Вимірювальні трансформатори струму та напруги

Вимірювальними трансформаторами струму і напруги називаються трансформатори струму й напруги, які мають нормовані метрологічні характеристики і засто­совуються як масштабні вимірювальні перетворювачі. На відміну від силових трансформаторів, вимірювальні транс­форматори мають бути малої потужності, щоб забезпечити високі метрологічні характеристики.

Вимірювальні трансформатори струму і напруги засто­совуються для розширення діапазону вимірювання струмів і напруг у таких галузях, як електроенергетика, системи енергопостачання, електротранспорт тощо. Крім того, вимірювальні трансформатори створюють електрич­ну ізоляцію між вимірювальними приладами і елек­тричними високовольтними колами, що значно підвищує безпечну роботу обслуговуючого персоналу, оскільки при­лади ввімкнені в обмотку низької напруги і заземлені.

Вимірювальні трансформатори струму й напруги скла­даються із замкненого магнітопроводу, на якому намотані й електрично ізольовані одна від одної первинна і вторин­на обмотки з кількістю витків ω₁ та ω₂ (рис. 2.1.4.1). Магнітопроводи вимірювальних трансформаторів виготовляють із спеціальних сортів електротехнічної сталі з домішкою кремнію або із залізо-нікелевих сплавів типу пермалоя то­роїдальної (кільцевої) чи прямокутної форм. Обмотки ви­конують проводом в ізоляції.

Принцип дії вимірювальних трансформаторів. Дія си­лових і вимірювальних трансформаторів ґрунтується на однакових принципах.

Якщо первинну обмотку вимірювального трансформато­ра ввімкнути в електричну мережу, струм або напруга якої підлягає вимірювальному перетворенню, а вторинну обмот­ку приєднати до вимірювального приладу, то у первинній і вторинній обмотках проходитимуть змінні синусоїдні стру­ми i₁(t) та i₂(t). Змінні струми i₁(t) та i₂(t) створюють в об­мотках магніторушійні сили F₁(t)=ω₁i₁(t) та F₂(t)=ω₂i₂(t). Під дією цих сил у трансформаторі збуджується змінне магнітне поле, яке можна умовно поділити на три складові: основне магнітне поле, магнітні лінії якого розміщені в межах магнітопроводу і зчеплені як з усіма витками первинної, так і з усіма витками вторинної обмоток;

магнітні поля розсіювання первинної та вторинної обмо­ток, магнітні лінії яких частково розміщені в магнітопроводі, а частково — поза його межами і зчеплені з частиною витків, відповідно, первинної і вторинної обмоток.

Під дією змінного основного магнітного поля в первинній і вторинній обмотках, відповідно до закону електромагнітної індукції, наводяться електрорушійні сили e₁(t), e₂(t)

Первинна обмотка працює як споживач електричної енергії, тому електрорушійна сила первинної обмотки спрямована проти прикладеної напруги і обмежує струм первинної обмотки. Вторинна обмотка працює як джерело електричної енергії, тому електрорушійна сила е₂(t) спри­чинює струм i₂(t) і визначає його амплітуду.

Магнітні поля розсіювання також наводять електро­рушійні сили розсіювання у первинній і вторинній обмотках.

Під дією змінних магнітних полів у магнітопроводі наводяться електрорушійні сили, що спричинюють так звані вихрові струми, або струми Фуко. Це призводить до втрат енергії на нагрівання. Друга складова втрат енергії в магнітопроводі спричинена перемагнічуванням феромагнітного магнітопроводу під дією магнітних полів обмоток. Втрати енергії призводять до зсуву фаз між основним магнітним потоком і намагнічувальним струмом на кут ер, який називається кутом магнітних втрат.

Електромагнітні процеси в трансформаторі відображені на схемі заміщення трансформатора (рис. 2.1.4.2). Схемі заміщення трансформатора відповідає векторна діаграма струмів і напруг трансформатора (рис. 2.1.4.3).

Користуючись схемою заміщення і векторною діагра­мою, можна записати співвідношення між основними фі­зичними величинами трансформатора.

Вторинна обмотка трансформаторів напруги приєдну­ється до вимірювальних перетворювачів або приладів з високим вхідним опором (вольтметри, паралельні кола ватметрів та лічильників енергії тощо), тому струм у вто­ринній обмотці незначний і трансформатори напруги пра­цюють в режимі, близькому до режиму холостого ходу.

Трансформатори струму працюють в режимі, близькому до режиму короткого замикання, оскільки первинна об­мотка вмикається в розрив досліджуваного кола і працює в режимі заданого струму, а вторинна — до вимірюваль­них приладів (амперметрів, послідовних кіл ватметрів та лічильників електричної енергії) або перетворювачів (шунтів) з незначним вхідним опором.

Метрологічні характеристики вимірювальних тран­сформаторів. Вимірювальні трансформатори як вимірю­вальні масштабні перетворювачі характеризуються ко­ефіцієнтами перетворення або чутливістю:

Як прийнято, трансформатори характеризуються не ко­ефіцієнтом перетворення, а коефіцієнтом трансформації:

Для вимірювальних трансформаторів струму й напруги нормується номінальний коефіцієнт трансформації, який визначається через відношення кількості витків первинної і вторинної обмоток

Коефіцієнт трансформації реального вимірювального трансформатора визначається через комплексні вхідну U₁ і вихідну U₂ напруги і є комплексною величиною:

Відхилення реального коефіцієнта трансформації від номінального зумовлює комплексну похибку коефіцієнта трансформації, яка для вимірювальних трансформаторів напруги визначається як

а для вимірювального трансформатора струму як

Дійсні складові f_U, f_I комплексних похибок кц, ви­значають похибку модулів коефіцієнтів трансформації:

Уявні частини комплексних похибок — це так звані кутові похибки, зумовлені зсувом фаз між синусоїдами первинних и₁(t), і₁(t) та відповідних вторинних и₂(t), і₂(t) напруг і струмів.