Приклад побудови таблиці

Таблиця 2.2

Назва таблиці

Кожна таблиця повинна мати назву, яку друкують симетрично до тексту над таблицею. Заголовок таблиці й заголовки граф пишуться з вели­кої літери. Підзаголовки, які складають одне речення з текс­том заголовка, пишуть з малої літери. Підзаголовки, які мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заго­ловків і підзаголовків знаки пунктуації не ставлять.

Якщо таблиця містить велику кількість рядків, її мож­на перенести па наступний аркуш. У цьому випадку ну­мераційний та тематичний заголовки вказують один раз над першою частиною таблиці, а над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і номер таблиці, на­приклад “Продовження табл. 1.2”.

Ілюстрації. Основні види ілюстрацій, які можуть бути використа­ні в курсовій роботі, це рисунок, схема, діаграма, графік, малюнок. Усі ілюстрації мають бути пов'язані тільки з основним змістом тексту, тому їх розміщують безпосередньо після того, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці.

До кожної ілюстрації має бути зроблене відповідне по­яснення у підпису до ілюстрації та в тексті. Бажано, щоб пояснення до ілюстрації в тексті роботи не було простим повторенням того, що міститься в підпису. Підпис до ілю­страції розташовують безпосередньо під нею. Перед під­писом пишуть слово “Рис.” або “Мал.” і порядковий но­мер ілюстрації. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, розділених крап­кою, наприклад “рис. 2.3” (третій рисунок другого розді­лу). Якщо в роботі одна ілюстрація, її нумерують за за­гальними правилами. Повторне посилання на ілюстрацію починається зі слова “дивись”, наприклад “див. рис. 2”.

Перелік. У наукових роботах часто використовується перелік. Якщо елементи переліку складаються з коротких речень або сло­восполучень, їх рекомендується відокремлювати крапкою з комою і писати кожний з нового рядка.

Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел є органічною частиною курсової роботи. Він свідчить про ерудицію автора в досліджуваній проблемі та про рівень сформованості нави­чок роботи з науковою літературою. Список складається тільки з тих праць з теми дослідження, на які є посилан­ня в тексті курсової роботи.

Список використаних джерел укладається в алфавіт­ному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Бібліографічні описи праць одного автора розташовують за алфавітом заголовків праць (за наявності співавторів прізвища останніх не враховуються).

Усі літературні джерела подаються тією мовою, якою вони написані. Спочатку перераховуються праці мовами з кириличною графікою (наприклад, українською, росій­ською, білоруською, болгарською), а потім праці, написані мовами з латинською графікою (англійською, німецькою, польською тощо). Бібліографічні описи у списку слід пронумерувати (див. дод. Е).

Додатки мають бути оформлені як продовження кур­сової роботи й розташовані в порядку згадування в тек­сті посилань на них. Кожний додаток починають з нової сторінки. У право­му верхньому кутку пишуть слово “Додаток” і велика літера, що його позначає. Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки (за винятком літер Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь).