Приклад відповіді на ситуаційне завдання

Завдання 1.1.

а)

Необхідність знання бізнесу клієнта для аудитора обґрунтовано в п. 10 МСА 310 «Знання бізнесу». Це важливо на всіх стадіях аудиторської перевірки, а саме при:

- оцінці властивого ризику і ризику контролю;

- розгляданні комерційного ризику і дії управлінського персоналу в зв’язку з ним;

- розробці загального плану та програми аудиту;

- визначенні рівня суттєвості й оцінки того, чи залишається відповідним рівень суттєвості;

- оцінці аудиторських доказів для визначення їх відповідності і встановлення достовірності відповідних тверджень у фінансових звітах;

- оцінці пояснення управлінського персоналу й облікової оцінці;

- визначенні ділянки, які потребують особливого розгляду та спеціальних навичок аудитора;

- встановленні зв’язаних сторін та господарських операцій з ними;

- виявленні суперечливої інформації (наприклад, суперечливі пояснення);

- виявленні незвичайних обставин (наприклад, шахрайства та невідповідності законам і нормативним актам, несподіваний взаємозв’язок операційних статистичних даних з відображенням в обліку даними про фінансові результати);

- здійсненні запитів та оцінці обґрунтованості відповідей;

- аналізі відповідності облікової політики й інформації, яка розкривається у фінансових звітах.

б)

Перед прийняттям завдання аудитор повинен одержати попередні відомості про галузь, структуру власності, управлінський персонал і діяльність суб’єкта господарювання, який підлягає аудиту, і визначити, чи можна забезпечити адекватний рівень знань про бізнес для проведення аудиту (п. 4 МСА 310 «Знання бізнесу»).

Завдання 1.2.

Аудитор може одержувати відомості про галузь і суб’єкт господарювання з багатьох джерел, якими, згідно із п.8 МСА 310 «Знання бізнесу» можуть бути:

- попередній досвід роботи з цим суб’єктом господарювання в його галузі;

- спілкування з працівниками суб’єкта господарювання (наприклад, з директорами і провідними спеціалістами);

- спілкування з внутрішніми аудиторами й огляд звітів внутрішніх аудиторів;

- спілкування з іншими аудиторами, юристами та іншими консультантами, які надавали послуги цьому суб’єктові господарювання або в цій галузі;

- спілкування з компетентними особами, які не працюють на цьому підприємстві (наприклад, галузевими економістами, представниками регулювальних органів галузі, замовниками, постачальниками, конкурентами);

- публікації, що стосуються галузі (наприклад, офіційна статистика; оглядові матеріали, статті, професійні журнали; звіти, підготовлені банками й дилерами, що мають справу з операціями з цінними паперами; фінансові газети);

- законодавство та нормативні акти;

- відвідування адміністративних будівель і виробничих приміщень суб’єкта господарювання;

- документи, підготовлені суб’єктом господарювання (наприклад, протоколи засідань, матеріали, що розсилаються акціонерам або подавалися органам регулювання; рекламні матеріали тощо).

- Що ж стосується процедур для оцінювання потенційних клієнтів, то вони висвітлені в Додатку Д, п 1 а МСА 220 «Контроль якості аудиторської роботи», а саме:

- отримання й перегляд наявних фінансових звітів потенційного клієнта;

- запит до третіх сторін;

- контакт з попереднім аудитором;

- розгляд обставин, що можуть потребувати від фірми розглядати завдання як таке, що потребує особливої уваги або несе в собі незвичайні ризики;

- оцінку незалежності фірми і здатності обслуговувати потенційного клієнта;

- забезпечення того, щоб прийняття клієнта не порушувало кодексів професійної етики.

Завдання 1.3

Вирішуючи питання про прийняття (чи неприйняття) клієнта, треба враховувати незалежність фірми і можливість належного обслуговування клієнта, а також порядність управлінського персоналу клієнта (п. 6 д МСА 220 «Контроль якості аудиторської роботи»).

В зазначеній ситуації існують як позитивні, так і негативні моменти:

Позитивні:

1) Показники прибутковості за 2004 і 2005 роки свідчать про здатність підприємства оплатити послуги аудиторської фірми;

2) Попередній аудитор із «великої четвірки» викликає довіру до аудиту попередньої фінансової звітності.

Негативні:

1) Встановлений триденний термін недостатній для ретельного вивчення діяльності підприємства;

2) Встановлений строк загальних зборів акціонерів вказує на граничний строк проведення аудиторської перевірки - до 22 квітня 2006 року (півтори місяці) при значному обсязі роботи;

3) Новий бізнес в телекомунікаційній галузі буде вимагати ретельнішої перевірки;

4) Згідно ст. 8.32 Кодексу етики професійних бухгалтерів ситуацію, коли батько керівника АФ є акціонером потенційного клієнта, розцінюється як загроза особистих та сімейних стосунків. Ст. 159 Цивільного кодексу України визнає Вищим органом ВАТ загальні збори акціонерів, до складу яких входить і батько директора АФ, в компетенцію якого входить:

- внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

- обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

- затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства;

- рішення про ліквідацію товариства.

- Тому, на нашу думку, пропозицію щодо надання аудитором послуг у вигляді аудиту фінансової звітності АФ треба відхилити.