Об’єкт правопорушення – порушене матеріальне чи нематеріальне благо: власність, життя, здоров'я громадян, суспільний по­рядок, суспільні відносини, що захищаються нормами права

Обов’язковими ознаками об’єкта правопорушення є:

1) важливість, суспільна цінність певних суспільних відносин — найбільш вагомими з них визначаються ті, що є загальнолюдськими цінностями: життя, здоров’я, права людини, власність і т. ін.;

2) істотність шкоди, яка заподіюється певним злочином у сфері конкретних суспільних відносин — заподіяння смерті, позбавлення волі, майна, приниження гідності, честі і т. ін.

Об’єкт злочину — ті ознаки, які характеризують злочин з боку його суспільної спрямованості на заподіяння шкоди в сфері відповідних суспільних відносин, що охороняються законом.

Оскільки право взагалі і кримінальне зокрема не має іншого призначення крім регулювання суспільних відносин і ні для чого більше не придатне, то об’єктом злочину також є суспільні відносини, які охороняються законом.

Ознаками об’єкту злочину є:

а) важливість та цінність суспільних відносин, поставлених під охорону закону;

б) тяжкість заподіяної злочином шкоди в сфері цих суспільних відносин — пошкодженість, вразливість об’єкта;

в) предмет — матеріальна річ, злочинним впливом на яку заподіюється суспільно небезпечна шкода в сфері тих суспільних відносин, що існують з приводу цієї речі.

Ознаки, зазначені у пп. а) і б), є обов’язковими ознаками об’єкту злочину [13, c.86-89].

4. Об’єктивна сторона правопорушення — це ознаки, які характеризують зовнішній прояв правопорушення, ті зміни в оточуючому суспільному середовищі, які призводять вчинення злочину, а також саме діяння, подію вчинення злочину. Такими ознаками є:

а) дія — тобто суспільне значима поведінка особи, яка складається з рухів, а також використання машин, механізмів, властивостей речовин (отрути, зброї та ін.), температури, фізіологічних процесів і т. ін.;

б) бездіяльність — тобто невиконання особою своїх юридичних обов’язків;

в) злочинні наслідки — ті наслідки, які мають характер суспільно небезпечної шкоди і мають вид порушення чи знищення суспільних відносин, що охороняються законом;

г) причинний зв’язок — між дією чи бездіяльністю і тими злочинними наслідками, які настали;

д) місце, час, спосіб, обстановка вчинення правопорушення та використані для його вчинення знаряддя.

Ознаки, зазначені у пп. а) і б) є обов’язковими ознаками об’єктивної сторони правопорушення;

Об'єктивна сторона правопорушення — сукупність зовнішніх ознак

(протиправне діяння, шкідливий результат, що спричинився, причинно-наслідковий зв’язок між діянням і шкідливим результатом)

Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину розуміла суспільне значення вчинюваних нею дій і могла керувати ними. Вчинення неосудною особою суспільне небезпечних дій складу злочину не утворює незалежно від характеру цих дій і тяжкості їх наслідків.

Склад правопорушення — це юридичне поняття про окреме правопорушення. Звідси його різнобічне значення для вирішення питань юридичної відповідальності, кваліфікації правопорушення, призначення покарання та умов його відбування. Крім того, склад правопорушення має важливе значення взагалі для ефективності боротьби зі злочинністю [17, c. 50-51].