Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Конашевич-Сагайдачний Северин Наливайко
У 1594 р. Наливайко зібрав загін козаків, з яким пішов проти татар і турків, одбив у них 4000 коней і частину їх надіслав у подарунок запорозьким козакам. Водночас Наливайко закликав козаків до спільного походу на Молдавію. Частина козаків на чолі з Григорієм Лободою пристала на цю пропозицію, і восени 1594 р. Наливайко та Лобода здійснюють успішний похід на Молдавію. Повернувшись із походу, козаки вступають у конфлікт з шляхтою на Поділлі. Повстання швидко розростається, до нього приєднуються широкі маси селян і міщан. Повсталі захоплюють Брацлав, Бар, Вінницю. Навесні 1595 р. Наливайко на чолі свого загону виступив у похід на Волинь та Білорусь, а Лобода рушив па Київщину. До осені 1595 р. наливайківці оволоділи рядом білоруських міст -Слуцьком, Бобруйськом, Могилевом. У цей же час під контролем повстанців Лободи була більша частина Правобережжя. Ніколи раніше повстання в Польсько-Литовській державі не досягали такого розмаху. Король своїм універсалом закликав усю шляхту йти до Коронного війська, командування яким було доручене досвідченому полководцеві Станіславу Жолкевському. На початку 1596 р. у зв'язку з наступом на Україну польських військ Наливайко рушив на з'єднання з загоном Лободи. Лобода в цей час перебував під Білою Церквою, оточивши у фортеці польський гарнізон. Навесні обидва повстанських гарнізони об'єднались і на раді обрали гетьманом Матвія Шаулу. Білоцерківська фортеця була взята штурмом, але до міста вже підходили головні польські сили під командуванням Жолкевського. Повстанці відступили, проте Жолкевський наздогнав їх біля урочища Гострий Камінь і нав'язав бій. Козаки відбили атаки польського війська і завдали йому значних втрат. Після цього військо повсталих рушило на Київ і переправилось на лівий берег Дніпра. Жолкевський, отримавши підкріплення, знову став наздоганяти наливайківців і недалеко від Лубен, в урочищі Солониця, нав'язав їм новий бій. Козаки утворили укріплений табір в чотири ряди возів, вирили шанці і мужньо відбивались від переважаючих польських сил. Але ситуація ускладнювалась нестачею боєприпасів та продовольства, до того ж разом із козаками в таборі перебували біженці, переважно жінки й діти. Між козаками виникли незгоди, прихильники Наливайка вбили Лободу. Гетьманом було обрано полковника Кремпського. Всі надії повсталих були пов'язані з підкріпленням, яке йшло із Запорозької Січі: загін запорожців на чолі з Подвисоцьким плив на чайках по Дніпру на допомогу. Жолкевський хотів за всяку ціну зломити сили повсталих до підходу запорожців. Із Києва були привезені облогові гармати, що почали обстріл козацького табору. Серед козаків знайшли підтримку прихильники переговорів, вони схопили Наливайка, Шаулу та інших ватажків і видали їх Жолкевському. Але розлючені двотижневим запеклим опором повсталих поляки влаштували в козацькому таборі нещадну різанину. Тільки невеликий загін козаків на чолі з Кремпським зміг врятуватися втечею на Запорожжя. Наливайка відправили до Варшави, де стратили після страшних тортур. Сейм, що зібрався навесні 1597 р., доручив Жолкевському знищити козацтво повністю. Але польське військо було виснажене тривалою боротьбою і на Січ іти вже не наважилось. Обмежилися загальною декларацією: козаки оголошувались ворогами держави, їхні землі і майно підлягали конфіскації. Проте ці заходи виявились короткочасними і малоефективними. Запорозька Січ стала базою втікачів, що врятувались від солоницької різанини. Дуже скоро там зібрались нові козацькі маси, що сходились з усієї України. Уже в 1600 р. 4000 козаків беруть участь у складі польської армії у молдавському поході. 1601 р. сейм скасовує попереднє рішення про знищення козаків, і вони беруть активну участь у польсько-шведській війні. Повстання Косинського і Наливайка засвідчили, що козаки не будуть миритися з посиленням на Україні польського гніту. Козацтво, яке під час повстань виступало спільно з селянами та міщанами, перетворювалось на грізну силу. Багато повстань прокотилося Україною в 30-ті роки XVII століття. У 1635 році Річ Посполита збудувала на північ від Січі грізну фортецю Кодак. Вона мала стояти на перешкоді запорожцям. Але загін козаків на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнував цю фортецю й знищив усю залогу, що складалася з німецьких найманців. Та по-зрадницькому схоплений частиною реєстрової старшини, Сулима був страчений поляками. Значні козацькі виступи відбулися під керівництвом Тараса Федоровича, Павла Бута, Якова Острянина та Дмитра Гуні. І хоча всі вони зазнали поразки, занепокоєний польський уряд вжив заходів до ще більшого обмеження козацького самоврядування. У 1638 році було скасовано здобуті раніше привілеї козацтва - власне судочинство, виборність старшин тощо. Але й після цього окремі козацько-селянські виступи не припинялися. Згодом вони переросли у велику національно-визвольну війну 1648—1654 років під проводом Богдана Хмельницького.
|