Мал.3. Сполучення балок

А-поверхове, б - на одномі рівні, в - пониженое

Кожну балку у перекритті розглядають окремо, не пов’язаною з іншою. Навантаження на балку настилу передається від настилу з ділянків перекриття, розташованих на суміжних від балки прольотах, а на головну балку – від допоміжних балок чи балок настилу.

Площа перекриття, з якої навантаження передається на балку називається вантажною площею. Для головної балки ширина вантажної площі дорівнюється відстані між головними балками, чи прольоту допоміжної балки, а для допоміжних – кроку цих балок чи прольоту настилу. Таким чином навантаження на головну балку передається з площі, рівної добутку прольоту головної балки та прольоту допоміжної балки - .

Рівномірно розподілене навантаження, яке приходиться на 1 м довжини балки, такий:

- Нормативне

(2.1)

- Розрахункове

(2.2)

де - крок балок (відповідно , або „а” щодо Мал.4)

- нормативне тимчасове рівномірно розподілене навантаження;

- нормативне постійне (враховуя особисту вагу балки) рівномірно розподілене навантаження;

- відносно, коефіцієнти надійності щодо тимчасового та постійного навантаження.

Мал.4 Розподіл навантажень на елементи балочної клітини

А₁-А₂ – вантажні площі відповідно допоміжної і головної балок;

1 – головні балки; 2 – балки настилу; 3 - колони

Максимальне розрахункове значення згинального моменту М та поперечної сили Q для розрізної балки визначаються по формулам

(2.3)

(2.4)

Відповідно до значення згинального моменту М підбирають переріз балки по формулам першого граничного стану та перевіряють прогін балки з умов другого граничного стану, приймаючі нормативне значення (без врахування коефіцієнтів надійності по навантаженню)