Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Легенда про білого ворона





Серед просторів світового океану є таємничий острів, на якому живуть одні тварини. Там живе багато різних видів тварин – птахи і ссавці, хижаки і травоїдні тварини. Усі звірі на цьому острові живуть в мирі і злагоді. Хижаки не вбивають більше, ніж можуть з’їсти, а інші тварини не заходять на територію хижаків без їхнього дозволу. Посередині острова стоїть висока скеля з білого каменя, що за формою схожа на величезного ворона. Із цієї скелі витікає жива вода, яка надає сили та заживлює рани. Ця вода живить усе на цьому острові. На цій землі панує цілковита гармонія, але так було не завжди.

Багато століть тому на острові виживав лише найсильніший. Хижаки вбивали не тільки для їжі, але й заради забави. Кожна тварина думала лише про себе. Великі тварини – леви, слони, бізони і ведмеді, як могли, боролися за владу на острові. У віддаленій частині острова жив величезний білий ворон із трьома золотими пір’їнами на грудях. Ніхто не знав звідки прилетів цей ворон, деякі тварини говорили, що ворон прилетів з якогось материка, рятуючись від людей, які полювали на нього, всіх тварин цього виду перебили люди. Ворон рідко прилітав на заселені частини острова, але, коли прилітав, завжди був готовий допомогти і стати на захист слабшого навіть ціною власного життя. Ворон не заважав жити нікому, не позволяв заважати і собі. Одного ранку, який не вирізнявся нічим зпоміж інших, на острів прилетіла сила силенна велетенських чорних птахів. Їх було так багато, що вони закрили собою сонце і на острові настала темрява. Птахи заклювали всіх, кого зустріли на шляху, повиривали з корінням дерева, позасипали землею струмки і перетворили Землю на чорну пустелю.

І Земля покликала білого ворона: «Ти бачиш, що зробили зі мною ці птахи, допоможи мені. Ти мудрий і сильний, ти втік від людей, ти знайдеш вихід». Ворон відповів Землі: «Чого це я маю рятувати цих егоїстичних тварин? Подивись на них. Вони думають лише про себе і використовували тебе як хотіли. Я не піду проти ворогів, відстоюючи пихатих і бундючних тварин». Земля сказала: «Ти правий, але ж не всі тварини такі. Згадай хоча б ягня, яке ти врятував від вовків, або кролика, врятованого тобою від росомахи». Ворон задумався: «Так дійсно серед цих тварин є ті, за кого можна і життя віддати». І він полетів у ту частину острова, де ще залишилися живі тварини.

Прилетівши, ворон побачив звірів, що тремтіли від жаху. Птах заговорив до тварин: «На нашу землю прилетіли вороги і, якщо ми хочемо вижити, нам треба прогнати їх звідси». Тоді обізвався лев: «А чого це ми маємо тебе слухати? Ми тебе зовсім не знаємо, та і що нам до тих птахів, вони побудуть тут і полетять собі далі, а ми будемо жити як жили».

- Правильно ти говориш, – сказав ворон, – побудуть і далі полетять, до тебе додому полетять і заклюють твою левицю з левенятами. Якщо ви мене не послухаєте, вони винищать тут усе, і вам усім не буде чого їсти. Ми всі брати і, якщо ми не заступимось за нашу рідну землю, то ніхто її не захистить. Ви тварини благородних порід, то як ви допустили, щоб паплюжили вашу землю, топтали вашу траву, виривали ваші дерева, бруднили вашу воду.

І тварини послухали ворона. За ним пішли всі, хто залишився, і ніхто не залишився осторонь. Звірі повилазили зі своїх сховищ: орли, леви, вовки, бізони, росомахи, ведмеді, гірські барани. Всі вийшли, щоб відстояти свою землю, і повів їх білий ворон. Бій з птахами тривав три дні і три ночі. Нарешті звірі загнали птахів на край гірського узбережжя, де жив ворон, і скинули птахів у безодню, обірвавши їм крила. Острів осяяло сонце, а ворон помер від страшних ран, отриманих в бою і, помираючи, сказав: «Про одне прошу вас, брати, живіть у мирі, не давайте кривдити один одного і захищайте свою землю до останньої краплі крові». І ворон зі страшним гуркотом впав на землю, розпластавши могутні крила. Кров ворона увійшла в землю. І земля ожила: виросли дерева, розлилися ріки, зазеленіла трава. Ворон став могутньою скелею з білого мармуру, з якої б’є цілюще джерело.

З того часу легенда про білого ворона передається з покоління в покоління, а тварини живуть у мирі і готові у хвилину небезпеки стіною стати за свою рідну землю, а людину, що відрізняється від усіх називають білою вороною. Якщо ви коли-небудь зустрінете таку людину – не зневажайте її, може колись вона стане вам у пригоді, як білий ворон, що бився за друзів своїх і за свою вітчизну.

 

Date: 2015-12-12; view: 448; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию