Етапи виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи спрямоване, перш за все, на поглиблене засвоєння студентами лекційного курсу з певної мовознавчої дисципліни та отримання навичок дослідження конкретних лінгвістичних явищ. Для цього студент повинен мати не тільки гарну загальнотеоретичну підготовку, а й уміти пов'язувати питання теорії з практикою, інтерпретувати отримані лінгвістичні дані, робити узагальнення та формулювати висновки, усвідомлювати перспективи подальших розвідок з обраної теми. Процес роботи над науковим дослідженням включає три основні етапи:

I. підготовчий;

II. дослідницький;

III. заключний.

Етапи написання курсової роботи можливо графічно зобразити таким чином:

І

етап

ІІ

етап

ІІІ

етап

З метою ефективної організації науково-дослідної роботи складається орієнтовний графік виконання курсової роботи й узгоджується із науковим керівником під час першої консультації. Дотримання графіка – є запорукою успішного та вчасного виконання наукового дослідження, оскільки дозволяє студенту працювати планово та ефективно розподілити свій час. Орієнтовний графік виконання курсової роботи представлено у Додатку А.

3. Вибір теми курсової роботи. Підготовчий етап роботи починається з вибору теми дослідження. Перевага надається темі, яка є актуальною й перспективною для сучасної мовознавчої науки, а при її розробці студент матиме змогу проявити особисту творчість та наукову ініціативу. Обрана тема обговорюється та погоджується з науковим керівником, а потім затверджується на засіданні відповідної кафедри. Подальше її змінення або коригування можливе лише при достатньому обґрунтуванні змін та з дозволу наукового керівника. Якщо студент виявляє свою зацікавленість та достатню обізнаність у певній мовознавчій проблемі та пропонує власну тему дослідження, то затвердження та розробка цієї теми відбувається лише за згоди наукового керівника та погодження завідувача кафедрою.

Обсяг курсової роботи варіюється в залежності від курсу, на якому навчається студент. Так, курсова робота студентів 3 курсу не повинна перевищувати 20-25, а студентів 4-6 курсів – 25-30 сторінок друкованого тексту.

4. Вивчення спеціальної літератури та інших джерел з теми дослідження. Робота над дослідженням починається з ознайомлення зі станом обраної проблеми. Адже для її успішної розробки студент повинен мати досить повне уявлення про вже наявні розвідки з цієї теми. Для цього підбираються та аналізуються літературні та інші джерела, складається бібліографія. Значну допомогу студенту в цьому надає науковий керівник, який пропонує список рекомендованої літератури з теми дослідження. Підібрати літературу також можуть допомогти працівники наукових бібліотек та читальних залів. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного, електронного), реферативних журналів, бібліографічних довідників. Особливу увагу слід звернути на фахові журнали, збірки наукових статей, тематичні збірники, де можна знайти останні результати досліджень спеціалістів галузі (наприклад, «Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка»).

Вагому допомогу в дослідженні визначеної проблеми можуть надати й періодичні видання: серійні видання і збірники праць, газети, журнали, що відображають наукові досягнення, проблеми в досліджуваній галузі знань (наприклад, журнали «Мовознавство», «Іноземні мови»).

Головна особливість написання курсової роботи з лінгвістики студентами ННІ іноземної філології полягає в тому, що студенти володіють декількома іноземними мовами і можуть вільно користуватися джерелами сучасної зарубіжної літератури. Звернення до таких джерел значно підвищує теоретичну та практичну значущість проведеного дослідження.

Крім того, поряд із інформаційними виданнями для пошуку літературних джерел можна використовувати пошукові системи мережі Інтернет. Всесвітня (глобальна) інформаційна мережа містить різноманітні матеріали з різних галузей знань. Для пошуку необхідних даних у ній створені спеціальні інформаційно-пошукові системи, кожна з яких має характерні особливості і працює у певному напрямку.

Реферативну інформацію про наукові видання українських вчених і фахівців (монографії, енциклопедії, довідники, словники, періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали конференцій, автореферати дисертацій тощо) можна знайти у каталозі сайту Національної бібліотеки України імені
В.І. Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua).

Список використаних джерел повинен містити не менше 15–20 позицій (у тому числі й іноземною мовою) з обов’язковими посиланнями на них у тексті роботи. Особливу увагу слід звернути на дотримання правил оформлення списку використаних джерел.

Опрацювання та систематизація наукових джерел відбувається згідно таких загальних правил. Спочатку потрібно ознайомитися з працями, де проблема відображається в цілому (монографіями, підручниками, теоретичними статтями), а потім звернутися до вужчих досліджень (статей про конкретні лінгвістичні дослідження). У той же час вивчення складних джерел (монографій) слід починати лише після опрацювання простіших (підручників), а аналіз книг передує огляду статей. Разом з тим, спершу вивчають останні дослідження з обраної проблеми, а потім – більш хронологічно віддалені.

Відібрані літературні джерела потрібно ретельно опрацювати. Перш за все, необхідно попередньо ознайомитися із змістом, вступом (передмовою), анотацією праці. Далі слід переглянути матеріали тих розділів, що стосуються теми дослідження. І якщо переглянуті матеріали дійсно відповідають науковому інтересу дослідника, то їх необхідно уважно прочитати, критично оцінити прочитане, звертаючи особливу увагу на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми, наявність різних точок зору й протиріч. Необхідний матеріал занотовується на окремому аркуші, на якому обов’язково вказується автор та назва джерела, а також номер сторінки, з якої було виписано конкретну інформацію. У подальшому ці дані будуть використані у курсовій роботі при оформленні посилань у тексті.

Кожному досліднику особливу увагу необхідно приділяти опису бібліографічних матеріалів. Для кожного опрацьованого джерела необхідно оформляти бібліографічну картку, до якої потрібно вносити відомості про автора, повну назву видання, типографську інформацію, рік видання, загальну кількість сторінок, а також місцезнаходження книги – назва бібліотеки чи іншого закладу, де зберігається аналізоване джерело, та шифр книги. Ця інформація стане у нагоді, якщо виникне необхідність повторно переглянути певні праці, наприклад, щоб уточнити цитату, а також при оформленні списку використаних джерел.

5. Складання плану курсової роботи. Аналіз підібраної літератури з обраної теми є основою для складання попереднього плану курсової роботи, оскільки у процесі роботи над дослідженням план може змінюватися, доповнюватися. План включає вступ; 2-3 взаємопов'язані й логічно побудовані розділи, які розкривають тему; висновки. На підготовчому етапі студент пропонує науковому керівникові самостійно складений план. Він обговорюється з керівником, у разі необхідності коригується й після цього затверджується. Написання тексту наукового дослідження відбувається шляхом аналізу, систематизації та узагальнення підібраних матеріалів з кожного питання плану, а також опису та інтерпретації досліджуваних лінгвістичних даних. До тексту вносяться тільки ретельно відібрана й цілеспрямовано проаналізована інформація. Одержаний чорновий варіант курсової роботи доповнюється, уточнюються деякі положення, остаточно формулюються всі висновки й пропозиції, редагується і подається для перегляду науковому керівникові.

План наукової праці повинен відповідати кільком вимогам:

· теми кожного розділу повинні бути однакові за важливістю, а самі розділи приблизно однакові за довжиною;

· назви розділів мають відповідати темі дослідження та відображати логічний хід дослідження;

· назви і зміст окремих розділів не повинні містити однакову інформацію;

· жоден із пунктів плану не може повторювати назви курсової роботи.