Політика Чехословаччини

Уряд Чехословаччини здiйснював бiльш помiрковану полiтику щодо Закарпаття. Але i ця полiтика була спрямована на те, щоб намагалися переконати українське населения, що в нього немає батькiвщини, що українська мова є для нього “чужою”. Щоб забезпечити доступ української молодi до вищої освiти, вченi Наукового товариства iм. Т. Г. Шевченка та Ставропiгiйське
Діяльнiсть пiдпiльного унiверситету стала виявом високого рiвня національної свiдомостi захiдноукраїнського населения, його прагнення вiдстояти нацiональну гідність українцiв.

* В Закарпатті у 1926 р. нараховувалося лише 92 підприємства і 6,7 тис. робітників. За двадцять років тут не було збудовано жодного значного підприємства.

Аграрні реформи, які були проведені в 1919 році Чехословаччиною, не ліквідували малоземелля українського селянства. Головною метою реформ була передача землі не корінному населенню, а чеським колоністам (в колонізаційний фонд у Закарпатті було виділено 19 тис. га).

У 1938 році в результаті Мюнхенського зговору західних держав з Гітлером до Німеччини відійшла заселена німцями частина Чехословаччини, почалося розчленування держави. В цих умовах чеський уряд 11 жовтня 1938 р. дав згоду на утворення карпато-української автономії. Уряд автономії очолив лідер українців Августин Волошин. В лютому 1939 р. при підтримці Німеччини було обрано Сейм Карпатської України і сформовано Карпатську Січ – військову організацію, що налічувала 5 тис. бійців.

Але 15 березня 1939 р. при підтримці Німеччини почалася окупація Закарпаття Угорщиною. Сейм проголосив незалежність Карпатської України, проте вона опинилася в міжнародній ізоляції, а Карпатська Січ не змогла зупини окупантів. І вже через декілька годин після проголошення незалежності Закарпаття було повністю

окуповане угорськими військами, уряд А.Волошина змушений був емігрувати.

► Проголошення незалежності Карпатської України мало велике історичне значення: воно сприяло перетворенню населення краю в національно свідомих українців, продемонструвало прагнення українського народу до утворення власної держави.