Виконання магістерської роботи та основні вимоги до її змісту

Роботу над змістом (текстом) доцільно розпочинати з першого розділу, в якому зазвичай висвітлюються найбільш загальні питання (часто теоретичного характеру) досліджуваної проблеми. Виклад тексту повинен відповідати темі роботи. Автор повинен суворо слідкувати за тим, аби не виходити за її межі. При цьому слід послідовно, логічно викладати матеріал, не забуваючи при цьому зазначати використані джерела. Обов’язковою вимогою до магістерської роботи є наявність власного аналізу та бачення проблематики, самостійних висновків та узагальнень, ідей, пропозицій щодо удосконалення законодавства тощо.

Виклад тексту роботи повинен відповідати плану і не повинен зводитися до набору непов’язаних між собою окремих положень, фактів. Кожне запропоноване положення необхідно теоретично обґрунтувати, підтвердити підібраним та систематизованим фактичним і статистичним матеріалом. Усі використовувані в тексті таблиці, схеми та інші повинні обов’язково мати відповідні коментарі та аналіз. Якщо такого аналізу немає, то наведені наочні засоби не тільки не зараховуються в актив роботи, а й відносяться до пасиву, через що оцінка знижується за невміння подати досліджуваний матеріал.

При написанні тексту слід звернути увагу на стиль викладу, зокрема:

― не слід використовувати занадто складних і заплутаних тверджень і речень;

― не слід користуватись занадто часто вживаними малоінформативними штампами;

― необхідно намагатися викладати думки в максимально простій, логічній та доступній для розуміння формі;

― абзаци не повинні складатися з одного речення.

При виконанні магістерської роботи обов’язковим є використання Конституції України, міжнародних договорів, законів України та інших нормативно-правових актів, з огляду на що при комплектуванні необхідного для дипломної роботи матеріалу (джерел), необхідно опрацювати весь масив нормативно-правової бази з теми здійснюваного дослідження. Необхідно також обов’язково опрацювати судову практику, що може стосуватись теми дослідження.

При дослідженні положень нормативних актів окрему увагу слід приділити аналізу практики їх застосування та виявити можливі недоліки правового регулювання у цій сфері, що надасть змогу сформулювати власні пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства з відповідного питання.

Використовуючи в дипломній роботі нормативно-правовий акт, слід обов’язково зазначати джерело його офіційного опублікування (згідно положень чинних нормативно-правових актів, якими визначені відповідні офіційні джерела, а також згідно зі встановленими правилами та вимогами до оформлення бібліографічних описів).

При опрацюванні нормативного матеріалу необхідно використовувати лише діючі нормативно-правові акти, з останніми змінами та доповненнями до них. Посилання на застарілу нормативно-правову базу (за винятком використання цих актів в історичному чи порівняльному аспекті) є суттєвим недоліком магістерської роботи. При цьому слід мати на увазі, що, використовуючи нормативно-правові акти, що втратили чинність (в історичному чи порівняльному аспекті), слід належним чином оформлювати на їх посилання (з указівкою про втрату чинності згідно правил та вимог до оформлення бібліографічних описів).

Збір та опрацювання матеріалів з теми роботи проводиться також під час проходження практики. Тому місце її проходження та зміст необхідно скоординувати з темою магістерської роботи, для того щоб зібрати необхідні матеріали юридичної практики, в тому числі неопубліковані, архівні матеріали, результати власних спостережень, статистичні дані тощо. В той же час, слід мати на увазі, що використання в дипломній роботі матеріалів підприємств, установ і організацій повинно супроводжуватися довідкою відповідних організацій (підприємств, установ і організацій) про дозвіл на використання їх матеріалів.

Досліджуючи те чи інше питання, необхідно також використовувати практику судів загальної юрисдикції, третейських судів тощо. З метою проведення порівняльного аналізу варто також опрацювати законодавство та судову практику інших країн (в контексті різних правових систем/сімей), а також практику Європейського суду з прав людини.

При написанні окремих магістерських робіт може виникнути необхідність у проведенні соціологічних досліджень, опитувань та використання інших методів збору інформації, які також варто провести на цій стадії виконання магістерської роботи.

При висвітленні передбачених планом питань необхідно:

― презентувати та розкрити різні за змістом погляди окремих науковців та спеціалістів-практиків щодо розуміння та окреслення ними проблем, які досліджуються;

― визначити власну позицію щодо спірних проблем, підтримуючи одну чи кілька з висловлених точок зору або формулюючи свою власну з наведенням відповідних аргументів та обґрунтувань;

― аналізувати відповідні положення нормативно-правових актів, у тому числі, в разі потреби, законодавство іноземних держав та міжнародні нормативно-правові акти;

― використовувати матеріали юридичної практики та матеріали ілюстративного характеру (статистичні дані, узагальнення, витяги з архівних документів, дані соціологічних опитувань тощо);

― підтримувати чи вносити пропозиції щодо вдосконалення законодавства та поліпшення практики його застосування, формулювати інші пропозиції спеціально-юридичного, методологічного та теоретичного характеру.

Результатом цього етапу є підготовка першого варіанту магістерської роботи, який подається студентом для перевірки науковому керівнику.

При виконанні магістерської роботи рекомендується уникати таких типових та досить поширених помилок:

― план магістерської роботи не розкриває тему магістерського дослідження;

― зміст роботи не відповідає плану магістерської роботи;

― зміст розділів (підрозділів) не відбиває реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта дослідження;

― відсутня системність у викладі матеріалу, має місце повторення одних і тих самих положень;

― мають місце логічні помилки, невміння виокремити головне;

― мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта та предмета дослідження;

― автор не виявив самостійності та ініціативності, робота є компіляцією або плагіатом;

― відсутній глибокий і всебічний аналіз чинних нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 2-10 років) з теми дослідження;

― кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного та об’єктивного вивчення теми або переважно використовувались підручники, а не спеціальна наукова література;

― поверхово висвітлено стан практики та/або невдало поєднано теорію з практикою;

― кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням або тексту роботи;

― у роботі відсутні посилання на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал;

― бібліографічний опис джерел у списку використаних джерел наведено довільно, без дотримання вимог державних стандартів;

― наведено таблиці, схеми, які складені не самостійно, а запозичені з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті без відповідних посилань;

― обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з помилками.

За своєю структурою магістерська робота повинна складатися із титульного аркуша, змісту роботи, вступу, основної частини (розділів та підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків (у разі потреби).

Магістерська робота розпочинається титульним аркушем, у якому зазначаються: офіційна назва «Міністерство освіти і науки України», назва навчального закладу та кафедри, на якій виконана робота; тема магістерської роботи; прізвище, ім’я та по батькові автора; прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання наукового керівника; вказівки про допуск роботи до захисту; місто та рік написання роботи (Додаток 2).

Зміст магістерської роботи повинен бути складним. При цьому дипломна робота повинна бути виконана таким чином, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні. При цьому у роботі не може бути менше двох розділів.

Якщо у роботі використано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загальноприйнятими), то це зазначається на окремому аркуші, який розташовується перед текстом роботи та позначається відповідним найменуванням, зокрема: «Перелік умовних скорочень».

У вступі розкривається актуальність обраної теми, наводиться обґрунтування необхідності проведення дослідження та інші вихідні дані до магістерської роботи.

Актуальність теми роботи, що обумовила її вибір. Визначення актуальності будь-якої теми має бути чітким і зрозумілим (доступним для розуміння), конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми для розвитку юридичної науки та практики, її соціальне значення, а також для удосконалення чинного законодавства. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрямок наукового пошуку.

Визначення о б’єкту та предмету дослідження. О б’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, яка породжує проблемну ситуацію і обрана для вивчення. Як правило, в якості об’єкта дослідження визначать коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Саме на предмет дослідження повинна бути спрямована увага, оскільки він визначає конкретну тему магістерської роботи та аналіз останніх даних досліджень з даної теми.

Найбільш важлива частина вступу – визначення мети та завдань дослідження.

Метою дослідження є результат, який виконавець дипломної роботи планує досягти в кінцевому підсумку (за результатами виконання дипломної роботи).

До складу мети дослідження може включатися визначення поняття, характеристик, ознак і властивостей того чи іншого правового явища та/або процесу, встановлення зв’язку між ними, виокремлення факторів їх виникнення та розвитку тощо.

Мета формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи. Як приклад: «…сформулювати комплексне бачення правового регулювання публічно-приватного партнерства, його прогалини та недосконалості…». Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів та підрозділів роботи і їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття: визначити …, встановити …, охарактеризувати…, розробити…, виявити…., сформулювати …, розкрити…, окреслити… тощо.

Окрім того, у вступі, як правило, слід коротко подати оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми, обґрунтування та необхідність проведення дослідження, прогалини та недосконалості законодавства у досліджуваній сфері, відзначити провідних науковців і фахівців даної галузі, актуальність та новизну теми, взаємозв’язок з іншими роботами та проблемами.

Обов’язковим та істотним моментом також є визначення методів дослідження, з огляду на що слід коротко перерахувати використовувані студентом методи дослідження та змістовно визначити які саме методи застосовувалися при дослідженні того чи іншого правового питання, явища, процесу тощо. При цьому слід мати на увазі, що використанню підлягають як загально-наукові, так і спеціально-юридичні методи дослідження.

Окремо рекомендується подати загальні відомості щодо планованого наукового та/або практичного використання результатів досліджень або рекомендації до їх використання.

Остаточний варіант вступу доцільно писати після завершення основної частини роботи.

В основній частині викладається зміст дослідження: основні теоретичні положення, що визначають сутність обраної теми, предмету дослідження, з урахуванням мети та завдань магістерської роботи; доктринальні положення, різноманітні підходи до зазначених проблем на основі аналізу спеціальної літератури; обґрунтовується та формулюється особиста точка зору з розглянутих проблем; здійснюється аналіз нормативного матеріалу за законодавством України, іноземних держав та міжнародними нормативно-правовими документами; досліджуються матеріали судової практики до теми роботи; пропонуються можливі шляхи вирішення проблем, що існують.

Рекомендованим способом розкриття змісту дипломної роботи є т. з. спосіб «від загального до часткового (конкретного)». При цьому, в першу чергу (у перших структурних розділах дипломної роботи) слід розкрити загальні положення щодо теми дослідження (розкриття змісту загальних понять і категорій, загальних положень щодо бази нормативно-правового регулювання тощо) і в подальшому переходити до безпосереднього огляду та розкриття теми дослідження та її проблематики.

Найбільш оптимальний варіант структурування тексту – 3-4 розділи, які поділяються на підрозділи. Окремі розділи можуть не мати підрозділів. Розділ не може складатись з одного підрозділу. Як правило, розділ включає 2-4 підрозділи. Кожний розділ магістерської роботи повинен закінчуватися короткими висновками.

Висновки до роботи – це фактичне підведення підсумків дослідження. Саме у висновках до роботи викладаються (наводяться) найбільш важливі наукові та практичні результати, які одержані під час дослідження. Висновки автора дослідження повинні мати теоретичне та практичне обґрунтування, містити елементи новизни та самостійності.

У висновках повинно бути сформульовано шляхи розв’язання проблемних питань, які досліджуються у роботі; наведено позитивний ефект, який очікується від їх розв’язання. Якщо при цьому автором дослідження пропонується внести зміни до чинного законодавства або прийняти новий нормативно-правовий акт, то у висновках обов’язково мають наводитись зміст та сутність таких змін, або проект нового нормативно-правового акту, його частини. Отже, висновки до роботи полягають у розробці чітких рекомендацій щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Крім цього, у висновках до роботи намічаються та обґрунтовуються перспективи подальшого вивчення теми дослідження.

Магістерська робота завершується списком використаних джерел, на які є посилання в тексті роботи та які використані при її виконанні.

Цифрові, інформативні матеріали, які не використовуються в роботі при аналізі, а тільки підтверджують певні положення, бажано подавати в додатках, які розміщуються в кінці роботи, після списку використаних джерел. Обсяг додатків у загальному обсязі магістерської роботи не враховується.

Досить позитивним кроком студента буде розробка та включення до додатків презентації (у письмовому та електронному форматі «PowerPoint» тощо) та структурно-логічної схеми дипломної роботи. При цьому в структурно-логічній схемі дипломної роботи слід відобразити мету та завдання дослідження, їх взаємозв’язок зі структурними елементами дипломної роботи (розділами, підрозділами), об’єкт та предмет дослідження.

Обсяг основного тексту роботи повинен бути не меншим 80 і не більшим 100 аркушів. До основного тексту входять:

― вступ (3–5 арк.);

― розділи 1, 2, 3, 4 (70–90 арк.);

― висновки (3–5 арк.).

Обсяг наступних складових частин роботи – списку використаних джерел та додатків (якщо вони є) залежить від кількості джерел та змісту роботи.

Виконані частини роботи подаються на розгляд науковому керівнику і з урахуванням його зауважень уточнюються, доповнюються, а у разі необхідності перероблюються студентом.

Робота має бути написана грамотно та ретельно відредагована і відформатована. Нижче тексту, розміщеного на останній сторінці роботи, має міститись особистий підпис студента, який виконав магістерську роботу. Після завершення виконання роботи, її доопрацювання, за погодженням з науковим керівником магістерська робота передається для палітурування.

Магістерська дипломна робота оправляється у тверду обкладинку в спосіб, що виключає вилучення листів (аркушів) без пошкодження самої дипломної роботи.

Завершена, зброшурована робота реєструється передається на Кафедру не пізніше «___» ____________ випускного року. Роботи студентів, які пропустили термін подання робіт в навчальний відділ з поважної причини, можуть бути прийняті за клопотанням наукового керівника з дозволу декана або його заступника.

Після цього робота передається для підготовки відгуку та рецензії на неї.