Міжнародна торгівля як засіб піднесення світового і національного добробуту

Економіка добробуту та критерії оцінки. Зростання світового добробуту. Умови забезпечення добробуту для окремих країн. Проблема компенсації. Динамічні вигоди для добробуту. Інші вигоди.

Предметом економічного добробуту є вивчення найкращого способу організації економічної діяльності включаючи розподіл доходу і організацію податкової системи.

В залежності від критерії ефективності добробуту існують різні теорії економіки добробуту.

Перша теорема економіки добробуту вивчає ефективність досконалої конкуренції економіки, яку вперше сформував Адам Сміт (“ті, хто дбає про власні інтереси, будуть найефективніше забезпечувати добробут суспільства”).

Розподільча ефективність існує тоді, коли неможлива жодна реорганізація виробництва, що покращила б становище однієї особи, не погіршивши іншої.

Ефективність Парето – кожна зміна внаслідок якої поліпшується добробут хоча б одного індивіду, причому становище будь-якого члена суспільства при цьому не погіршується, веде до збільшення добробуту в цілому.

Критерій Парето дає можливість оцінювати вплив на добробут різноманітних варіантів як економічної політики в цілому, так і зовнішньоекономічної політики зокрема. Але цей критерій не можна використовувати в ситуаціях, коли конкретні економічні дії, поліпшуючи становище одних груп населення, призводять до погіршення добробуту інших. “Вузькі місця” критерію ефективності Парето в певній мірі можна подолати використовуючи компенсаційний критерій.

Компенсаційний критерій, за допомогою якого здійснюються ранжування вигод від міжнародної торгівлі і створюються механізм їх перерозподілу.

Відповідно до компенсаційного критерію міжнародна торгівля реально збільшує світовий добробут, якщо завдяки їй виробництво зростає на стільки, що отримувачі економічного виграшу можуть компенсувати витрати тих, чиє становище погіршилося і при цьому підвищити свій добробут. Для оцінки зростання добробуту у світі завдяки зовнішній торгівлі використовують критерій ефективності за Купманом.

Критерій ефективності Купмана – якщо не існує іншої алокації факторів виробництва, при якій за даного обсягу виробництва одного товару буде вироблено більше другого. Відповідно до критерію Купмана зростання добробуту в світі завдяки зовнішній торгівлі обумовлено максимізацією виробництва товару 1 при заданому виробництві товару 2. максимізація виробництва товару 1 у світі досягається тоді, якщо граничні норми трансформації в обох країнах після запровадження торгівлі відповідали одне одному. На графічній моделі це точка дотику кривих трансформації обох країн. Точка Р – точка ефективного виробництва (рис.18).

Рис.18. Стан благополуччя для світу.

При ефективному виробництві зовнішня торгівля призводить згідно критерію Купмана до зростання добробуту в кожній окремій країні. В результаті зростає рівень споживання в кожній країні.

В умовах автаркії рівень споживання Батьківщини – точка А, Закордоні – А¹. Після запровадження торгівлі рівень споживання зросте: на Батьківщині і Закордоном – точка С.

Рівень добробуту є функція від рівня споживання і визначається як:

де - рівень добробуту;

- рівень споживання.

Якщо на початку міжнародної торгівлі виконувалась умова , то для зростання добробуту країни І необхідно спеціалізуватися на виробництві товару 1, країні ІІ – на виробництві товару 2.

- співвідношення цін в умовах автаркії в країні І;

- співвідношення цін в умовах автаркії в країні ІІ;

- співвідношення цін на світовому ринку.

Країна І обмежує виробництво товару 2 і збільшує виробництво товару 1, тобто обсяг . Торгівельні умови покращуються .

Якщо на початку міжнародної торгівлі виконувалась умова , то для зростання добробуту країни І необхідно спеціалізуватися на виробництві товару 2, країні ІІ – на виробництві товару 1.

Країна І збільшує виробництво товару 2 і зменшує виробництво товару 1, тобто обсяг . Торгівельні умови покращуються .

Прибутки від зовнішньої торгівлі при заданих умовах попиту для певної країни тим більші, чим сильніша різниця між співвідношенням і .

Зовнішня торгівля враховуючи якість продукції, забезпечує більшу різноманітність продуктів і тим самим надає окремому споживачу більше можливостей вибору.

Проблема компенсації пов’язана з тим, що виграш в добробуті світу згідно критерію Купмана не враховує те, як цей виграш розподіляється між країнами. Не вирішеним є питання відносно того, чи здатна виграшна країна надати компенсацію програшній країні у зовнішній торгівлі. Функція добробуту не враховує також і рівень зайнятості населення. Тому, виграш в добробуті в зовнішній торгівлі в певну міру залежить від використаного критерію добробуту.

Динамічні вигоди для добробуту враховують зміни виграшу для зовнішньої торгівлі в певний період часу. Суттєвим є той рівень досягнутого добробуту від зовнішньої торгівлі, який виникає в довготривалому періоді: використання зростаючих доходів через розширення ринку збуту, зникнення монополій всередині каїни через конкуренцію ззовні.

Інші вигоди від зовнішньої торгівлі для добробуту – розширення ринків збуту і використання переваг спеціалізації країн. Це може бути пов’язане з значним економічним зростанням усередині країни та поза її межами.