіцієнт вибуття, оновлення, придатності, ефективності основних засобів;

г) коефіцієнт оновлення та вибуття діючого устаткування.

36. Коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування розраховується як відношення:

а) фактичної віддачі основних засобів за верстато-годину до запланованої;

б) вартості основних засобів, що вибули протягом звітного періоду, до вартості засобів на початок періоду;

в) фактично відпрацьованого часу устаткування до календарного (планового) часу;

г) загальної кількості відпрацьованих верстато-змін за звітний період до кількості установлених верстатів, помножених на кількість робочих днів у звітному періоді.

37. Ефективність використання основних засобів характеризується показником:

а) коефіцієнтом оновлення основних засобів;

б) віддачею основних засобів;

в) коефіцієнтом змінності роботи основних засобів;

г) місткістю основних засобів.

38. Віддача основних засобів – це відношення:

а) обсягу продукції до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

б) вартості основних виробничих засобів до середньооблікової чисельності працюючих;

в) вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції;

г) фондоозброєності до середньорічної продуктивності праці;

д) середньорічної продуктивності праці до фондоозброєності.

39. Коефіцієнт зносу основних засобів розраховується як відношення:

а) суми зносу до первісної вартості основних засобів;

б) кількості діючих основних засобів до установлених;

в) вартості придбаних основних засобів протягом звітного періоду до вартості засобів на кінець періоду;

г) суми зносу до вартості придбаних основних засобів протягом звітного періоду.

40. Які витрати не включаються до виробничої собівартості:

а) прямі матеріальні витрати;

б) прямі витрати на оплату праці;

в) загальновиробничі витрати;

г) витрати на збут.

41. З метою проведення аналізу операційні витрати класифікують:

а) за економічними елементами та статтями витрат (статтями калькуляції);

б) як змінні та постійні витрати;

в) як прямі та непрямі;

г) усі відповіді вірні.

42. Аналіз прямих матеріальних витрат включає наступні фактори та методи їх кількісного визначення:

а) фактори: фондоозброєності, чисельності працюючих, фондовіддачі з використанням методу ланцюгових підстановок;

б) фактори: цін на сировину, питомі витрати сировини на одиницю продукції, структурні зрушення витрат сировини з використанням методу відхилень або ланцюгових підстановок;

в) фактори: рентабельність продажу, фондовіддача, кількість оборотів оборотних активів з використанням методу ланцюгових підстановок;

г) немає правильної відповіді.

43. Аналіз за економічними елементами витрат дає можливість:

а) встановити цільову спрямованість витрат;

б) розмежувати витрати на прямі та непрямі;

в) вивчити зміни у структурі собівартості продукції і охарактеризувати галузеві особливості витрат;

г) виділити умовно-змінні та умовно-постійні витрати.

44. Витрати за статтями калькуляції – це:

а) прямі витрати на виробництво продукції;

б) однорідні за складом витрати підприємства;

в) витрати конкретного цеху на виробництво продукції;

г) групування витрат за призначенням.

45. Матеріаломісткість продукції розраховується як відношення:

а) обсягу виробництва продукції до матеріальних витрат;

б) обсягу матеріальних витрат до обсягу виробництва продукції;

в) обсягу фактичних матеріальних витрат до планових;

г) середньорічної вартості основних засобів до обсягу матеріальних витрат.

46. Показники рентабельності показують:

а) часку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат;

б) частку товарної продукції в собівартості продукції;

в) частку прибутку в ціні продукції;

г) частку матеріальних витрат в собівартості продукції.

47. Рентабельність основних засобів визначається як відношення:

а) середньорічної вартості основних засобів до чистого (валового) прибутку;

б) прибутку чистого (валового) до середньорічної вартості основних засобів;

в) обсягу продукції до середньорічної вартості основних засобів;

г) прибутку чистого (валового) до обсягу продукції за звітний період.

48. Рентабельність реалізованої продукції розраховується як відношення:

а) валового (чистого) прибутку до чистої виручки від реалізації продукції;

б) валового прибутку до середньорічної вартості основних засобів;

в) прибутку від операційної діяльності до собівартості продукції;

г) собівартості продукції до чистої виручки від реалізації.

49. Рентабельність виробництва розраховується як відношення:

а) прибутку від виробу до собівартості самого виробу;

б) чистого доходу від реалізації до собівартості продукції;

в) валового прибутку до собівартості продукції;

г) валового прибутку до середньорічної вартості основних засобів і матеріальних запасів.

50. Рентабельність виробу залежить від двох основних факторів:

а) прибутку від виробу та прямих витрат на його виробництво;

б) ціни реалізації виробу та його собівартості;

в) якості та асортименту продукції;

г) витрат на оплату праці та сировину.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Сутність, визнання, класифікація та оцінка запасів.

2. Облік витрат операційної діяльності.

3. Облік готової продукції.

4. Методи нарахування амортизації основних засобів.

5. Методи вибуття виробничих запасів.

6. Облік розрахунків за виплатами працівникам.

7. Розрахунок середньої заробітної плати.

8. Облік розрахунків із постачальниками та підрядниками.

9. Облік розрахунків за податками.

10. Облік доходів від реалізації.

11. Облік і звітність з податку на прибуток підприємства.

12. Облік і звітність з податку на додану вартість.

13. Облік і звітність щодо податку з доходів фізичних осіб.

14. Облік і звітність з акцизного податку.

15. Облік і звітність з рентної плати.

16. Класифікація робіт, які виконуються аудиторами. Види аудиту.

17. Поняття аудиторського ризику.

18. Поняття про аудиторські докази, їх види.

19. Процедури отримання аудиторських доказів.

20. Види аудиторських висновків.

21. Управлінський облік: функції, мета та задачі.

22. Класифікація витрат в управлінському обліку.

23. Поняття центру відповідальності та їх види.

24. Аналіз взаємозв'язку обсягу продаж, затрат і прибутку.

25. Методи обліку витрат.

26. Показники виробництва і реалізації продукції та їх взаємозв’язок.

27. Аналіз ефективності використання основних виробничих засобів і їх впливу на обсяги виробництва.

28. Аналіз складу, структури і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.

29. Аналіз використання матеріальних ресурсів та їх вплив на обсяг виробництва.

30. Аналіз собівартості за елементами та статтями витрат.