Методика і техніка фотографії робочого часу і хронометрія

Залежно від призначення, ступеня охоплення і змісту витрат часу спостереження поділяються на фотографію робочого часу, хронометраж та фотохронометраж.

Незалежно від способу вивчення робочого часу проведення кожного з них складається з таких етапів: підготовка до спостереження, проведення спостережень, обробляння даних і аналіз результатів спостережень, проектування більш раціональної організації процесу праці.

Фотографія робочого дня (ФРД) передбачає проведення спостережень і замірів усіх без винятку витрат часу робітником протягом зміни (робочого дня) в послідовності фактичного виконання. Завданнями фотографії робочого дня є: – виявлення втрат робочого часу та їх причини, вивчення передового виробничого досвіду, організаційно - технічних засобів з метою усунення втрат робочого часу;

отримання для встановлення нормативів витрат підготовчо-завершального часу, часу обслуговування робочого місця і часу на перерви; встановлення норм обслуговування обладнання, чисельності робітників, кількісного складу бригад; – виявлення причин невиконання норм виробітку окремими робітниками;

– проектування раціонального режиму й організації праці на робочому місці.

Фотографією робочого часу називають вивчення виміри всіх без винятку витрат робочого часу протягом певного періоду. Фотографія робочого часу здійснюється з метою виявлення та усунення втрат робочого часу; встановлення величини його витрат за окремими видами; одержання матеріалу для планування найбільш раціональної організації праці; визначення чисельності працівників; розробка організаційно-технічних заходів, що поліпшують умови праці; розрахунок норми часу і виробітку.

Залежно від цільової настанови фотографія робочого часу може бути індивідуальною, груповою, маршрутною. Фотографія робочого часу, що охоплює лише частину робочого дня, називається цільовою фотографією.

Цільові фотографії проводяться для встановлення норм оперативного часу на одиницю продукції. Фотографія робочого дня, крім нормувальника, може проводитися завідувачем виробництва, технологом, а також самим працівником – само-фотографія, що здійснюється з метою встановлення причини втрати робочого часу.

Маршрутна фотографія робочого часу застосовується у разі, якщо за характером роботи виконавець перебуває у русі. Вона допоможе виявити недоліки у розміщенні обладнання.

До початку спостережень необхідно заповнити лицьовий бік картки ФРД.[ 4, 191]

Безпосередньо спостереження починається з моменту початку роботи і закінчується в кінці зміни. Спостереження записуються на зворотньому боці картки. [ 4, 192]

При фотографуванні робочого дня сума витрат часу на всі дії або операції повинна дорівнювати тривалості робочого дня (зміни). Зменшення або збільшення робочого дня має бути відзначене у висновку нормувальника, спостереження при його збільшенні не припиняються.

Опрацювання фото карт полягає в уточненні записів, згрупуванні дій по індексах та їх підрахунку. [ 4, 194]

Після підрахунку робочого часу за видами затрат складається баланс робочого часу. На основі аналізу використання за фактичним балансом складається нормативний, з якого виключається час непродуктивної роботи і втрати його з вини працівника, за рахунок чого збільшується час основної роботи. В кінці складається план організаційно-технічних заходів щодо усунення непродуктивного робочого часу, поліпшення використання обладнання. [ 4, 197]

Нормативний баланс робочого часу є основою для розрахунку технічно обґрунтованих норм виробітку.

Хронометраж – вивчення і вимірювання окремих, циклічно повторюваних елементів операції, окремих елементів підготовчо-заключної роботи або обслуговування робочого місця. Підготовка до хронометражу передбачує: попереднє вивчення досліджуваної операції, режиму її виконання, організації і обслуговування робочого місця; забезпечення однорідності сировини; вибір робітника для спостереження у відповідності з завданнями майбутнього дослідження; підготовку до спостереження робочого місця і виконавця для створення найбільш раціональних організаційно-технічних умов роботи; розчленування операцій на елементи і встановлення фіскальних точок – звітних зовнішніх признаків початку і кінця кожного елементу операції; визначення необхідного числа спостережень: підготовку документації та інструментарію.

Щоб отримати найбільш достовірні дані, необхідно здійснити велику кількість спостережень, що потребують багато часу і затрудняють обробку даних хронометражу. Дані хронометражу фіксують у спостережному листі – хронокартці. Перший лист хронокартки призначений для запису коротких відомостей про працівника, досліджуваної операції, режиму її виконання, характеристики сировини або напівфабрикату, застосовуваних машин, обладнання, інструментів, організації і обслуговування робочого місця, часу і місця спостереження.

Друга сторінка хронокартки служить для запису елементів операції і їх фіксальних точок, поточного часу і продовжуваності елементів, перерв під час спостереження, результатів обробки хронометражних спостережень. Розпочати хронометраж можна лише тоді, коли спостерігач упевнився, що робоче місце у повній готовності і установився нормальний темп роботи.

Хронометраж може бути вибірковим і суцільним. При вибірковому хронометражі виміряють продовжуваність окремих елементів операції або складних прийомів. При суцільному способі хронометражу (за поточним часом) вивчають і вимірюють продовжуваність усіх елементів операції безперервно, тобто від моменту початку до моменту закінчення кожної операції.

Результати вивчення і аналізу хронометражного спостереження використовують для визначення змісту операції, характеристики методів і прийомів її виконання, організаційно-технічних умов роботи, а також встановлення норми оперативного часу для виконання даної операції.

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЕМСТВА КАФЕ «AVENU 33» ПРИ ГОТЕЛІ «УКРАЇНА»